ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2025Справа № 910/14330/24
Суддя Н.Плотницька, розглянувши справу
за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
доОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 5)
провизнання недійсним рішення загальних зборів та скасування реєстраційних дій
Представники сторін
від позивача:ОСОБА_1 , Савченко П.Д.
від відповідача:ОСОБА_11
20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", оформленого протоколом від 29.07.2024 № 1 та скасування реєстраційних дій.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" були проведені з порушенням вимог Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2024 відкрито провадження у справі № 910/14330/24, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.01.2025.
25.11.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заява про введення суд в оману та заява про ознайомлення з матеріалами справи.
09.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
11.12.2024 до Господарського суду міста Києва від Печерської районної у м. Києві державної адміністрації надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.
27.12.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповідь на відзив на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
31.12.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Підготовче засідання, призначене на 06.01.2025, не відбулося.
06.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про виклик свідка, клопотання про витребування доказів та клопотання про огляд електронних доказів.
10.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
13.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.
13.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на надійшли відповідь на відзив на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 10.02.2025.
20.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли клопотання про долучення доказів та попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат.
10.02.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказу.
Підготовче засідання, призначене на 10.02.2025, не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення підготовчого засідання на 03.03.2025.
28.02.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заява щодо відсутності повноважень у адвоката засвідчувати вірність копії листа опитування, клопотання про долучення доказів та заперечення щодо клопотання представника позивача про долучення доказу.
У підготовчому засіданні 03.03.2025 суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.04.2025.
В судовому засіданні 10.04.2025, суд протокольної ухвалою постановив ухвалу про оголошення перерви до 24.04.2025.
Судове засідання, призначене на 24.04.2025, не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2025 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив учасників судового процесу про призначення судового засідання на 22.05.2025.
13.05.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказу.
В судове засідання 22.05.2025 з'явились представники сторін та надали пояснення по суті справи.
Представники позивача в повному обсязі підтримали заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача надали пояснення, відповідно до яких заперечують проти заявлених позовних вимог та просять суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні 22.05.2025 на стадії оголошення рішення, суд протокольної ухвалою постановив ухвалу про оголошення перерви до 29.05.2025.
В судове засідання 29.05.2025 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 29.05.2025 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
16.07.2024 відбулися загальні збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , які оформлені протоколом загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки 5", оформлені протоколом № 1 від 29.07.2024.
За результатами загальних зборів були прийняті наступні рішення:
1) обрано ОСОБА_2 Головою загальних зборів власників/співласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 ;
2) визнано незадовільною роботу голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 по 16.07.2024;
3) визнати незадовільною роботу правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 по 16.07.2024;
4) визнано незадовільною роботу правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки 5" за період з 20.10.2020 по 16.07.2024;
5) припинено повноваження голови правління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки 5" - ОСОБА_3 та членів правління ОСББ: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;
6) обрано членів правління ОСББ за новим складом: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ;
7) обрано головою правління ОСББ ОСОБА_15;
8) припинено повноваження членів ревізійної комісії ОСББ: ОСОБА_1 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;
9) обрано членів ревізійної комісії ОСББ: ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ;
10) зобов'язано Голову правління ОСББ ОСОБА_24 передати в 15 -- денний строк по акту передачі - приймання новообраному правлінню: печатку, документацію по діяльності, статут, технічну документацію а також надати фінансовий звіт діяльності ОСББ;
11) прийнято в новій редакції статут ОСББ відповідно до Типового статуту об'єднання співлаників багатоквартирного будинку;
12) надано повноваження власникам/співвласникам багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 ОСОБА_15 та ОСОБА_11 підготувати та подати у відповідні органи документи щодо державної реєстрації Статуту ОСББ в установленому законом порядку;
13) обрано рахункову комісію підсумків голосування в складі: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 .
Позивач вказує, що рішення Загальними зборами (протокол № 1 від 29.07.2024) прийняте з порушенням норм чинного законодавства та приписів статуту об'єднання, порушує майнові права позивача, зокрема не дотримано порядку письмового повідомлення позивача про скликання зборів, не дотримано порядку оформлення результатів проведення зборів та відсутність необхідної кількості голосів для прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про існування підстав для визнання його недійсним в судовому порядку.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог, відповідач зазначає про дотримання процедури скликання та організації загальних зборів, ОСОБА_1 та інші співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 були належним чином повідомлені про місце та дату проведення зборів, а рішення прийняті відповідного кворуму.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Отже, зазначені норми закону визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Тобто правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до змісту частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною 1 статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
За змістом преамбули Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (далі - Закон) цей Закон визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов'язані з реалізацією прав та виконанням обов'язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.
Частиною четвертою статті 4 вказаного Закону визначено, що основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Статтею 10 цього Закону встановлено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 6 вказаного Закону скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Вказана норма права імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 904/2796/17.
Предметом заявлених ОСОБА_1 позовних вимог до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" є вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", яке оформлено протоколом від 29.07.2024 № 1 та скасування реєстраційних дій, проведених на підставі вказаного протоколу.
Частиною 7 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що повідомлення про проведення зборів співвласників направляється ініціатором зборів співвласників не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зборів. Повідомлення в письмовій формі надається кожному співвласнику під власноручний підпис або надсилається рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку.
Порядок повідомлення співвласників про проведення загальних зборів також врегульовано пунктом 5 розділу 3 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", затвердженого установчими зборами співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (протокол зборів від 07.06.2020).
Згідно пункту 5 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", затвердженого установчими зборами (протокол від 07.06.2020), загальні збори скликаються і проводяться правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників. Загальні збори діють відповідно до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", чинного законодавства України, цього статуту та положення про загальні збори (у випадку, якщо таке положення затверджено загальними зборами). Правління або ініціативна група не менше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розпис або направляє рекомендованим листом на адресу квартири чи нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.
Як вбачається із матеріалів справи і встановлено судом, що ініціативною групою ОСББ було вручено особисто під підпису або направлено на адреси учасників ОСББ, в тому числі і ОСОБА_1 , повідомлення про проведення загальних зборів ОСББ 16.07.2024 о 19-00 год. за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , сквер біля будинку, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленням про проведення загальних зборів ОСББ та експрес накладними Нової пошти та Укрпошти.
Необхідно зазначити, що ініціатор установчих зборів не має права примушувати співвласників отримувати повідомлення про скликання установчих зборів, про що зазначено у висновку, викладеному у п. 5.17 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20.
Крім того, матеріалами справи підтверджується обізнаність позивача ініціювання та проведення загальних зборів ОСББ.
Отже, позивач відповідно до вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України не довів, що він не повідомлявся про проведення спірних зборів, а висновки суду про зворотнє ґрунтуються на матеріалах справи.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 01.09.2023 по справі № 909/1154/21 дійшов висновку, що обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та/або факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2021 у справі № 910/15071/20, від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 за позовами співвласника багатоквартирного будинку до ОСББ щодо оскарження рішення загальних зборів ОСББ зазначив, що виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Також, Верховний Суд у вищезазначених постановах вказав, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів. Суд, розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Згідно статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.
Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").
Згідно пункту 7 розділу ІІІ статуту кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.
Згідно пункту 8 розділу ІІІ статуту рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.
Рішення загальних зборів співвласників викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного хто проголосував із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти"). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.
Пунктом 9 розділу ІІІ статуту передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої пунктом 8 цього розділу, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.
Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.
З преамбули протоколу від 29.07.2024 №1 загальних зборів власників/співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, проведених 16.07.2024, вбачається, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку 267 осіб. Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень будинку 11 941 м.кв.
У голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 36 осіб, яким належать квартири у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: АДРЕСА_2 , загальною площею 1583,3 кв.м., що становить 13,26 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 135 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, загальною площею 6 412,25 кв.м., що становить 53,7 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, зокрема: квартири - 4 671,35 кв.м. (39,1 % ); нежитлові приміщення - 1740,9 кв.м. (14,6 % ). Список власників/співвласників та/або їх представників, які прийняли участь у голосуванні на загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку та які прийняли участь у письмовому опитуванні з зазначенням прізвищ, імен, по батькові, номерів квартир, кількості власників/співвласників, загальної площі квартир та документ, що надає право на голосування від імені власника/співвласника (для представника) наведений в додатку № 1/1 до цього протоколу. Разом у голосуванні на Загальних зборах власників/співвласників багатоквартирного будинку та в письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників власника/співвласника 136 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирного будинку за місцезнаходженням: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5, загальною площею 6412,25 кв. м. (53,7 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень).
Також, в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказую, що рішення, оформлені протоколом від 29.07.2024, є неприйнятим, оскільки за них проголосувало менше половини від загальної кількості співвласників будинку, в підтвердження чого посилається на лист Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" № 14-2024-8980 від 11.10.2024, відповідно до якого останнє по всім питанням порядку денного загальних зборів утрималося від голосування.
У постанові від 20.04.2023 у справі № 914/2547/21 Верховний Суд зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так і інших співвласників ОСББ.
Виключно встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. При цьому Верховний Суд констатував, що інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, уникати зайвого втручання в питання діяльності об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, які вирішуються загальними зборами співвласників (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі №917/1891/21).
Таким чином, для визнання рішення недійсним з наведених позивачем підстав суду необхідно встановити, яким чином оскаржуване рішення порушує право або інтереси ОСОБА_1 .
Згідно зі статей 15, 16 Цивільного кодексу України, що кореспондуються за змістом зі статті 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб'єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.
Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).
Враховуючи наявність в матеріалах справи суперечливих відомостей щодо волеявлення Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" при голосуванні на загальних зборах Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" та відсутність зауважень та претензій до ОСББ по даному факту самого Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет", суд дійшов висновку, що позивач не може посилатися на даний факт та доводити його в підтвердження наявності порушення прав або інтересів саме ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що позивач по суті звернувся до суду з позовом в інтересах іншого учасника ОСББ, проте норми чинного процесуального законодавства не передбачають права особи звертатися з позовом в інтересах іншої юридичної особи. Цей висновок випливає із відносності процесуальних відносин та завдання господарського судочинства, метою якого є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб чи держави. Ця мета реалізується через право на звернення до господарського суду у власних інтересах або в інтересах інших осіб, якщо таке право надано законом.
Враховуючи предмет позову у цій справі, рішення загальних зборів щодо зміни голови та правління ОСББ та затвердження його статуту безпосередньо стосуються діяльності Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", як юридичної особи, а вимоги позивача визнати їх недійсними спрямовані на зупинення діяльності ОСББ, а не на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позивач, вказуючи про незаконність проведених зборів, висловив незгоду з ухваленим рішенням загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", які відбулися 29.07.2024. Проте сама по собі незгода співвласника об'єднання з таким рішенням, не означає безумовної незаконності відповідного рішення.
З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_1 з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5" про визнання недійсним рішення загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Бульвар Лесі Українки, 5", оформленого протоколом від 29.07.2024 № 1, визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Вимоги про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей є похідною від позовної вимоги про визнання недійсними рішень, оформлених протоколами загальних зборів, та визнання недійсним рішень правління, а з огляду на те, що в задоволенні даних основних позовних вимог відмовлено, то суд відмовляє в задоволенні й похідної позовної вимоги про скасування внесених державним реєстратором змін до відомостей.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено: 05.06.2024
Суддя Н.Плотницька