номер провадження справи 4/33/25
05.06.2025 Справа № 908/883/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31).
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34)
про стягнення 14875,98 грн.
04.04.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 2095/2025/вих, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 03.04.2025, (вх. № 956/08-07/25 від 04.04.2025) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», м. Запоріжжя про стягнення 14875,98 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.04.2025 справу № 908/883/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.04.2025позовну заяву прийнято до розгляду тавідкрито провадження у справі № 908/883/25 в порядку спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 4/33/25, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 06.08.2025.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві, мотивовані посиланням на приписи ст. ст. 993, 1188, 1194 ЦК Кодексу, ст., ст. 1172, 1187, 1191 , ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», на підставі яких позивач просить стягнути з відповідача 14875,98 грн. страхового відшкодування в порядку суброгації шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Ухвалою суду від 09.04.2025у справі № 908/883/25 відповідачу запропоновано у строк до 25.04.2025, але не пізніше 15 днів з дня отримання ухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 23.05.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 09.05.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідачем на підставі ст., ст. 165, 251 ГПК України через підсистему Електронний суд ЄСІТС подано Відзив на позовну заяву за вих. б/н від 16.04.2025(вх. №.8039/08-08/25 від 17.04.2025) відповідно до якого відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю. У відзиві на позовну заяву, зазначає, що відповідно до розрахунку №21290 СПР ЕЗ 3016330 від 31.07.2024, коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу Toyota Rav 4 р.н. НОМЕР_1 становить 0,45. Таким чином, вважає, що розмір матеріального збитку, завданого власнику КТЗ Toyota Rav 4 р.н. НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу дорівнює 61 113,11 грн. 23.10.2024 ТДВ «СК «КРЕДО» здіи?снено виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 61 113,11 грн. У автомобіля Toyota Rav 4 р.н. НОМЕР_1 02.04.2021 вже був пошкоджении? задніи? бампер, про що свідчить Акт (Протокол) огляду ТЗ від 05.04.2021, якии?? міститься в додатках до наданого Позивачем Звіту №41055 від 27.11.2024 про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу. Таким чином, зазначає, що складова частина кузова (задніи? бампер) автомобіля Toyota Rav 4 р.н. НОМЕР_1 вже відновлювалась ремонтом, що відповідно, виключає можливість розрахунку коефіцієнта фізичного зносу вказаного автомобіля Ез=0.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 09.05.2025 сплива тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням. Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, приймаючи до уваги військову агресію Російської Федерації проти України, ведення на території України режиму воєнного стану, складну безпекову ситуацією в місті Запоріжжі, постійні ракетні обстріли обласного центру і, відповідно, наявність обставин, що загрожують життю, здоров'ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, рішення прийнято без його проголошення - 05.06.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
04.12.2023 Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик, позивач у справі) та громадянином ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №21697263-02- 16-01d, предметом якого є страхування транспортного засобу«Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2024 в м. Київ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 та автомобіля «LAND ROVER RANGE ROVER» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ?овича.
В результаті ДТП зазначені транспортні засоби (далі - ТЗ) отримали механічні ушкодження).
Згідно з постановою Святошинського раи?онного суду м. Києва від 15.08.2024 справа№759/15163/24, дорожньо-транспортна пригода відбулася внаслідок порушення водієм транспортного засобу «LAND ROVER RANGE ROVER» д/н НОМЕР_2 та порушення ОСОБА_2 п.п. «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху України.
Вказаною вище постановою Святошинського раи?онного суду м. Києва від 15.08.2024 справа №759/15163/24 ОСОБА_2 ?овича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
12.07.2024 Страхувальник звернувся до позивача (Страховика) з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 проведено його огляд, про що складено Протокол огляду ТЗ від 12.07.2024.
Згідно рахунку-фактури ФОП Кушнарьов В.В. № АС-00002389 від 22.07.2024 та Акту виконаних робіт № ПВ-0000100 від 02.10.2024 вартість ремонту транспортного засобу «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 складає 75989,09 грн.
На підставі Протоколу огляду ТЗ та рахунку № АС-00002389 від 22.07.2024 Страховиком складено Розрахунок страхового відшкодування та Страховий акт № К2379742-1 від 25.07.2024, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 75989,09грн.
На виконання вимог Договору добровільного страхування наземного транспорту позивач виплатив особі, що здійснювала ремонт застрахованого автомобіля «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 страхову виплату в розмірі 75989,09грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 43761 від 25.07.2024.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля«LAND ROVER RANGE ROVER» д/н НОМЕР_2 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісу ОСЦПВ №ЕР/218483665.
Розмір франшизи становить 0,00 грн.
Відповідно до Звіту ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фаворит» № 41055 від 27.11.2024 про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу - коефіцієнт фізичного зносу (Ез) автомобіля Toyota RAV4, д.р.н. НОМЕР_1 дорівнює 0,00.
29.10.2024 відповідачем сплачено частину страхового відшкодування в сумі 61113,11 грн., що підтверджується Довідкою вих. № 1590/2025/вих від 13.03.2025 про надходження коштів на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО».
Виплату страхового відшкодування в розмірі 14875,98 грн. (75989,09 грн. -61113,11 грн.) відповідач не здійснив.
Позивач просив стягнути з відповідача 14875,98 грн. недоплаченого страхового відшкодувашшя.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, щопідлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Із змісту ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.20 ГК України слідує, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб та в порядку, що встановлений договором або законом. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов'язку в натурі.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Частиною 2 статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», де зазначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина 2 статті 1187 Цивільного кодексу України). Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Разом з тим, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
У Законі України «Про страхування» встановлено види обов'язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом цього Закону (статті 9, 22 - 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(статті 9, 22- 31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого.
Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому, договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується страховою сумою, зазначеною у страховому полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (стаття 12 Закону).
Отже, страхова сума визначає лише максимальний розмір страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, але при цьому, не змінює порядок визначення страхової виплати та не збільшує відповідальність страховика у випадках, якщо до нього з заявою про виплату звернувся не безпосередньо потерпілий, а страховик за договором майнового страхування.
Відповідно до вимог ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закон) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 6 липня 2018 р. у справі № 924/675/17.
Згідно ст. 29, п. 32.7 ст. 32 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або робото здатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092).
Відповідно до вимог п. 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср+См+Сс Х (1-ЕЗ), де: Ср- вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн.; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн.; Сс- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн.; Ез - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.
Згідно з абз. 2 п. 36.2. ст. 36 Закону якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Відповідно до вимог п.п. 7.38., 7.39. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р. (далі-Методика) значення Е3 приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує : 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.
Винятком стосовно використання зазначених вимог є якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний).
Отже, виходячи з вимог п. 7.39 Методики при визначенні розміру завданої внаслідок спірної ДТП шкоди необхідно застосовувати коефіцієнт фізичного зносу пошкодженого автомобіля «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 .
Згідно з наданим позивачем звітом ТОВ «Експертно - Асистуюча Компанія «Фаворит» № 41055 від 27.11.2024 про визначення коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу - коефіцієнтфізичного зносу (Ез) автомобіля Toyota RAV4, д.р.н. НОМЕР_1 станом на 11.07.2024 дорівнює 0,00.
Суд приймає вказаний звіт як належний доказ, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства. В ньому викладені методи і розрахунки використані при визначенні коефіцієнту фізичного зносу автомобіля. Акт від 05.04.2021 є в додатках до вказаного дослідження і врахований при визначенні коефіцієнта.
Посилання відповідача на розрахунок №21290 СПР ЕЗ 3016330 від 31.07.2024, складений на його замовлення ТОВ «Анлант ПЛЮС 2018» щодо визначення фізичного зносу указаного автомобіля у розмірі 0,45, а відповідно і визначення вартості матеріального збитку внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 61 113,11 грн. суд оцінює критично.
Вбачається, що таке дослідження проведене на замовлення зацікавленої у вирішенні справи особи, інший оцінювач не виклав мотивів, за яких проведене ним дослідження є більш достовірним, відсутні дані про готовність та змогу іншого СТО виконати відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля «Toyota RAV4», д/н НОМЕР_1 за 61 113,11грн.
Тому доводи відповідача з цього приводу суд визнає необґрунтованими.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Як вже зазначалось судом, винним у вчиненні вищевказаної ДТП є ОСОБА_2 ?ович.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля«LAND ROVER RANGE ROVER» д/н НОМЕР_2 , застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» згідно полісу ОСЦПВ №ЕР/218483665.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту №21697263-02- 16-01d перейшло право вимоги, яке власник автомобіля «Toyota RAV4», реєстраційний номер НОМЕР_1 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Виходячи з наведеного, позивач набув право вимагати від відповідача сплати на свою користь 75989,09 грн. шкоди.
Як вже зазначалось судом та не заперечується сторонами по справі, 29.10.2024 відповідачем сплачено частину страхового відшкодування в сумі 61113,11 грн., що підтверджується Довідкою вих. № 1590/2025/вих від 13.03.2025 про надходження коштів на рахунок ПрАТ «СК «ВУСО».
Отже, недоплата становить 14875,98 грн. (75989,09 грн. -61113,11 грн.).
Доказів відшкодування відповідачем позивачу завданої внаслідок ДТП шкоди у повному обсязі не надано.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми страхового відшкодування підлягають задоволенню в сумі 14875,98 грн.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача суд визнав хибними.
На підставі викладеного, позов задовольняється повністю.
Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.,ст. 46, 123, 126, 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», м. Київ до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»,м. Запоріжжя задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, буд. 34, ідентифікаційний код юридичної особи 13622789) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) 14875 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 98 коп. страхового відшкодування та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне судове рішення складено «05» червня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.