вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
05.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2901/25
За заявою Дніпровської міської ради (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
особи, які можуть отримати статус учасника у справі:
Позивач: Дніпровська міська рада (Дніпропетровська обл., м. Дніпро)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (Лвівська обл., м. Львів)
предмет майбутнього позову: стягнення заборгованості
Суддя: Татарчук В.О.
Без участі представників сторін.
Дніпровська міська рада (далі - заявник) 03.06.2025 звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (код ЄДРПОУ: 40325733), а саме на частину автозаправної станції з комплексом торгівельно-побутового обслуговування. Опис: Б-2 - будівля операторської, Г - навіс, № 1-4 - паливні резервуари для зберігання палива, № 5 - приямок злива палива, № 6 - огорожа, № 7 - паливна колонка, № 11 - вигрібна яма, №12 - технологічний приямок, № 13, 14 - щогла блискавкозахисту, № 15 - резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів, № 16 - колонка газо-роздавальна, №17 - інформаційний стенд, № 18 - свердловина, № 19, 20 - очисні споруди дощових стоків, ІІІІ - мостіння, яке розташоване за адресою: вулиця Сонячна Набережна, будинок 66а, м. Дніпро, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1193603412101, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (код ЄДРПОУ: 40325733), в межах суми стягнення в розмірі 1075996,39грн до набрання рішенням по справі законної сили.
Заявник зазначає, що предметом майбутнього позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" коштів набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 1210100000:01:005:0069.
Ціна позову, про забезпечення якого просить заявник становить 1075996,39грн.
В обґрунтування поданої заяви зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" з 2017 року по теперішній час користується земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:01:005:0069, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомості. У той же час, Дніпровською міською радою встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" безпідставно користується земельною ділянкою, розташованою за адресою: вулиця Сонячна Набережна, будинок 66а, м. Дніпро, а отже, останнім безпідставно збережено кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки. Таким чином, заявник зазначає, що з викладеного слідує наявність спору між Дніпровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд", оскільки останнім безпідставно збережено кошти у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки.
Заявник вважає, що за відсутності вжиття заходів забезпечення позову, об'єкти, розміщені на земельній ділянці можуть бути відчужені на користь третіх осіб. Зазначає, що метою таких дій може бути, зокрема штучне збільшення кола учасників судового процесу, що зумовить затягування розгляду справи, а також, з урахуванням висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі № 755/3782/17, можливо вчинення перешкод в подальшому виконанні судового рішення шляхом зміни власника будівель та споруд. Допускає, що грошові кошти можуть бути виведені з рахунків відповідача, що в подальшому, за умови задоволення позовної заяви, може ускладнити виконання рішення суду. Відтак, зауважує, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі та не виключається, що для відновлення його прав та інтересів необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Заявник вважає, що обраний захід забезпечення позову зумовить неможливість затягування розгляду справи шляхом залучення до участі по справі нових учасників; не порушує права відповідача та інших осіб; є пропорційним, обґрунтованим, співмірним та адекватним до пред'явлених позовних вимог; є збалансованим відносно інтересів учасників судового процесу; зумовить ефективне поновлення порушених прав внаслідок задоволення позову. Зазначає, що забезпечення позову в зазначеній справі не може призвести збитків для відповідача або третіх осіб, оскільки його вжиття фактично не може бути наслідком обмеження в роботі. Вважає, що відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення. Вказує, що забезпечення позову направлене на охорону прав та інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер. Звертає увагу, що у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі нерухоме майно буде реалізовано, а кошти з рахунків виведені, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На думку заявника, на даний час єдиним способом захисту законних прав та інтересів позивача є вжиття заходів забезпечення даного позову.
Дослідивши заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд дійшов висновку про її задоволення з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини першої статті 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до частин першої та другої статті 139 Господарського кодексу України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 №4-рп/2011).
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі №4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У пунктах 47-48 постанови від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п. 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (пункт 23 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).
За обставин звернення з позовом про стягнення грошових коштів саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить у суду позивач (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 905/446/22).
Верховний Суд відхилив довід скаржника щодо обов'язку заявника (позивача) додатково доводити існування об'єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.
У той же час після вжиття заходів забезпечення позову відповідач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково і доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з сумою коштів, на які просить накласти арешт.
Предметом майбутнього позову є стягнення з відповідача суми 1075996,39грн.
Враховуючи можливість відсутності на рахунку відповідача необхідної суми коштів, на час ухвалення рішення, у випадку задоволення позову, господарський суд дійшов висновку про необхідність застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" в межах ціни позову в розмірі 1 064 816,70 грн.
Невжиття цього заходу забезпечення позову до вирішення справи по суті й набрання законної сили судовим рішенням може істотно ускладнити в разі задоволення позовної вимоги поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
Подібний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 490/6312/19, від 21.12.2020 у справі № 487/5726/19.
Також за правовим висновком, викладеним у пункті 24 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Також, суд бере до уваги, що заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті, з метою зупинення можливого вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення у випадку задоволення позову.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 Господарського процесуального кодексу України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною четвертою статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу/ іншим особам здійснювати певні дії (постанова Верховного Суду від 22.07.2021 у справі №910/4669/21).
У вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі №910/12404/21).
Верховний Суд неодноразово наголошував (у т.ч. в постановах від 09.12.2020 у справі №910/9400/20, від 21.12.2020 у справі №910/9627/20) на необхідності конкретизації заходів забезпечення позову в аспекті співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.
У заяві про забезпечення позову Дніпровська міська рада просить вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно відповідача та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках відповідача в межах суми стягнення в розмірі у розмірі 1075996,39грн.
За умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 1075996,39грн, господарський суд дійшов до висновку про доцільність накладення арешту на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в частиною шостою статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.
Частинами першої та четвертої статті 141 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Оскільки на теперішній час у суду відсутня інформація з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові передумови для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" не позбавлено права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених статті 141 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, заява про вжиття забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача у межах суми майбутнього позову 1075996,39грн.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити повністю.
2. Накласти арешт на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (Україна, 79017, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 44, ідентифікаційний код: 40325733), а саме на частину автозаправної станції з комплексом торгівельно-побутового обслуговування. Опис: Б-2 - будівля операторської, Г - навіс, № 1-4 - паливні резервуари для зберігання палива, № 5 - приямок злива палива, № 6 - огорожа, № 7 - паливна колонка, № 11 - вигрібна яма, №12 - технологічний приямок, № 13, 14 - щогла блискавкозахисту, № 15 - резервуар для зберігання зріджених вуглеводневих газів, № 16 - колонка газо-роздавальна, №17 - інформаційний стенд, № 18 - свердловина, № 19, 20 - очисні споруди дощових стоків, ІІІІ - мостіння, яке розташоване за адресою: вулиця Сонячна Набережна, будинок 66а, м. Дніпро, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1193603412101, та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (Україна, 79017, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 44, ідентифікаційний код: 40325733), в межах суми стягнення в розмірі 1075996,39грн до набрання рішенням по справі законної сили.
Стягувач: Дніпровська міська рада (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 75, ідентифікаційний код: 26510514).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус Голд" (Україна, 79017, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 44, ідентифікаційний код: 40325733).
Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 05.06.2028 включно.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Учасники судового процесу мають право звернутися до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову повністю чи частково.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.О. Татарчук