вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про забезпечення позову
05.06.2025м. ДніпроСправа № 904/2911/25
за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", м. Черкаси
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", а саме: автозаправну станцію № 15, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 71 (реєстраційний номер об'єкта 1200940612101) та складається з: операторська літ. А-1, прибудова літ. А1-1, ґанок літ. а, ґанок літ. а1, ґанок з козирком літ. а2. Загальна площа - 56,9 кв.м; навіс літ. Б; навіс літ. В; навіс літ. Д; навіс літ. Ж; пункт заміни мастил (тимч.) літ. З; № 1 огорожа; № 2 резервуар протипожежного запасу води; № 3 резервуар протипожежного запасу води; № 4 резервуар протипожежного запасу води; № 5 резервуар протипожежного запасу води; № 6 резервуар протипожежного запасу води; № 7 резервуар протипожежного запасу води; № 8 резервуар протипожежного запасу води; № 9 підпірна стійка; № 10 яма вигрібна; №11 колонка паливороздавальна; № 12 колонка паливороздавальна; № 13 колонка паливороздавальна; № 14 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 16 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 17 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 21 цінове табло; № 22 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 23 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 24 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №25 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів; № 26 колонка газороздавальна; № 27 блискавковідвід; № 28 блискавковідвід; № 29 блискавковідвід; № 30 блискавковідвід; № 31 блискавковідвід; № 32 блискавковідвід; № 33 блискавковідвід; № 34 очисна споруда; № 35 очисна споруда; І - замощення; II - замощення; III - замощення; IV - замощення; V - замощення та на грошові кошти, що обліковуються на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", в межах суми стягнення в розмірі 135 064,62 грн., до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 135 064,62 грн. за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 без належних на те правових підстав.
В обґрунтування вказаної заяви представник Дніпровської міської ради, з посиланням, зокрема, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 березня 2023 року у cправі №905/448/22, зазначив, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 2).
Положеннями ч. 1 ст. 190 ЦК України визначено, що майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
Відповідно до приписів ст. 139 ГК України, майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів (ч. 1).
Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів (ч. 2).
Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства (ч. 5).
Отже, забезпечення позову - це, по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
У рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 у справі № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України вказано, що з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову (абзац п'ятий пункту 4 мотивувальної частини цього рішення).
Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для людини рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Виходячи з системного тлумачення зазначених положень, вбачається, що застосування заходів забезпечення позову необхідне через існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в даній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у Відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.05.2020 у справі № 910/11739/19.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у п. 23 постанови від 03.03.2023 у cправі № 905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість Відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
У п. 24 вказаної постанови, Верховний Суд не погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що накладення арешту на майно має стосуватися саме майна, яке належить до предмета спору, з таких підстав.
Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.
Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 18.02.2022 у справі № 910/12404/21).
Як зазначено вище, предметом майбутнього позову є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 135 064,62 грн. за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 без належних на те правових підстав.
А отже, з метою забезпечення реального захисту порушених прав та інтересів територіальної громади міста Дніпра в майбутньому, заяву Дніпровської міської ради слід задовольнити частково. Застосувати заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", в межах суми стягнення 135 064,62 грн., до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 135 064,62 грн. за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 без належних на те правових підстав.
При цьому, здійснюючи оцінку адекватності обраного заявником способу забезпечення позову, судом прийнято до уваги, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично залишиться у володінні власника, а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ним.
Щодо вимоги заявника про накладення арешту на індивідуально визначене майно боржника - автозаправну станцію № 15, що розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Янтарна, буд. 71 (реєстраційний номер об'єкта 1200940612101) та складається з: операторська літ. А-1, прибудова літ. А1-1, ґанок літ. а, ґанок літ. а1, ґанок з козирком літ. а2. Загальна площа - 56,9 кв.м; навіс літ. Б; навіс літ. В; навіс літ. Д; навіс літ. Ж; пункт заміни мастил (тимч.) літ. З; № 1 огорожа; № 2 резервуар протипожежного запасу води; № 3 резервуар протипожежного запасу води; № 4 резервуар протипожежного запасу води; № 5 резервуар протипожежного запасу води; № 6 резервуар протипожежного запасу води; № 7 резервуар протипожежного запасу води; № 8 резервуар протипожежного запасу води; № 9 підпірна стійка; № 10 яма вигрібна; № 11 колонка паливороздавальна; № 12 колонка паливороздавальна; № 13 колонка паливороздавальна; № 14 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 15 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 16 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 17 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 21 цінове табло; № 22 ємність для зберігання паливно - мастильних матеріалів; № 23 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; № 24 ємність для зберігання паливно-мастильних матеріалів; №25 ємність для зберігання зріджених вуглеводних газів; № 26 колонка газороздавальна; № 27 блискавковідвід; № 28 блискавковідвід; № 29 блискавковідвід; № 30 блискавковідвід; № 31 блискавковідвід; № 32 блискавковідвід; № 33 блискавковідвід; № 34 очисна споруда; № 35 очисна споруда; І - замощення; II - замощення; III - замощення; IV - замощення; V - замощення, слід зазначити про таке.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
Так, Законом України "Про виконавче провадження" передбачений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Зокрема, частиною 2 ст. 48 Закону передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
За таких обставин, з урахуванням обмеження обсягу майна та грошових коштів боржника, на які судом накладається арешт, сумою 135 064,62 грн., слід накласти арешт на нерухоме майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", в межах суми стягнення 135 064,62 грн., без ідентифікації індивідуально визначеного майна боржника.
У такому випадку, виконання цієї ухвали суду буде здійснено уповноваженою особою із дотриманням порядку реалізації майна боржника, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", без виходу за межі забезпеченої суми.
Це водночас забезпечить як права стягувача: арешт майна та грошових коштів боржника у межах майбутньої ціни позову; так і права боржника: дотримання порядку звернення стягання на його майно; відсутність безпідставного арешту нерухомого майна боржника за наявності на рахунках останнього грошових коштів у достатній кількості; арешт майна та коштів боржника саме в межах суми стягнення 135 064,62 грн. без виходу за межі забезпеченої суми.
Керуючись ст.ст. 136, 137, ст. 140, ст. 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс", в межах суми стягнення 135 064,62 грн., до набрання законної сили рішенням суду у майбутній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" безпідставно збережених коштів орендної плати у розмірі 135 064,62 грн. за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:04:078:0013 без належних на те правових підстав.
Стягувач: Дніпровська міська рада (ідентифікаційний код: 26510514; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 75).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідер Фінанс" (ідентифікаційний код: 40264058, місцезнаходження: 18005, Черкаська обл., місто Черкаси, бульвар Шевченка, будинок 336А).
Відмовити у задоволенні заяви Дніпровської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на індивідуально визначене майно боржника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 05.06.2025 та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала є виконавчим документом, підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", та може бути пред'явлена до виконання у строк до 05.06.2028 включно.
Суддя М.О. Ніколенко