04.06.2025 м.Дніпро Справа № 904/2349/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Солодова І.М.
За участю:
Скаржника: Василенко Тамари Іванівни (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів)
Представники позивача: Сікорська О.В., - самопредставництво; Скляр Н.М. - самопредставництво
Представник відповідача 2: не з'явився
Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 (повний текст рішення складено 13.11.2024, суддя Євстигнеєва Н.М.) у справі № 904/2349/24
за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 2 446 382,99 грн,
В травні 2024 Криворізька міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (вх. 37073/24 від 05.08.2024) просить:
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 208 782,36грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 1 091 863,50грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 354 874,38грн та судовий збір у розмірі 21 701,07грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачами умов договору оренди земельної ділянки №2019236 від 14.03.2019 в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024, в даній справі, позовні вимоги Криворізької міської ради до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни, відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича, про стягнення 2 446 382,99 грн - задоволено частково.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на користь Криворізької міської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 104391,18 грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Василенка Андрія Павловича на користь Криворізької міської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 1 091 863,50грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 177437,19грн та судовий збір у розмірі 21 701,06грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, засобами поштово зв'язку, Фізична особа-підприємць Василенко Тамара Іванівна, звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить: прийняти заяву про розгляд клопотання від 10.12.2024 про визнання доказів неналежними та не брати їх до розгляду у цій справі; поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду від 12.11.2024; скасувати рішення суду від 12.11.2024 в частині стягнення з Василенко Тамари Іванівни заборгованості у сумі 790 862.75 грн.
Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.12.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.12.2024 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/2349/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/2349/23.
25.12.2024 матеріали даної справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/2349/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору (доплати), на належні реквізити, надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
16.01.2025 від скаржника до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків скарги, якою долучено до скарги докази слати судового збору (доплати) у розмірі 8280,30 грн, відповідно до платіжної інструкції від 15.01.2025.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.01.2025 визнано поважними підстави пропуску строку на подання апеляційної скарги та відновити строк на подання апеляційної скарги на рішення суду. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/2349/24. Зупинено дію оскаржуваного рішення на час розгляду апеляційної скарги. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 04.06.2025 року об 11:20год.
16.01.2025 від скаржника до ЦАГС надійшда уточнена апеляційна скарга в якій просить прийняти до розгляду заяву ФОП Василенко Тамари Іванівни про уточнення вимог апеляційної скарги (збільшення); скасувати позовні вимоги Криворізької міської ради до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни, відповідача-2: Фізичної особи-підприємця Василенко Андрія Павловича про стягнення 2 446 382,99 грн; сксувати рішення рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/2349/24 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на користь Криворізької міської ради заборгованість з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:159:0006 за період з 18.05.2020 по 31.12.2023 у розмірі 790 862,75грн, пеню за період з 01.07.2020 по 29.02.2024 у розмірі 104391,18 грн та судовий збір у розмірі 14 994,68грн.
30.01.2025 від Криворізької міської ради до ЦАГС надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити ФОП Василенко Тамарі Іванівні в задволенні апеляцйної скарги та заяви про уточнення вимог апеляційної скарги (збільшення) по справі № 904/2349/24 в повному обсязі; залишити оскаржуване рішення без змін.; відмовити в задоволенні клопотання про визнання доказіва неналежними.
19.02.2025 від ФОП Василенко Тамари Іванівні надійшла відповідь на відзив в якій просить задовольнити вимоги апеляційної скарги.
У судовому засіданні 04.06.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини ухвали) по справі.
Під час дослідження матеріалів справи, колегією суддів апеляційного господарського суду було встановлено наступне.
Наразі, на розгляді у Великій Палаті Верховного Суду перебуває справа № 907/882/22 за позовом Департаменту міської інфраструктури Ужгородської міської ради до ФОП Грицик Л. О. про стягнення 279 829,39 грн.
Так, у листопаді 2024 року ФОП Грицик Л. О. (далі також Скаржниця) звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - КГС ВС) з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди неправильно застосували статті 18, 20 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-XIV), статтю 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статті 640, 653, 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 2, 3 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV), підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, підпункт 270.1.1 пункту 270.1 статті 270, пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України без урахування висновків про їх застосування, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - КАС ВС) від 28.03.2024 у справі № 160/240/23 та від 19.01.2023 у справі № 803/806/17, оскільки за встановлених обставин відсутності державної реєстрації Додаткової угоди та реєстрації самого права оренди вважали правомірним нарахування ФОП Грицик Л. О. зобов'язання з орендної плати за землю виходячи з умов, визначених Додатковою угодою, дані про яку не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також Скаржниця вважає, що суди неправильно застосували пункт 1 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV, статтю 125 ЗК України, частину шосту статті 33 Закону № 161-XIV без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у пункті 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, оскільки вважали пролонгацію орендних правовідносин автоматичною.
На думку Скаржниці, суди неправильно застосували статтю 21 Закону № 161-XIV без урахування висновків палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС, викладених у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19, оскільки допустили одночасно подвійну індексацію орендної плати та індексацію нормативної грошової оцінки, а також не взяли до уваги, що державній реєстрації підлягає виникнення речового права оренди земельної ділянки та його строк.
Окрім цього, Скаржниця зазначає, що у заявах по суті справи (відзиві на позов, запереченні на відповідь на відзив) вона посилалась на незаконність нормативної грошової оцінки земель міста Ужгорода, затвердженої Рішенням № 1398, яка є підставою для обчислення заборгованості з орендної плати за спірний період, та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.09.2018 року № 1209/0/192-18 (далі - Витяг), а також долучала до своїх заяв відповідні докази на підтвердження зазначених обставин.
З посиланням на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, та висновки КАС ВС, викладені у постановах від 12.11.2018 у справі № 814/789/12, від 10.09.2020 у справі № 817/1793/17 та від 30.09.2020 у справі № 817/1779/17, Скаржниця стверджує, що доданий до матеріалів справи Витяг є одним із доказів, який підлягає оцінці судом за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Тому відповідність наведених у Витягу локальних коефіцієнтів є предметом дослідження у цій справі та з урахуванням правильності / неправильності їх встановлення судам слід було перевірити обґрунтованість сум, нарахованих позивачем до стягнення.
Однак суд першої інстанції безпідставно відмовився перевірити зазначені доводи ФОП Грицик Л. О. та не надав оцінки поданим нею доказам відсутності на час виникнення спірних правовідносин затвердженої у встановленому порядку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відсутності позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Ужгорода та незаконності розміру орендної плати у зв'язку з неправильним застосуванням локальних коефіцієнтів у Витязі.
Апеляційний суд вказаних порушень суду першої інстанції не виправив, а всупереч висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 04.04.2024 у справі № 320/2796/23, від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 та від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19, зазначив, зокрема, що визнання незаконним та скасування в судовому порядку Рішення № 1398 може стати підставою для перегляду рішення у цій справі за нововиявленими обставинами.
Окрім цього, Скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 26.09.2024 необґрунтовано відхилив та не досліджував при розгляді справи докази, подані разом з клопотанням від 02.04.2024, а інші її клопотання про приєднання та дослідження доказів апеляційний суд у судовому засіданні не розглядав узагалі, а докази, додані до цих клопотань, не досліджував, що суперечить вимогам статті 269 ГПК України та висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18 та від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20.
Ухвалами від 16.12.2024 та від 19.12.2024 КГС ВС відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Грицик Л. О., призначив розгляд справи у письмовому провадженні та зупинив виконання оскаржених судових рішень до закінчення перегляду в касаційному порядку, а ухвалою від 19.03.2025 на підставі частини третьої статті 302 ГПК України передала цю справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вважає за необхідне відступити від висновків КАС ВС, викладених у постановах від 19.01.2023 у справі № 803/806/17 та від 28.03.2024 у справі № 160/240/23, щодо необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного після 01.01.2013.
Мотивуючи ухвалу про передачу справи, колегія суддів указує на те, що КАС ВС та КГС ВС сформували принципово різні підходи до застосування норм матеріального права щодо необхідності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі, укладеного після 01.01.2013.
Так, у постанові від 28.03.2024 у справі № 160/240/23, на яку посилається Скаржниця як на підставу касаційного оскарження, вирішуючи питання правомірності нарахування податкового зобов'язання з орендної плати за землю, КАС ВС здійснив аналіз, зокрема, статей 18 і 20 Закону № 161-XIV, статті 125 ЗК України, статей 640, 653, 654 ЦК України та виснував, що додаткова угода від 17.01.2022 до договору оренди землі від 02.09.2014 підлягала державній реєстрації, як і договір оренди земельної ділянки. За встановлених у судовому процесі обставин відсутності державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки у сторін цієї додаткової угоди не виникли права та обов'язки, які нею визначені.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові КАС ВС від 19.01.2023 у справі № 803/806/17 щодо додаткової угоди від 25.12.2015 до договору оренди землі від 25.10.2013, на яку також посилається Скаржниця як на підставу касаційного оскарження.
Водночас у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19 палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС ВС виснувала, що державній реєстрації підлягає лише саме виникнення речового права (права оренди земельної ділянки) та його строк, а не умови договору оренди землі, зокрема такі як розмір орендної плати.
Колегія суддів КГС ВС не погоджується з наведеними вище висновками КАС ВС та звертає увагу на те, що з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено положення щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону № 161-XIV статті 18 та 20 про обов'язкову державну реєстрацію договорів оренди землі, а тому починаючи з 01.01.2013 державній реєстрації підлягало саме право оренди, яке виникає на підставі договору оренди земельної ділянки.
Наведені підстави є достатніми для прийняття та призначення цієї справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Відповідно до ч.4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч.1 ст. 229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
За таких обставин, враховуючи, що Великою Палатою Верховного Суду переглядаються судові рішення у правовідносинах, подібних тим, що розглядаються в рамках даної справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/2349/24 до закінчення перегляду справи № 907/882/22 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.
При цьому, суд враховує, що висновки, здійснені касаційною інстанцією при розгляді подібної справи, можуть мати суттєве значення для розгляду даної справи.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Зупинити провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Василенко Тамари Іванівни на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2024 у справі № 904/2349/24 до закінчення перегляду справи № 907/882/22 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повна ухвала складена 05.06.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін