Постанова від 05.06.2025 по справі 917/2105/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м. Харків Справа № 917/2105/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. , суддя Тарасова І.В.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» (вх.№ 594 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2025 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Киричук О.А., дата складення повного судового рішення: 20.02.2025) у справі №917/2105/24

за позовною заявою Акціонерного товариства “Полтаваобленерго», м. Полтава,

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5»,

м. Полтава,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Полтаваенергозбут», м. Полтава,

про стягнення 157 085,32 грн,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2024 року Акціонерне товариство “Полтаваобленерго» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» 157 085,32 грн завданих збитків за бездоговірне споживання електричної енергії.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 20.02.2025 у справі №917/2105/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» на користь Акціонерного товариства “Полтаваобленерго» 157 085,32 грн завданих збитків за бездоговірне використання електричної енергії, 2422,40 грн відшкодування витрат з оплати судового збору. Повернуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства “Полтаваобленерго» судовий збір у розмірі 831,63 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №1093395 від 23.07.2024.

Рішення суду обґрунтовано наступним:

- ОСББ у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 не мало права споживати електричну енергію без укладення договорів на розподіл електричної енергії та на постачання електроенергії, а у період з 01.06.2023 по 03.07.2024 - без укладення договору на постачання електричної енергії;

- вказані договори не були укладені у відповідні періоди з вини та внаслідок бездіяльності ОСББ;

- споживання електричної енергії у вказаний період відбулося поза межами виконання договору на розподіл від 01.06.2023;

- ОСББ набуло майно АТ “ПОЕ» безпідставно шляхом споживання електричної енергії в обсязі 29 712 кВт год на суму 157177,23 грн.;

- дані обставини відповідно до положень статей 11, 22, 1166, 1212, 1213 ЦК України є підставою для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат вартості електричної енергії на врегулювання небалансів, спричинених протиправним споживанням електричної енергії ОСББ, що включає витрати на врегулювання цих небалансів на ринку електричної енергії за період з січня 2023 по липень 2024.

Як зазначено в рішенні, враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності та норми законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність у відповідача зобов'язання з оплати вартості безпідставно набутої електричної енергії до укладення договорів з розподілу та постачання, оскільки таке зобов'язання виникло безпосередньо з актів цивільного та господарського законодавства, Закону України “Про ринок електричної енергії» та спеціальних Правил роздрібного ринку електричної енергії, а також з кондиційного зобов'язання, що виникло у споживача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2025 у справі №917/2105/24 повністю і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі; стягнути з Акціонерного товариства “Полтаваобленерго» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» сплачений за подачу апеляційної скарги судовий збір в розмірі 3633,60 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:

- судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ОСББ “Боровиковського 5» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Як наслідок, відповідач був обмежений у залученні третьої особи -Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційну організації №2» Полтавської міської ради; виклику свідка для дачі особистих пояснень - представника КП “ЖЕО №2» Медяника П.Ф. для з'ясування деталей подій від 05.01.2024 та з'ясування за яких обставин створювався та підписувався документ - акт від 05 січня 2023 року про недопуск до вузла обліку та ЗВТ за адресою м.Полтава, б-р Боровиковського 5;

- суд безпідставно встановив факт відправлення листа АТ “Полтаваобленерго» за №04.36/7972 від 22 грудня 2022 року, яким повідомило КП “ЖЕО №2» про згоду на припинення дії договору з 01.01.2023;

- суд першої інстанції необґрунтовано визнав факт звернення ОСББ з листом №2 від 28.12.2022 (про укладення договору на розподіл електричної енергії з ОСББ з 01.01.2023) до АТ “Полтаваобленерго» саме 23.05.2023, а не 02.01.2023;

- суд встановив, що матеріалами справи доведено той факт, що договірні відносини між ОСББ “Боровиковського 5» та АТ “Полтаваобленерго» виникли з 01.06.2023, при цьому не звернув увагу на докази підтвердження звернення ОСББ “Боровиковського 5» із заявою про укладення договору на розподіл електричної енергії задовго до 01.06.2023;

- суд безпідставно встановив факт акцептування АТ “Полтаваобленерго» листа ОСББ “Боровиковського 5» (заяви-приєднання);

- суд першої інстанції безпідставно визнав події, описані в акті про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 05.01.2023 встановленими;

- суд безпідставно встановив факт направлення листа-попередження АТ “Полтаваобленерго» за №04.35/819 від 09.01.2023 про повне припинення електропостачання по технічним цілям багатоквартирного будинку з 01.02.2023 з 08:00;

- суд першої інстанції безпідставно визнав події, описані в акті про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 01.02.2023 встановленими;

- суд прийшов до безпідставних висновків, що саме з вини ОСББ не було укладено з 01.01.2023 договір споживача на розподіл електричної енергії та з 01.06.2023 договір на постачання з ТОВ “Полтаваенергозбут», а електрична енергія використовувалася ОСББ в період з 01.01.2023 по 31.05.2023 без укладення договорів на розподіл та постачання електричної енергії, а з 01.06.2023 по 03.07.2024- без укладення договору на розподіл, тим самим порушивши вимоги чинного законодавства;

- судом безпідставно встановлено, що зважаючи на те, що у період 01.01.2023 по 03.07.2024 ОСББ не уклало договір на постачання із жодним постачальником електричної енергії, АТ “Полтаваобленерго» не могло передати спожиті ОСББ обсяги електричної енергії жодному із постачальників;

- суд неправомірно визнав, що АТ “Полтаваобленерго» не могло передати спожиті ОСББ обсяги електричної енергії жодному з постачальників, а саме постачальнику “останньої надії»;

-не доведено наявність всіх обов'язкових елементів, необхідних для притягнення ОСББ “Боровиковського 5» до відповідальності, в той час, як ОСББ “Боровиковського 5» документально підтвердив відсутність таких обов'язкових елементів відносно себе.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» (вх.№ 594 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2025 у справі №917/2105/24 та постановлено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.04.2025 для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 25.04.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.

23.04.2025 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5078), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на те, що судом першої інстанції було встановлено, що лист (заява) ОСББ “Боровиковського 5» №2 від 28.12.2022 був отриманий АТ “Полтаваобленерго» лише 23.05.2023, що підтверджується як вхідною реєстраційною відміткою на документі (АТ “Полтаваобленерго» №5280/001 від 23.05.2023), так і витягом з реєстру вхідної кореспонденції Товариства за відповідну дату, який було долучено до матеріалів справи. Крім того, зазначений лист (заява) був адресований безпосередньо голові правління АТ “Полтаваобленерго», який перебуває за місцезнаходженням Товариства - вул. Старий Поділ 5, м. Полтава, 36022, де цей лист і був зареєстрований у встановленому порядку, саме 23.05.2023. АТ “Полтаваобленерго» листом №04.36/7972 повідомило КП “ЖЕО №2» про необхідність повного припинення електропостачання на технічні цілі багатоквартирного будинку за адресою: б-р Боровиковського буд. 5, м. Полтава з 01.01.2023 та про необхідність останніх забезпечити доступ до об'єкта та присутність уповноваженого представника КП “ЖЕО №2». 05.01.2023 здійснено виїзд представників АТ “Полтаваобленерго» для припинення електропостачання в зв'язку із припинення дії договору з КП “ЖЕО №2» за адресою: бул. Боровиковського 5, м.Полтава, неприпиненням споживання електроенергії та неукладенням відповідного договору із іншим споживачем за зазначено адресою. Оскільки працівникам АТ “Полтаваобленерго» не надано допуску на об'єкт, у присутності представника КП “ЖЕО №2» складено акт про недопуск від 05.01.2023, в якому представник КП “ЖЕО №2» зазначив, що доступ надати не може з вини ОСББ. В зв'язку з тим що ОСББ з 01.01.2023 взяло в управління багатоквартирний будинок за адресою: м. Полтава, б-р Боровиковського 5, а у КП “ЖЕО №2» відсутні правові підстави надання доступу до ЗВТ, Товариство повідомило ОСББ про припинення електропостачання для технічних цілей багатоквартирного будинку за адресою: б-р Боровиковського, буд. 5, м. Полтава з 01.02.2023. Таким чином, зазначена обставина в повному обсязі підтверджує, що Товариству не було надано доступ до вузла обліку та ЗВТ за адресою об'єкта 05.01.2023. Отже, суд правильно зазначив, що з долученої до матеріалів справи копії акта про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 05.01.2023 вбачається, що він складений за участі представника КП “ЖЕО №2», про що свідчить його підпис у акті. Твердження відповідача, що акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 01 лютого 2023 року не давався представнику споживача для внесення зауважень та або підпису, є безпідставними, оскільки остання таким правом не скористалася в присутності двох свідків, про що свідчать їхні підписи в акті про недопуск, який оформлено у відповідності п. 6.2.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Таким чином, висновки суду першої інстанції обґрунтовані належним чином та є правильними, оскільки ОСББ “Боровиковського 5» не виконало вимогу АТ “Полтаваобленерго», викладену у листі від 09.01.2023 вих. 04.35/819 щодо припинення споживання електроенергії та перешкоджало 01.02.2023 проведенню робіт з відключення обладнання, а також продовжило споживати електроенергію без укладення договорів на розподіл та постачання електричної енергії.

24.04.2025 до суду від третьої особи надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5171), в якому остання проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що за наявності всіх необхідних документів для укладення публічного договору на постачання, ОСББ, користуючись своїм правом, до 04 липня 2024 року не зверталося до ТОВ “Полтаваенергозбут». З урахуванням отриманих документів, від ОСР в тому числі оформленого паспорта точки розподілу за об'єктом ОСББ “Боровиковського 5», та відповідно до умов п. 1.1.15, 3.26 ПРРЕЕ ТОВ “Полтаваенергозбут» не мало правової підстави відмовити споживачу в укладенні договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг в разі звернення останнього до постачальника. За наявності всіх необхідних документів ОСББ “Боровиковського 5» звернулось до ТОВ “Полтаваенергозбут» лише 05 липня 2024 та з ним було укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22367059. Зазначені позивачем обсяги спожитої електроенергії ОСББ “Боровиковського 5» АТ “Полтаваобленерго» не передавалися постачальнику універсальних послуг. У зв'язку із вказаними обставинами та з відсутністю договору на постачання та даних про обсяги споживання електричної енергії за період із 01 червня 2023 року по липень 2024 року ТОВ “Полтаваенергозбут» споживачу ОСББ “Боровиковського 5» не виставляв рахунки за активну електричну енергію з урахуванням послуг із розподілу та передачі. Отже, оскільки споживач не скористався своїм правом на звернення до постачальника універсальних послуг за наявності достатнього пакету документів для укладення договору на постачання електроенергії, ТОВ “Полтаваенергозбут» не здійснювало постачання електричної енергії ОСББ “Боровиковського 5» та не здійснювало розрахунок зазначеного споживача за фіксованими тарифами для населення та колективних побутових споживачів із 01 січня 2023 року по 04 липня 2024 року. Початок постачання електричної енергії ОСББ припадає на 05 липня 2024 року, а саме після укладення договору постачання між ТОВ “Полтаваенергозбут» та ОСББ “Боровиковського 5». Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що у період з 01.01.2023 по 03.07.2024 ОСББ “Боровиковського 5» не уклало договір на постачання електричної енергії з жодним постачальником електричної енергії, тому АТ “Полтаваобленерго» не могло передати спожиті ОСББ обсяги електричної енергії жодному із постачальників. Спожиті обсяги електричної енергії ОСББ за період без укладення договорів на розподіл та постачання, відповідно до вищевказаних нормативних актів, покладаються на небаланси АТ “Полтаваобленерго». Тим самим, АТ “Полтаваобленерго» понесло витрати на закупівлю електричної енергії на балансуючому ринку для врегулювання небалансів, спричинених споживанням електричної енергії без укладення договору, та на оплату передачі цих обсягів електричної енергії.

Відповідно до розпорядження Східного апеляційного господарського суду щодо повторного автоматизованого розподілу справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.06.2025 у зв'язку з відпусткою судді Пуль О.А. та відставкою судді Здоровко Л.М., які входили до складу колегії суддів, для розгляду справи №917/2105/24 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, з 01.01.2019 АТ “Полтаваобленерго» є оператором системи розподілу електричної енергії та надає послуги з постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та постачання електричної енергії. ПРРЕЕ є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

КП “Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради (надалі КП “ЖЕО №2») приєдналося до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії шляхом підписання заяви-приєднання, в тому числі і по об'єкту за адресою: бульвар Боровиковського буд.5, м. Полтава, Полтавська область, 36019.

З 01.01.2019 АТ “Полтаваобленерго» здійснює розподіл електричної енергії, зокрема, за адресою: Україна, 36019, Полтавська обл., місто Полтава, б-р. Боровиковського, будинок 5.

Згідно Витягу з протоколу установчих зборів від 07.02.2022 співвласники багатоквартирного будинку створили Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку за адресою: 36019, Україна, Полтавська область, м. Полтава, Шевченківський район, бульвар Боровиковського, будинок 5, з найменуванням Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» (надалі -ОСББ “Боровиковського 5», ОСББ). Державна реєстрація юридичної особи підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер, дата та час формування виписки: №371858108658, 13.08.2024.

ОСББ “Боровиковського 5» звернулось до КП “ЖЕО №2» з листом №1 від 24.11.2022, в якому просило передати будинок та відповідну документацію в визначену співвласниками форму управління, а саме уповноваженій особі Якубовській Л.І. для подальшої передачі документації в ОСББ.

КП “ЖЕО №2» листом за вих. №3033/2022 від 28.11.2022 повідомило АТ “Полтаваобленерго» про припинення користування електричною енергією та розірвання договору на об'єкті багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Боровиковського 5, м. Полтава з 01.01.2023 у зв'язку із передачею багатоквартирного будинку в управління Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

У відповідь АТ “Полтаваобленерго» листом за №04.36/7972 від 22.12.2022 повідомило КП “ЖЕО №2» про згоду на припинення дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 22300544 в частині розподілу електричної енергії по зазначеному об'єкту з 01.01.2023. Повідомило про необхідність повного припинення електропостачання по технічним цілям багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Боровиковського 5, м. Полтава з 01.01.2023 з 08:00. Просило забезпечити доступ до об'єкта та присутність уповноваженого представника у відповідну дату. Зазначило, що у разі отримання від ОСББ заяви про укладення договору про розподіл в межах встановленого терміну (в межах одного розрахункового періоду), у АТ “Полтаваобленерго» відпадуть підстави для припинення електропостачання даного об'єкта.

30.12.2022 працівники АТ “Полтаваобленерго» у присутності енергетика КП “ЖЕО №2» ПМР Медяника П.Ф. провели контрольні огляди розрахункових засобів обліку електроенергії на об'єкті за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава, а саме лічильники: СТЕА05М №28354, СТЕА05М №28392, СТЕА05М №28368, СТЕА05М №36552, СТЕА05М №36555, СТЕА05М №36556 із зазначення їх показів та оформили акти контрольних оглядів, які без зауважень підписано представником КП “ЖЕО №2».

01.01.2023 ОСББ “Боровиковського 5» прийняло на утримання об'єкт за адресою: м. Полтава, бульвар Боровиковського 5.

Згідно з п. 2.1.3. ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач.

Позивач зазначає, що після припинення дії договору на розподіл № 22300544 з КП “ЖЕО №2», ОСББ “Боровиковського 5» не звернулося до АТ “Полтаваобленерго» з питання укладення договору з 01.01.2023. 05.01.2023 представниками АТ “Полтаваобленерго» здійснено виїзд для припинення електропостачання у зв'язку з відсутністю договору на розподіл. Однак, оскільки працівникам АТ “Полтаваобленерго» не надано допуску на об'єкт, у присутності представника КП “ЖЕО №2» складено акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 05.01.2023.

Підпунктом 1 п.7.5 ПРРЕЕ передбачено, що припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення.

АТ “Полтаваобленерго» листом за вих.№04.35/819 від 09.01.2023 повідомило ОСББ “Боровиковського 5» про необхідність припинення споживання електричної енергії для технічних цілей багатоквартирного будинку за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава. Зазначило, що ОСББ зобов'язане врегулювати договірні відносини з розподілу електричної енергії з АТ “Полтаваобленерго» в порядку, визначеному ПРРЕЕ, для чого об'єднанню необхідно надати ОСР заяву про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та копій документів, згідно з п.2.1.8 ПРРЕЕ. Наголосило на необхідності припинення споживання електричної енергії по технічним цілям багатоквартирного будинку за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава з 01.02.2023.

На підтвердження направлення вказаного листа позивачем до матеріалів справи надано копії фіскального чеку від 18.01.2023, список згрупованих поштових відправлень листів №727 від 18.01.2023 та витяг з реєстру вихідної кореспонденції АТ “Полтаваобленерго» за період 09.01.2023.

01.02.2023 у зв'язку з повторним недопуском працівників АТ “Полтаваобленерго» для проведення робіт з припинення електропостачання, АТ “Полтаваобленерго» у присутності голови правління ОСББ “Боровиковського 5» Якубовської Л.І. складено акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 01.02.2023, зі змісту якого вбачається, що Якубовська Л.І. відмовилась від підпису. Факт відсутності доступу до вузлів обліку та ЗВТ підтверджено 2 свідками, про що свідчать їхні підписи на акті.

ОСББ “Боровиковського 5» звернулось до АТ “Полтаваобленерго» з листом за вих.№6 від 14.02.2023, в якому просило у зв'язку з переукладенням договору на розподіл електричної енергії з ОСББ замінити лічильники у зв'язку з закінченням їх терміну повірки, а також вилучити точки обліку лічильників № 28354 (ЕІС код 62Z9365763224066) та № 36552 (ЕІС код 62Z5586125386890) через їх невикористання, з метою зменшення економічного навантаження на ОСББ “Боровиковського 5».

09.05.2023 та 15.05.2023 відповідно до актів технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії до 1000В в присутності голови правління ОСББ “Боровиковського 5» Якубовської Л.І., представниками АТ “Полтаваобленерго» було знято та встановлено нові лічильники із відображення актуальних показів лічильників зі спожитої електроенергії, за результатами чого було складено чотири акти технічних перевірок від 09.05.2023 та два акти технічних перевірок від 15.05.2023 за підписом Якубовської Л.І.

АТ “Полтаваобленерго» до матеріалів справи надано лист ОСББ “Боровиковського 5» за №2 від 28.12.2022, в якому ОСББ просило укласти договір на розподіл електричної енергії з ОСББ з 01.01.2023. Внизу листа розміщено надрукований вхідний номер реєстрації документа та дата його реєстрації, а саме: “АТ “Полтаваобленерго» №5280/001 23.05.2023».

На підтвердження отримання вказаного листа 23.05.2023 позивачем до матеріалів справи надано витяг з реєстру вхідної кореспонденції АТ “Полтаваобленерго» за період 23.05.2023, зі змісту якого вбачається, що позивачем лист від ОСББ “Боровиковського 5» за №2 від 28.12.2022 про укладення договору розподілу отримано через скриньку.

Листом від 26.05.2023 за №04.36/14584 АТ “Полтаваобленерго» повідомило ОСББ про акцептування заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.06.2023 за об'єктом “житловий будинок» за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава. Направило підписані додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що регулюють організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії. Направило ОСББ, зокрема, паспорт точки розподілу на об'єкт, розташований за адресою: Україна, 36019, Полтавська область, місто Полтава, бульвар Боровиковського, будинок 5.

Листом №24 від 03.07.2023 ОСББ просило АТ “Полтаваобленерго» надати їм договір з додатками до нього у паперовій формі.

У відповідь АТ “Полтаваобленерго» листом від 28.07.2023 № 04.36/20324 повідомило, що згідно з п.2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил. Просило, у разі незгоди ОСББ приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на виконання п.2.1.7 ПРРЕЕ, надати заяву про припинення розподілу електричної енергії на об'єкт. Просило повторно розглянути проект заяви-приєднання, який було направлено раніше, підписати, завірити печаткою та повернути на адресу АТ “Полтаваобленерго».

АТ “Полтаваобленерго» листом від 31.08.2023 № 04.36/23230 повідомило ОСББ, що оформлення паперового примірника договору про розподіл чи оформлення договору з додатками у паперовій формі можливо виключно після його укладення. Просило повторно розглянути проект заяви-приєднання, який було направлено листом вих.№04.36/14584 від 25.05.2023, підписати, завірити печаткою та повернути на адресу АТ “Полтаваобленерго».

АТ “Полтаваобленерго» листом від 16.10.2023 №14.4/7052 повідомило ОСББ, що станом на момент написання листа АТ “Полтаваобленерго» не отримувало від ОСББ підписаної заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії чи письмової заяви про припинення розподілу електричної енергії на об'єкт за адресою: місто Полтава, бульвар Боровиковського, будинок 5. Керуючись п.7.5 ПРРЕЕ направило попередження про припинення надання послуг розподілу електричної енергії №254 від 16.10.2023.

У відповідь ОСББ листом від 26.10.2023 за №45 повідомило АТ “Полтаваобленерго», що 23.10.2023 ОСББ отримало підписаний договір з додатками і відповідно до Господарського кодексу України має 30 днів на його розгляд.

Як зазначає позивач, з метою припинення бездоговірного споживання електроенергії на вказаний об'єкт, 01.11.2023 представники АТ “Полтаваобленерго» повторно прибули за адресою об'єкта ОСББ, але доступу представниками ОСББ не надано. У зв'язку з тим, що представники Товариства не були допущені до вузлів обліку, у присутності голови правління ОСББ “Боровиковського 5» 01.11.2023 складено акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ, від підпису в якому остання відмовилась.

Листом за вих.№50 від 16.11.2023 ОСББ повідомило АТ “Полтаваобленерго», що не відмовляється укласти договір на розподіл, а навіть вимагало надати його у письмовій формі відповідно до норм чинного законодавства.

Листом за вих.№51 від 16.11.2023 ОСББ повідомило АТ “Полтаваобленерго», що після надання АТ “Полтаваобленерго» договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма додатками до нього, які передбачені ч.3 п.2.1.13 ПРРЕЕ та зазначені у п.12.8 цього договору для узгодження у паперовій формі, відповідно до вимог абз.6 п.2.1.5 гл.2.1 розділу ІІ ПРЕЕ, договір буде підписаний ОСББ.

Гарантійним листом №51 від 22.11.2023 ОСББ просило АТ “Полтаваобленерго», у зв'язку з відсутністю договору про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою: місто Полтава, бульвар Боровиковського, будинок 5, не припиняти електроживлення за вищевказаною адресою. Оплату за електроспоживання від 31.12.2022, від показників знятих з представником попереднього управителя КП “ЖЕО-2», після підписання договору - гарантувало.

АТ “Полтаваобленерго» листом від 29.11.2023 №04.36/31895 направило ОСББ підписаний зі свого боку проект договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 22307059 та додатки до нього. Пропонувало їх розглянути, підписати, завірити печаткою та повернути один примірник договору та додатків до нього не пізніше 20 календарних днів з дати отримання на адресу АТ “Полтаваобленерго».

АТ “Полтаваобленерго» листом №04.36/32920 від 08.12.2023, у відповідь на листи ОСББ вих.№50 від 16.11.2023 та вих.№51 від 16.11.2023, повідомила останнє, що станом на момент надання відповіді ОСББ не повернуто оператору системи підписану заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р НОМЕР_1 . У зв'язку з тим, що уповноважені представники АТ “Полтаваобленерго» не мали доступу до електроустановок ОСББ, Товариством на підставі підпункту 3 п.11.5.2 КРС було направлено попередження про припинення надання послуг з розподілу електричної енергії №7059 від 13.11.2023 по вказаному об'єкту з 08:00 год 28.11.2023.

Як зазначає позивач, 27.12.2023 АТ “Полтаваобленерго» отримало листа ОСББ “Боровиковського 5» за вих. №55 від 21.12.2023, яким останнє повернуло з протоколом розбіжностей підписаний договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з усіма додатками, крім додатків №8, 8.1, 13. Звертає увагу суду, що сторонами не було укладено відповідний договір з розподілу у зв'язку з непідписанням ОСББ додатків до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1.10 ПРРЕЕ). ОСББ не виконало свого обв'язку щодо укладання договору з постачальником, яким являється ТОВ “Полтаваенергозбут», чим порушило п.1.2.15 ПРРЕЕ. Таким чином, ОСББ продовжило споживати електроенергію без договірних відноси з АТ “Полтаваобленерго» та постачальником універсальних послуг про постачання електричної енергії, тим самим продовжило завдавати АТ “Полтаваобленерго» збитки. 16.02.2024 представники Товариства з метою контролю в черговий раз прибули на об'єкт ОСББ, однак їх не було допущено до вузлів обліку та ЗВТ. У результаті в присутності представника ОСББ був складений акт про недопуск. У акті про недопуск до вузла обліку та ЗВТ голова правління ОСББ “Боровиковського 5» Якубовська Л. зазначила, що, у зв'язку з відсутністю підписаного договору та відмовою від його підписання з боку АТ “Полтаваобленерго», вона не вбачає підстав для зняття показників лічильників. При цьому ОСББ не заперечував той факт, що ними споживання електроенергії не припинялося.

Як зазначено в позові, лише 04.07.2024 ОСББ “Боровиковського 5» погодилося споживати електроенергію на умовах договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (о/р 22307059) та підписало відповідний договір разом з додатками.

Позивач стверджує, що протягом всього зазначеного часу ОСББ незаконно протидіяло ОСР стосовно відключення його об'єктів відповідно до вимог ПРЕЕ, та в свою чергу самостійно не припиняло споживання електроенергії, та умисно затягувало укладання договорів споживача про надання послуг з розподілу/ постачання електричної енергії у відповідності до п.1.2.15, 2.1.5 ПРРЕЕ. Станом на 04.07.2024 ОСББ “Боровиковського 5» безпідставно спожило 29712 кВт*год електроенергії без укладення відповідних договорів. Це призвело до того, що АТ “Полтаваобленерго» було змушене самостійно сплатити за спожиту ОСББ “Боровиковського 5» електричну енергію в обсязі 29 712 кВт*год на суму 157085,32 грн, що завдало збитків Товариству на зазначену суму.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №307 затверджені Правила ринку, якими затверджений типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії.

Відповідно до п. 1.1.2. глави 1.1 розділу I Правил ринку договір про врегулювання небалансів електричної енергії - договір, відповідно до якого суб'єкт господарювання набуває статусу учасника ринку та здійснюється врегулювання небалансів електричної енергії; відповідно до актів купівлі-продажу та актів-коригування.

Згідно з п.1.3.2. Правил ринку для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.

У п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України “Про ринок електричної енергії»передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про надання послуг з передачі.

За приписами пунктів 5.2, 5.4, 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309, укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі. ОСП укладає договір про надання послуг з передачі електричної енергії з користувачем до набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії, відповідно до Правил ринку. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується регулятором.

У пункті 5.1 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі встановлено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.

Позивач вказує, що на виконання вищезазначеного, АТ “Полтаваобленерго» в період спірних правовідносин з ОСББ (бездоговірне споживання електричної енергії та ненадання можливості для відключення) уклало договори про врегулювання небалансів електричної енергії та надання послуг з передачі електроенергії, а саме з: ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» №0523-01041, ТОВ “Нью Енерджі Юкрей» №БН-12/06/23-1/2102, ТОВ “Зе.Тек» БГ-15/04/24, ПАТ “НЕК “Укренерго» №0523-02041/2099, №0523-02041-ПП. Згідно договорів про врегулювання небалансів та договорів про передачу електроенергії АТ “Полтаваобленерго» несе фінансові затрати перед сторонами договорів в рамках своїх небалансів електричної енергії та оплати за послуги передачі електричної енергії.

05.07.2024 ОСББ “Боровиковського 5» уклало договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №22367059 з ТОВ “Полтаваенергозбут» щодо постачання електричної енергії до багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Полтава, бульвар Боровиковського 5 для забезпечення технічних цілей (освітлення східців, робота ліфтів).

Як зазначає позивач, ОСББ умисно не уклало договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договорів з попереднім споживачем та навмисно не надавало доступу Товариству з метою відключення електричної енергії для технічних цілей ОСББ.

Відповідно до п.п. 14 п.5.1.1 ПРРЕЕ Оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

Відповідно до п.п. 14 п. 5.1.1 ПРРЕЕ Оператор системи має право на відшкодування збитків, які виникли через дії чи бездіяльність споживача, основного споживача, електропостачальника, власника мереж, оператора малої системи розподілу, суміжного оператора системи, постачальника послуг комерційного обліку.

За твердженням позивача, починаючи з 01.01.2023 і по 03.07.2024 відповідач був фактичним споживачем електроенергії та спожив електричну енергію обсягом 29 712 кВт*год на суму 157085,32 грн. Ці обсяги розраховані згідно з середньомісячним споживанням, які отримані з актів контрольних оглядів від 30.12.2022, актів технічних перевірок вузлів обліку електричної енергії до 1000 В від 9 і 15 травня 2023 року, актів контрольного огляду розрахункових засобів обліку електричної енергії від 06.02.2024 та актів технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії до 1000В від 04.07.2024. Зазначені обсяги електричної енергії були отримані ОСББ “Боровиковського 5» в бездоговірному порядку для потреб багатоквартирного житлового будинку, що розташований за адресою: м. Полтава, б-р Боровиковського, 5, а саме для технічних цілей (освітлення сходів, робота ліфтів). Протягом усього зазначеного періоду ОСББ не здійснювало оплату за спожиту електричну енергію та обмежувало доступ Товариства до вузлів обліку та засобів вимірювання для відключення електропостачання на технічні цілі. З огляду на те, що в період з 01.01.2023 по 03.07.2024 АТ “Полтаваобленерго» та ОСББ “Боровиковського 5» не перебували в договірних відносинах, а останнє не допускало представників компанії до засобів обліку з метою відключення, Товариству було завдано збитки у розмірі 157085,32 грн. Ця сума відображає вартість електричної енергії, спожитої відповідачем без укладення договорів на розподіл та постачання електричної енергії за цінами балансуючого ринку та тарифу на послуги з передачі електричної енергії, яка була сплачена АТ “Полтаваобленерго» на ринку електроенергії. Таким чином, з урахуванням вимог п.п.14 п.5.1.1 ПРРЕЕ АТ “Полтаваобленерго» має право на відшкодування збитків, які виникли через протиправні дії ОСББ (споживання електричної енергії без договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг). Тому з відповідача підлягає стягненню вартість спричинених збитків в розмірі 157 085,32 грн, які були сплачені Товариством.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

У ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України).

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до п. 1.2.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) №312 від 14.03.2018 зі змінами (надалі - ПРРЕЕ) на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання ОСББ “Боровиковського 5» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У ч.5 ст. 12 ГПК України унормовано, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частинами 1- 5 ст. 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Якщо відповідач не подасть у встановлений судом строк такі заперечення, він має право ініціювати перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження лише у випадку, якщо доведе, що пропустив строк з поважних причин.

Згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 7 ст. 252 ГПК України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Як свідчать матеріали справи, позивач в позовній заяві просив суд приймаючи до уваги предмет позовних вимог, складність справи та обсяг наданих матеріалів, з огляду на категорію справи та характер спірних правовідносин, розглянути дану справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.12.2024, зокрема: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 917/2105/24; у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Як зазначено в ухвалі, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність даної справи, обсяг та характер доказів у справі та те, що справа не є складною з огляду на наявні в ній матеріали, а характер спірних правовідносин та предмет доказування в справі на даний час не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, зважаючи на те, що позивачем жодним чином не доведено необхідність проведення судового засідання з викликом сторін, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про розгляд справи № 917/2105/24 за правилами загального позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не підлягають задоволенню.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заявив клопотання про необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін. Зазначив, що є необхідність в процесі розгляду справи: залучити третю особу Комунальне підприємство “Житлово-експлуатаційну організацію №2» Полтавської міської ради (Ідентифікаційний код згідно ЄДРПОУ 13961729); викликати свідка для дачі особистих пояснень - представника КП “ЖЕО №2» Медяника П.Ф. для з'ясування деталей подій від 05.01.2024 та з'ясування за яких обставин створювався та підписувався документ - акт від 05.01.2023 про недопуск до вузла обліку та ЗВТ за адресою м.Полтава, б-р Боровиковського 5.

Суд першої інстанції у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін відмовив, посилаючись на те, що у цьому позові позивачем заявлено вимоги про стягнення 157085,32 грн, тому ця справа, згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, є малозначною в силу закону, а отже, підлягає розгляду виключно в порядку спрощеного провадження.

Враховуючи те, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 157 085,32 грн завданих збитків за бездоговірне споживання, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (302 800 грн), суд першої інстанції правомірно визнав дану справу малозначною і постановив розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження скаржника про те, що розгляд справи мав бути здійснений за правилами загального позовного провадження, а не у порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що відповідач був обмежений у залученні третьої особи -Комунального підприємства “Житлово-експлуатаційна організація №2» Полтавської міської ради та виклику свідка для дачі особистих пояснень - представника КП “ЖЕО №2» Медяника П.Ф., з огляду на наступне.

За змістом ч.1 ст.50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

У пункті 1 ч.1 ст.178 ГПК України передбачено, що у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів (ч.4 ст.88 ГПК України).

Згідно з ч. 8, 9 ст.252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка.

Колегія суддів зазначає, що відповідач мав право реалізувати свої наміри щодо залучення третьої особи шляхом подання до суду відповідного клопотання та надати у строк, встановлений ГПК України, заяву свідка, чого останнім зроблено не було. Відтак наведенні посилання апелянта є необґрунтованими.

Щодо доводів апелянта про те, що суд безпідставно встановив факт відправлення листа АТ “Полтаваобленерго» за №04.36/7972 від 22 грудня 2022 року, яким повідомило КП “ЖЕО №2» про згоду на припинення дії договору з 01.01.2023, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, КП “ЖЕО №2» листом за вих. №3033/2022 від 28.11.2022 повідомило АТ “Полтаваобленерго» про припинення користування електричною енергією та розірвання договору на об'єкті багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Боровиковського 5, м. Полтава з 01.01.2023 у зв'язку із передачею багатоквартирного будинку в управляння Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

На підтвердження направлення КП “ЖЕО №2» листа за №04.36/7972 від 22.12.2022 позивачем до матеріалів справи надано витяг з реєстру вихідної кореспонденції АТ “Полтаваобленерго» за період 22.12.2022, зі змісту якого вбачається, що позивачем лист за №04.36/7972 від 22.12.2022 про надання інформації доставлено КП “ЖЕО №2» нарочно.

За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними твердження відповідача про не повідомлення позивачем КП “ЖЕО №2» про згоду на припинення дії договору з 01.01.2023.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що зміст листа КП “ЖЕО №2» за №2408/2024 від 12.12.2024, в якому останнє посилається на те, що лист за №04.36/7972 від 22.12.2022 від АТ “Полтаваобленерго» на адресу КП “ЖЕО №2» не надходив, не спростовує факт направлення позивачем листа про розірвання договору з розподілу.

За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, сторони договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії о/р 22300544 від 01.01.2019 шляхом обміну листами, за взаємною згодою, припинили його дію з 01.01.2023.

Стосовно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції необґрунтовано визнав факт звернення ОСББ з листом №2 від 28.12.2022 (про укладення договору на розподіл електричної енергії з ОСББ з 01.01.2023) до АТ “Полтаваобленерго» саме 23.05.2023, а не 02.01.2023, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

В свою чергу ОСББ надало суду цей же лист №2 від 28.12.2022, в якому в нижньому правому куті розміщено наступний рукописний текст: “отримали 2.01.23р», а також наявний підпис невстановленої особи.

Вимоги до змісту відмітки на вхідному документів про надходження до установи визначені Єдиними вимогами щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності регламентовано наказом № 1000/5 від 18.06.2015 Міністерства юстиції України “Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях» (надалі - Правила № 1000/5).

Відповідно до п. 5 глави 2 розділу IIІ Правил № 1000/5 факт надходження документа до установи обов'язково фіксується шляхом проставлення на вхідних документах відмітки про його надходження до установи, яка проставляється від руки або за допомогою штампа, автоматичного нумератора на лицьовому полі у правому куті нижнього поля першого аркуша оригіналу документа. Елементами зазначеного реквізиту є скорочене найменування установи - одержувача документа, реєстраційний індекс, дата (у разі потреби - година і хвилини) надходження документа.

Зміст напису на екземплярі листа №2, який наданий ОСББ, свідчить про відсутність необхідних реквізитів, які передбачені єдиними вимогами Правил № 1000/5, а саме: найменування одержувача (скорочене найменування установи, що отримала лист) .

За таких обставин, як правильно зазначено судом першої інстанції, зміст рукописного тексту на листі №2 від 28.12.2022, який надано суду ОСББ, не підтверджує той факт, що цей лист отримано саме працівником АТ “Полтаваобленерго» та в зазначену дату - 02.01.2023.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на непослідовність позиції відповідача, який в обґрунтування заявлених заперечень проти позову зазначає про відсутність правових підстав вважати договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 з КП “ЖЕО-2» таким, що достроково припинив свою дію з 01.01.2023, в той же час посилається на те що згідно листа вих.№2 від 28.12.2022 за підписом голови правління ОСББ “Боровиковського 5» Якубовської Л.І. до АТ “Полтаваобленерго» та приєднаних додатків, ним було повністю виконано вимоги передбачені пунктом 2.1.8. глави 2.1. розділу ІІ ПРРЕЕ. Зазначає, що звернення ОСББ з листом №2 від 28.12.2022 щодо укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії до АТ “Полтаваобленерго» було отримано 02.01.2023, що свідчить про визнання ОСББ “Боровиковського 5» споживачем послуг з розподілу електричної енергії саме з цієї дати. Разом з цим, обґрунтовуючи свою позицію, відповідач зазначає про неукладеність договору з розподілу на підставі цього ж листа від 28.12.2022, про що він, зокрема зазначає у своїх листах, зокрема: за вих.№24 від 03.07.2023, в якому відповідач зазначає, що договір між ОСББ та АТ “Полтаваобленерго» про надання послуг з розподілу електричної енергії є неукладений; за вих.№50, 51 від 16.11.2023 ОСББ вказує, що не відмовляється укласти договір на розподіл. У гарантійному листі від 22.11.2023 за №51 ОСББ просило не припиняти електроживлення у зв'язку з відсутністю договору про надання послуг з розподілу.

Наведене вище в сукупності, не узгоджується з принципом venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки така поведінка відповідача є непослідовною та недобросовісною.

Так, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено висновок, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини "venire contra factum proprium" знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

У постановах Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №910/9351/20, від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, від 04.03.2025 у cправі № 953/1091/22 (922/5144/23) викладено позицію, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Застосовано доктрину "venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Очевидно, що дії ОСББ не відповідають засадам добросовісності.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).

Так, відповідно до статті 76 ГПК належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проте, колегія суддів вважає, що лист №2 від 28.12.2022, наданий ОСББ, є неналежним доказом, з огляду на те, що, як було встановлено вище, зміст рукописного тексту на листі №2 від 28.12.2022 не підтверджує той факт, що цей лист отримано саме працівником АТ “Полтаваобленерго» та в зазначену дату - 02.01.2023.

При цьому суд апеляційної інстанції відхиляє посилання апелянта на те, що вхідний номер електронної копії письмового доказу (лист №2 від 28.12.2022), який було долучено позивачем до матеріалів справи надрукований одержувачем на копії документу, а не оригіналі, з огляду на те, що суд не має спеціальних знань у даній області і наведені обставини можуть бути встановлені висновком експерта.

Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідач для з'ясування даних обставин мав право, у строк встановлений ГПК України, заявити клопотання про призначення експертиз, чого останнім зроблено не було.

За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).

За таких обставин, апеляційний господарський суд, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку у їх сукупності, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що більш переконливими та достатніми є докази, надані позивачем, тобто те, що лист ОСББ “Боровиковського 5» №2 від 28.12.2022 АТ “Полтаваобленерго» отримало 23.05.2023.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що суд необґрунтовано встановив, що договірні відносини між ОСББ “Боровиковського 5» та АТ “Полтаваобленерго» виникли з 01.06.2023, з огляду на наступне.

Як вже було встановлено раніше, 23.05.2023 ОСББ “Боровиковського 5» звернулось до АТ “Полтаваобленерго» з листом за №2 від 28.12.2022, в якому просило укласти договір на розподіл електричної енергії з ОСББ.

У п.1.2.15 ПРРЕЕ передбачено, що укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Згідно з п.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Листом від 26.05.2023 за №04.36/14584 АТ “Полтаваобленерго» повідомило ОСББ про акцептування заяви-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з 01.06.2023 за об'єктом “житловий будинок» за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава, та оформило персональні додатки до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що регулюють організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії, а саме: додаток 2 “паспорт точки розподілу електричної енергії», додаток 3 “відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії», додаток 6 “акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін», додаток 7 “однолінійна схема», додаток 8.1 “Вихідні данні для розрахунку втрат електричної енергії в елементах електричної мережі споживача».

У вказаному листі АТ “Полтаваобленерго» додатково повідомило, що надавши підписану заяву-приєднання, ОСББ засвідчила вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є публічним договором та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Зазначений публічний договір та публічні додатки до нього, тариф на послуги з розподілу електричної енергії розміщені на офіційному сайті АТ “Полтаваобленерго».

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що договірні відносини між ОСББ “Боровиковського 5» та АТ “Полтаваобленерго» виникли з 01.06.2023.

Суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими твердження апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав події, описані в актах про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 05.01.2023 та від 01.02.2023 встановленими, з огляду на наступне.

АТ “Полтаваобленерго» листом за №04.36/7972 від 22.12.2022 повідомило КП “ЖЕО №2» про необхідність повного припинення електропостачання по технічним цілям багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Боровиковського 5, м. Полтава з 01.01.2023 з 08:00. Просило забезпечити доступ до об'єкта та присутність уповноваженого представника у відповідну дату. Зазначило, що у разі отримання від ОСББ заяви про укладення договору про розподіл в межах встановленого терміну (в межах одного розрахункового періоду), у АТ “Полтаваобленерго» відпадуть підстави для припинення електропостачання даного об'єкта.

05.01.2023 представниками АТ “Полтаваобленерго» здійснено виїзд для припинення електропостачання у зв'язку з відсутністю договору на розподіл.

Оскільки працівникам АТ “Полтаваобленерго» не надано допуску на об'єкт, у присутності представника КП “ЖЕО №2» складено акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 05.01.2023, зі змісту якого вбачається, що споживач не виконав вказівку щодо відключення об'єктів комунального навантаження та перешкоджав проведенню робіт з відключення. Також в акті наявний рукописний напис представника КП “ЖЕО №2» “з вини ОСББ».

01.02.2023 АТ “Полтаваобленерго» складено акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 01.02.2023, зі змісту якого вбачається, що голова правління ОСББ “Боровиковського 5» Якубовська Л.І. відмовилась від підпису, не скориставшись своїм правом внести до змісту цього акту свої зауваження.

Відповідно п. 6.2.7. Кодексу комерційного обліку електричної енергії акт про недопуск до вузла обліку вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, користувач системи, а також представник ВТКО та/або сторони, яка контролює об'єкт, на якому встановлений вузол обліку. У разі їх відсутності або відмови підписувати акт про недопуск, в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (за умови посвідчення цієї особи) або більше одного уповноваженого представника оператора системи за умови підтвердження відеозйомкою факту відсутності доступу до вузла обліку та ЗВТ користувача системи.

Отже, відповідно до вказаних правових норм, такі недопуски підтверджуються оформленим відповідно до п.6.2.7 ККО актом про недопуск, який є дійсним, якщо такий підписано більше 1 представника ОСР та незаінтересованої особи.

Зміст акту про недопуск від 05.01.2023 свідчить про те, що його підписали 2 представника ОСР та представник КП “ЖЕО №2» Медяник П.Ф., тому відповідно до положення п. 6.2.7 ККО, факт недопуску представників Товариства на об'єкт для припинення електропостачання на технічні цілі багатоквартирного будинку за адресою: бул. Боровиковського 5 у м. Полтава підтверджено належним доказом, а доводи ОСББ в частині відсутності відео, на якому зафіксовано відсутність доступу до вузда обліку, є безпідставним.

При цьому колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що представник КП “ЖЕО №2» Медяник П.Ф. не був присутній під час складання акту про недопуск від 05.01.2023, на підтвердження чого надав лист начальника КП “ЖЕО №2» № 2408/2024 від 12.12.2024, в якому вказано, що представник КП “ЖЕО №2» Медяник П.Ф. на вузлі обліку житлового будинку №5 по б-ру Боровиковського у м.Полтаві 05.01.2023 не був присутнім, з огляду на те, що даний лист не спростовує надані позивачем докази за підписом представника КП “ЖЕО №2» Медяник П.Ф. на вказаному акті.

Крім того, у листі зазначено, що представник не був присутній саме на вузлі обліку, доступу до якого не було надано ні представникам АТ “Полтаваобленерго», ні представнику КП “ЖЕО №2», який (КП “ЖЕО №2») станом на 05.01.2023 вже не був управителем багатоквартирного будинку.

Акт про недопуск до вузла обліку та ЗВТ від 01.02.2023 підписаний 2 представниками ОСР та підтверджено підписами двох свідків (охоронець ПП “Явір-2000» ОСОБА_1 посвідчення П04532 та охоронець ПП “Явір-2000» Дзигорь С.А. посвідчення П04493), тобто оформлено у відповідності до п.6.2.7 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Положеннями пунктів 3.1.6 та 3.1.9 глави 3.1 розділу ІІІ Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, визначено, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, зокрема, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником “останньої надії». Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Для користування електричною енергією споживачу необхідно бути приєднаним до системи розподілу електричної енергії та укласти договори про розподіл та постачання електричної енергії.

Відповідно до п.2.1.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу електричної енергії на його об'єкт.

Як свідчать матеріали справи, ОСББ “Боровиковського 5» не надало АТ “Полтаваобленерго» письмової заяви про припинення розподілу електричної енергії на об'єкт та самостійно не припинило споживання електричної енергії.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що саме з вини ОСББ не було укладено з 01.01.2023 договір споживача на розподіл електричної енергії та з 01.06.2023 договір на постачання з ТОВ “Полтаваенергозбут», що є порушенням вимог пунктів 1.2.15, 3.1.6 та 3.1.9 ПРРЕЕ, ч. 3 ст. 58 Закону України “Про ринок електричної енергії».

Таким чином, споживач в порушенням зазначених норм не припиняв фактичного використання електричної енергії на об'єкті та не вчиняв дій щодо своєчасного укладення договору з постачальником з 01.06.2023 по 04.07.2024.

Щодо посилання апелянта на те, що суд безпідставно встановив факт направлення листа-попередження АТ “Полтаваобленерго» за №04.35/819 від 09.01.2023 про повне припинення електропостачання по технічним цілям багатоквартирного будинку з 01.02.2023 з 08:00, колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що АТ “Полтаваобленерго» листом за вих.№04.35/819 від 09.01.2023 повідомило ОСББ “Боровиковського 5» про необхідність припинення споживання електричної енергії для технічних цілей багатоквартирного будинку за адресою: б-р. Боровиковського, буд. 5, м. Полтава.

Наведені докази спростовують твердження апелянта про не направлення йому листа АТ “Полтаваобленерго» за вих.№04.35/819 від 09.01.2023.

Щодо твердження апелянта про те, що суд дійшов до безпідставних висновків, що саме з вини ОСББ не було укладено з 01.01.2023 договір споживача на розподіл електричної енергії та з 01.06.2023 договір на постачання з ТОВ “Полтаваенергозбут», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як було встановлено раніше, ОСББ “Боровиковського 5» звернулось до АТ “Полтаваобленерго» з листом щодо укладення договору на розподіл електричної енергії 23.05.2023.

Згідно з п.2.1.2. ПРРЕЕ оператор системи зобов'язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Відповідно до п.2.1.3. ПРРЕЕ ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності паспорта точки розподілу.

Таким чином, ОСР після надходження звернення споживача щодо укладення договору на розподіл, зобов'язане було укласти публічний договір з 01.06.2023 (після надсилання листа заяви на приєднання). З урахуванням наданих документів та наявності паспорта точки розподілу, ОСББ приєдналося до публічного договору споживача на розподіл електроенергії.

За наслідками розгляду скарг ОСББ, Регулятор НКРЕКП листом №9506/20.03/7-23 від 06.09.2023 не визнав дії АТ “Полтаваобленерго» такими, що суперечать Правилам роздрібного ринку та іншому законодавству. Натомість Регулятор визнав, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є укладеним з моменту отримання АТ “Полтаваобленерго» заяви (листа) №2 від 28.12.2022 про укладення договору, яка належно зареєстрована АТ “Полтаваобленерго» 23.05.2024.

Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним та визначає рівні умови для всіх споживачів та розміщений на веб-сайті Оператора системи. Зміни вносяться до публічних додатків ОСР шляхом оприлюднення їх на веб-сайті оператора системи, а якщо споживач не ініціював розірвання договору протягом 1 місяця з моменту оприлюднення змін, вважається, що споживач погодився зі змінами до договору з дати його оприлюднення на веб-сайті Оператора системи.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що несвоєчасне укладення договорів на розподіл та постачання електроенергії сталося з вини ОСББ.

З 01.01.2023 по 30.05.2023 ОСББ споживало електроенергію без приєднання до публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Послідуюча переписка сторін, направлена на оформлення договору у письмовій формі та додатків до договору №22307059, у яких узгоджуються організаційні та технічні особливості розподілу електричної енергії по об'єкту.

Також колегія суддів відхиляє твердження апелянта про неправомірність висновку суду першої інстанції щодо неможливості передання АТ “Полтаваобленерго» спожитих ОСББ обсягів електричної енергії жодному із постачальників у зв'язку з неукладенням у період 01.01.2023 по 03.07.2024 ОСББ договору на постачання із жодним постачальником електричної енергії, з огляду на наступне.

Стаття 4 Закону України “Про ринок електричної енергії» передбачає, що для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Згідно з положенням п.3.1.1 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до п.3.1.5. ПРРЕЕ електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора.

Жодне положення договорів, укладених електропостачальником (постачальником універсальних послуг, постачальником "останньої надії") зі споживачами, не має створювати обмежень права споживача на зміну електропостачальника. Крім того, ці договори не можуть містити положень, що накладають додаткові фінансові зобов'язання на споживача, який реалізує зазначене право. В іншому разі таке положення вважається недійсним з моменту укладення цього договору.

Відповідно до п.3.1.6. ПРРЕЕ постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо:

1) об'єкт споживача підключений до мереж оператора системи у встановленому законодавством порядку;

2) електропостачальник за договором з оператором системи отримав доступ до мереж та можливість продажу електричної енергії на території діяльності оператора системи;

3) споживач є стороною діючих договорів:

про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок;

про постачання електричної енергії споживачу або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії";

про надання послуг комерційного обліку електричної енергії, крім випадків, коли роль постачальника послуг комерційного обліку виконує оператор системи, до мереж якого приєднаний цей споживач;

4) за усіма точками комерційного обліку на об'єкті (об'єктах) споживача, за якими здійснюється (планується) постачання електричної енергії, укладено договір з постачальником послуг комерційного обліку про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

5) відсутній факт припинення/призупинення постачання електричної енергії або надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у випадках, передбачених законодавством у сфері енергетики;

6) відсутня прострочена заборгованість за договорами про постачання електричної енергії або про надання послуг системи розподілу/передачі.

За наявності боргу в розмірі більшому ніж вартість електричної енергії, спожитої протягом двох попередніх місяців, електропостачальник (крім постачальника універсальних послуг та постачальника "останньої надії") має право розірвати договір про постачання електричної енергії згідно з його умовами, якщо інше не передбачено умовами договору (комерційною пропозицією).

Згідно з п.3.1.9. ПРРЕЕ споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Відповідно до п.13 розділу XVII Закону України "Про ринок електричної енергії" у багатоквартирних житлових будинках на технічні цілі та освітлення дворів, східців і номерних знаків оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Згідно з п.2 додатку 3 до Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для задоволення потреб побутових споживачів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №483 від 05.06.2019, фіксовані ціни, визначені пунктом 1 цього додатка, застосовуються до електричної енергії, що купується у постачальників універсальних послуг та споживається, зокрема у багатоквартирних житлових будинках (у тому числі гуртожитках) на технічні цілі (аварійне та евакуаційне освітлення, роботу індивідуальних теплових пунктів, котелень, ліфтів, насосів, замково-переговорних пристроїв, протипожежних систем, систем вентиляції, димовидалення та кондиціонування, систем сигналізації, авіаційних маяків, що належать власникам квартир багатоквартирного будинку на праві спільної власності) та освітлення дворів, східців і номерних знаків.

Аналіз змісту вказаних правових норм свідчить про те, що відсутність у відповідача у період з 01.01.2023 по 03.07.2024 укладеного договору про постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг унеможливлює нарахування вартості за спожиту електричному енергію за фіксованими цінами, тому суд обґрунтовано визнав безпідставними доводи відповідача в частині, що оплата спожитої електричної енергії повинна проводитися за фіксованими цінами, що встановлені п. 1 додатку 3 Положення № 483.

У підпункті 37 п.5.1.2 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ вказано, що ОСР зобов'язаний щомісяця надавати електропостачальнику інформацію про значення попередніх та поточних показів засобу вимірюваної техніки.

Таким чином АТ “Полтаваобленерго», як ОСР, передає спожиті обсяги електричної енергії споживачем його постачальнику, з яким споживач уклав договір про постачання електричної енергії.

Зважаючи на те, шо у період 01.01.2023 по 03.07.2024 ОСББ не уклало договір на постачання із жодним постачальником електричної енергії, в тому числі і з постачальником універсальної послуги ТОВ “Полтаваенергозбут», яке здійснює постачання електричної енергії на території Полтавської області, АТ “Полтаваобленерго» не могло передати спожиті ОСББ обсяги електричної енергії жодному із постачальників, а тому оплата по фіксованому тарифу не є можливою.

Крім того, у листі НКПЕКП за вих. №7341/20.3/7-24 від 08.07.2024 вказується, що постачання електричної енергії споживачу здійснюється, якщо споживач є стороною діючих договорів про надання послуг з розподілу електричної енергії та про постачання електричної енергії; споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (п. 3.1.9 Правил роздрібного ринку електричної енергії); Законом України “Про ринок електричної енергії» визначено, що електрична енергія, що купується у постачальника універсальних послуг та споживається у багатоквартирних будинках на технічні цілі, оплачується за цінами, за якими постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії побутовим споживачам.

Зміст листа свідчить про те, що спожита у багатоквартирних будинках на технічні цілі електрична енергія може оплачуватися за фіксованими цінами, що встановлені п. 1 додатку 3 Положення № 483 за умови, якщо споживач уклав договір про постачання електричної енергії з відповідним постачальником універсальних послуг, що відповідає п. 13 р.13 Закону України “Про ринок електричної енергії».

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про неможливість застосування фіксованих тарифів до відповідача за спірний період.

Крім того суд апеляційної інстанції відхиляє твердження апелянта про неправомірність висновку суду першої інстанції про неможливість передання АТ “Полтаваобленерго» спожиті ОСББ обсяги електричної енергії постачальнику “останньої надії», з огляду на наступне.

Згідно з п. 3.4.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії постачальник “останньої надії» (ПОН) надає послуги споживачам виключно у визначених випадках, зокрема: банкрутство або ліквідація попереднього постачальника; припинення дії, зупинення або анулювання ліцензії попереднього постачальника; порушення правил ринку, що унеможливлює постачання електроенергії; необрання споживачем нового електропостачальника після припинення попереднього договору; інші випадки, передбачені ПРРЕЕ.

У будь-якому з зазначених випадків, умовою початку постачання електричної енергії постачальником “останньої надії» є укладення відповідного договору між споживачем і ПОН, що прямо передбачено п.1.2.9 ПРРЕЕ. Такий договір є публічним договором приєднання та вважається укладеним за умов, визначених законодавством.

Однак у справі, що розглядається, у ОСР відсутні будь-які дані про укладення такого договору між ОСББ і постачальником “останньої надії».

Більше того, згідно з п. 6.2.6 ПРРЕЕ переведення споживача на постачання електроенергії ПОН здійснюється адміністратором комерційного обліку, а не ОСР. В одноденний термін адміністратор вносить відповідні зміни до реєстрів точок комерційного обліку. Проте, АТ “Полтаваобленерго» не виконує функцій адміністратора комерційного обліку, а отже не уповноважене ініціювати або виконувати таке переведення.

Згідно з п. 6.2.7 ПРРЕЕ споживач після переведення на ПОН зобов'язаний негайно ініціювати зміну постачальника.

При цьому, згідно з п. 6.2.8 ПРРЕЕ строк постачання ПОН не може перевищувати 90 днів. Якщо споживач не укладає новий договір у цей термін, ОСР має припинити електроживлення об'єкта.

Однак у даному випадку споживач не уклав договір ні з ПОН, ні з іншим електропостачальником, а також не надав ОСР доступ до ЗВТ, у результаті чого ОСР не мав можливості здійснити припинення електроживлення.

Таким чином, АТ “Полтаваобленерго», як оператор системи розподілу, не мало жодної правової можливості або обов'язку передавати обсяги спожитої електроенергії ОСББ постачальнику "останньої надії" або постачальнику універсальних послуг, оскільки відповідач не вчинив необхідних дій щодо укладення договорів на постачання та розподіл електроенергії з 01.01.2023.

Стосовно твердження апелянта про те, що судом не доведеного наявність всіх обов'язкових елементів, необхідних для притягнення ОСББ “Боровиковського 5» до відповідальності, в той час, як ОСББ “Боровиковського 5» документально підтвердив відсутність таких обов'язкових елементів відносно себе, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом ч.2 ст.382 та ст.385 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим для забезпечення експлуатації такого будинку, користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку можуть створити об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ).

Аналіз статей 1, 4, 16 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" дозволяє дійти висновку, що основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, зазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч.2 ст.275 Господарського кодексу України).

Разом з тим, термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

Обов'язок споживача оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до ч.3 ст.11 Цивільного кодексу України виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства навіть, якщо такий споживач взагалі використовує електричну енергію без укладення договору на електропостачання (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 06.05.2011 у справі №15/147/10).

Чинним законодавством не передбачено можливості як бездоговірного, так і безоплатного розподілу/постачання і використання споживачами електричної енергії, натомість визначено обов'язок оплатити товар після його отримання.

Зважаючи на те, що судом встановлено, що договірні відносини з розподілу електричної енергії між сторонами справи виникли з 01.06.2023 після акцептування “Полтаваобленерго» листа-заяви ОСББ від 28.11.2022, який Товариство отримало 23.05.2023, та Товариство листом №04.36/14584 від 26.05.2023 надало ОСББ персональні додатки до договору з розподілу, в тому числі і паспорт точки розподілу, що є достатнім для укладення договору з постачання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в діях АТ “Полтаваобленерго» відсутні ознаки бездіяльності, які полягали у неукладені договору чи будь-яких проявах його перешкоджання. Разом з цим, саме з вини та внаслідок бездіяльності ОСББ “Боровиковського 5» з 01.01.2023 не було укладено двох обов'язкових договорів, а саме з розподілу та з постачання електричної енергії, а з 01.06.2023 по 03.07.2024 - договору з постачання електричної енергії.

ОСББ “Боровиковського 5» лише з 05.07.2024 вступило у договірні відносини з постачальником, на підставі якого отримало право використовувати електроенергію в межах чинного законодавства та розраховуватися за фіксованою ціною на електричну енергію для колективного побутового споживача.

Таким чином, з урахуванням вимог п.п. 14 п. 5.1.1 ПРРЕЕ АТ “Полтаваобленерго» має право на відшкодування вартості електричної енергії спожитої ОСББ “Боровиковського 5» без укладення договорів на надання послуг з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

За приписами пунктів 5.2, 5.4, 5.5 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №309 (далі - Кодекс систем передачі), укладення договорів про надання послуг з передачі електричної енергії є обов'язковою умовою надання користувачам доступу до системи передачі. ОСП укладає договір про надання послуг з передачі електричної енергії з користувачем до набуття ним статусу учасника ринку електричної енергії, відповідно до Правил ринку. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії укладається за типовою формою, яка затверджується регулятором.

Пунктом 5.1 глави 5 розділу XI Кодексу системи передачі встановлено, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює передачу електричної енергії електричними мережами системи передачі.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України “Про ринок електричної енергії» об'єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку. Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку.

Відповідно до ч. 7 ст. 70 Закону України “Про ринок електричної енергії» у рамках балансуючої групи сторона, відповідальна за баланс балансуючої групи, здійснює купівлю та продаж електричної енергії в обсязі небалансів електричної енергії, обумовлених такими учасниками балансуючої групи, на договірних засадах.

Відповідно до п. 1.5.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307, усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електричну енергію за договорами про постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії, для чого кожен учасник ринку зобов'язаний стати СВБ або передати свою фінансову відповідальність за небаланси іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи на підставі укладення/приєднання до відповідного договору.

На виконання вищезазначеного, АТ “Полтаваобленерго» укладено договори про врегулювання небалансів електричної енергії та надання послуг з передачі електроенергії, а саме з: ПАТ “Національна енергетична компанія “Укренерго» №0523-01041, ТОВ “Нью Енерджі Юкрей» №БН-12/06/23-1/2102, ТОВ “Зе.Тек» БГ-15/04/24, ПАТ “НЕК “Укренерго» №0523-02041/2099, №0523-02041-ПП.

Таким чином, згідно договорів про врегулювання небалансів та договорів про передачу електроенергії АТ “Полтаваобленерго» несе фінансові затрати перед сторонами договорів в рамках своїх небалансів електричної енергії та оплати за послуги передачі електричної енергії.

Як було встановлено судом ОСББ “Боровиковського 5» протягом періоду з 01.01.2023 по 03.07.2024 споживало електричну енергію в бездоговірному порядку. Згідно із долученим до справи розрахунком обсягу спожитої електроенергії для технічних потреб ОСББ “Боровиковського 5» без укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, обсяг спожитої електроенергії становить 29713 кВт·год.

Обсяги споживання зазначені в актах контрольних оглядів від 30.12.2022, актах технічних перевірок вузлів обліку електричної енергії до 1000 В від 9 і 15 травня 2023 року, актах контрольного огляду розрахункових засобів обліку електричної енергії від 06.02.2024 та актах технічної перевірки вузлів обліку електричної енергії до 1000 В від 04.07.2024.

Згідно з наданими документами, ОСББ за період з 01.01.2023 по 03.07.2024 спожило 29713 кВт·год електричної енергії. На підставі показників споживання, розрахованих з урахуванням середньомісячного споживання, отриманих в результаті проведення контрольних оглядів та технічних перевірок, обсяги споживання за вказаний період становлять: 01.01.2023 по 31.01.2023 - 1 617 кВт·год; 01.02.2023 по 28.02.2023 - 1 461 кВт·год; 01.03.2023 по 31.03.2023 - 1 617 кВт·год; 01.04.2023 по 30.04.2023 - 1 565 кВт·год; 01.05.2023 по 09.05.2023 - 1 702 кВт·год; 01.06.2023 по 30.06.2023 - 1 680 кВт·год; 01.07.2023 по 30.07.2023 - 1 736 кВт·год; 01.08.2023 по 31.08.2023 - 1 736 кВт·год; 01.09.2023 по 30.09.2023 - 1 680 кВт·год; 01.10.2023 по 31.10.2023 - 1 736 кВт·год; 01.11.2023 по 30.11.2023 - 1 680 кВт·год; 01.12.2023 по 31.12.2023 - 1 736 кВт·год; 01.01.2024 по 31.01.2024 - 1 736 кВт·год; 01.02.2024 по 06.02.2024 - 1 534 кВт·год; 01.03.2024 по 31.03.2024 - 1 611 кВт·год; 01.04.2024 по 30.04.2024 - 1 559 кВт·год; 01.05.2024 по 31.05.2024 - 1 611 кВт·год; 01.06.2024 по 30.06.2024 - 1 559 кВт·год; 01.07.2024 по 03.07.2024 - 156 кВт·год.

Зчитування об'єму спожитої електроенергії здійснювалося з наступних засобів обліку: СТЕА05М №28354, СТЕА05М №28392, СТЕА05М №28368, СТЕА05М №36552, СТЕА05М №36555, СТЕА05М №36556.

ОСББ не надано суду доказів на спростування обсягів спожитої електричної енергії за період з 01.01.2023 по 03.07.2024.

Натомість відповідач надав суду акт про зняття показів електричної енергії від 30.12.2022 та гарантійний лист, в яких зазначено покази засобів обліку, що збігаються з показами АТ “Полтаваобленерго», зазначеним в контрольних оглядах засобів обліку від 20.12.2022.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції прийшов правильного висновку, що зазначені обсяги використаної електроенергії є доведеними та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

За період з 01.01.2023 по 04.07.2024 ОСББ споживало електроенергію та не здійснювало її оплату.

Як вже зазначалось, зважаючи на те, шо у період 01.01.2023 по 03.07.2024 ОСББ не уклало договір на постачання із жодним постачальником електричної енергії, АТ “Полтаваобленерго» не могло передати спожиті ОСББ обсяги електричної енергії жодному із постачальників.

Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку. Передача електричної енергії - транспортування електричної енергії електричними мережами оператора системи передачі від електричних станцій до пунктів підключення систем розподілу та електроустановок споживання (не включаючи постачання електричної енергії), а також міждержавними лініями (пункти 46, 60 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Закону України “Про ринок електричної енергії» усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів (ч.4 ст.70 Закону України “Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до ч.5 ст.70 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Згідно з ч. 6 ст. 70 Закону України “Про ринок електричної енергії» вартість небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, розраховується адміністратором розрахунків для кожного розрахункового періоду доби залежно від обсягу небалансів електричної енергії цієї сторони та цін небалансів, визначених правилами ринку.

Таким чином, спожиті обсяги електричної енергії ОСББ за період без укладення договорів на розподіл та постачання, відповідно до вищевказаних нормативних актів, покладаються на небаланси АТ “Полтаваобленерго».

За таких обставин, АТ “Полтаваобленерго» понесло витрати на закупівлю електричної енергії на балансуючому ринку для врегулювання небалансів, спричинених споживанням електричної енергії без укладення договору, та на оплату передачі цих обсягів електричної енергії.

Придбання електроенергії на вказані цілі та понесення вказаних витрат АТ “Полтаваобленерго» підтверджується актами купівлі-продажу для врегулювання небалансів з урахуванням обсягів ОСББ (надалі АКПВН), платіжними інструкціями (надалі - ПІ) та актами приймання передачі послуги з передачі електричної енергії з урахуванням обсягів ОСББ (надалі АППП), актами коригування (надалі - АК), а саме: АКПВН ВН/23/01-0523 від 31.01.2023, ПІ - №957850 від 18.01.2023, №959174 від 27.01.2023; АКПВН №ВН/23/02-0523 від 28.02.2023; ПІ №961781 від 20.202.2023, №962855 від 28.02.2023; АКПВН№ВН/23/03-0523 від 31.03.2023; ПІ №964021 від 08.03.2023, №965385 від 20.03.2023, № 966858 від 30.03.2023; АКПВН№ВН/23/04-0523 від 30.04.2023, ПІ №970711 від 11.04.2023, №974011 від 18.04.2023; АКПВН№ВН/23/05-0523 від 31.05.2023; ПІ №976028 від 01.05.2023, №977457 від 08.05.2023, №981280 від 17.05.2023, №983609 від 29.05.2023; АКПВН№ВН/23/06-0523 від 30.06.2023; ПІ №988603 від 08.06.2023, №991334 від 20.06.2023, №991884 від №28.06.2023; АКПВН №1283 від 31.07.2023, ПІ №994951 від 10.07.2023; АКПВН №1421 від 31.08.2023, ПІ №1003193 від 22.08.2023; АКПВН №1567 від 30.09.2023, ПЛ №1010883 від 20.09.2023; АКПВН №1727 від 31.10.2023, ПЛ №1016271 від 20.10.2023; АКПВН №1867 від 30.07.2023, ПІ №1023395 від 21.11.2023; АКПВН №2017 від 31.12.2023, ПІ №1029791 від 21.12.2023; АКПВН №84 від 31.01.2024; ПІ №0001035542 від 19.01.2024; АКПВН № 239 від 29.02.2024; ПІ №0001039083 від 20.202.2024; АКПВН№400 від 31.03.2024; ПІ №0001044983 від 20.03.2024; АКПВН №517 від 30.04.2024; ПІ №105532 від19.04.2024; АКПВН №616 від 31.05.2024, ІП №1063801 від 21.05.2024; АПК№858 від 30.06.2024; ІП№1076812 від 20.06.2024; АКПВН №1072 від 31.07.2024; ІП №1092891 19.07.2024, №1100019 від 19.08.2024; АППП від 31.01.2023; ПІ №957101 від 03.01.2023, №957654 від 10.01.2023, №957864 від 13.01.2023, №958313 від 20.01.2023, №958834 від 25.01.2023; №960823 від 15.02.2023; АППП від 28.02.2023; АК від 19.05.2023, ПІ: №959713 від 02.202.2023, №959742 від 10.02.2023, №960824 від 15.20.2023, №961544 від 20.02.2023, №962196 від 24.02.2023, №0000990654 від 15.06.2023; №964545 від 15.03.2023; АППП від 31.03.2023; АК:16.06.2023; ПІ: №963104 від 02.03.2023, №964253 від 10.03.2023, №964547 від 15.03.2023, №965402 від 20.03.2023, №965868 від 24.03.2023, №973531 від 14.04.2023; АППП від 30.04.2023; АК:17.07.2023; ПІ: №968817 від 04.04.2023, №970337 від 10.04.2023, №973533 від 14.04.2023, №974235 від 20.04.2023, №974609 від 25.04.2023; АППП від 31.05.2023; АК:18.08.2023; ПІ: №976537 від 02.05.2023, №978462 від 10.05.2023, №981130 від 15.05.2023, №981503 від 19.05.2023, №982025 від 25.05.2023; АППП від 30.06.2023; АК:20.10.2023; ПІ: №986299 від 02.06.2023, №0000988572 від 09.06.2023, №0000990655 від 15.06.2023, №991335 від 20.06.2023, №991399 від 23.06.2023; АППП від 31.07.2023; АК: 17.11.2023; ПІ: №993973 від 04.07.2023, №0000994128 від 10.07.2023, №992528 від 14.07.2023, №0000999070 від 20.07.2023, №999589 від 25.07.2023; №0001003013 від 15.08.2023, АППП від 31.08.2023; ПІ:1001286 від 02.08.2023; АК: ПРА_К-000562 від 27.12.2023, №0001001886 від 10.08.2023; №0001003014 від 15.08.2023; №0001003153 від 18.08.2023, №0001003927 від 25.08.2023; АППП від 30.09.2023, АК: №ПРА_К-0001089; ПІ: №0001008852 від 04.09.2023, №0001008790 від 08.09.2023, №1010036 від 15.09.2023, №0001010742 від 20.09.2023, №0001012157 від 25.09.2023; АППП від 31.20.2023; ПІ: №1016774 від 25.10.2023, №1013134 від 03.10.2023; №1014901 від 10.10.2023, №1015167 від 13.10.2023, №0001016156 від 20.10.2023, №1022404 від 15.11.2023; АППП від 30.11.2023; ПІ: №1021058 від 02.11.2023; №0001021858 від 10.11.2023; №1022405 від 15.11.2023; №1022299 від 20.11.2023; №1025909 від 24.11.2023, №1028967 від 14.12.2023; АППП від 31.12.2023; ПІ: №1028887 від 20.12.2023; №1026469 від 04.12.2023; №0001028455 від 08.12.2023; №0001028910 від 15.12.2023; №1029792 від 22.12.2023; АППП №ПРА-0001518 від 31.01.2024; АК: №ПРА_К-0003773 від 20.05.2024, ПІ: №0001034571 від 18.01.2024, №0001035777 від 26.01.2024, 0001036886 08.02.2024; АППП №ПРА-0002015 від 20.02.2024; АК: №ПРА_К-0004442 від 13.06.2024; ПІ: №0001038318 від 16.02.2024, №0001042189 від 28.02.2024, №0001043330 від 08.03.2024; АППП №ПРА-0002583 від 31.03.2024; АК: №ПРА_К-0005197 від 31.03.2024; ПІ: №0001049478 від 28.03.2024; №0001053397 від 08.04.2024, №1045078 від 18.03.2024, АППП №ПРА-0003100 від 30.04.2024; ПІ: №0001057881 від 26.04.2024, №0001059676 від 08.05.2024, №1054727 від 18.04.2024; АППП №ПРА-0003615 від 31.05.202024; ПІ:№1060496 від 17.05.2024, №1070044 від 28.05.2024, №1072905 від 07.06.2024; АППП №ПРА-0004136 від 30.06.2024, №1074150 від 18.06.2024, №1080051 від 28.06.2024, №1084535 від 08.07.2024; АППП №ПРА-0004663 від 31.07.2024; ПІ: №1092970 від 18.07.2024, №1093632 від 26.07.2024.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.46 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до ст.4 розділу І Закону України “Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема:

- двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір);

- про участь у ринку “на добу наперед» та/або внутрішньодобовому ринку;

- про купівлю-продаж електричної енергії на ринку “на добу наперед»;

- про купівлю-продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку;

- про врегулювання небалансів;

- про надання послуг з розподілу;

- про надання послуг з передачі;

- про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;

- про приєднання до системи розподілу;

- про надання послуг комерційного обліку електричної енергії;

- інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з п.11 ч.3 ст.46 Закону України “Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу зобов'язаний укладати договори, які є обов'язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів.

Як вбачається з вище вказаних актів та платіжних інструкцій, електрична енергія для покриття небалансів купується АТ “Полтаваобленерго» за ціною, що складається із складових тарифу на послуги з передачі електричної енергії та фактичної середньозваженої ціни електричної енергії на балансуючому ринку.

Тариф на послуги з передачі електричної енергії встановлено постановами НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 та від 09.12.2023 № 2322 “Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК “Укренерго».

Фактична середньозважена ціна електричної енергії на балансуючому ринку встановлена згідно актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, яка формується щомісячно.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСББ без достатньої правової підстави набуло майно позивача шляхом бездоговірного споживання електричної енергії в обсязі 29 713 кВт·год.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Згідно із постановою Верховного Суду від 08.09.2021 у справі №201/6498/20 набуття майна однією особою за рахунок іншої полягає у збільшенні обсягу майна в однієї особи з одночасним зменшенням його обсягу в іншої особи. Набуття передбачає кількісний приріст майна, збільшення його вартості без понесення відповідних витрат набувачем. Безпідставне збереження майна полягає у тому, що особа мала витратити власні кошти, але не витратила їх через понесені втрати іншою особою або в результаті невиплати винагороди, що належить іншій особі.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова ч.1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.

Разом з тим, статтею 22 ЦК України передбачено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Враховуючи положення частини четвертої статті 22 ЦК України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

За положенням ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ч.1 ст.225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

При цьому, ст.1166 ЦК України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно вказаних правових норм та оцінивши фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що:

- ОСББ у період з 01.01.2023 по 31.05.2023 не мало права споживати електричну енергію без укладення договорів на розподіл електричної енергії та на постачання електроенергії, а у період з 01.06.2023 по 03.07.2024- без укладення договору на постачання електричної енергії,

- вказані договори не були укладені у відповідні періоди з вини та внаслідок бездіяльності ОСББ,

- споживання електричної енергії у вказаний період відбулося поза межами виконання договору на розподіл від 01.06.2023, що свідчить про те, що ОСББ набуло майно АТ “Полтаваобленерго» безпідставно шляхом споживання електричної енергії в обсязі 29 712 кВт год на суму 157177,23 грн.

Дані обставини відповідно до положень статей 11, 22, 1166, 1212,1213 Цивільного кодексу України є підставою для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат вартості електроенергії енергії на врегулювання небалансів, спричинених протиправним споживанням електричної енергії ОСББ, що включає витрати на врегулювання цих небалансів на ринку електричної енергії за період з січня 2023 року по липень 2024 року.

За таких обставин, місцевим господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно з практикою Європейського суду, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Суду у справі "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Суду у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" від 27.09.2001, заява № 49684/99).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки Господарського суду Полтавської області законними та обґрунтованими. При цьому, доводи скаржника в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду суду Полтавської області від 20.02.2025 у справі №917/2105/24 без змін, як такого, що постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Частиною 1 ст.123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, судовий збір за подання апеляційної скарги, відповідно до положень статті 129 ГПК України, покладається на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 статті 275, статтями 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Боровиковського 5» залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 20.02.2025 у справі №917/2105/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктами а)-г) частини 3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 05.06.2025.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза

Суддя І.В. Тарасова

Попередній документ

127897048

Наступний документ

127897050

Інформація про рішення:

№ рішення:	127897049
№ справи:	917/2105/24
Дата рішення:	05.06.2025
Дата публікації:	06.06.2025
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Східний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Направлено до апеляційного суду (26.03.2025)
Дата надходження:	02.12.2024
Предмет позову:	стягнення 157 085,32 грн