вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"05" червня 2025 р. Справа№ 911/85/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
без виклику сторін,
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025
у справі № 911/85/25 (суддя Ярема В.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс"
про стягнення 8 942 297,20 грн
1. Короткий зміст заявлених вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (надалі - позивач) звернулось до Приватного комунально-побутового підприємства «Теплокомунсервіс» (надалі - відповідач) про стягнення 8 942 297,20 гривень основного боргу. Вказані вимоги обґрунтовано обставинами порушення відповідачем грошового обов'язку за договором постачання природного газу №1386-НГТ-17 від 29.06.2021 в частині своєчасної та повної оплати вартості отриманого відповідачем газу.
2. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.04.2025 зупинено провадження у справі № 911/85/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Приватного комунально-побутового підприємства "Теплокомунсервіс" про стягнення 8 942 297, 20 гривень до набрання законної сили судовим рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/1582/25.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду.
Не погодившись з постановленою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" 01.05.2025 (через Електронний суд) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (була зареєстрована 02.05.2025), в якій просить прийняти апеляційну скаргу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі №911/85/25 до апеляційного провадження. Скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25. Справу № 911/85/25 для продовження розгляду повернути до суду першої інстанції. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на відповідача по справі.
05.05.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про долучення доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 було, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25; призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.
20.05.2025 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції на підставі ст. 263 ГПК України.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в них доводів
Скаржник не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її такою, що була ухвалена з порушенням норм процесуального права: ст.ст. 2, 7, 11, 13, 42, 43, 46, 76-80, 227, 229, 234, 236 ГПК України; з неправильним застосуванням норм матеріального права, що виявилось у незастосуванні ст. 204 ЦК України, Закону України «Про ринок природного газу»; ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; висновки, викладені у оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи та не враховують позицію Верховного Суду, що з урахуванням положень ст. 280 ГПК України, є підставою для скасування судової ухвали і направлення справи для продовження розгляду по суті до суду першої інстанції.
За доводами скаржника, в заявленому відповідачем клопотанні не наведено обґрунтованих підстав щодо зупинення провадження у справі № 911/85/25; не доведено об'єктивної неможливості розгляду справи № 911/85/25 до вирішення справи №910/1582/25, а відтак - у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про зупинення розгляду даної справи до вирішення іншої справи №910/1582/25, з огляду на наступне.
Скаржник зазначив, що відповідач вже після відкриття провадження у даній справі, не подавши зустрічний позов в межах процесуальних строків, вирішив подати до суду позовну заяву, до результату розгляду якої просив зупинити провадження у даній справі. При цьому, за доводами апелянта, з моменту отримання газу до отримання позовної заяви та відкриття провадження у справі у відповідача не виникало питань щодо порядку розрахунків, з 2022 року відповідач не вчиняв дій та не заявляв про недійсність договору або окремих його пунктів, отже такі дії відповідача підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами.
Окрім цього, апелянт вважає, що судом не враховано практику Верховного Суду справі № 910/6198/24, в межах якої розглядалась подібна позовна заява про визнання недійсним договору в частині, якою в позові було відмовлено.
Більше того, апелянт вважає, що належного мотивування оскаржувана ухвала не містить. А тому скаржник, зокрема, просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
5. Вимоги відзиву на апеляційну скаргу та короткий зміст наведених в них доводів, а також позиції інших учасників
Відповідач у поданому відзиві зазначив, що не погоджується з позицією та доводами позивача та вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена на підставі належної оцінки доказів та з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Так, за доводами відповідача, суд першої інстанції повністю дослідив пов'язаність господарських справ № 911/85/25 та № 910/1582/25, внаслідок чого правомірно виснував, що обставини, які підлягають встановленню у справі №910/1582/25 щодо недійсності та зміни договору №1386-НГТ-17 від 29.06.2021, зокрема, в частині пункту 5.1, який є предметом позову у даній справі №911/85/25, мають істотне значення для вирішення спору у справі та не можуть бути самостійно встановлені судом в межах розгляду цієї справи, оскільки при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
За доводами позивача, без оцінки правовідносин, які склалися між сторонами, в аспекті обставин укладання та виконання договору №1386-НГТ-17 від 26.06.2021, - які є предметом доказування у іншій справі №910/1582/25, - базуючись лише на доказах про обсяг поставленого природного газу і обсяг сплачених коштів (докази, які подані на обґрунтування предмету даного позову), не можливо стверджувати про прострочення ПКПП «Теплокомунсервіс», та об'єктивно, всесторонньо і справедливо вирішити спір у справі №911/85/25.
При цьому, за доводами відповідача, саме від визначення порядку та способу розрахунків, через внесення змін до договору (через компенсацію державою вартості в тарифах) - як це встановлюється у справі №910/1582/25, - прослідковується безпосередній зв'язок з результатом розгляду (задоволенням чи відмовою у позовних вимогах) у цій справі №911/85/25.
Тому, на переконання відповідача, є необґрунтованими доводи апелянта щодо порушення судом норм процесуального права при зупинення провадження у даній справі. А тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
6. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Так, суд апеляційної інстанції зазначає, що клопотання сторони мотивовано тим, що крім господарської справи №910/1582/25, що перебуває в провадженні Господарського суду міста Києва (де розглядається позов про визнання недійсним пунктів договору постачання природного газу №1386-НГТ-17 від 29.06.2021), на підставі якого позивач просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 8 942 297,20 гривень у зв'язку з порушення відповідачем грошового обов'язку за вказаним договором у справі №911/85/25.
Разом із цим, із долученої копії позовної заяви у справі №910/1582/25 вбачається, що Приватне комунальне-побутове підприємство Теплокомунсервіс просило суд визнати недійсним пункти 5.1 та 5.4 та внести зміни до договору постачання природного газу №1386-НГТ-17 від 29.06.2021 шляхом його доповнення пунктами 5.1-1 та 5.8 у наступній редакції: 1) « 5.1-1. Крім випадків, передбачених пунктом 5.8 цього договору, споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку: 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу; остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання- передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданного споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору».
2) « 5.8. розрахунки за договором в обсязі заборгованості з різниці в тарифах підтвердженої для споживача територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету за цільовим призначенням в порядку організації взаєморозрахунків встановленому законодавством. До завершення процедури врегулювання заборгованості споживача за рахунок видатків Державного бюджету, розрахунки між сторонами за договором на узгоджену суму заборгованості з різниці в тарифах можуть здійснюватися виключно шляхом відступлення споживачем на користь постачальника права вимоги на відшкодування заборгованості з різниці в тарифах».
Розглянувши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції щодо об'єктивної необхідності зупинення провадження у даній справі, зазначає наступне.
Пункт 5 ч.1 ст.227 ГПК визначає, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках: об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи в розумінні ч. 5 ст. 227 ГПК УКраїни є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаною є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 ст.75 ГПК).
Тоді як під неможливістю розгляду зазначеної справи необхідно розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Так, суд апеляційної інстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 травня 2025 року у cправі № 920/481/23, яка є релевантною: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов'язкова пов'язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Подібні висновки викладені також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.
Водночас, відхиляючи доводи відповідача про необґрунтованість доводів позивача з посиланням на принцип правомірності правочину, суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника в цій частині через наступне.
Предметом позову у справі, що розглядається, є стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором постачання природного газу №1386-НГТ-17 від 29.06.2021.
Разом з цим, ст.204 ЦК України встановлюється презумпція правомірності правочину, яка означає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору, закріпленої у ст.204 ЦК, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що у постанові від 28.07.2021 у справі №759/24061/19 Верховний Суд виклав висновок, що спростування презумпції правомірності правочину відбувається: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Відтак, з урахуванням того, що станом на момент розгляду даної справи договір: 1) не визнаний нікчемним; 2) не визнаний судом недійсним (відсутнє рішення, яке набрало законної сили).
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що предметом позову у вказаній іншій справі також вимога про внесення змін до договору. Виходячи із формулювання позовної вимоги (навіть у випадку задоволення позову) зміна редакції договору відбудеться з моменту набрання законної сили рішенням суду, тобто «на майбутнє», що фактично немає жодного правового значення для розгляду даної справи.
Щодо доводів скаржника з посиланням на недопущення порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Розумний строк судового розгляду є невід'ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.
Вказаний правовий інструмент процесуального законодавства (зупинення) зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відзиву на апеляційну скаргу та зазначає, що оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено відсутність об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку господарського провадження -зупинення провадження у цьому випадку не забезпечить дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та пропорційності (в розумінні ст. 2, 7, 13, 15 ГПК України), а також встановленого ст. 6 Конвенції «розумного строку» розгляду справи. А призведе до затягування строку розгляду справи, виходячи з викладеного вище та з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду. А тому доводи скаржника в цій частині є обґрунтованими, тоді як мотиви відзиву - безпідставні.
За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що судом першої інстанції не обґрунтовано необхідність зупинення провадження у справі до закінчення розгляду іншої справи, а судом апеляційної інстанції такого не встановлено. Відтак апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала місцевого суду - скасуванню з направленням справи до місцевого господарського суду для продовження розгляду на підставі ст. 280 ГПК України.
Щодо доводів апелянта про порушення відповідачем норм процесуального права, що свідчить, на думку апелянта, про зловживання правом стороною, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, відповідно до ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, подача клопотання про зупинення провадження у справі в розумінні статті 43 ГПК України не може бути віднесене до переліку дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, позаяк вчиняється стороною в межах реалізації своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 ГПК України. А тому доводи в цій частині суд апеляційної інстанції не приймає.
Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25 про зупинення провадження у справі - скасуванню.
8. Судові витрати
Розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом даної апеляційної скарги, має бути здійснено, виходячи зі змісту норм статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи по суті згідно із загальними правилами вказаної статті.
Керуючись ст.ст. 2, 129, 227, 229, 255, 269, 270, 271, ст. 275-277, ст. 280-282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 у справі № 911/85/25 про зупинення провадження у справі - скасувати. В задоволенні заяви про зупинення відповідачу - відмовити.
3. Справу №911/85/25 передати на розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич