ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
03 червня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/105/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,
секретар судового засідання: В.М. Просяник
за участю представників учасників справи:
скаржник - Д.О. Зозулянський
АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» - Семеняка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 (суддя Л.І. Грабован, м.Одеса, повний текст складено та підписано 17.12.2024) про закриття провадження у справі
та на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 (суддя Л.І. Грабован, м.Одеса, повний текст складено та підписано 17.12.2024)
у справі №916/105/22
за заявою: ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Коротка історія справи
Фізична особа ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою (вх. №120/22 від 17.01.2022) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 (суддя - Райчева С.І.) відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.05.2023, з врахуванням ухвал від 31.05.2023 (суддя - Райчева С.І.), визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» та Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до фізичної особи ОСОБА_1 . Також судом визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.11.2023 (суддя - Райчева С.І.) відсторонено арбітражного керуючого Пояркова В.О. від виконання повноважень керуючою реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №916/105/22; призначено арбітражну керуючу Аверіну В.В. керуючою реструктуризацією боргів ОСОБА_1 у справі №916/105/22.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023 ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 у частині визнання конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» до ОСОБА_1 скасовано. У скасованій частині судом апеляційної інстанції постановлено нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» з конкурсними грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 .
Вказана постанова Південно-західного апеляційного господарського суду Одеської області від 07.11.2023 залишена без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2023 задоволено самовідвід судді Райчевої С.І. від розгляду справи №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2023 справу №916/105/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 прийнято суддею Грабован Л.І. до свого провадження.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2024 арбітражного керуючого Аверіну В.В. відсторонено від виконання повноважень керуючою реструктуризацією боржника ОСОБА_1 ; керуючою реструктуризацією боржника призначено арбітражну керуючу Коваленко І.А.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 відхилено повністю грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 . Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/105/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог у справі №916/105/22 залишено без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладено на апелянта. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №916/105/22 повернуто скаржнику.
Короткий зміст оскаржуваних ухвал суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 закрито провадження у справі №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала суду мотивована тим, що встановлені судом обставини ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, відсутність намірів боржниці досягнути компромісу з кредиторами з огляду на подання нею плану реструктуризації з пропозицією майже повного прощення її боргів та зі строком виконання 10 років, що перевищує строк, визначений Кодексом України з процедур банкрутства для такого виконання (5 років) і, як наслідок, відсутність погодженого і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів зі спливом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації у цій справі, свідчать про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 припинено процедуру реструктуризації боргів у справі №916/105/22, введеною ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) - арбітражного керуючого Коваленко І.А. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №521 від 21.03.2013; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22.
У додатковій ухвалі суд першої інстанції вирішив питання, які належало вирішити разом із закриттям провадження у справі про неплатоспроможність, але не були вирішені в ухвалі від 27.11.2024 про закриття провадження у справі №916/105/22 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та додатковою ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.12.2024, ОСОБА_1 звернулася до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила оскаржувані ухвали суду скасувати, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що:
-суд першої інстанції порушив вимогу обґрунтованості судового рішення, встановлену частиною першою статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не вказав, яке саме конкретне майно не було вказано у деклараціях та в поясненнях боржниці, та більш того, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що у членів сім'ї боржниці дійсно є майно, яке не було зазначено у деклараціях на момент подачі заяви про банкрутство 17.02.2022, як і не вказано, у яких саме членів сім'ї боржниці та чим підтверджується факт, що це дійсно члени сім'ї;
-довід суду про те, що суду не надано другого плану реструктуризації, який запропоновано зборам кредиторів, протирічить матеріалам справи та протирічить висновку суду, у якому висловлена оцінка другому плану, що свідчить про детальне ознайомлення суду з його змістом;
-є помилковим посилання суду на частину шосту статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства щодо максимального строку виконання плану реструктуризації у 5 років, так як кредити, які боржниця отримала та за якими боржниця була поручителем, отримані на придбання житла, тоді як у разі погашення боргів за кредитами, отриманими боржником на придбання житла, строк виконання плану реструктуризації боргів боржника не може перевищувати 10 років;
-судом першої інстанції не дотримано правових висновків, викладених у правовій позиції Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16, так як не зазначено, які саме доводи боржниці відхилені та у зв'язку з чим;
-головуючий суддя Грабован Л.І. при розгляді справи № 916/105/22 порушила правила суддівської етики та Закону України «Про судоустрій і статус суддів»;
-суд порушив порядок внесення ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, адже ухвала суду від 27.11.2024 всупереч частині шостій статті 233 Господарського процесуального кодексу України надіслана для оприлюднення 17.12.2024;
-прийнята судом додаткова ухвала не передбачена процесуальним законом.
Позиція Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» щодо апеляційної скарги
У відзиві на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», погоджуючись з мотивами оскаржуваних ухвал суду, просило ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
При цьому окремо банк звернув увагу апеляційного суду на те, що має місце чергова несумлінна і недобросовісна поведінка боржника, що мала на меті приховати дійсний майновий стан і майнові активи ОСОБА_1 .
Банк зазначив, що зі змісту оскаржуваної ухвали слідує: «щодо грошових коштів, керуючий реструктуризацією зазначила, що у боржника наявні грошові кошти, однак сума коштів, яка знаходиться у володінні боржника, мінімальна та не підлягає стягненню згідно із законодавством, оскільки наявні гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім'ї не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати (24 тис. грн.). Депозити та рахунки в банках: відсутні».
Проте після закриття провадження за оскаржуваною ухвалою відбулось поновлення виконавчих дій, що мало наслідком примусове стягнення грошових коштів, належних ОСОБА_1 , в сумі 2 244,00 доларів США, що були розміщені на рахунку боржниці в банківській установі АТ «Альфа-Банк» (наразі АТ «Сенс Банк»). Відповідну довідку банківської установи банком долучено до відзиву.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційна скарга подана представником ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 30.12.2024.
Апеляційна скарга зареєстрована судом 31.12.2024 за вх.№№4953/24, 4954/24.
Одночасно із поданням апеляційної скарги скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/105/22 (вх.№123/25 від 13.01.2025).
Згідно із протоколами щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.12.2024, автоматизований розподіл не відбувся у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів К.В. Богатиря, С.В. Таран.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/105/22 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
23.01.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 залишено без руху з метою надання скаржнику можливості усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: надати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22; надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2422,40 грн; надати докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу арбітражного керуючого Коваленко І.А. ( АДРЕСА_1 ) або відомості (квитанцію) про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС з описом документів.
В межах встановленого ухвалою суду від 28.01.2025 строку від скаржника надійшло клопотання (вх.№516/25 від 06.02.2025) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22, до якого також долучено докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги та докази надсилання копії апеляційної скарги арбітражному керуючому Коваленко І.А.
Між тим, головуючий суддя Л.В. Поліщук з 31.01.2025 по 11.02.2025 перебувала у відрядженні, а з 12.02.2025 по 14.02.2025 - у відпустці, з огляду на що питання щодо апеляційної скарги вирішувалося 17.02.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22. Відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Встановлено учасникам справи строк до 04.03.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи. Призначено розгляд апеляційної скарги на 01.04.2025 об 11:00 год.
19.02.2025 від Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№4953/24/Д1 від 19.03.2025).
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Л.В. Поліщук у відпустці з 31.03.2025 по 04.04.2025 відповідно до наказу голови суду від 28.03.2025 №87-в, судове засідання, призначене на 01.04.2025, не відбулось, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.
З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 07.04.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 та на додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 поза межами строку, встановленого у частині третій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Повідомлено учасників справи про те, що судове засідання у справі №916/105/22 відбудеться 29.04.2025 о 14:00 год.
У судовому засіданні, яке відбулось 29.04.2025, з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи протокольною ухвалою суду оголошено перерву до 03.06.2025 об 11:00 год.
03.06.2025 від представника ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№4953/24/Д2 від 03.06.2025, вх.№4953/24/Д3 від 03.06.2025).
У судовому засіданні 03.06.2025 протокольною ухвалою суду вказані додаткові пояснення були залишені без розгляду, виходячи з наступного.
Частинами першою та другою статті 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням установленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Стосовно права сторони подати письмові пояснення апеляційний суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною п'ятою цієї статті суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
Оскільки пояснення були подані до Південно-західного апеляційного господарського суду поза межами строку на подання відзивів та будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань (до 04.03.2025), скаржник не просив поновити чи продовжити цей строк, а також не просив дозволу подати додаткові письмові пояснення до апеляційної скарги, а Південно-західний апеляційний господарський суд поза межами цього строку не визнавав необхідним їх одержання від учасників справи та не призначав строк для їх подання, відповідно до частини другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України додаткові пояснення підлягають залишенню без розгляду. Наведене також логічно вичерпує потребу аналізу цих пояснень скаржника.
У судових засіданнях, які відбувались за клопотанням Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» у режимі відеоконференції, представники сторін надавали усні пояснення. Представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Представник Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити у її задоволенні.
Арбітражна керуюча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлялась належним чином, проте в жодному з них участі не брав.
Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов'язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною дванадцятою статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні арбітражної керуючої.
За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши представника скаржника та представника кредитора, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Обставини справи
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№120/22 від 17.01.2022; т. 1 а.с. 1-7) та доповненнями до неї (вх.№2433/22 від 27.01.2022; т.1 а.с. 14 - 153), посилаючись на наявність заборгованості перед кредиторами у розмірі 7 905 771,44грн та положення Кодексу України з процедур банкрутства.
До доповнень до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , серед іншого, були додані декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 - 2021 роки, які складено 18.01.2022 та підписано боржницею (т. 1 а.с. 105 - 131).
Надалі ОСОБА_1 надала уточнення до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вх.№16813/22 від 19.08.2022; т.2, а.с. 29-76), з якої вбачається, що боржниця визначила загальну суму її заборгованості перед кредиторами у розмірі 14 269 428,90 грн, вказавши кредиторами таких юридичних осіб: Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП».
При цьому ОСОБА_1 надала уточнені декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2019 - 2021 роки, які складено нею 16.08.2022 (т.2 а.с. 35-63). Зокрема, ОСОБА_1 уточнені такі відомості:
-у декларації за 2019 рік відомості про членів сім'ї боржника, які були зазначені у декларації 2019 року у попередній редакції (чоловік - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 ) доповнено відомостями про мати - ОСОБА_5 ; заповнено розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» (у декларації за 2019 рік у попередній редакції у цьому розділі були відсутні жодні відомості); розділ «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» (пункт 19) та розділ «Відомості про майно боржника, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженням в інший спосіб» (пункт 55) доповнено відомостями про двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; у розділі «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника» (пункт 36) у відомостях про транспортні засоби, які належать дочці - ОСОБА_4 , замість трьох транспортних засобів, які були відображені у декларації за 2019 рік у попередній редакції (LANOS, д.н. НОМЕР_2 , 2013 р.в.; ZAZ Sens, д.н. НОМЕР_3 , 2014 р.в.; Mini cooper, д.н. НОМЕР_4 , 2012 р.в.), зазначено про два транспортні засоби (LANOS, д.н. НОМЕР_2 , 2013 р.в.; Mini cooper, д.н. НОМЕР_4 , 2012р.в.);
-у декларації за 2020 рік відображено відомості про трьох членів сім'ї (чоловік - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 ); заповнено розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» (у декларації за 2020 рік у попередній редакції у цьому розділі були відсутні жодні відомості); розділ «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» (пункт 19) та розділ «Відомості про майно боржника, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженням в інший спосіб» (пункт 55) доповнено відомостями про двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; у розділі «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника» (пункт 36) у відомостях про транспортні засоби, які належать дочці - ОСОБА_4 , зазначено про наявність трьох транспортних засобів, які були відображені у декларації за 2020 рік у попередній редакції (LANOS, д.н. НОМЕР_2 , 2013 р.в.; ZAZ Sens, д.н. НОМЕР_3 , 2014 р.в.; Mini cooper, д.н. НОМЕР_4 , 2012 р.в.), водночас цей розділ доповнено відомостями про те, що сину - ОСОБА_3 належить транспортний засіб BMW328XI, д.н. НОМЕР_5 , 2015 р.в., чого не було відображено у декларації за 2020 рік у попередній редакції;
-у декларації за 2021 рік відомості про членів сім'ї боржника, які були зазначені у декларації 2021 року у попередній редакції (чоловік - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 , дочка - ОСОБА_4 ) доповнено відомостями про мати - ОСОБА_5 ; заповнено розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» (у декларації за 2021 рік у попередній редакції у цьому розділі були відсутні жодні відомості); розділ «Майно, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника» (пункт 19) та розділ «Відомості про майно боржника, що перебуває в заставі (іпотеці) або є обтяженням в інший спосіб» (пункт 55) доповнено відомостями про двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ; у розділі «Транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи на іншому праві користування членів сім'ї боржника» (пункт 36) у відомостях про транспортні засобі, які належать дочці - ОСОБА_4 , зазначено про наявність трьох транспортних засобів, які були відображені у декларації за 2021 рік у попередній редакції (LANOS, д.н. НОМЕР_2 , 2013р.в.; ZAZ Sens, д.н. НОМЕР_3 , 2014 р.в.; Mini cooper, д.н. НОМЕР_4 , 2012 р.в.), водночас цей розділ доповнено відомостями про те, що дочці - ОСОБА_4 належить транспортний засіб RENAULT LOGAN, НОМЕР_6 , 2021 р.в.), а також відомостями про те, що сину - ОСОБА_3 належить транспортний засіб BMW328XI, д.н. НОМЕР_5 , 2015 р.в., чого не було відображено у декларації за 2021 рік у попередній редакції; заповнено пункт 42 «Кошти на рахунках» розділу «Вклади у банках, готівкові кошти та інші активи, що перебувають у власності боржника» (у декларації за 2021 рік у попередній редакції у цьому пункті були відсутні жодні відомості);
Також з матеріалів справи вбачається, що у встановлений частиною першою статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства строк до господарського суду звернулися два кредитори боржниці - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» та Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК».
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 12.05.2023, з урахуванням ухвал про виправлення описок від 31.05.2023, визнано конкурсні грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» (65039, м.Одеса, просп. Гагаріна, 16/2; код ЄДРПОУ 37803808) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 2 194 116, 00 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, та витрати у сумі 4 962, 00 грн (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів; у задоволенні іншої частини грошових вимог відмовлено. Визнано конкурсні грошові вимоги Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» (01011, м. Київ, Лєскова, буд. 9; код ЄДРПОУ 14305909) до фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у сумі 459 845,52 грн, що підлягають задоволенню у другу чергу задоволення вимог кредиторів, 6 673 505,02 грн, що підлягають задоволенню у третю чергу вимог кредиторів та витрати у сумі 4 962,00 грн (судовий збір), що підлягають задоволенню у першу чергу задоволення вимог кредиторів; у задоволенні іншої частини грошових вимог відмовлено. Визначено розмір та перелік визнаних господарським судом вимог конкурсних кредиторів для внесення керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів.
Як вже зазначалося, у подальшому, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.11.2023, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2024, ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.05.2023 у частині визнання конкурсних грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» до ОСОБА_1 скасовано. У скасованій частині судом апеляційної інстанції постановлено нове рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» з конкурсними грошовими вимогами до фізичної особи ОСОБА_1 .
Також ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 відхилено повністю грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 . Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог по справі №916/105/22 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 про відхилення кредиторських вимог у справі №916/105/22 залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.01.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» на рішення Господарського суду Одеської області від 29.07.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2024 у справі №916/105/22 повернуто скаржнику.
Таким чином, єдиним кредитором ОСОБА_1 являється Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» з грошовими вимогами у розмірі 7 138 312,54 грн.
У проміжному звіті керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Пояркова В.О. про хід процедури реструктуризації боргів боржника (вх. №18984/23 від 08.06.2023, т. 5 а.с. 176-179) зазначено, що зареєстрованим та фактичним місцем проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є така адреса: АДРЕСА_3 . Боржнику на праві власності належить 1/6 квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Майно яке перебуває у заставі - двокімнатна квартира АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 1034719951101, заставодержатель - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», договір про зміни до договору іпотеки №б/н від 25.05.2005, посвідченого Гурською О.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу за реєстровим №2357, реалізована 12.04.2021 шляхом проведення торгів в рамках виконавчого провадження.
У звіті керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Пояркова В.О. про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника (вх. №15545/23 від 10.05.2023, т. 5 а.с. 181-186) арбітражним керуючим зазначено, що в момент складення цього звіту він керувався та приймав до уваги інформацію, викладену в уточнюючих деклараціях за період з 2019 року по 2021 рік, які були складені боржницею 16.08.2022.
У вказаному звіті зазначено наступне:
-зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є така адреса: АДРЕСА_3 ; фактичним місцем проживання ОСОБА_1 є така адреса: АДРЕСА_5 ;
-наразі відсутнє постійне місце роботи боржниці; трудова книжка відсутня; до 2020 року ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа - підприємець;
-відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржниця станом на момент проведення перевірки не зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця;
-у боржниці наявне майно, що належить їй на праві власності, а саме: 1/6 квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Квартирою боржник володіє спільно з членами своєї родини: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Крім того, по 1/6 в даній квартирі належить ОСОБА_9 та ОСОБА_5 (померла);
-в рамках виконавчого провадження 12.04.2021 було реалізовано іпотечну квартиру, яка перебувала у власності ОСОБА_1 та знаходилася за адресою: АДРЕСА_6 . Грошові кошти від реалізації були направлені на погашення вимог Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»;
-31.12.2022 з аукціону було продано майно, що належало ОСОБА_10 , а саме, квартира за адресою: АДРЕСА_7 ;
-у боржниці є батько, з яким вона багато років не спілкується, не проживає та не підтримує родинних зв'язків. Батьком боржника є ОСОБА_11 , у якого, відповідно до інформаційної довідки, наявне майно, що належить йому на праві власності, а саме, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ; боржницею не подано інформацію стосовно батька;
-згідно відповіді ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 05.09.2022, станом на 31.12.2012 за матір?ю боржниці, ОСОБА_5 , зареєстровано державний акт серії ЯА №288125 від 04.04.2006 за №010653000126 на земельну ділянку площею 0,0056 та для ведення садівництва, що розташована на території Єгорівської сільської ради Розділянського району Одеської області, ОСМ «Надія», діл. № НОМЕР_7 , кадастровий номер S123981400:01:001:0423; дана інформація боржницею не була зазначена в деклараціях;
-у боржниці відсутнє рухоме майно, яке перебуває у неї на праві власності. Транспортний засіб Mini Cooper, колір червоний, 2007 року виготовлення, державний номер НОМЕР_8 , VIN НОМЕР_9 , який належав боржниці, був переданий в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором застави транспортного засобу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ситніковою Ю.Д. 19.11.2007; наразі вищевказаний транспортний засіб не перебуває на праві власності у боржника, однак відображений у декларації, що свідчить про необхідність внесення коригувань;
-з боку боржниці надана інформація стосовно автотранспортних засобів, які належать членам сім'ї боржниці. Зазначена інформація збігається з даними, відображеними в деклараціях; керуючим реструктуризації не виявлено розбіжностей;
-на праві власності у члена сім?ї боржника, а саме, у чоловіка боржника ОСОБА_2 , зареєстровані три торгівельні марки: свідоцтво на торгівельну марку №235076 від 11.12.2017, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_10 від 11.12.2017, свідоцтво на торгівельну марку № НОМЕР_11 від 11.12.2017;
-у боржниці і членів її родини відкрито рахунки у таких банківських установах: «А-Банк» та «ПриватБанк»;
-відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржниці та членам її сім'ї не належать частки (корпоративні права) у господарських товариствах;
-відповідно до відомостей ГУ ДПС в Одеській області сума доходу ОСОБА_11 за 2019 рік складає 1 000 грн (благодійна та гуманітарна допомога); за 2020 рік складає 12 545,90 грн, що включає державну та соціальну матеріальну допомогу, благодійну та гуманітарну допомогу, суми страхової виплати; за 2021 рік складає 10 407,81 грн, що включає соціальні виплати з відповідних бюджетів та благодійну і гуманітарну допомогу; боржницею вищезазначена інформація не була зазначена в деклараціях і підлягає уточненню;
-наявні розбіжності у розмірі пенсії ОСОБА_5 , які були зазначені боржницею у деклараціях і які були вказані Пенсійним фондом України. Так, відповідно до довідки про розмір виплаченої пенсії, виданої ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_5 отримує пенсію за віком, за період з 01.01.2019 по 31.12.2021 виплачено пенсії на суму 102 774,94 грн. Боржницею була зазначена інша сума пенсій за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, що потребує уточненню в деклараціях;
-боржницею не були включені витрати, що були витрачені на погашення кредитів у сумі 206 372,42 грн, відповідно до довідки про стан кредиту, наданої боржницею, від 02.04.2021, також боржниця повинна була нести побутові витрати.
Арбітражним керуючим Поярковим В.О подано клопотання (вх. №15543/23 від 10.05.2023, т.5 а.с. 21-34) з додатками: наказом від 22.08.2022 про проведення інвентаризації, звіряльної відомості результатів інвентаризації необоротних активів від 16.09.2022 та звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів від 16.09.2022, актами інвентаризації від 16.09.2022 та інвентаризаційними описами від 16.09.2022; протоколом інвентаризаційної комісії від 16.09.2022, відповідно до яких у боржника відсутні активи, за рахунок яких можливо задовольнити вимоги кредиторів.
15.05.2023 боржницею надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи уточнених декларацій про майновий стан боржника за 2019 - 2021 роки, складених нею 11.05.2023 (вх. №15936/23 від 15.05.2023; т. 5 а.с. 86-117), в яких було відображено інформацію з урахуванням зауважень керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Пояркова В.О.
Керуючою реструктуризацією Коваленко І.А., яка здійснює повноваження з 24.01.2024, надано звіт (вх. №34542/24 від 23.09.2024; т.9б а.с. 75-104) про проведену роботу у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного звіту про проведену роботу у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 керуючим реструктуризацією з метою перевірки декларації та пошуку майна боржниці було направлено запити до державних органів та служб і отримано відповіді, а саме:
-довідку ГУ Держпраці в Одеській області №ПД/1/1815-24 від 22.02.2024, відповідно до якої інформація щодо реєстрації за ОСОБА_1 великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, відсутня;
-довідку Одеської митниці Державної митної служби України №7.10-2/7.10-27/8.19/3786 від 27.02.2024, відповідно до якої митного оформлення товарів ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по теперішній час не виявлено;
-довідку ГУ Пенсійного фонду України в Одеській області №1500-0604-8/32930 від 04.03.2024 про те, що ФОП Пасхіна О.Є. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 16.01.2006; як потерпіла, яка має право на щомісячні страхові виплати по трудовому каліцтву/професійному захворюванню, або як особа, яка має право на такі виплати у разі смерті годувальника, на обліку в управлінні не перебуває та щомісячні страхові виплати не отримує; станом на 29.02.2024 заборгованість по страхувальнику перед управлінням відсутня;
-довідку Управління підтримання льотної придатності Державної авіаційної служби України №12/12.5-537-24 від 20.02.2024, відповідно до якої за ОСОБА_1 повітряні судна не зареєстровані;
-довідку Державного підприємства «Агентство з ідентифікації та реєстрації тварин» №349/8-11 від 01.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 не зареєстрована в Єдиному державному реєстрі тварин як власник (утримувач);
-довідку Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №12/04/5125 від 23.02.2024, відповідно до якої станом на 21.02.2024 інформація щодо реєстрації випусків цінних паперів ОСОБА_1 відсутня;
-довідку Філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» №50/331 від 22.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 не зареєстрована як власник вагонів;
-довідку Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради №01-08/29-ВХ від 21.02.2024, відповідно до якої відсутня інформація щодо видачі документів дозвільного/декларативного характеру на об'єкти будівництва, щодо яких замовником будівництва є ОСОБА_1 ; до управління не надходили та управлінням не реєструвались документи дозвільного/декларативного характеру на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, щодо яких замовником є ОСОБА_1 ;
-довідку ГУ ДПС в Одеській області №6100/6/15-32-12-05-06 від 22.02.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 перебуває на обліку як фізична особа, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності, дата проведення державної реєстрації припинення - 29.09.2020; крім того, надано інформацію щодо відкритих банківських рахунків боржника, а також повідомлено, що станом на 21.02.2024 по платнику податків обліковується переплата зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 33,90 грн;
-довідку Управління надання адміністративних послуг у сферах морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства №4086/06-3/15-24, відповідно до якої відсутні відомості щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є ОСОБА_1 ;
-довідку Департаменту екології та природних ресурсів Одеської ОВА №2950/06/04-16/2-24/20-13-06 від 13.03.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне водокористування Департаментом не надавався.
Арбітражним керуючим здійснено пошук за базою даних «Спеціальна інформаційна система Укрпатенту» щодо винаходів (корисних моделей) в Україні, зареєстрованих в Україні знаків для товарів і послуг, промислових зразків, зареєстрованих в Україні, та встановлено, що за ОСОБА_1 не зареєстровано жодних авторських прав на винаходи, знаки для товарів і послуг та промислові зразки.
Також у звіті (вх. №34542/24 від 23.09.2024) про проведену роботу у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 повідомлено про проведення огляду майна боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , за результатами якого встановлено, що за даною адресою фактично проживає донька ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , квартира потребує капітального ремонту.
У квартирі наявні предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб, а саме: посуд, постільна білизна, засоби гігієни, речі індивідуального користування (одяг, взуття). Лікарські засоби, необхідні боржникові за медичними показаннями. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, що проживає за даною адресою, один стіл, одна шафа, один холодильник, один телевізор, один персональний комп?ютер. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання.
Щодо цінних речей та особистих предметів, арбітражна керуюча Коваленко І.А. зазначила, що ювелірні вироби, електронні вироби у власності ОСОБА_1 відсутні, наявний 1 мобільний телефон (моделі мобільного пристрою не зазначено). Інших цінностей арбітражною керуючою Коваленко І.А. не виявлено.
Щодо транспортних засобів, зареєстрованих за боржницею, арбітражна керуюча зазначила, що транспортний засіб MINI COOPER, номерні знаки НОМЕР_12 , 2007р.в., VIN: НОМЕР_9 , червоного кольору, та BMW 318, номерні знаки НОМЕР_13 , 2002р.в., VIN: НОМЕР_14 , чорного кольору (проданий у рамках примусового стягнення), у володінні боржника не перебувають, місцезнаходження їх не відоме, у зв?язку з чим оглянути їх не виявилось за можливе. У користуванні вказаних транспортних засобів ОСОБА_1 не має.
Щодо грошових коштів керуюча реструктуризацією зазначила, що у боржниці наявні грошові кошти, однак сума коштів, яка знаходиться у володінні боржниці, мінімальна та не підлягає стягненню згідно із законодавством, оскільки наявні гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім'ї, не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати (24 тис.грн). Депозити та рахунки в банках відсутні.
На підставі проведеного опису майна боржника встановлено, що матеріальні активи, на яких можливо звернути стягнення, відсутні. Виявлені предмети є такими, що не підлягають стягненню відповідно до вимог діючого законодавства. Активів, на які може бути звернуто стягнення, за результатами проведеної інвентаризації, які встановлені в ході реструктуризації боргів ОСОБА_1 , - не виявлено (акт опису майна боржника ОСОБА_1 в межах справи про неплатоспроможність №916/105/22 від 05.02.2024).
Крім того, у звіті (вх. №34542/24 від 23.09.2024) про проведену роботу у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 керуючою реструктуризацією ОСОБА_12 зазначено, що на адресу боржниці направлено запит №34по від 25.05.2024 щодо надання пропозицій стосовно відновлення платоспроможності шляхом зміни способу та порядку виконання зобов'язань, які мають бути відображені відповідно до статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства у проекті плану реструктуризації. У відповідь на цей запит отримано лист, яким повідомлено що ОСОБА_1 наразі офіційно працевлаштована у ФОП ОСОБА_4 на посаді менеджера з 26.01.2024 на неповний робочий день на 1/2 ставки. Заробітна плата, з урахуванням сплачених податків за цей період (до 31.05.2024), склала 12 901,00 грн.
Щодо плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 вбачається наступне.
Боржницею до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подано проект плану реструктуризації (т. 1 а.с. 132-139), який складений виходячи із суми вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації, у розмірі 7 905 771,44 грн, при цьому сума незабезпечених вимог - 1 422 627,40 грн, сума забезпечених вимог - 6 483 144,04 грн.
У розділі 5 «Інформація про доходи боржника» зазначено:
5.1. Доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо): 7 500 000 грн.
5.2. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 7 500 000 грн.
Вказаним проектом плану реструктуризації також передбачено наступне:
-розмір суми, яка щомісячно виділятиметься для погашення вимог кредиторів 27 000,00 грн впродовж перших трьох років; 70 000,00 грн впродовж наступних трьох років та 83 000,00 грн в останні чотири роки;
-вимоги кредиторів, які будуть спрощені (списані), становлять 405 771,44 грн;
-розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, становить 5 000,00 грн;
-строк виконання плану реструктуризації боргів визначено до 2032 року.
18.05.2023 керуючим реструктуризацією - арбітражним керуючим Поярковим В.О. на електронні адреси кредиторів було надіслано повідомлення за вих.№01-20/2105 від 12.05.2023 про проведення загальних зборів кредиторів, які відбудуться шляхом дистанційного опитування з наступним порядком денним: 1) про затвердження порядку денного; 2) про розгляд звіту керуючого реструктуризацією боргів боржника про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника; про схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 163- 175).
Так, керуючим реструктуризацією - арбітражним керуючим Поярковим В.О. на розгляд та схвалення кредиторам було надано план реструктуризації боргів, погоджений боржницею (т.5 а.с.168 - 175), який містив наступні відомості:
-сума вимог кредиторів, що підлягає реструктуризації відповідно до плану, складає 18 421 238,67 грн;
-розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення вимог кредиторів: в середньому приблизно по 10 000,00 грн кожного місяця впродовж перших семи років та по 20 000,00 грн впродовж наступних трьох років;
-доходи, які боржник отримує (заробітна плата, пенсія тощо), становить 1 500 00,00 грн;
-доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів, складають 1 500,00 грн;
-розмір вимог кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації, складає 16 921 238,67 грн;
-розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, складає 5 000,00 грн;
-розмір суми, яка спрощується (списується), відповідно до заявлених вимог визначено: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІДЕР КОНСАЛТІНГ ГРУП» - 1 997 784,61 грн; Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» - 14 923 454,06 грн;
-строк виконання плану реструктуризації боргів боржника - 2033 рік.
У відповідь на повідомлення керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Пояркова В.О. за вих. №01-20/2105 від 12.05.2023, Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» надало відповідь за вих. №188/2/30 від 19.05.2023 (т.5 а.с. 118-130) щодо прийнятих рішень питань порядку денного зборів кредиторів.
Так, по другому питанню порядку денного «Про розгляд звіту керуючого реструктуризацією боргів боржника про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника» Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» проголосувало «проти» з приміткою: відсутня деталізована інформація про джерела формування доходів боржника у розмірі 1 500 000,00 грн напротязі 10 років.
По третьому питанню порядку денного «Про схвалення плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 » Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» проголосувало «проти» з приміткою: план реструктуризації боргів боржника не схвалено через неповноту і недостовірність відомостей, зазначених ОСОБА_1 у декларації про майновий стан та економічну необґрунтованість плану.
При цьому, у вказаній відповіді банк зазначив, що надані на розгляд кредиторам план реструктуризації та звіт керуючого реструктуризацією - арбітражного керуючого Пояркова В.О. про результати перевірки декларацій про майновий стан боржниці містять такі ознаки:
-приховування боржницею доходів та майна, за рахунок якого можливо погасити кредиторські вимоги у справі про неплатоспроможність, та невідповідність у відомостях, зазначених у деклараціях про майновий стан, з відомостями про майновий стан із соціальних мереж;
-нерозкриття боржницею повної інформації у деклараціях про майновий стан боржниці щодо доходів та витрат боржниці і членів її сім'ї, зокрема: сина, доньки та чоловіка, що здійснює підприємницьку діяльність та проживає в м. Львів;
-бездіяльності та небажання боржниці та керуючого реструктуризацією виконувати належним чином свої обов'язки у процедурі реструктуризації;
-бажання боржниці якнайшвидше перейти у процедуру погашення боргів задля їх списання.
Відтак, у зв'язку з ненаданням боржницею належної інформації про її майновий стан і членів її сім'ї, банком вирішено та проголосовано за звернення зборів кредиторів до господарського суду із клопотанням про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, план реструктуризації кредитором не погоджено.
Керуючою реструктуризацією - арбітражною керуючою Коваленко І.А. було подано суду клопотання (вх.№34290/24 від 19.09.2024; т.9б а.с. 39-64) про залучення до матеріалів справи доказів щодо організації та рішень зборів кредиторів, з яких вбачається, що на розгляд та схвалення кредитору - Акціонерному товариству «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» подано план реструктуризації від 03.09.2024, який містить наступні умови:
-сума визнаних господарським судом вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів, становить 7 138 312,54 грн;
-відомості щодо майна боржника: (1) 1/6 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 (на підставі частини шостої статті 131 Кодексу України з процедур банкрутства не може бути реалізовано для задоволення вимог кредиторів); (2) транспортний засіб MINI COOPER, номерні знаки НОМЕР_12 , 2007 р.в., VIN: НОМЕР_9 , червоного кольору (вилучено згідно з протоколом огляду та затримки транспорту від 18.09.2013, місцезнаходження невідоме); (3) транспортний засіб BMW моделі 318, номерні знаки НОМЕР_13 , 2002 р.в., VIN: НОМЕР_14 , чорного кольору (проданий з електронних торгів під час примусового виконання за виконавчим листом №2-2371/10 від 21.05.2010 та погашено 123 306,32 грн боргу);
-інформація про доходи боржника: 3 220,00 грн (за вирахуванням податків та зборів, інших обов'язкових платежів); доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: 386 400 (3220*12*10) грн;
-щомісячні платежі в рахунок погашення боргів складатимуть 192,00 грн (3220 грн - 3028 грн);
-розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо): у боржника відсутні обов'язкові платежі;
-вимоги кредиторів, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів: 7 115 272,54 грн;
-розмір суми, що буде залишатись боржнику на задоволення побутових потреб: 3028грн;
-загальна сума, що підлягатиме погашенню (оплаті), складає : 23 040 грн (192 грн*12*10);
-планований термін погашення: 10 років з дати затвердження.
В матеріалах справи відсутній цей план реструктуризації, а тому умови останнього встановлені із рішень кредитора, у яких ці умови вказані.
Єдиний кредитор у справі, Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», визнав роботу керуючого реструктуризацією незадовільною та відхилив пропозицію про схвалення плану реструктуризації боргів рішенням від 19.09.2024 (т.9б, а.с 45-59) від 03.09.2024 з огляду на наступні підстави:
-боржницею у деклараціях зазначені недостовірні/неповні відомості про майновий стан боржниці та членів її сім'ї;
-боржниця намагається винести на розгляд кредиторів формальний та порожній план реструктуризації боргів без визначення розміру погашень, який не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
-боржниця переслідувала намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, де отримати можливість повного списання своєї заборгованості;
-боржниця намагається імітувати виконання завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль - списати борги;
-наведена у плані реструктуризації боргів інформація є недостовірною та такою, що не відображає реальний майновий стан боржника.
12.09.2024 до Господарського суду Одеської області надійшло клопотання (вх.№33319/24 від 12.09.2024) кредитора - Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» про закриття провадження у справі (т. 9б, а.с. 1-38) на підставі пункту 1 частини сьомої статті 123, частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства, з посиланням на те, що:
-боржницею зазначено у деклараціях недостовірні/неповні відомості про майновий стан боржника та членів її сім'ї;
-боржниця намагається винести на розгляд зборів кредиторів формальний та порожній план реструктуризації боргів без визначення розміру будь-яких погашень, який не відповідає вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства;
-боржниця переслідувала намір спонукати кредиторів відхилити запропонований план реструктуризації та створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів, де отримати можливість повного списання своєї заборгованості;
-боржниця намагається імітувати виконання нею завдань і цілей процедури реструктуризації боргів, при цьому маючи єдину ціль - списати борги;
-аналіз декларацій свідчить про неефективну перевірку, проведену керуючим реструктуризацією, в ході якої не було встановлено жодних вказаних банком недоліків, не було вжито заходів щодо отримання інформації про наявність майна у боржниці і членів її сім'ї та перевірки зазначених у деклараціях доходів;
-боржниця декларує щомісячний дохід в розмірі 3 220,00 грн, у той же час у соціальних мережах наявні фото - світлини життя та відпочинку ОСОБА_1 , в тому числі після відкриття судової справи №916/105/22, з яких вбачається: відпочинок боржниці в престижному готельному комплексі м. Одеси - M1Club Hotel та на західній Україні; наявність у власності боржниці ювелірних виробів; зміна у період неплатоспроможності мобільного телефону на Apple iPhone 14-15 Pro Max (вартість може становити від 30 000 грн); користування транспортним засобом; наявність домашніх тварин - собаки породи йоркширский тер'єр;
-боржник, який ініціює провадження у справі про неплатоспроможність, повинен мати достатньо майна для покриття витрат з провадження у справі, однак з плану реструктуризації вбачається не тільки бажання списати борг, а й уникнути тягаря по оплаті послуг арбітражних керуючих за два роки.
07.10.2024 до господарського суду першої інстанції надійшли додаткові письмові пояснення (вх. №36297/24; т. 10 а.с. 28-33) Акціонерного товариства «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», у яких банком додатково зазначено відомості щодо закриття провадження у справі через недостатність майна для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, в тому числі оплати послуг арбітражних керуючих, зокрема, сумнівності джерел доходів у сумі 7 500 000 грн, з огляду на те, що боржник припинила підприємницьку діяльність ще 29.09.2020, а довідка про працевлаштування боржниці у власної дочки сприймається банком критично, з огляду на вік ОСОБА_4 .
Також банком надано суду витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ (т.10 а.с. 43-60), відповідно до яких станом на 04.10.2024:
за ОСОБА_3 зареєстровані такі транспортні засоби:
-BMW328XI, 2015 р.в., дата останньої реєстрації - 11.09.2020;
-RENAULT LOGAN, 2021 р.в., дата останньої реєстрації - 18.01.2023;
-RENAULT MEGAN, 2013 р.в., дата останньої реєстрації - 01.02.2023;
-RENAULT MEGAN, 2016 р.в., дата останньої реєстрації - 01.02.2023;
-RENAULT LOGAN, 2017 р.в., дата останньої реєстрації - 27.06.2023;
-SKODA RAPID, 2017 р.в., дата останньої реєстрації - 06.07.2023;
-PEUGEOT 308, 2014 р.в., дата останньої реєстрації - 06.07.2023;
за ОСОБА_4 зареєстровані такі транспортні засоби:
-RENAULT LOGAN, 2021 р.в., дата останньої реєстрації - 29.12.2021;
-MINI COOPER, 2012 р.в., дата останньої реєстрації - 14.08.2019;
-ЗАЗ SENS, 2014 р.в., дата останньої реєстрації - 12.05.2020;
-ЗАЗ LANOS, 2013 р.в., дата останньої реєстрації - 09.11.2021;
-RENAULT LOGAN, 2019 р.в., дата останньої реєстрації - 29.12.2022;
-PEUGEOT 308, 2011 р.в., дата останньої реєстрації - 18.01.2023;
-RENAULT MEGAN, 2015 р.в., дата останньої реєстрації - 14.03.2023;
-RENAULT MEGAN, 2015 р.в., дата останньої реєстрації - 21.03.2023;
-RENAULT MEGAN, 2015 р.в., дата останньої реєстрації - 25.03.2023;
-RENAULT MEGAN, 2016 р.в., дата останньої реєстрації - 21.03.2023.
Крім того, за ОСОБА_3 на праві власності 18.04.2024 зареєстровано земельну ділянку, площею 0,07 га, кадастровий номер 4623682000:02:002:0703, Львівська обл., на підставі договору купівлі-продажу №246 від 1.04.2024 (т. 10, а.с. 41-42).
Боржницею подано письмові заперечення (вх. №37151/24 від 11.10.2024; т. 10 а.с. 94-110), у яких останньою зазначено, що на початку відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржниця ОСОБА_1 дійсно розраховувала отримувати протягом процедури реструктуризації боргів дохід у сумі 7 500 000,00 грн, але у зв'язку із введенням та продовженням воєнного стану в Україні, у неї виникли непередбачувані події - форс-мажорні обставини, що призвели до значних негативних фінансових змін, тобто відсутність у боржника коштів, з огляду на що ОСОБА_1 скористалась своїм правом та звернулась до Господарського суду Одеської області із заявою про неплатоспроможність. Крім того, боржницею вказано, що у плані реструктуризації не зазначено про покриття витрат арбітражного керуючого, оскільки його участь у справі не передбачена.
Щодо офіційного працевлаштування боржницею зазначено, що відповідно до довідки про доходи, що була видана ФОП Пасхіною Поліною Геннадіївною від 31.05.2024, ОСОБА_1 працює на посаді менеджера (управитель) з адміністративної діяльності, згідно розпорядження №01/01-24 від 26.01.2024, неповний робочий день на 1/2 ставки; місячна заробітна плата після оплати податків та зборів становить 3220,00 грн.
Стосовно соціальної мережі Instagram боржниця зазначила, що представник банку не зазначає, що були надані до суду старі фото 2018, 2019 та 2020 років, та відсутні жодні підтвердження того, що обліковий запис соціальної мережі Instagram під ніком helenpashina, на який посилається банк, не підтверджено справжністю та належністю ОСОБА_1 , а тому є неналежним доказом.
Позиція суду апеляційної інстанції
Предметом апеляційного оскарження у цій справі є ухвала господарського суду першої інстанції, якою закрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника, і додаткова ухвала до неї.
Із введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
Неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
З пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом, передусім, реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
Також у преамбулі Кодексу України з процедур банкрутства закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства - «Відновлення платоспроможності фізичних осіб» законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб Кодексу України з процедур банкрутства не встановлена.
З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 Кодексу України з процедур банкрутства), Верховний Суд неодноразово зауважував, що цим Кодексом запроваджено «добровільне банкрутство» боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
З урахуванням викладеного, процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме, задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
Колегія суддів зазначає, що предметом розгляду у цій справі стало питання подальшого провадження у справі про неплатоспроможність боржниці через заявлене єдиним кредитором боржниці клопотання про закриття провадження у справі з підстав недобросовісної поведінки боржниці під час процедури реструктуризації боргів боржника і за обставин подання боржницею плану реструктуризації з неприйнятними умовами, а саме, про списання майже 100 % заборгованості боржниці перед її кредитором.
У зв'язку з цим апеляційний суд звертається до положень Кодексу України з процедур банкрутства, якими регламентовані особливості провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб та які визначені в книзі четвертій «Відновлення платоспроможності» Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 вказав, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства, інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Відтак, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України).
Тому до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника обов'язки:
-повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
-надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
-подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
-повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 Кодексу України з процедур банкрутства);
-погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною другою статті 6 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За визначенням, наведеним у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника. Погашення боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, визнаного банкрутом у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
При цьому інститут неплатоспроможності фізичних осіб розрахований на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність, тому суд повинен вчиняти виважені, послідовні та обґрунтовані процесуальні дії, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Південно-західний апеляційний господарський суд акцентує, що за приписами Кодексу України з процедур банкрутства судова процедура реструктуризації боргів боржника має строковий характер та вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (частина п'ята статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства).
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (частина друга статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з частиною четвертою статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Пунктами 2, 3 частини другої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є, зокрема, розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника, прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
За змістом частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства сплив 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність є підставою для ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника, якщо збори кредиторів до спливу вказаного строку не прийняли рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийняли рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Отже, одним із визначальних чинників для ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника є відсутність, після спливу 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність, рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника, а відповідно і неподання суду на затвердження, зі спливом вказаного строку, плану реструктуризації боргів боржника.
Іншим таким чинником є прийняття зборами кредиторів рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.
Водночас, відсутність рішення зборів кредиторів про перехід до процедури погашення боргів боржника, за умови спливу 120 днів з відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність, за нормами частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства, не перешкоджає ухваленню господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника.
Виняток з правила, встановленого частиною першою статті 130 цього Кодексу, становить, зокрема наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, що передбачені частиною сьомою статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Тож, окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених частиною першою статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства (з урахуванням статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), суд відповідно до частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:
1)боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім'ї;
2)майно членів сім'ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім'ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;
3)судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю.
Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
-боржник подає суду декларації;
-керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
-отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу України з процедур банкрутства принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2024 у справі №904/2166/23.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім'ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.
Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 Кодексу України з процедур банкрутства у їх системному зв'язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи.
За загальним правилом, закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
Окрім виконання плану реструктуризації боргів боржника, у інших випадках за Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства закриття провадження у справі під час судової процедури реструктуризації боргів не може вважатися очікуваним процесуальним рішенням для боржника з огляду на «добровільність банкрутства» фізичної особи та основну мету цього провадження - соціальну реабілітацію добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.
Зокрема, згідно з частиною другою статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (частина третя статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, зокрема викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Як зазначалося, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Кодекс України з процедур банкрутства містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
-відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення, схвалення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 Кодексу України з процедур банкрутства або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства);
-дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства).
Порівняльний аналіз положень частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства з частиною сьомою статті 123 цього Кодексу свідчить, що хоча ці норми частково кореспондуються між собою, проте не є тотожними за ступенем імперативності, колом ініціаторів та передумовами їх застосування.
Такі відмінності дають підстави для висновку, що неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів може бути самостійною підставою для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи відповідно до частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас слід враховувати, що сам по собі факт недосягнення мети судової процедури реструктуризації боргів не є обов'язковою підставою для припинення реабілітації боржника у справі про відновлення платоспроможності фізичної особи, адже за змістом частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства у такому випадку закриття провадження у справі про неплатоспроможність є лише одним з варіантів вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху такої справи, поряд з визнанням боржника банкрутом та переходом до процедури погашення його боргів.
За загальним правилом, закриття провадження у справі є формою завершення судового розгляду без прийняття рішення по суті справи через виявлення після відкриття провадження таких обставин, з якими закон пов'язує неможливість її судового розгляду.
При цьому очевидним є те, що неподання до господарського суду протягом трьох місяців з введення процедури реструктуризації боргів погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника може бути зумовлене як недобросовісною поведінкою боржника, так і неналежною реалізацією кредиторами власних правомочностей.
За таких обставин, однією з процесуальних гарантій захисту інтересів сторін та ухвалення справедливого рішення за частиною одинадцятою статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства є закріплена у цій нормі дискреція господарського суду - можливість обрати з двох варіантів рішення (про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність) такий, що є найбільш оптимальним у правових і фактичних умовах вирішення конкретної справи, з урахуванням принципів добросовісної поведінки боржника, неналежної реалізації кредиторами власних правомочностей та судового контролю у відносинах неплатоспроможності, а також відповідно до основної мети провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Щодо застосування частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 сформував висновок, за яким у випадку неподання до господарського суду протягом трьох місяців погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів боржника, суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях / бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях / бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.
У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими Кодекс України з процедур банкрутства зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 Кодексу України з процедур банкрутства. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.
З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 до заяви додала декларації про її майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено 18.01.2022 та підписано боржницею.
Разом з тим, надалі боржниця двічі уточнювала зазначену у деклараціях інформацію шляхом подання відповідних виправлених декларацій.
При цьому, до виправлених декларацій боржницею вносились суттєві доповнення у порівнянні із деклараціями, поданими нею при зверненні із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме, як щодо складу членів сім'ї ОСОБА_1 , так і щодо стану доходів та майна як боржниці, так членів її сім'ї.
Зокрема, у деклараціях про майновий стан за 2019 - 2021 роки, які складено ОСОБА_1 18.01.2022, розділ «Відомості про доходи та інші грошові виплати боржника та членів його сім'ї з усіх джерел в Україні, у тому числі одержані (нараховані) за межами України» взагалі не заповнений.
Водночас до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство додано проект плану реструктуризації боргів боржниці (т.1 а.с.132-139, в якому остання зазначила, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 7 500 000,00 грн. Проте згодом на зборах кредиторів ОСОБА_1 було запропоновано такий план, що передбачав інші умови прощення боргів (т.5 а.с.168 - 175), зазначивши при цьому, що доходи, які вона отримує (заробітна плата, пенсія тощо) складає 1 500 000,00 грн.
Однак в жодному із наведених планів реструктуризації ОСОБА_1 не зазначала деталізованої інформації про джерела формування доходів боржника у наведених розмірах, з урахуванням того, що 29.09.2020 проведено державну реєстрацію припинення ОСОБА_1 як фізичної особи, яка отримувала доходи від підприємницької діяльності.
Останній план реструктуризації, який було подано кредитору на затвердження, також не був ним схвалений.
В матеріалах справі відсутній цей план реструктуризації, чим спростовуються доводи скаржниці про його наявність в матеріалах справи.
При цьому твердження ОСОБА_1 , що суд першої інстанції, посилаючись на те, що не отримав плану реструктуризації від боржниці, не звернув уваги на його наявність та обмін між сторонами в електронному суді, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки виходячи із приписів Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішення Вищої ради правосуддя 17.08.2021 №1845/0/15-21, функціонал модулю підсистеми «Електронний суд» надає можливість суду перевірити доставлення до «Електронного кабінету» учасника справи документа у справі, а не зміст документів, якими учасники обмінюються між собою.
Тому апеляційним судом, як і судом першої інстанції, надається оцінка умов плану реструктуризації, виходячи з рішень кредитора, у яких ці умови вказані.
Суд першої інстанції, дослідивши відповідні обставини щодо непогодження кредитором запропонованого плану реструктуризації боргів боржниці, встановив обставини, які свідчать про невідповідність зазначеного плану вимогам Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, місцевий господарський суд зазначив, що всупереч вимогам статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства умови плану реструктуризації боргів боржниці не відповідають положенням статті 124 Кодексу України з процедур банкрутства. У плані запроновано прощення 7 115 272,54 грн із 7 138 312,54 грн, тобто майже вся сума вимог, а також передбачено оплату кредитору напротязі 10 років у загальній сумі 23 040,00 грн по 192,00 грн в місяць. У плані не вказані обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо). Отже, суд першої інстанції виснував, що умови плану очевидно містять ознаки економічної необґрунтованості, яка може призвести до явного порушення прав кредитора щодо отримання боргу в розумні строки.
Колегія суддів підтримує наведений висновок суду першої інстанції, а також вважає за необхідне зазначити, що несхвалення єдиним кредитором - Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» плану реструктуризації боргів боржниці зумовлене саме недобросовісною поведінкою боржниці на стадії подання плану реструктуризації і затвердження його умов, адже позиція кредитора щодо несхвалення плану реструктуризації боргів боржника ґрунтується на незгоді з передбаченим прощенням майже 100 % кредиторської заборгованості боржниці та є зрозумілою, адже надмірний утиск інтересів кредитора не може в кінцевому випадку зводитися до порушення його прав та інтересів в частині максимального задоволення визнаних судом грошових вимог до боржниці шляхом справедливої реструктуризації заборгованості.
Крім того, на думку апеляційного суду, будучи працездатною особою, боржниця не зазначила у плані можливих додаткових заходів для отримання більшого доходу, що свідчить про недобросовісне використання останньою судових процедур неплатоспроможності з метою списання наявної заборгованості за рахунок надмірного утиску інтересів кредиторів.
Визначені у плані умови не можуть свідчити про реальні та беззаперечні наміри боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації шляхом подання до суду виконуваного плану реструктуризації, в якому були б враховані інтереси як боржниці, так і кредитора, та який би був спрямований на реальне погашення заборгованості перед кредитором, а не її фактично повне списання / прощення.
Ураховуючи обставини щодо відсутності у боржниці дієвого прагнення до компромісу з кредиторами, апеляційний суд розцінює пропозицію боржниці щодо майже повного списання заборгованості як намагання створити формальні підстави для переходу в процедуру погашення боргів.
Отже, запропонований ОСОБА_1 план реструктуризації боргів передбачає прощення майже всієї суми заборгованості, односторонньо враховує інтереси виключно боржника, ігноруючи, при цьому, майнові інтереси кредитора у справі.
Вказані обставини, на думку колегії суддів, свідчать про недобросовісну поведінку боржниці у спірних правовідносинах при ініціюванні процедури неплатоспроможності та на стадії подання плану реструктуризації і затвердження його умов.
Натомість скаржниця у апеляційній скарзі, посилаючись на відображення у плані реструктуризації інформації про всі її доходи, без їх приховування, у той же час не наводить конкретних аргументів, які б свідчили про те, що визначені у плані умови свідчать про реальні та беззаперечні наміри боржниці щодо досягнення цілей та завдань процедури реструктуризації, врахування інтересів як боржника, так і кредитора. Тобто ОСОБА_1 не спростувала те, що запропонований нею план реструктуризації по суті не передбачає реструктуризацію боргу, а спрямований на списання / прощення заборгованості.
Враховуючи систематичне ненадання боржницею повних і достовірних відомостей щодо її майна, доходів та витрат, неодноразове подання виправлених декларацій, що може свідчити про намагання боржниці приховати інформацію, що дозволяла б встановити її реальне фінансове становище, а також враховуючи невідповідність умов поданого боржницею плану реструктуризації боргів боржника вимогам законодавства, оскільки цей план вказує на ознаки ухилення боржниці від виконання зобов'язань, який фактично має на меті не реструктуризацію боргів перед кредитором, як передбачає закон (стаття 124 Кодексу України з процедур банкрутства), а фактичне списання заборгованості перед кредитором, та свідчить про ігнорування боржницею мети і завдань процедури реструктуризації боргів, суд апеляційної інстанції вважає, що в даному суд першої інстанції правильно застосував положення частини одинадцятої статті 126 Кодексу України з процедур банкрутства і прийняв у межах дискреційних повноважень суду обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Доводи скаржниці про те, що головуючий суддя Грабован Л.І. при розгляді справи №916/105/22 порушила правила суддівської етики та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», колегія суддів не бере до уваги, оскільки вирішення питання щодо відповідності поведінки судді правилам суддівської етики не належить до повноважень апеляційного суду, який відповідно до статті 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.
Стосовно аргументів ОСОБА_1 про те, що суд порушив порядок внесення ухвали суду до Єдиного державного реєстру судових рішень, адже ухвала суду від 27.11.2024 всупереч частині шостій статті 233 Господарського процесуального кодексу України надіслана для оприлюднення 17.12.2024, колегія суддів зазначає, що, як вбачається зі змісту ухвали суду від 27.11.2024, її повний текст складено та підписано 17.12.2024 у зв'язку із відсутністю у Господарському суді Одеської області електроенергії, що підтверджується відповідними актами суду. Водночас складення судом першої інстанції повного тексту з порушенням строків, встановлених процесуальним законом, у розумінні статті 277 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції.
Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Поряд з цим, Господарський суд Одеської області, закриваючи провадження у справі, не вирішив інші питання, які мав вирішити при закритті провадження у справі про банкрутство.
За приписами частин першої - третьої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Норми статті 244 Господарського процесуального кодексу України вказують на те, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Тобто є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимог, не досліджених у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі №905/1623/20, від 22.10.2019 у справі №922/2665/17, від 12.01.2021 у справі №1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).
Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом. Однак, через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі при прийнятті додаткового рішення скасувати чи змінити первісне рішення, проте він має право виправити деякі його недоліки.
Відповідно до частини першої статті 232 Господарського процесуального кодексу України ухвала є одним із видом судового рішення.
З огляду на викладене вище та враховуючи, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, постановлення Господарським судом Одеської області 17.12.2024 додаткової ухвали, якою усунуто неповноту ухвали від 27.11.2024 про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбачено нормами процесуального закону, чим спростовуються протилежні доводи апелянта.
Водночас колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції розглядав справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судові засідання, керуючись тим, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи про банкрутство (неплатоспроможність) (пункт 1 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України).
При цьому апеляційний суд підкреслює, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 244 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із частиною четвертою статті 244 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Апеляційний суд дотримується позиції, що положення частини четвертої 244 Господарського процесуального кодексу України про те, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання, не виключають обов'язку суду повідомити сторони про призначення судового засідання для вирішення питання, що обумовило необхідність ухвалення додаткового судового рішення.
Однак, в порушення наведених норм процесуального права, місцевий господарський суд постановив додаткову ухвалу, в якій вирішив питання щодо припинення процедури реструктуризації боргів, припинення повноважень керуючого реструктуризацією боржника та припинення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, поза межами судового засідання, а також без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання, при цьому доказів відповідного повідомлення (виклику) матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права.
З огляду на встановлені апеляційним судом порушення норм процесуального права (частин третьої та четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України), додаткова ухвала підлягає скасуванню.
Частиною п'ятою статті 121 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
У зв'язку з тим, що закриття провадження у справі про неплатоспроможність передбачає припинення процедури реструктуризації боргів боржника та подальше припинення повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника, апеляційний суд вважає за необхідне припинити процедуру реструктуризації боргів, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022, припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 - арбітражного керуючого Коваленко І.А. та припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22.
Висновки суду апеляційної інстанції
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника, суд апеляційної керується висновком Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи скаржника не спростовують висновків Господарського суду Одеської області про закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/105/22 колегія суддів не вбачає, а в задоволенні апеляційної скарги в цій частині слід відмовити. Додаткову ухвалу від 17.12.2024 слід скасувати з огляду на порушення Господарським судом Одеської області норм процесуального права при її прийнятті та прийняти нове додаткове рішення.
Розподіл судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за її подання та розгляд не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 269-271, 275, 276, 277, 281-284 ГПК України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі № 916/105/22 залишити без змін.
Додаткову ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 скасувати.
Прийняти нове додаткове рішення, яким викласти резолютивну частину додаткової ухвали Господарського суду Одеської області від 17.12.2024 у справі №916/105/22 в наступній редакції:
«1.Припинити процедуру реструктуризації боргів у справі №916/105/22, введену ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022.
2.Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Коваленко Ірини Анатоліївни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №521 від 21.03.2013.
3.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2022 у справі №916/105/22».
Витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України та статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Повну постанову складено 05.06.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя К.В. Богатир
Суддя С.В. Таран