Справа № 954/882/24
Номер провадження 2/954/549/25
04 червня 2025 рокус-ще Нововоронцовка
Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" про розірвання договору оренди землі,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" про розірвання договору оренди землі. Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельних ділянок площею: 2,6126 га у тому числі рілля - 2,6126га з кадастровим номером 6524182500:05:007:0050, та площею 1,9200 га у тому числі рілля - 1,9200 га з кадастровим номером 6524182500:05:022:0077, розташовані на території Хрещенівської сільської ради Нововоронцовського району Херсонської області згідно державного акту про право власності на земельні ділянки серії IV-XC № 013801, від 15.10.2004р. на підставі розпорядження голови Нововоронцовської районної державної адміністрації Херсонської області №348 від 28.07.2004року, зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 010472600938. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На ці земельні ділянки було укладено договори оренди землі від 01.08.2016 р. із ТОВ «Агросервіс». Відповідно до п. 34 Договорів оренди дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. У відповідності до п. 8 Договорів оренди землі від 01.08.2016р. договір укладено на 7 років. Орендодавець не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії Договору Орендодавець повідомляє письмово Орендаря про намір припинити його дію. Позивачем було направлено лист-повідомлення про намір припинення дії Договорів від 01.08.2016 р. Для проведення державної реєстрації припинення права оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6524182500:05:007:0050, та з кадастровим номером 6524182500:05:022:0077 позивач звернувся до Центру адміністративних послуг «Віза» виконкому Криворізької міської ради 24.11.2023р. із відповідною заявою про проведення припинення права оренди. За результатами розгляду заяви та поданих документів державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області О.Ю. Степановим було надано Рішення про зупинення розгляду заяви №70454535 від 29.11.2023р. та державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області М.О. Рощиною було надано Рішення про зупинення розгляду заяви №70454891 від 29.11.2023р. В подальшому у Рішенні про відмову в проведення реєстраційних дій № 71170148 від 18 січня 2024 року держаний реєстратор надала відповідь, що підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій є надана відповідь АТ «Укрпошта» вих. № 1853- М-2023113010261-В від 01.12.2023р. відповідно до якого « п. п. 106-109 Правил, Укрпошта здійснює перевірку пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі товариства протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, тому надати інформацію щодо відправлення № 5008602609773 немає можливості», та крім того у доданому фіскальному чеці та накладної № 500860269773 від 10.05.2023р. зазначено одержувача ТОВ «Агросервіс» абонентська скринька 0, Нововоронцовка, Бериславький р-н, Херсонська обл., 74200. Таким чином адреса Орендаря відрізняється від адреси, що зазначена в поданих документах. Отже, додатково подані документи не усувають підстав, що були причиною для зупинення розгляду заяви. Станом на 17.01.2023року документ, який підтверджує письмове повідомлення Орендаря про небажання продовжувати дію Договору оренди землі та дотримання умов, передбачених пунктом 8 розділу «Строк дії Договору» Договору оренди землі подано не було. У Рішенні про відмову в проведення реєстраційних дій № 71171225 від 18 січня 2024 року держаний реєстратор прав на нерухоме майно надала відповідь, що підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій є надана відповідь АТ «Укрпошта» вих. № 1853-М-2023113010261-В від 01.12.2023р. відповідно до якого « п. п. 106-109 Правил, Укрпошта здійснює перевірку пересилання реєстрованих поштових відправлень в автоматизованій системі товариства протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання, тому надати інформацію щодо відправлення № 5008602609773 немає можливості», та крім того у доданому фіскальному чеці та накладної № 500860269773 від 10.05.2023р. зазначено одержувача ТОВ «Агросервіс» абонентська скринька 0, Нововоронцовка, Бериславький р-н, Херсонська обл., 74200. Таким чином, адреса Орендаря відрізняється від адреси, що зазначена в поданих документах. Отже, додатково подані документи не усувають виявлені розбіжності.
У судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст.ст. 280-281 ЦПК України. За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд дійшов наступного.
Позивач є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6524182500:05:007:0050 та з кадастровим номером 6524182500:05:022:0077, що вбачається з копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НРО № 739079 від 29.11.2021 року та копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НРО № 739078 від 29.11.2021 року.
01.08.2016 між ОСОБА_2 та ТОВ «Агросервіс» було укладено два договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6524182500:05:007:0050 та з кадастровим номером 6524182500:05:022:0077.
Відповідно до п. 8 договорів, договір укладено на строк 7 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору орендодавець повідомляє письмово орендаря про намір продовжити або припинити його дію. У разі ненадходження від орендодавця письмового повідомлення договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Строк дії договору закінчився у серпні 2023 року.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами статей 509, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору суд повинен надати правову оцінку його умовам, правам та обов'язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, тобто дослідити відповідні умови договору із зазначенням своїх висновків за результатами такої оцінки у прийнятому судовому рішенні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2023 у справі №914/4127/21.
За приписами частин 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частинами 1-3 статті 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до частин 4, 5 статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
При цьому варто розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань, визначених ним.
Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 ЦК України, частиною 1 статті 202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином. Припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов'язань не є тотожними поняттями.
Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов'язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов'язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов'язання.
Більше того, після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору можливим є виконання відповідачем робіт за договором та їх прийняття позивачем.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що розірвано може бути лише чинний договір (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення).
Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №910/9072/17, у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі №913/703/20 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2023 №910/97/22, від 20.09.2023 у справі №910/11390/22, від 14.09.2023 у справі №910/4725/22, від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 07.08.2018 у справі №910/7981/17.
Відповідно, право сторони розірвати договір, передбачене статтею 651 ЦК, виникає лише щодо договорів, які є чинними.
У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Цю норму необхідно застосовувати (тлумачити) у взаємозв'язку з загальними положеннями частини 2 статті 251 та частини 2 статті 252 ЦК України.
За статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Положеннями статті 252 ЦК України визначено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об'єктивних обставин не можуть знати точної дати настання даної події. При цьому, подія про яку йдеться в частині другій статті 252 ЦК України, має неминуче настати.
Відповідно до лексичного значення словосполучення "неминуче має настати" означає як те, що обов'язково та безумовно має відбутися.
За змістом норми частини 1 статті 530 ЦК України у взаємозв'язку з частиною 2 статті 251, частиною 2 статті 252 цього Кодексу, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, у разі визначення терміну виконання зобов'язання з вказівкою на майбутню подію нею може бути визнана лише та подія, неминучість якої є безумовна. Якщо юридичні наслідки мають певну ступінь вірогідності настання, то має місце не існування часової категорії у вигляді терміну, а умова.
Закінчення строку дії договору означає, що між його сторонами у майбутньому не будуть виникати взаємні права та обов'язки, що випливали із цього договору. Але ті зобов'язання, які вже існують на момент закінчення строку дії договору, будуть існувати і після його закінчення доти, доки вони не будуть припинені на підставах, встановлених договором або законом.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.04.2021 у справі №912/1025/20, від 10.02.2021 у справі №908/288/20, від 04.04.2023 № 916/1349/21 та від 26.07.2023 у справі №914/1954/20.
Як зазначалося вище строк дії договорів оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6524182500:05:007:0050 та з кадастровим номером 6524182500:05:022:0077 закінчився у серпні 2023 року.
Враховуючи те, що сторони за взаємною згодою не узгоджували продовження строку дії договору (у матеріалах справи відсутні відповідні докази), суд дійшов висновку про те, що строк дії укладених договорів оренди закінчився у серпні 2023.
Проте, з позовною заявою про розірвання спірних договорів позивач звернувся у червні 2024 року, тобто після закінчення строку дії цих договорів.
Оскільки розірвано може бути лише чинний договір (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення), вимога позивача про розірвання договору є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.09.2023 у справі №910/8413/21 зробила такий висновок: «задоволення вимоги про розірвання Інвестиційного договору, який вже є припиненим за домовленістю сторін, не тільки не поновить порушені права територіальної громади міста Києва, але є неможливим як таке. Як наслідок, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про розірвання Інвестиційного договору».
Тобто Велика Палата Верховного Суду у справі №910/8413/21 виснувала щодо недоцільності розірвання договору, який є припиненим (нечинним) на час звернення до суду з відповідною вимогою.
Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права позивача, характеру його порушення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Керуючись вищевикладеним та ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕРВІС" про розірвання договору оренди землі - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Херсонського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяО.В. Гончаренко