Постанова
04 червня 2025 року
м. Харків
Справа № 642/2475/24
Провадження № 22-з/818/85/25
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Пилипчук Н.П. ,
суддів: Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання : Львової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові заяву ОСОБА_1 , в особі представника Шипенко Анастасії Сергіївни, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення сервітуту на право користування половиною домоволодіння, витребування нерухомого майна та визнання права власності на домоволодіння одноособово, (суддя-доповідач першої інстанції Гримайло А.М.), -
У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про припинення сервітуту на право користування половиною домоволодіння, витребування нерухомого майна та визнання права власності на домоволодіння одноособово.
Рішенням Ленінського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2024 року позов ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
ОСОБА_1 , в особі свого представника Залеської А.С., звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 , - задоволено частково.
Компенсовано ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 15 000грн. за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційної скаргу.
Також, із апеляційної скарги на додаткове рішення суду звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника ОСОБА_3 ..
Постановою Харківського апеляційного суду від 12 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_3 , - задоволено частково.
Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2024 року - залишено без змін.
Додаткове рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 18 листопада 2024 року - змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 5 000грн.
14 березня 2025 року ОСОБА_1 , в особі представника Шипенко А.С., подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання про судові витрати в частині професійної правничої допомоги, а саме стягнути з ОСОБА_2 на його користь витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000грн.
Обговоривши заяву ОСОБА_1 , в особі представника Шипенко А.С., колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.
Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).
Матеріали справи свідчать, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Залеської А.С., просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 10 000грн. витрат на правничу допомого понесені ним в суді апеляційної інстанції.
12 березня 2025 року апеляційним судом було постановлено судове рішення. Строк на подання доказів понесених апелянтом судових витрат спливав 17 березня 2025 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення було подано 14 березня 2025 року, тобто у встановлений законом 5-ти денний строк.
Що стосується розгляду заяви по суті, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами другою, третьою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_4 , в особі представника Шипенко А.С., було надано наступні документи:
копію договору про надання професійної правничої допомоги №52, укладений 21 травня 2024 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Залеської»;
копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1424286 від 23 травня 2024 року - адвокат Залеська А.С.;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4797 на Залеську А.С.;
копію додаткової угоди №1, укладеної 04 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Залеської» до договору про надання професійної правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року;
копію квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.78835279.1 від 04 грудня 2024 року на суму 10 000грн.;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №4797 на Шипенко А.С.;
копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АН №1642047 від 11 березня 2025 року - адвокат Шипенко А.С.;
копія додаткової угоди №2, укладеної 17 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Шипенко» до договору про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року;
копію акту приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12 березня 2025 року за договором про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року та додатковою угодою №1 від 04 грудня 2024 року;
копію детального опису послуг, наданих адвокатом АБ «Анастасії Шипенко» Солошенку В.І. за договором про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року та додатковою угодою 1 від 04 грудня 2024 року.
Згідно п.п.1.1 - 1.5 договору про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року АБ «Анастасії Залеської» зобов?язується надати Клієнту правничу допомогу, яка передбачена цим Договором, а Клієнт зобов?язується прийняти і оплатити її.
Правнича допомога за Договором представляє собою представництво інтересів
Клієнта як відповідача у справі №642/2475/24 за позовом ОСОБА_2 до Клієнта про припинення сервітуту на право користування домоволодінням, витребування нерухомого майна та визнання права власності на домоволодіння одноособово. що розглядається Ленінським районним судом міста Харкова.
Правнича допомога, визначена в п. 1.2 Договору, представляє собою, зокрема. але не виключно:
вивчення позовної заяви ОСОБА_2 та доданих до неї документів
у справі №642/2475/24:
вивчення судової практики щодо правовідносин. які с предметом спору у справі
№642/2475/24;
складання та подання до Ленінського районного суду міста Харкова відзиву на позовну заяву у справі №642/2475/24, а також складання та подання до Ленінського районного суду міста Харкова будь-яких інших процесуальних документів, подання яких передбачено Цивільним-процесуальним кодексом України, або на вимогу суду;
представництво інтересів Клієнта в Ленінському районному суді міста Харкова у
судових засіданнях у справі N? 642/2475/24;
Правнича допомога надається адвокатами Адвокатського бюро за призначенням керівника Адвокатського бюро, що визначається в ордерах.
Для надання правничої допомоги адвокатам Адвокатського бюро надаються права, передбачені чинним законодавством України.
Згідно додаткової угоди №1, укладеної 04 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Залеської» до договору про надання професійної правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року сторони домовились, що до обсягу правничої допомоги, визначеного в п. 1.2 та п. 1.3 Договору, додатково включається представництво інтересів Клієнта як відповідача у справі №642/2475/24 за позовом ОСОБА_2 до Клієнта про припинення сервітуту на право користування домоволодінням, витребування нерухомого майна та визнання права власності на домоволодіння одноособово у межах апеляційного перегляду цієї справи Харківським апеляційним судом, а саме:
вивчення апеляційної скарги ОСОБА_2 та доданих до неї документів на рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 29.10.2024 у справі N? 642/2475/24;
складання та подання до Харківського апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у справі №642/2475/24, а також складання та подання до Харківського апеляційного суду будь-яких інших процесуальних документів, подання яких передбачено Цивільним-процесуальним кодексом України, або на вимогу суду;
представництво інтересів Клієнта у Харківському апеляційному суді в судових засіданнях у справі N? 642/2475/24.
Розмір гонорару Адвокатського бюро за надання правничої допомоги, визначеної в п.1 цієї Додаткової угоди, складає 10 000 (десять тисяч) гривень. Вказаний розмір гонорару підлягає сплаті протягом місяця з дня підписання цієї Додаткової угоди одним платежем або частинами на розсуд Клієнта.
Як вбачається із змісту додаткової угоди №2, укладеної 17 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Шипенко» до договору про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року, адвокат Залеська А.С. змінила своє прізвище на « ОСОБА_5 », у зв?язку із чим було змінено назву АБ «Анастасії Залеської» на АБ « ОСОБА_6 ».
12 березня 2025 року між ОСОБА_1 та АБ «Анастасії Шипенко» було складено акт приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №52 від 21 травня 2024 року та додатковою угодою №1 від 04 грудня 2024 року, згідно якого вартість правничої допомоги складає 10 000грн., яка складається із: 3 000грн. - за вивчення апеляційної скарги ОСОБА_2 та доданих до неї документів; 4 000грн. - складання та подання відзиву на апеляційну скаргу; 3 000грн. представництво інтересів клієнта у Харківському апеляційному суді.
Дана сума витрат також підтверджується детальним описом наданих послуг.
Відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №1.78835279.1 від 04 грудня 2024 року ОСОБА_1 було перераховано на користь АБ «Анастасії Залеської» 10 000грн. за надання правової допомоги за додатковою угодою №1.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Розподіляючи витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
02 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду із заявою, в якій зазначає, що вона має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія І), що є підставою для звільнення її від судових витрат.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 1 та пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, з викладеного вбачається, що витрати по сплаті судового збору та витрати понесені на надання правничою допомогою є різновидом судових витрат.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 5 вказаного передбачені пільги щодо сплати судового збору.
Так, пунктом 10 частини 1 цієї статті передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, в тому числі, позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Матеріали справи свідчать, що позивачка дійсно має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія І). Між тим, дана обставина є підставою для звільнення її саме від сплати судового збору, а не від понесених відповідачем витрат на правову допомогу у зв?язку із даним позовом.
Разом з тим, враховуючи характер виконаної адвокатом ОСОБА_7 роботи наданої у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відзиву на апеляційну скаргу, прийняття участі у судовому засіданні, заперечення ОСОБА_2 щодо судових витрат, колегія суддів вважає, що розмір витрат на правову допомогу понесених відповідачем під час розгляду справи в апеляційному суді підлягає зменшенню з 10 000грн. до 3 000грн.
Керуючись ст.270 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_8 , про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 3 000грн.
В іншій частині вимог - відмовити.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова