Постанова
04 червня 2025 року
м. Харків
справа № 638/16162/19
провадження № 22-з/818/88/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання: Львової С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності (суддя-доповідач першої інстанції Семіряд І.В.), -
В жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 , третя особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання неправомірним та скасування рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання права власності.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цій цивільній справі задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Фінанс Проперті Групп», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн.
В іншій частині у задоволенні вимог заяви - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Фінанс проперті групп» подало апеляційну скаргу.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 липня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Фінанс Проперті Групп» - залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2021 року залишено без змін.
Не погодившись із вказаними судовими рішенням ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Марченко С. О., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду від 22 лютого 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат Марченко Сергій Олегович задоволено частково.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 липня 2023 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Витребувано з чужого незаконного володіння у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір по 483,33грн. з кожного.
Додатковим рішенням цього ж суду від 31 жовтня 2024 року стягнуто з ТОВ «Фінанс проперті групп», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 10 000грн., по 3 333,33грн. з кожного.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 подали апеляційні скарги.
Постановою Харківського апеляційного суду від 12 березня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_3 , в особі представника Марченка С.О. та ТОВ «Фінанс проперті групп», в особі Гайворонського Ігоря Валерійовича - залишено без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 05 липня 2024 року - залишено без змін.
17 березня 2025 року ОСОБА_5 , в особі представника Петренко О.В., звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, зокрема щодо вирішення питання про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме просить стягнути з ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 на свою користь 15 000грн. витрат на правничу допомого понесені ним в суді апеляційної інстанції.
Обговоривши заяву ОСОБА_5 , в особі представника Петренко О.В., колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин першої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст.270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених ст.430 цього Кодексу.
Статтею 264 ЦПК України визначені питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення, в тому числі - як розподілити між сторонами судові витрати (п.6 ч.1 цієї статті).
Матеріали справи свідчать, що у відзивах на апеляційні скарги ОСОБА_5 , в особі представника Петренко О.В., просив стягнути з ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 на свою користь 15 000грн. витрат на правничу допомого понесені ним в суді апеляційної інстанції.
12 березня 2025 року апеляційним судом було постановлено судове рішення. Строк на подання доказів понесених апелянтом судових витрат спливав 17 березня 2025 року. Заяву про ухвалення додаткового рішення було подано 17 березня 2025 року, тобто у встановлений законом 5-ти денний строк.
Що стосується розгляду заяви по суті, то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч.ч.1-3 ст.137 ЦК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частинами другою, третьою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До суду на підтвердження витрат на правничу допомогу понесених під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_5 , в особі представника Петренко О.В., було надано наступні документи:
копію договору про надання професійної правничої допомоги, укладений 26 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Петренко О.В.;
копію акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17 березня 2025 року;
копію квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 17 березня 2025 року;
копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №364;
копію ордеру на надання правничої допомоги від 09 вересня 2024 року серія АХ №1199455;
Відповідно до п.п.1.1 та 1.2 договору про надання професійної правничої допомоги, укладений 26 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Петренко О.В., Коденко В.О. доручає, а Адвокат Петренко О.В. приймає на себе обов?язки, пов?язані з наданням правової допомоги Громадянину у якості представника законних прав та інтересів в порядку ст. 59 Конституції України, з усіма правами наданими законом (ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») в суді апеляційної інстанції користуватися всіма правами, наданими позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі з правом підписання та подачі позову, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, давати усні та письмові пояснення, змінювати підстави, предмет позову, збільшувати та зменшувати розмір позовних вимог, відмовлятись від позову, робити заяви, заявляти клопотання, визнавати позови повністю або частково, укладати мирові угоди, оскаржувати рішення та ухвали, пред?являти виконавчі документи для виконання державними виконавцями, витребувати всі необхідні довідки та документи, підписувати всі необхідні документи, здійснювати розрахунки, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими чинним законодавством України.
Представляти інтереси Громадянина у справі N?638/16162/19 на стадії апеляційного розгляду.
Пунктом 2.3 цього договору передбачено, шо сторони домовились про фіксований розмір гонорару у сумі 15 000грн., з урахуванням рішення : N?13/1/7 Ради адвокатів Харківської області від 21.07.2021 р., що включає в себе надання консультацій і роз?яснень з правових питань, аналіз апеляційних скарг, підготовка проекту відзивів на апеляційні скарги та їх погодження, складання відзивів на апеляційну скаргу, оформлення примірників відзиву на апеляційну для всіх учасників справи, вивчення судової практики та аналіз правових позицій ВС, складання інших процесуальних документів, участь у судових засіданнях, тощо.
Розмір, порядок обчислення і внесення винагороди визначається за домовленістю сторін та підтверджується актом виконаних робіт та касовим ордером, який є невід?ємною частиною договору.
Обов?язок щодо сплати зборів та податків покладається на Громадянина.
Сторони домовились про складання акту виконаних робіт (наданих послуг) та надання долазів понесення судових витрат, понесених у зв?язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. › відповідності до ч. 7 ст. 139 ЦПК України, тобто до закінчення судових дебагів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду (п.п.4.1, 4.2 Договору).
Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) від 17 березня 2025 року адвокатом були надані ОСОБА_1 на виконання договору відповідні послуги, які передбачені договором про надання правничої допомоги від 26 серпня 2024 року:
надано консультацію 26 серпня 2024 року,
роз?яснення з правових питань 27 серпня 2024 року,
ознайомлення з матеріалами справи 04 вересня 2024 року,
аналіз апеляційної скарги ТОВ «ФІНАНС ПРОПЕРТІ ГРУПП» 05-06 вересня 2024 року,
підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу та його погодження 06 вересня 2024 року,
складання відзиву на апеляційну скаргу 09 вересня 2024 року,
оформлення примірників відзиву на апеляційну для всіх учасників справи 09 вересня 2024 року,
аналіз апеляційної скарги ОСОБА_6 05-06 вересня 2024 року,
підготовка проекту відзиву на апеляційну скаргу та його погодження 06 вересня 2024 року,
складання відзиву на апеляційну скаргу 09 вересня 2024 року,
оформлення примірників відзиву на апеляційну для всіх учасників справи 09 вересня 2024 року,
вивчення судової практики та аналіз правових позицій Верховного Суду 05 вересня 2024 року - 09 вересня 2024 року,
участь у судових засіданнях 09 жовтня 2024 року, 12 лютого 2025 року, 12 березня 2025 року,
складання заяви про ухвалення додаткового рішення 17 березня 2025 року.
Адвокатом були надані ОСОБА_1 на виконання договору відповідні послуги, які передбачені договором про надання правничої допомоги від 26 серпня 2024 року.
Юридичні послуги (роботи) надані Адвокатом Петренко О.В. належної якості, зауважень з боку ОСОБА_1 не мається. Оплата ОСОБА_1 здійснена всього станом на 17 березня 2025 року у сумі 15 000грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 17 березня 2025 року на суму 15 000грн.
Як вбачається із квитанції до прибуткового касового ордера №б/н від 17 березня 2025 року ОСОБА_1 17 березня 2025 року було сплачено 15 000грн. на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 26 серпня 2024 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.137 ЦПК України).
Таким чином, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Представник ТОВ «Фінанс проперті групп» - Грайворонський І.В. надав до суду апеляційної інстанції заяву про зменшення суми компенсації витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Вказує, що заявлений розмір витрат 15 000грн. не узгоджується з критеріями визначення та розподілу судових витрат, наведеними в ч.3 ст.141 ЦПК України: їх дійсність, необхідність та розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Дана справи не є складною, позиція позивача зводиться до відтворення судового практики з питання застосування валютної віндикації до забезпечувального майна по валютних кредитах. Дана справа не має вирішального значення для позивача та не має публічного резонансу.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Разом із тим, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу має бути належним чином мотивовано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).
У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723св20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Наведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 465/3458/15-ц (провадження № 61-19582св20), від 09 листопада 2021 року у справі № 759/14346/16 (провадження № 61-12783св21).
Колегія суддів вважає, що клопотання представника ТОВ «Фінанс проперті групп» - Грайворонського І.В. про зменшення суми компенсації витрат на правничу допомогу колегія є необгрунтованим. Заявником не доведено, що витрати на професійну правничу допомогу є не співмірними зі складністю справи, обсягом роботи та витраченим часом.
Враховуючи характер виконаної адвокатом Петренко О.В. роботи наданої у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної роботи, критерію необхідності подання відзивів на апеляційні скарги, прийняття участі у судових засіданнях, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000грн.
Згідно з частинами другою, третьою, восьмою статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що задоволені позовні вимоги стосуються безпосередньо відповідачів ТОВ «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 , тому саме з них підлягають стягненню вказані судові витрати, тобто по 7 500грн. з кожного.
Керуючись ст.270 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс проперті групп» та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи в апеляційному суді у розмірі 15 000грн., тобто по 7 500грн. з кожного.
Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.В. Маміна
О.Ю. Тичкова