Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-кп/4809/47/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
04.06.2025 року. Кропивницький апеляційний суд колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ у складі:
головуючого судді - ОСОБА_3 ,
суддів: - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
із секретарем - ОСОБА_6 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому кримінальне провадження № 12018120020003999 від 03.05.2018 року стосовно ОСОБА_9 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_10 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2024 року, яким:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
визнано винуватим та засуджено за ч.1 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України на ОСОБА_9 покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Ухвалено про стягнення з ОСОБА_9 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в сумі 3432 грн.
Відповідно до ст. 100 КПК України вирішено питання про речові докази.
В апеляційній скарзі стороною захисту порушено питання про виклик та допит в судовому засіданні свідка ОСОБА_11 .
Стороною захисту в судовому засіданні наголошено на тому, що як в суді першої інстанції так і в апеляційному суді під час попереднього розгляду вказаний свідок викликався за адресою, яка наявна в матеріалах кримінального провадження. Проте, жодного разу свідок не з'являвся в судове засідання та інформація щодо його повідомлення про виклик немає. Жодними даними про місце перебування свідка ОСОБА_11 сторона захисту не володіє. У зв'язку з цим сторона захисту порушила перед судом питання про звернення суду до органів Національної поліції про витребування інформації щодо встановлення фактичного місця проживання або перебування свідка ОСОБА_11 з наявних у розпорядженні органу поліції баз даних.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 19 березня 2025 року було задоволено клопотання сторони захисту та зобов'язано Кропивницьке районне управління поліції ГУНП в Кіровоградській області надати інформацію з наявних у розпорядженні баз даних щодо фактичного місця проживання/перебування громадянина ОСОБА_11 .
На даний час вказана інформація до апеляційного суду надана не була. Направлено лише рапорт про відсутність ОСОБА_11 за вказаною в ухвалі адресою.
Таким чином ухвала апеляційного суду про надання інформації з наявних у розпорядженні Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області баз даних щодо фактичного місця проживання/перебування громадянина ОСОБА_11 не виконана. При цьому іншими засобами встановити місця проживання або перебування гр. ОСОБА_11 неможливо.
Заслухавши учасників судового розгляду колегія суддів приходить до висновку про необхідність повторно зобов'язати Кропивницьке районне управління поліції ГУНП в Кіровоградській області надати інформацію щодо гр. ОСОБА_11 .
Згідно із частиною 1 статті 65 КПК, свідком є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для давання показань.
Відповідно до статті 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Статтею 91 КПК визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
При цьому статтею 92 КПК визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Згідно із частинами 1-3 статті 93 КПК збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом. Сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів. Ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу. Постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді.
Частиною 1 статті 94 КПК встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Тобто в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування повинно здійснюватися всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим та прокурором всіх зібраних та перевірених доказів, однак при цьому оцінка наявних в матеріалах провадження доказів здійснюється в контексті визначення вірогідності та достатності підстав причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування. Згодом вже під час судового розгляду у кримінальному провадженні, дослідивши всі обставини, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд може зробити висновок про наявність або відсутність в діяннях особи складу кримінального правопорушення, та ухвалити відповідне судове рішення.
Колегія суддів зазначає, що наразі проводиться апеляційний розгляд у даному кримінальному провадженні, а тому сторона захисту позбавлена можливості збирання доказів шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань.
Згідно із частиною 1 статті 131 КПК, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до частин 1, 2 статті 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Зокрема, під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Разом з тим, стороною захисту підтверджено щодо реальної неможливості упродовж строку досудового розслідування та судового розгляду встановити місце знаходження (перебування) свідка ОСОБА_11 , якого захист просить викликати як свідка.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність повторно витребувати у ГУНП в Кіровоградській області наявну інформацію щодо місця проживання/перебування свідка ОСОБА_11 для здійснення його виклику до апеляційного суду для допиту.
Керуючись статтями 131, 333, 405, 419 КПК, апеляційний суд
Повторно зобов'язати Кропивницьке районне управління поліції ГУНП в Кіровоградській області надати інформацію з наявних у розпорядженні баз даних щодо фактичного місця проживання/перебування громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Інформацію надати до Кропивницького апеляційного суду до 23 липня 2025 року.
Виконання ухвали доручити начальнику Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області .
Копію ухвали направити начальнику Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області для виконання та прокурору Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_12 для здійснення контролю за виконанням.
Наслідки невиконання ухвали, передбачено положеннями ст. 382 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5