26 травня 2025 року м. Кропивницький
справа № 396/1191/22
провадження № 22-з/4809/59/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення ,-
25 квітня 2025 року до апеляційного суду у системі «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі, відповідно до якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати відповідачки у загальному розмірі 22 218,20 грн, з яких: 10 000,00 вартість професійної правничої допомоги, 9 559,20 грн - вартість експертизи та 2 659,00 грн витрат, пов'язаних з вчиненням інших процесуальних дій.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28 квітня 2025 року розгляд заяви призначено до розгляду в апеляційному суді.
01 травня 2025 року представником ОСОБА_1 подано до суду клопотання про зупинення розгляду справи, відповідно до якого просить зупинити провадження у справі №396/1191/22 з розгляду заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення до повернення до суду справи №396/1191/22 за результатами її перегляду Верховним Судом (а.с. 161 том 3).
В обґрунтування клопотання посилається на положення п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України та зазначає, що 01 травня 2025 року позивачкою оскаржено в касаційному порядку постанову Кропивницького апеляційного суду від 21 квітня 2025 у даній справі.
Вказує, що у прохальній частині касаційної скарги, крім скасування постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції, просила Верховний Суд зупинити дію постанови в частині стягнення коштів, на підставі ч. 1 ст. 436 ЦПК України.
Вважає, що добровільне, або примусове стягнення з позивачки суми судових витрат за оскарженою постановою та потенційною додатковою постановою призведе до можливих негативних наслідків, пов'язаних із арештом майна і банківських рахунків та погіршенням фінансового стану у важкі часи війни. Потенційне ж задоволення касаційної скарги призведе до надмірного процесуального тягаря, що пов'язаний із поворотом виконання рішення.
ОСОБА_2 заперечила проти задоволення заяви позивачки про зупинення провадження, про що подала до суду відповідні письмові пояснення (а.с. 183-184 том 3).
Розглядаючи подану позивачкою заяву, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зважаючи на те, що позивачкою подано касаційну скаргу на постанову Кропивницького апеляційного суду у цій же справі, у апеляційного суду відсутні визначені законом підстави для зупинення провадження за п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
За викладеного, у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 251, 381 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення провадження у справі №396/1191/22 з розгляду заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення до повернення до суду справи №396/1191/22 за результатами її перегляду Верховним Судом, - відмовити.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний