Справа № 296/7283/23 Головуючий у 1-й інст. Маслак В. П.
Категорія 12 Доповідач Павицька Т. М.
05 червня 2025 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі судді Павицької Т.М., вирішуючи питання відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинного збудованої прибудови, третя особа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради,
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 28 травня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована в Житомирському апеляційному суді - 30 травня 2025 року, у якій заявив клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Як підставу для поновлення строку зазначає, що повний текст оскаржуваного рішення був складений судом першої інстанції - 21.03.2025 та отриманий ним через канцелярію суду - 28.04.2025, що підтверджується підписом уповноваженої особи канцелярії суду на копії оскаржуваного рішення.
Дослідивши апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вивчивши матеріали справи апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно із статтею 354 ЦПК України клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ЦПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. У кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року в справі №926/10376/15, від 14 червня 2022 року в справі №904/3541/15).
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при оцінюванні поважності причин пропуску строку звернення до суду та прийнятті рішень про його поновлення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), як правило, враховує: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи «Бочан проти України», «Смірнова проти України», «Федіна проти України», «Матіка проти Румунії» та інші).
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, використовувати в повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово зауважував, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, пункт 41, від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, пункт 27).
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та порушенням принципу стабільності судового рішення, що суперечить статті 129-1 Конституції України та практиці Європейського суду з прав людини.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що в своєму рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У постанові Верховного Суду від 14.12.2020 у справі №521/2816/15-ц зазначено, що сама по собі вказівка на наявність поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження не є належним мотивуванням для його поновлення. Апеляційний суд при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження має мотивувати свій висновок про наявність поважних причин. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зокрема у разі вказівки тільки про наявність поважних причин, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, що повний текст рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року був виготовлений - 10 лютого 2025 року року.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року необхідно обраховувати з 11.02.2025 та який закінчився - 12.03.2025.
Разом з тим, відповідно до супровідного листа Корольовського районного суду м. Житомира від 24.03.2025 копія оскаржуваного рішення була направлена ОСОБА_1 - 24.03.2025.
21.04.2025 ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про видачу копії оскаржуваного рішення, яка отримана ним - 28.04.2025.
Разом з тим, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що наявне в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 отримав копію оскаржуваного рішення - 29 березня 2025 року (а. с. 170).
Відтак, отримання повного судового рішення 29.03.2025 є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року у відповідності до ст. 354 ЦПК України.
У такому випадку строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року для ОСОБА_1 необхідно обраховувати з 30.03.2025 та який закінчився 28.04.2025, однак апеляційну скаргу ОСОБА_1 направив засобами поштового зв'язку - 28 травня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом строку.
Оскільки заявник отримав копію оскаржуваного рішення 29 березня 2025 року, тому мав цікавитися провадженням у цій справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та дотримуватися строку апеляційного оскарження, а тому підстави вважати, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, відсутні.
Звертаючись у квітні 2025 року до місцевого суду із заявою про видачу копії рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року при цьому, отримавши вже вказане судове рішення раніше, як свідчать вищезазначені обставини, ОСОБА_1 28.04.2025 отримав саме повторно копію оскаржуваного судового рішення з метою поновлення строку на апеляційне оскарження та подальшого його оскарження в апеляційному порядку, що не свідчить про добросовісну процесуальну поведінку заявника.
В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено жодного обґрунтування, що перешкоджало апелянту (заявнику) подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у визначений законом строк, апелянтом не надано.
Таким чином, наведені апелянтом підстави для поновлення процесуального строку не можуть бути визнані поважними.
Згідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тому, скаржнику необхідно подати обґрунтовану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших причин пропуску вказаного строку та наданням належних та допустимих доказів на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України,
Визнати неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року залишити без руху.
Надати апелянту строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для звернення до Житомирського апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду 10.02.2025 та вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження із належними доказами поважності причин пропуску процесуального строку.
Роз'яснити заявнику, що якщо заяву не буде подано в зазначений строк, то у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Суддя