Справа № 761/15268/25
Провадження № 3/761/3477/2025
02 червня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Хардіна О.П., за участі захисника Соколовського В.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272988 від 16.03.2025 року о 10.43 год. за адресою: м. Київ, вул. Ю.Іллєнка, 36, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом мопед «Yamaha Jog» д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи посвідчення водія відповідної категорії А1 та якого протягом року вже було притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Таким чином, дії ОСОБА_1 підпадають під ознаки діяння, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У судовому засіданні захисник Соколовський В.Л. вказав, що ОСОБА_1 не погоджується з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення та уважає, що не вчиняв адміністративне правопорушення. Зазначив, що ОСОБА_1 являється іноземцем - громадянином Республіки Туркменістан, який тимчасово перебуває на території України. Крім того, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 видане 18.05.2016 року строком до 18.05.2026 року.
Відповідно до посвідчення водія ОСОБА_1 дозволено керування транспортними засобами за категоріями «А», «В», «С». При цьому категорія «А» дозволяє керування транспортним засобом об?ємом двигуна 50 і більше см3 .
Посвідчення водія ОСОБА_1 відповідає зразку Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року, а саме посвідчення водія іноземної держави на якому виконано/продубльовано особисті дані літерами латинського алфавіту. Республіка Туркменістан є підписантом вказаної конвенції. Поряд з тим, законодавством Республіки Туркменістан не передбачено наявності категорії Аl, яка наявна в Україні.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Соколовського В.Л. , суд прийшов до таких висновків.
Адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення відповідно є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Так, ч. 2 вказаної статті передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суду надано такі матеріали: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №272998 від 16.03.2025 року, складений стосовно ОСОБА_1 , картка обліку адміністративного правопорушення станом на 16.03.2025 року, постанова серії ЕНА №2174322 від 18.05.2024 року за ч.2 ст. 126 КУпАП, довідка щодо проведених заходів із встановлення повторності вчиненого адміністративного правопорушення від 18.03.2025 року, відеозаписи з нагрудних камер працівників патрульної поліції, що містяться на DVD-R диску.
Так, ст. 280 КУпАП закріплює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган, посадова особа, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 являється іноземцем - громадянином Республіки Туркменістан, який тимчасово перебуває на території України. Крім того, ОСОБА_1 має посвідчення водія НОМЕР_2 видане 18.05.2016 року строком до 18.05.2026 року.
Відповідно до посвідчення водія ОСОБА_1 дозволено керування транспортними засобами за категоріями «А», «В», «С». При цьому категорія «А» дозволяє керування транспортним засобом об?ємом двигуна 50 і більше см3 .
Посвідчення водія ОСОБА_1 відповідає зразку Віденської конвенції про дорожній рух 1968 року, а саме посвідчення водія іноземної держави на якому виконано/продубльовано особисті дані літерами латинського алфавіту. Республіка Туркменістан є підписантом вказаної конвенції. Поряд з тим, законодавством Республіки Туркменістан не передбачено наявності категорії Аl, яка наявна в Україні.
Відповідно до ч. 9 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії.
На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 30 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. № 340 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) установлено, що особи, які тимчасово перебувають на території України, мають право на керування транспортними засобами за наявності міжнародного посвідчення водія та посвідчення водія іноземної держави, що не відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту, або у разі наявності посвідчення водія іноземної держави, що відповідає вимогам Міжнародної конвенції про дорожній рух 1968 року, записи в якому виконані або продубльовані літерами латинського алфавіту.
Конституція України встановлює, що чинні міжнародні договори, згода на обов?язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства У країни.
Крім того, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, передбачено інші правила, ніж ті, що визначено у відповідному акті законодавства України, то згідно із ч. 2 ст. 19 ЗУ від 29.06.2004 року «Про міжнародні договори України», ст.3 ЗУ від 23.06.2005 року «Про міжнародне приватне право» застосовуються правила міжнародного договору.
Враховуючи положення ст. 9 Конституції України, ст. 26 Віденської конвенції, міжнародно-правовий принцип сумлінного виконання міжнародних зобов?язань, при здійсненні правосуддя, слід вважати, що існує пріоритет міжнародного договору України, згода на обов?язковість якого надана Верховною Радою України, над національним законом та іншими актами законодавства, крім Конституції У країни.
Тобто, якщо таким міжнародним договором встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.
Крім того, як убачається з матеріалів справи під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, працівниками патрульної поліції не забезпечено в повному обсязі право на захист, зокрема, щодо перекладу змісту протоколу, складеного державною мовою, якою не володіє громадянин Туркменістану ОСОБА_1 .
За таких обставин, враховуючи відсутність доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП.
Так, згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, враховуючи, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, ч. 5 ст. 126, 245, 247, 251, 280, 283-284 КУпАП,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя О.П. Хардіна