Справа № 761/12433/25
Провадження № 1-кп/761/3086/2025
про призначення судового розгляду
у кримінальному провадженні
29 квітня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000969, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Зугдіді Грузія, із середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
перекладача ОСОБА_8 ,
установив:
26.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_9 надійшов (вх. № 30163) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000969, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2025 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2025 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.03.2025 призначено підготовче судове засідання.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у підготовчому судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні просив призначити судовий розгляд кримінального провадження, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.
Крім того, прокурор у судовому засіданні просив продовжити строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді домашнього арешту в певний період доби, посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_5 підтримали позицію прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_7 не заперечували стосовно призначення судового розгляду у кримінальному провадженні та продовження запобіжного заходу.
Положення закону, яким керувався суд.
З норм статті 314 КПК України вбачається, що після отримання обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності суд не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
3) повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
4) направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
Відповідно до статті 315 КПК України якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 цього Кодексу, суд проводить підготовку до судового розгляду.
2. З метою підготовки до судового розгляду суд:
1) визначає дату та місце проведення судового розгляду;
2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;
3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;
4) розглядає клопотання учасників судового провадження про:
здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту;
витребування певних речей чи документів;
здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.
Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з вимогами статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду. Судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.
Положеннями ч. 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною 5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Частиною статті 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Висновки та мотиви суду.
Вислухавши думки учасників судового провадження по викладених у ст. 315 КПК України питаннях, вивчивши обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування та розписки про отримання обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами чинного КПК України. Підстав, передбачених пунктами 4-8 частини першої або частиною другою ст.284 КПК України, для закриття кримінального провадження чи для направлення клопотання для визначення підсудності, а також для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, не встановлено.
Таким чином, наявні всі підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні (із урахуванням принципів відкритості та гласності), суддею одноособово.
Крім того, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби, виходячи з такого.
Судом враховуються наявні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Виходячи із загальних визначень вказаних понять, слід відмітити, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Так, в обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого від суду, прокурор наводить наступні доводи: тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також можливого покарання, у разі визнання його винним.
Враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, а також дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд, приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризику можливості обвинуваченого переховуватися від суду.
Таким чином, суд вважає, що обвинувачений, знаючи, що за кримінальне правопорушення, вчинення якого йому інкримінується, передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, може переховуватися від суду.
Крім того, щодо іншого ризику, наведеного прокурором, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від суду теж залишаються існувати та вірогідність його настання є досить високою.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що наявні стримуючі фактори, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, суттєво зменшують ступінь ризиків, дають підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби, а саме: з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин наступного дня, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Судом вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді: прокурор, обвинувачений, захисник, представник потерпілого, потерпілий, перекладач.
Керуючись статтями 309, 314-316, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100100000969 від 12.03.2025, який відбудеться у приміщенні Шевченківського районного суду міста Києва за адресою: місто Київ, вул. Дегтярівська, 31-А - на 05 травня 2025 року о 12 годині 40 хвилин.
Клопотання прокурора ОСОБА_4 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин, за виключенням випадків необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та прибуття до укриття чи бомбосховища обумовленого сиреною та/або повідомленням «Повітряна тривога».
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді домашнього арешту визначити до 27 червня 2025 року включно.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання, роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
У разі невиконання обов'язків до обвинуваченого може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На ухвалу в частині продовження строку дії запобіжного заходу прокурором, обвинуваченим, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_10