Справа № 761/8732/25
Провадження № 1-кп/761/2973/2025
02 травня 2025 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000314, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2025 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оситняжка Кропивницького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
Історія провадження.
03.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 надійшов (вх. № 21537) обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025100100000314, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2025, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025 визначено головуючого суддю Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 04.03.2025 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, на розгляд у якому винесено питання, регламентовані ст.ст. 314-316 КПК України.
Ухвалою суду від 18.03.2025 призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні та продовжено обвинуваченому ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень строком до 16.05.2025.
Позиція, клопотання, скарги і заяви учасників судового провадження у судовому засіданні.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні просив продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, посилаючись на наявність ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та зазначив, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути обрані, оскільки не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 та просив обрати більш м'який запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, зазначивши, що ризики, вказані прокурором у клопотання значно зменшились, а деякі взагалі зникли.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав думку захисника, заперечував проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Положення закону, яким керувався суд.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.
Тобто вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України.
Відповідно до п.п. 1-5 ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою ст. 176 КПК України. Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (чч. 1, 3 ст. 183 КПК України).
Статтею ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Висновки та мотиви суду.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує стадію кримінального провадження, зокрема судовий розгляд кримінального провадження, дані про його особу, який є раніше не судимою особою, його молодий вік (18 років), наявність сімейних зв'язків та постійного місця проживання, суд вважає, що раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувати недоцільно, а ризики можуть бути мінімізовані за рахунок іншого запобіжного заходу, а тому суд вважає за можливе змінити на інший, альтернативний запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт, який забезпечить виконання обов'язків обвинуваченим та його належну процесуальну поведінку.
На переконання суду ризики, що були підставою для продовження найбільш суворого запобіжного заходу, а саме ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час значно зменшилися, з урахуванням обсягу обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_3 , а також враховуючи період тримання його в умовах несвободи.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При цьому прокурором не доведено, що інший запобіжний захід не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 .
Суд вважає за необхідне роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися у житлі, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 КПК України у разі застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваний, обвинувачений, який був затриманий негайно доставляється до місця проживання і звільняється з-під варти, якщо згідно з умовами обраного запобіжного заходу йому заборонено залишати житло цілодобово.
Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 181, 331, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Змінити раніше застосований запобіжний захід та застосувати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , цілодобово не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з 02 травня 2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передбаченні ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:
- прибувати до суду за першою вимогою;
- здати до зберігання відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити термін дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто 02 липня 2025 року включно.
Звільнити з під-варти в залі суду обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Контроль за виконанням ухвали покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Оскарження ухвали суду визначено ч. 5 ст. 394, п.п. 1 ч. 1 ст. 395 КПК України.
Суддя ОСОБА_7