СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/411/25
пр. № 3/759/678/25
05 червня 2025 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду міста Києва Мордвінов А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1
реєстраційний номер облікової картки платника податків - невідомий
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
ОСОБА_1 02.12.2024 о 00 год. 20 хв., по вул. Булаховського, 33 у м. Києві, керував транспортним засобом «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку проводився за допомогою приладу «Драгер ARLF-0309», результат огляду - 1,27 ‰, чим порушив п. 2.9 А ПДР України.
ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, не визнав та пояснив, що дійсно керував транспортним засобом «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, але сів за кермо вимушено, а саме у зв'язку із тим, що необхідно було відвезти знайому ОСОБА_2 до травмпункту, оскільки вона впала і у неї, ймовірно, був перелам руки. Оскільки на той момент вони знаходились у с. Коцюбинське і швидка допомога відмовилася їхати до них, вони вирішили самостійно звернутися до медичного закладу у Святошинському районі м. Києва, по дорозі до якого були зупинені працівниками поліції.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 підтвердила наведені ОСОБА_1 обставини, крім того надала суду довідку КНП «КМКЛ №7», відповідно до якої 02.12.2024 вона зверталась до травмпункту вказаного медичного закладу, де їй встановлено діагноз: забій правої кисті, запах алкоголю.
На запит суду КНП «КМКЛ №7» повідомила, що ОСОБА_2 дійсно зверталась до цього закладу 02.12.2024 о 00 год 40 хв; під час огляду лікарем-травматологом встановлено діагноз: забій правої кисті, видано довідку.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковальчук А.С. просила суд врахувати, що ОСОБА_1 у даному випадку виконував функції водія вимушено, перебуваючи у стані крайньої необхідності, оскільки через невиїзд бригади швидкої медичної допомоги був змушений відвезти ОСОБА_2 до лікарні для надання їй першої медичної допомоги, а тому відповідно до ст. 17 КУпАП він не може нести адміністративної відповідальності за дії, які йому інкримінують.
Суд звертає увагу, що засідання у цій справі неодноразово відкладалися за клопотаннями захисника з метою надання часу і можливості для витребування з Міністерства охорони здоров'я України та Національної служби здоров'я України інформації на підтвердження того, що учасники події 02.12.2014 дійсно намагалися викликати швидку медичну допомогу для ОСОБА_2 . Попри це, стороною захисту до суду такої інформації не надано, тобто факт виклику швидкої медичної допомоги перед прийняттям рішення про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, документально не підтверджено.
Натомість, з відеозаписів з нагрудних відеокамер патрульних поліцейських, доданих до протоколу, вбачається таке.
Працівники поліції о 00 год. 21 хв., тобто під час комендантської години, зупинили транспортний засіб «Chery», державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Останній відразу ж повідомляє, що вони їдуть в травмпункт на вул. Верховинну, бо під час святкування дня народження дівчина впала і травмувала руку. На запитання поліцейського чому не викликали швидку допомогу, пасажир з переднього сидіння автомобіля повідомляє, що вони були в с. Коцюбинському, і швидка допомога повезе їх до м. Бучі, а звідти добиратися взагалі нереально. На уточнююче питання поліцейського про те, звідки вони їдуть, відповідь - з Коцюбинського. При цьому на відео видно, що в автомобілі багато людей. Далі на прохання поліцейського ОСОБА_1 виходить з автомобілю і каже, що швидку не викликали, бо всі були в паніці, і він сказав давайте я відвезу, якщо зупинять, то зупинять.
Таким чином, відеодані з нагрудних відеокамер патрульних поліцейських спростовують доводи сторони захисту про начебто виклик швидкої допомоги, яка відмовилась їхати в с. Коцюбинське, через що нібито і було прийнято рішення самостійно везти потерпілу до медичного закладу.
Також суд звертає увагу на те, що крім ОСОБА_2 та водія ОСОБА_1 в автомобілі перебувало ще 3-4 особи, а також на слова пасажира про те, що з Бучі добиратися взагалі нереально. Вказане, на думку суду, свідчить про те, що ОСОБА_1 після святкування дня народження у с. Коцюбинське під час комендантської години міг везти вказаних пасажирів додому у м. Київ.
Відповідно до статті 17 КУпАП особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Згідно зі статтею 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода
Суд зауважує, що інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства. Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Однією з умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.
Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов'язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об'єктивний, так і суб'єктивний критерії, проте визначальним має бути об'єктивний критерій.
ОСОБА_1 та його захисник вказують, що керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння було зумовлено крайньою необхідністю, а саме необхідністю доставлення ОСОБА_2 до медичного закладу для надання медичної допомоги після її падіння.
Однак, доказів того, що учасниками події вживалися інші (правомірні) заходи, для надання медичної допомоги ОСОБА_2 (виклик швидкої медичної допомоги, інших екстрених служб, таксі тощо) під час судового розгляду не встановлено.
Крім цього, відвернена шкода (забій кисті ОСОБА_2 ), на думку суду, не перевищує завдану шкоду, а саме небезпеку від керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Таким чином, суд вважає, що потенційна небезпека для здоров'я ОСОБА_2 за викладених обставин могла бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов'язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам, а отже ОСОБА_1 не перебував у стані крайньої необхідності.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, які наявні в матеріалах справи та досліджені судом.
Так, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення від 02.12.2024 року серії ЕПР 1 № 186651 зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Протокол сумніву не викликає, оскільки складений відповідно до вимог ст. 254, 256 КУпАП, тому є належними доказом по справі. Будь-яких заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.
Факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager», відповідно до якого під час проведення огляду ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, 1,27 проміле. З даним висновком ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його підпис у відповідній графі в роздруківці з алкотестеру.
Крім цього, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, водій ОСОБА_1 згоден з результатом огляду.
Також факт керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підтверджується відеоматеріалами з нагрудних камер працівників патрульної поліції.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання для водіїв (штраф з позбавленням права керування транспортними засобами) та інших осіб (штраф).
При обранні адміністративного стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника, ступінь вини, відсутність обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Також, у відповідності до вимог ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.40-1, 130, 280, 283, 284, 291 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
Суддя Андрій МОРДВІНОВ