СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/6561/25
пр. № 1-кп/759/1131/25
05 червня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № №12025100080000978 від 17.03.2025 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, з вищою освітою, неодружений, офіційно не працює, є особою з інвалідністю 2 групи, учасником бойових дій, має на утриманні неповнолітнього сина та матір похилого віку з інвалідністю 2 групи,зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони та інші учасники: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 ,
Указом Президента України та Верховного Головнокомандувача Збройних сил України від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX введено військовий стан на всій території України, дія якого неодноразово продовжувалась та діє на даний час.
16.03.2025 приблизно о 16 год. 58 хв., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи в приміщенні холу магазину «АТБ», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4, в умовах воєнного стану таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 20744 грн. 75 коп.
Так, 16.03.2025 приблизно о 16 год. 52 хв. ОСОБА_3 зайшов до приміщення холу магазину «АТБ» за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4, де помітив під столом, який розміщений з правого боку від входу до магазину, чуже майно, а саме сумку чорного кольору, в якій знаходився ноутбук марки «ASUS» ROG STRIX G531G» вартістю 20744 грн. 75 коп., які належать ОСОБА_6 .
У цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння вказаним чужим майном з метою подальшого обернення його на свою користь та особистого збагачення.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, маючи корисливий мотив, продовжуючи знаходитись в приміщенні холу вказаного магазину, переконавшись в тому, що поруч немає сторонніх осіб та його дії залишаться непоміченими, о 16 год. 58 хв. взяв до рук сумку чорного кольору, в якій знаходився ноутбук марки «ASUS» ROG STRIX G531G» вартістю 20744 грн. 75 коп., які належать ОСОБА_6 , після чого вийшов з магазину та в подальшому розпорядився викраденим чужим майном на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 20744 грн. 75 коп.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину не визнав та показав, що не оспорює обставин, викладених в обвинувальному акті, разом з тим не вважає, що вчинив крадіжку, оскільки умислу на викрадення чужого майна у нього не було. Коли вони з дружиною зайшли в магазин по продукти, то він побачив у фойє під столом сумку та подумав, що її хтось забув. Коли вони зробили покупки, він виявив, що забув свій телефон в автомобілі, тому повернувся до автомобіля за телефоном щоб розрахуватися. Коли повернувся в магазин з'ясував, що дружина вже розрахувалась, він почекав її в фойє, де біля нього лежала сумка, а коли дружина вийшла до нього з покупками, він взяв сумку з-під столу та разом з дружиною покинув магазин. В автомобілі він відкрив сумку і побачив там їжу, конспекти і ноутбук. Він вирішив забрати сумку додому щоб пізніше віддати її власнику. Це було в неділю. А в середу до нього за місцем проживання приїхали працівники поліції, яким він підтвердив, що це він взяв сумку з магазину, зателефонував дружині і вона винесла сумку з речами на вулицю, де він видав їх працівникам поліції. На запитання відповів, що не звертався до охорони магазину з приводу сумки, яку як він вважав, хтось забув; поліцію в магазин не викликав; вміст сумки подивився вже у себе в автомобілі; за 3 дні не зміг повернути сумку власнику бо не встиг його встановити. Стверджує, що він помилково подумав, що сумку хтось забув, не мав умислу на крадіжку, вибачається перед потерпілим, запевняє, що щиро кається, просить суворо не карати.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його вина повністю підтверджується доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6 показав, що 16.03.2025 приїхав з м. Березань до м. Києва на навчання, близько 16-ї години зайшов до магазину АТБ, що розташований по вул. Святошинській, 4, де у холі поставив свою сумку під стіл, оскільки не було вільних комірок для зберігання речей, і пішов у магазин по продукти. Приблизно через 5 хвилин повернувся і виявив відсутність сумки. Після цього він вийшов на вулицю, подивився навкруги, але сумки не побачив. Далі він викликав поліцію та пішов до охоронців магазину, яким повідомив про зникнення сумки. Через деякий час працівники охорони магазину повідомили йому, що невідомий чоловік у чорному одязі взяв його сумку, вийшов з магазину, поклав її до авто та поїхав. На скільки потерпілий зрозумів, це вони побачили на записах з камер відеонагляду. Поліція приїхала досить швидко, він написав заяву, вони вилучили відео. У викраденій сумці знаходився ноутбук марки «ASUS», який він купував новим у 2019 році, та контейнер з їжею. На цей час шкода йому не відшкодована.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали, що працюють оперуповноваженими карного розшуку Святошинського УП ГУНП в м. Києві. У березні цього року на виконання доручення керівництва ними здійснено виїзд до магазину АТБ, що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4 з метою встановлення особи, що здійснила крадіжку. В магазині ними було вилучено відео з камер відеоспостереження та в подальшому встановлено особу, яка може бути причетна до вчинення крадіжки, а саме ОСОБА_3 . Через декілька днів після події вони приїхали за місцем мешкання ОСОБА_3 , зустріли його біля будинку, повідомили йому про причини приїзду, показали відео з магазину та запропонували видати викрадене майно, на що ОСОБА_3 зателефонував дружині, попросив скласти всі речі в сумку та винести її на вулицю. Коли дружина винесла сумку з речами, то сказала: «Я так і знала, що так буде». Спочатку ОСОБА_3 не визнавав факт крадіжки, але коли йому показали відео, то погодився видати речі. При цьому казав, що збирався їх повернути власнику, але чому цього не зробив пояснити не зміг. В подальшому речі були вилучені під час огляду.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що працює охоронцем в магазині АТБ, що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. В один із днів у березні 2025 року на прохання потерпілого ОСОБА_6 дивився відео з камер відеоспостереження магазину з метою встановлення особи, яка взяла сумку потерпілого. На відео побачив чоловіка, схожого на обвинуваченого ОСОБА_3 , який взяв сумку з холу магазину та покинув приміщення.
Вина обвинуваченого також підтверджується доказами, що містять фактичні дані, які не суперечать між собою, досліджені судом та містяться у письмових доказах, а саме:
- протоколом прийняття від ОСОБА_6 заяви про кримінальне правопорушення від 16.03.2025, відповідно до якого 16.03.2025 близько 17.00 год невідома особа в приміщенні магазину АТБ по вул. Святошинській, 4 у м. Києві таємно викрала належне йому майно - сумку з особистими речами та ноутбуком;
-протоколом огляду приміщення магазину АТБ по вул. Святошинській, 4 у м. Києві від 16.03.2025 з додатками, відповідно до якого зафіксоване розташування речей і предметів у холі вказаного магазину, зокрема столу, на який вказав потерпілий як на стіл, під яким він залишив свою сумку, а потім виявив її відсутність;
-протоколом про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото-, кінозйомки, відеозапису від 17.03.2025, відповідно до якого на підставі постанови слідчого здійснено копіювання інформації в електронному вигляді, що записана на електронний носій DVD-R компакт диск, а саме відеозаписів з камер відеоспостереження, які встановлені у приміщенні магазину АТБ по вул. Святошинській, 4 у м. Києві, на яких зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення, що мало місце в період часу з 16 год 55 хв по 17 год 20 хвилин 16.03.2025;
-протоколом огляду диска від 22.03.2025, під час якого оглянуто відеозаписи з камер відеоспостереження, які встановлені у приміщенні магазину АТБ по вул. Святошинській, 4 у м. Києві. Об'єктом огляду є компакт-диск для лазерних систем зчитування, формату DVD-R. При завантаженні диску до лазерної системи зчитування системного блоку персонального комп'ютера та його відкриття встановлено, що на диску наявна наступна папка (директорія) «1111». При відкритті вказаної папки встановлено, що у ній наявні наступні відеозаписи: «1111_16-52-13», «1111_16-58-32», «1111_16-58-50». Дані файли є фрагментами відеозапису з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. При активуванні відеозапису «1111_16-52-13» встановлено, що відеозапис охоплює саму вулицю біля магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. На відеозаписі з камери зафіксовано чоловіка, який зовні схожий на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одягнений в куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, штани темного кольору, кросівки темного синього кольору з білими вставками та має темного кольору сумку через плече, який о 16:52 заходить до магазину «АТБ». При активуванні відеозапису «1111_16-58-32» встановлено, що відеозапис охоплює приміщення магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. На відеозаписі з камери зафіксовано чоловіка, який зовні схожий на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одягнений в куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, штани темного кольору, кросівки темного синього кольору з білими вставками та має темного кольору сумку через плече, який о 16:58 знаходиться у приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. О 16:58 чоловік близько 10 секунд стояв, та дивився через скляні двері. При активуванні відеозапису «1111_16-52-32» встановлено, що відеозапис охоплює приміщення магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. На відеозаписі з камери зафіксовано чоловіка, який зовні схожий на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одягнений в куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, штани темного кольору, кросівки темного синього кольору з білими вставками та має темного кольору сумку через плече, який о 16:58 бере сумку чорного кольору та прямує до виходу. При активуванні відеозапису «1111_16-58-50» встановлено, що відеозапис охоплює вулицю біля магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4. На відеозаписі з камери зафіксовано чоловіка, який зовні схожий на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який одягнений в куртку чорного кольору, кепку чорного кольору, кофту сірого кольору з капюшоном, штани темного кольору, кросівки темного синього кольору з білими вставками та має темного кольору сумку через плече, який о 16:58 виходить з магазину та прямує до свого автомобіля;
-відеозаписами з камер відеоспостереження, встановлених у приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4, що містяться на диску формату
DVD-R, на яких зафіксовано обставини вчинення кримінального правопорушення, що мало місце в період часу з 16 год 55 хв по 17 год 20 хвилин 16.03.2025. Даний диск відтворено у судовому засіданні, під час його перегляду обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що на відео зображений саме він;
-письмовою заявою від 19.03.2025, згідно з якою ОСОБА_3 добровільно видає працівникам поліції для вилучення сумку чорного кольору з ноутбуком, яку він забрав 16.03.2025 з магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4;
-протоколом огляду місця події від 19.03.2025 з додатками, відповідно до якого на ділянці місцевості по вул. Крамського, 4 у м. Києві знаходиться ОСОБА_3 , який добровільно видає чорну сумку з ноутбуком, яку він забрав з магазину АТБ, що за адресою: м. Київ, вул. Святошинська, 4;
-протоколом огляду предметів від 21.03.2025, під час якого оглянуто сумку чорного кольору та ноутбук марки «ASUS», які були вилучені у ОСОБА_3 ;
-висновком судової товарознавчої експертизи №735 від 25.03.2025, згідно з яким ринкова вартість ноутбуку марки «ASUS» становить 20744 грн. 75 коп.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку та находить їх достатніми, допустимими та такими, що узгоджуються між собою, об'єктивно доказуючими вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених вище, у зв'язку з чим приходить до висновку щодо можливості покласти їх в основу ухваленого вироку суду.
Досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності спростовують твердження обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність у нього умислу на таємне викрадення чужого майна. Його поведінка у холі магазину, що передувала викраденню, спосіб заволодіння майном, його подальші дії не підтверджують версію обвинуваченого про нібито знахідку забутої кимось сумки на про намір її повернути.
За таких обставин, суд вважає доведеним, що обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення та кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги ступінь суспільної небезпеки та тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, характеризуючі дані про його особу, сімейний стан, вік обвинуваченого, стан його здоров'я, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності, офіційно не працює, неодружений, має постійне місце проживання, достатні соціальні зв'язки, має на утриманні неповнолітнього сина та матір похилого віку з інвалідністю 2 групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає усвідомлення обвинуваченим вини та вибачення перед потерпілим у судовому засіданні. Водночас, суд вважає, що щире каяття обвинуваченого, про яке він заявив наприкінці судового розгляду, не знайшло свого підтвердження у матеріалах кримінального провадження. Такого висновку суд доходить, беручи до уваги правову позицію ВС, висловлену у справі № 199/6365/19, згідно з якою щире каяття - це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації; факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального проступку, особу винного, його ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність обставини, що пом'якшує покарання, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості й індивідуалізації покарання, вважає, що для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових злочинів йому слід призначити покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі у мінімальному розмірі.
Щодо ОСОБА_3 суд також вбачає підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням та визначення іспитового строку в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України. При цьому суд враховує, що обвинувачений раніше проходив військову службу в органах СБ України; є учасником бойових дій, брав участь в АТО на сході країни, за що нагороджений відомчими грамотами і подяками, а також відзнакою Президента України; є особою з інвалідністю 2 групи у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням військової служби; має на утриманні неповнолітнього сина та матір похилого віку з інвалідністю 2 групи; на цей потребує лікування.
Відповідно до обвинувального акту витрати на залучення експертів під час кримінального провадження відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:
- сумку чорного кольору, ноутбук марки «ASUS» ROG STRIX G531G» з зарядним пристроєм до нього, спортивне харчування в банці чорного кольору, зошити з рукописними текстами в кількості 9 шт., пенал з тканини з канцелярськими предметами, які передані до кімнати зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві, - повернути потерпілому ОСОБА_6 за належністю.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, прокурору.
Суддя ОСОБА_1