про відкриття провадження у цивільній справі
05 червня 2025 року суддя Маньківського районного суду, Черкаської області І.Д.Калієвський, розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради, третіх осіб: Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкоде майно,
Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача та третіх осіб про визнання права власності на спадкоде майно.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області помер батько позивача, ОСОБА_4 про що було зроблено відповідний актовий запис №152, та відповідно видано Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)16 травня 2023 року свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 .
Після смерті ОСОБА_4 на території Маньківської селищної ради залишилося спадкове майно, а саме: земельна ділянка площею 1,7306 га., із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в адмінмежах Дзензелівської сільської ради Уманського району Черкаської області та належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №730084.
Виконавчим комітетом Маньківської селищної ради видана Довідка №370 від 10.12.2024 року, про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Дзензелівка Уманського (колишнього Маньківського) району Черкаської області помер ОСОБА_4 , який прожив та був зареєстрований в АДРЕСА_1 .
Заповіт від імені ОСОБА_4 посвідчений Дзензелівським старостинським округом не був. Маньківська селищна рада не володіє інформацією про інших спадкоємців.
Так, згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого завідуючим відділом запису актів громадянського стану від 17.08.1982 року батьком позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_4 .
Згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 виданого завідуючим відділом запису актів громадянського стану від 17.12.1977 року батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказаний ОСОБА_4 .
У свою чергу, ОСОБА_3 10 травня 2008 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 та відповідно змінила прізвище із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », копія Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 10 травня 2008 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві.
Мати позивача ОСОБА_9 розірвала шлюб із померлим ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , а тому не входить до кругу спадкоємців по закону.
Отже, після смерті ОСОБА_4 спадкоємцями за законом є: - Дочка ОСОБА_1 ; - Дочка ОСОБА_3 .
На підставі Довіреності посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Опанасенко К.І. № 1820 від 06.12.2024 року ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_11 представляти її інтереси в усіх державних, громадських, господарських та інших установах, підприємствах, організаціях незалежно від форми власності, у тому числі правоохоронних, податкових органах, перед фізичними та юридичними особами з питань оформлення спадкових справ після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань реєстрації права власності на успадковане майно.
19.02.2025 року ОСОБА_11 що діє від імені ОСОБА_1 звернулась із заявою до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,7306 га., передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована у адмінмежах Дзензелівської сільської ради Уманського району Черкаської області, яка належала батькові ОСОБА_1 , - ОСОБА_4 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Постановою від 20.02.2025 року державним нотаріусом Маньківської нотаріальної контори Шевченко Н.Г., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.
Відмова була аргументована тим, що ОСОБА_1 , у встановлений законом строк не було подано заяву про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , як це вимагає стаття 1269 п.1 та стаття 1270 п.1 Цивільного кодексу України, а саме: спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, подає до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк із часу відкриття спадщини, не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, факту перебування на утриманні, як це вимагає пункт 4.2 та пункт 4.3. пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрало законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин, факт перебування на утриманні підтверджується рішенням суду, що набрало законної сили, про встановлення факту, перебування непрацездатної чи неповнолітньої особи на утриманні та не було пред'явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає пункт 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, а саме: видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві.
Таким чином, ОСОБА_1 не отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька, у зв'язку із чим є необхідність встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на земельну ділянку, що і змусило заявника звернутись до суду.
Щодо встановлення родинних відносин. Згідно підпункту 4.12 пункту 4 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.
Згідно пункту 4.1 пункту 4 глави 10 розділу 2 вищевказаного Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину, нотаріус перевіряє наявність підстав закликання до спадкування осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва.
Згідно п.4.2 пункту 4 глави 10 розділу ІІ даного Порядку, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних відносин та інших відносин. Тобто, виявлено розбіжність у написанні прізвища покійного батька та ОСОБА_1 .
Нотаріусом повідомлено, що оскільки заявником не було пред'явлено доказів родинних та інших відносин зі спадкодавцем, тому постановлено відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті батька ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 виданого завідуючим відділом запису актів громадянського стану від 17.07.1982 року, прізвище заявника вказано російською мовою « ОСОБА_12 », її батьком вказаний ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 16 травня 2023 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) померлим зазначено ОСОБА_4 .
З яких причин має місце така розбіжність, заявнику достеменно не відомо, адже хоч вона і є володільцем свого свідоцтва про народження, однак отримувалось воно не заявником і вона не могла контролювати чи будь яким чином впливати на його заповнення при видачі цього документа.
У зв'язку з наявністю вищевказаних розбіжностей з метою отримання документального підтвердження родинних відносин з покійним батьком та внесення відповідних змін до актових записів, заявник звернулася до Маньківського відділу ДРАЦС в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та висновком якого від 13.05.2025 року заявнику відмовлено у внесенні змін до актового запису чи отримання відповідних актових записів чи інших документів для підтвердження родинних відносин з батьком ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дзензелівка, Уманського району Черкаської області з метою відновлення втрачених фактично юридичною силою документів.
Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян здійснюються відділами державної реєстрації актів цивільного стану при підтвердженні права особи на отримання даних документів та, в окремих випадках, родинних відносин між заявником та особою, щодо якої складено актовий запис цивільного стану.
Відповідно до вимог п. 1.14 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року №55/18793, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання проводяться за заявами осіб, щодо яких складено актовий запис.
За наданими заявником документами відсутні правові підстави, так як родове прізвище батька « ОСОБА_12 », для внесення змін до актових записів або видачі інших документів для підтвердження родинних відносин.
За таких сукупних обставин заявнику потрібно звернутись до суду для підтвердження відповідних юридичних фактів, процедура встановлення яких передбачена Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема в порядку окремого провадження відповідно до ст. ст. 293, 315 ЦПК України, оскільки за наявними документами внести відповідні зміни у актові записи після смерті при поданні відповідних заяв не вбачається можливості.
У зв'язку з відсутністю можливості внесення змін у актові записи та отримання підтвердження родинних відносин з покійним батьком у відділі державної реєстрації актів цивільного стану та відмовою у вчиненні нотаріальної дії, заявник вимушена звертатись до суду із даною заявою про встановлення факту родинних відносин, оскільки в даному випадку необхідно підтвердити факт родинних відносин, який встановлюється в судовому порядку окремого провадження. Даний факт заявнику потрібно встановити для подальшої можливості здійснення усіх юридично значимих дій, в тому числі для подальшого оформлення спадщини і з метою уникнення негараздів щодо статусу родинних відносин цей факт потребує підтвердження.
Очевидно, що така плутанина та певна невідповідність, яка викликає сумніви щодо родинних відносин виникла внаслідок довільного вказанням прізвища та розуміння грамотності форми та змісту прізвища при оформленні документів у свій час попередньо. Однак, на даний час батько заявника помер і виправити цю неточність немає можливості.
Наявні документи та фактичні дані в сукупності підтверджують, що ОСОБА_13 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дзензелівка Уманського району Черкаської області, дійсно доводився заявнику рідним батьком, заявник володіє повністю усіма його документами та оформлює спадщину після його смерті.
Факт того, що покійний ОСОБА_13 дійсно доводився рідним батьком позивача підтверджується поясненнями отриманими адвокатом у порядку статті 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а саме ОСОБА_11 та ОСОБА_14 .
Оскільки батько помер, виключається можливість внесення змін до актових записів, тому потрібно встановити факт родинних відносин.
Лише після встановлення даного факту з'явиться можливість оформлення спадщини у нотаріуса, і в даному випадку необхідно надати рішення суду про встановлення юридичних фактів, що передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України,суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
У відповідності до п.1) ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У відповідності до п.1) ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 276 ЦПК України, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження подається у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або може міститися у ній.
У відповідності до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а тому суд дійшов висновку про необхідність у задоволенні заявлених вимог, як таких, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.
Щодо визнання права власності: Як було зазначено вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , про що 16 травня 2023 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис №152, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 16 травня 2023 року.
19.02.2025 року позивач через представника звернулася до державного нотаріуса Маньківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 7123181500:02:001:0398 загальною площею 1,7308 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала батьку ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно листа №165/02-31 від 20.02.2025 року державний нотаріус Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., направила позивачу Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.02.2025 року.
Відмова у вчиненні нотаріальних дій щодо оформлення спадщини за законом на земельну ділянку вмотивована тим, що представником ОСОБА_1 не було пред'явлено правовстановлюючий документ на земельну ділянку, як це вимагає п. 4.16 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку, при видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.
Земельна ділянка з кадастровим номером 7123181500:02:001:0398 площею 1,7306 га., що розташована: Черкаська область Уманський район, с. Дзензелівка (за межами населеного пункту) належала ОСОБА_15 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК №730084 від 10 серпня 2012 року.
Оригінал вищевказаного державного акту відсутній у Позивача.
Разом із тим, відповідно до Інформації із державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.09.2024 року власником земельної ділянки із кадастровим номером 7123181500:02:001:0398 є ОСОБА_4 .
Дана земельна ділянка нелажить ОСОБА_4 на підставі державного акту на земельну ділянку серія та номер ЯК 730084 виданого 10.08.2012 року Маньківським районним відділом земельних ресурсів.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 7123181500:02:001:0398, загальною площею 1,7306 га., для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована в Черкаській області Уманському районі, в адмінмежах Дзензелівської сільської ради.
Конфігурація земельної ділянки у даному витязі та державному акті є ідентичними.
Відповідно до Витягу №НВ-9960963252025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7123181500:02:001:0398 становить 23658,98 грн.
Позивач змушений звернутися до суду, так як тільки суд може встановити належне йому право власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, що і змусило його звернутися з відповідним позовом до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
За положеннями ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Частиною 4 ст. 19 ЦПК України для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні призначене загальне позовне провадження.
Керуючись ч. 7 ст. 7, ст. 11, ч. 8 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 53, 71, 83, 84, 85, 86, 91, 93, 95, 183, 185, 187, 189, 190-193, 196, 199, 257, ч. 2 ст. 261, ст. ст. 272, 353-355 ЦПК України, п. 8 ч. 11, 15.5 розділу ХІІІ перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Відкрити провадження в цивільній справі №701/518/25 за позовом ОСОБА_1 , представника позивача: ОСОБА_2 до Маньківської селищної ради, третіх осіб: Маньківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкоде майно.
Розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Проведення підготовчого засідання призначити на 19 червня 2025 року о 9 годині 00 хвилин в Маньківському районному суді Черкаської області (вул. Соборна, буд. 8, с-ще Маньківка Уманського (Маньківського) району Черкаської області).
Роз'яснити учасникам справи право на підставі ч. 7 ст. 7 ЦПК України, звернутись до суду з клопотанням про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні з метою запобігання розголошенню відомостей про інтимні чи інші особисті сторони життя учасників справи.
Учасникам справи надіслати копії ухвали про відкриття провадження у справі (в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення) протягом двох днів з дня її складення у відповідності до ч. 5 ст. 272 ЦПК України.
Відповідачам разом з копією ухвали про відкриття провадження у справі одночасно надіслати копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Зобов'язати відповідача одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу, а також третім особам.
У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Відзив підписується відповідачем або його представником. Відзив повинен містити: найменування (ім'я) позивача і номер справи; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем; обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, надану позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення документів і доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання; заперечення (за наявності) щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. До відзиву додаються: докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасника справи. До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачам для надання зустрічного позову встановити строк до 19 червня 2025 року.
Роз'яснити учасникам справи їх право на поставлення в першій заяві по суті справи, що ними подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. На запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням. Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання. Копія такої заяви свідка у той самий строк надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), відповіді на питання щодо обставин справи, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань. Якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів. Учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, над якою встановлено опіку чи піклування, член сім'ї або близький родич цих осіб), які можуть тягнути юридичну відповідальність для нього або таких членів сім'ї чи близьких родичів. Особа, яка відмовляється давати показання, зобов'язана повідомити причини відмови. Також учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання, якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи;якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Попередити учасників справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); найменування суду, до якого вона подається; номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів); зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення); інші відомості, що вимагаються цим Кодексом. Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Роз'яснити учасникам справи, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи. Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім'я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання.
Забезпечення доказів судом проводиться за правилами, встановленими ст. ст. 116-119 ЦПК України.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Уразі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Копію ухвали направити учасникам справи разом з судовими повістками.
Повідомити учасникам веб-адресу сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою вони можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається: https://mn.ck.court.gov.ua/sud2312/.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду лише в частині щодо недотримання правил підсудності впродовж 15 днів з дня її ухвалення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.Д.Калієвський