Справа №701/299/25
Номер провадження2/701/232/25
05 червня 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області
в складі: головуючого - судді - В.Л. Маренюка
за участю секретаря - Н.В. Філіпчак
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини.
На підставу своїх вимог спирається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка помер батько позивача ОСОБА_7 , після смерті якого Маньківською державною нотаріальною конторою 17.01.1990 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №183 за 1989р., зареєстроване в реєстрі за №44. Згідно даного свідоцтва, на підставі ст.529 Цивільного кодексу Української РСР, спадкоємцями майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є в рівних частках кожний: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 (позивач по справі), ОСОБА_10 .
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 47/100 частин будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Інша частина вказаного будинку в розмірі 53/100 належала матері ОСОБА_11 , яка подарувала цю частку будинку братові позивача ОСОБА_10 , про що 19.03.1991 року Маньківською державною нотаріальною конторою посвідчено договір дарування, зареєстрований в реєстрі за № 275.
Брат позивача ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 50 років в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області, про що 22.01.2024 року складено відповідний актовий запис № 15.
Після смерті брата Маньківською державною нотаріальною конторою 25.01.2025 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №23 за 2024 рік, зареєстроване в реєстрі за №140. Згідно даного свідоцтва, на підставі ст. 1262 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його брат - гр. ОСОБА_1 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 153/200 частки житлового будинку АДРЕСА_2 .
Решта майна за наявними документами є власністю баби позивача ОСОБА_9 та діда ОСОБА_12 .
Баба позивача ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, про що 26.07.1991 р. складено відповідний актовий запис № 44.
Дід позивача ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, про що 05.07.1995 року складено відповідний актовий запис № 60.
На час смерті баба позивача ОСОБА_9 проживала разом з дідом позивача ОСОБА_12 в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, що підтверджується інформацією, наведеною у погосподарських книгах Маньківської селищної ради.
З метою подальшого оформлення прав на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори за видачею відповідного свідоцтва про право на спадщину.
01.02.2025 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, яке належало бабі - ОСОБА_9 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 та дідові - ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадщину після якої прийняв дід - ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відмова мотивована тим, що заявником ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який встановлено ст549 ЦК УРСР.
При цьому нотаріусом повідомлено, що згідно копії погосподарської книги №1 Маньківської селищної ради Черкаської області на 1971,1972,1973р.р. с. Жолудьково за місцем проживання померлої ОСОБА_9 зі спадкодавцем проживав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Оскільки ОСОБА_8 не звертався до Маньківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , він вважається таким, що прийняв спадщину (стаття 549 розділу VІІ Цивільного кодексу Української РСР а саме: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном). Також повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 06.10.1995 року про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №188 за 1995 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_8 були відсутні. Також повідомлено, що 12.10.1995 року звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 . 14.10.1995 року звернулися ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 . Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 у встановлений строк не було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , тому постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовити.
У зв'язку з цим позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, який пропущено з поважної причини. При цьому, деякі спадкоємці, які подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , померли, а саме: ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , за наданою нотаріусом інформацією можливі спадкоємці померлих не звертались до нотаріальної контори, що є підтвердженням відсутності правонаступництва шляхом переходу прав на спадкування, тому відповідачами по справі визначено решту спадкоємців, які прийняли спадщину, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.
Позивач до суду не з'явився, але в своїй позовній заяві просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України", причини неявки суду не повідомил, відзив на позовну заяву не надали, заяви про розгляд справи в їх відсутність не надходило. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із того, що як дійсно встановлено в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Маньківка у віці 45 років помер батько позивача ОСОБА_7 , про що 17.06.1989 року складено відповідний актовий запис № 53, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно 27.02.2025 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті батька Маньківською державною нотаріальною конторою 17.01.1990 року було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №183 за 1989р., зареєстроване в реєстрі за №44. Згідно даного свідоцтва, на підставі ст.529 Цивільного кодексу Української РСР, спадкоємцями майна ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є в рівних частках кожний: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 (позивач по справі) та ОСОБА_10 .
Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з 47/100 частин будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 .
Інша частина вказаного будинку в розмірі 53/100 належала матері ОСОБА_11 , яка подарувала цю частку будинку братові позивача ОСОБА_10 , про що 19.03.1991 року Маньківською державною нотаріальною конторою посвідчено договір дарування, зареєстрований в реєстрі за № 275.
Брат позивача ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 50 років в смт. Маньківка Уманського району Черкаської області, про що 22.01.2024 року складено відповідний актовий запис № 15, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 22.01.2024 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Після смерті брата Маньківською державною нотаріальною конторою 25.01.2025 року позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом у спадковій справі №23 за 2024 рік, зареєстроване в реєстрі за №140. Згідно даного свідоцтва, на підставі ст. 1262 Цивільного кодексу України, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна гр. ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є його брат - гр. ОСОБА_1 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 153/200 частки житлового будинку АДРЕСА_2 .
Решта майна за наявними документами є власністю баби позивача ОСОБА_9 та діда ОСОБА_12 .
Баба позивача ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 81 року в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, про що 26.07.1991 року складено відповідний актовий запис № 44, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим повторно 23.01.2025 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Дід позивача ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 86 років в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, про що 05.07.1995 року складено відповідний актовий запис № 60, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим повторно 23.01.2025 року Маньківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
На час смерті баба позивача ОСОБА_9 проживала разом з дідом позивача ОСОБА_12 в селищі Жолудькове Маньківського району Черкаської області, що підтверджується інформацією, наведеною у погосподарських книгах Маньківської селищної ради.
З метою подальшого оформлення прав на вказане спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами по АДРЕСА_2 , позивач звернувся до Маньківської державної нотаріальної контори за видачею відповідного свідоцтва про право на спадщину.
01.02.2025 року завідувачем Маньківської державної нотаріальної контори Шевченко Н.Г., позивачу надано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно, яке належало бабі - ОСОБА_9 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_7 та дідові - ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , спадщину після якої прийняв дід - ОСОБА_8 , але не оформив своїх спадкових прав у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Відмова мотивована тим, що заявником ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який встановлено ст549 ЦК УРСР.
При цьому нотаріусом повідомлено, що згідно копії погосподарської книги №1 Маньківської селищної ради Черкаської області на 1971,1972,1973р.р. с. Жолудьково за місцем проживання померлої ОСОБА_9 зі спадкодавцем проживав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Оскільки ОСОБА_8 не звертався до Маньківської державної нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_7 , він вважається таким, що прийняв спадщину (стаття 549 розділу VІІ Цивільного кодексу Української РСР а саме: визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном).
Також повідомлено, що на підставі заяви ОСОБА_2 від 06.10.1995 року про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 , державним нотаріусом Маньківської державної нотаріальної контори Заїчко В.П., була відкрита спадкова справа №188 за 1995 рік. За даними Спадкового реєстру було перевірено наявність відкритої спадкової справи, спадкового договору чи заповіту, складеного спадкодавцем. На момент заведення спадкової справи, заповіти, спадкові договори та спадкові справи на ім'я та від імені ОСОБА_8 були відсутні.
Також повідомлено, що 12.10.1995 року звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 . 14.10.1995 року звернулися ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька - ОСОБА_8 .
Нотаріусом повідомлено, що оскільки ОСОБА_1 у встановлений строк не було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , тому постановлено у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовити.
У зв'язку з цим, вимушений звернутись до суду з даним позовом про визначення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини, який пропущено з поважної причини.
Деякі спадкоємці, які подали заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , померли, а саме: ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , за наданою нотаріусом інформацією можливі спадкоємці померлих не звертались до нотаріальної контори, що є підтвердженням відсутності правонаступництва шляхом переходу прав на спадкування, тому відповідачами по справі визначено решту спадкоємців, які прийняли спадщину.
Позивач також є спадкоємцем першої черги за законом за правом представлення відповідно до ст. 1266 ЦК України та ст. 529 ЦК УРСР, оскільки батько позивача ОСОБА_7 помер раніше свого батька ОСОБА_8 .
Раніше у встановлений законом шестимісячний строк звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини об'єктивно у позивача не було можливості, оскільки безпосередньо після смерті діда-спадкодавця позивач хворів, у зв'язку з чим в період з 02.07.1995 року до 30.12.1995 року перебував на амбулаторному лікуванні, у зв'язку з чим перебував під постійним наглядом лікарів у зв'язку з хворобою, отримував медикаментозне та інше призначене процедурне лікування, що підтверджується відповідною довідкою лікуючого лікаря від 17.02.2025. За станом свого здоров'я у зв'язку з хворобою позивач перебував під постійним наглядом у лікарів внаслідок хвороби, був вимушений лікуватись та постійно обстежуватись, щоб підтримувати життєздатність.
Тим часом, шестимісячний строк на подання заяви про прийняття спадщини сплив, і виявилось, що оформити спадщину в даний час немає можливості в зв'язку з пропущенням строку для подання заяви про прийняття спадщини.
По суті, з наданої постанови нотаріуса вбачається, що позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, та у зв'язку з пропуском строку на подання заяви до нотаріуса.
Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Оскільки підтверджується документально, що стан здоров'я позивача потребував постійного лікарського нагляду, позивач постійно перебував на лікуванні, що об'єктивно не давало можливості вчасно звернутись до нотаріуса, і є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, тому суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 16, 1216, 1218, 1222, 1223, 1225, ч.3ст.1272 ЦК України, суд, -
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , додатковий строк тривалістю в два місяці для подання до Маньківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 в селищі Жолудькове, Маньківського району, Черкаської області, актовий запис № 60 від 05.07.1995 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя В.Л. Маренюк