05.06.2025
Справа № 696/1175/24
1-кп/696/38/25
05 червня 2025 року м. Кам'янка
Кам'янський районний суд Черкаської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 12024250350000755 від 05 вересня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, -
У провадженні Кам'янського районного суду Черкаської області знаходиться кримінальна справа за обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 12024250350000755 від 05 вересня 2024 року стосовно ОСОБА_4 за ознаками вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Захисник ОСОБА_5 звернулася до суду з клопотанням про призначення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_4 для вирішення питання щодо його осудності та психічного стану.
В судовому засіданні обвинувачений та його захисник підтримали клопотання, просили призначити експертизу.
Прокурор проти задоволення клопотання сторони захисту не заперечив, вбачаючи підстави для призначення експертизи.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, суд дійшов таких висновків.
Згідно із ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Пунктом 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» від 30 травня 1997 року № 8, роз'яснено, що судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених законом.
З письмових доказів у справі, а саме з довідки № 1118 військово-лікарської комісії від 21 червня 2024 року за № 103 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Непридатний до служби у підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах, яка власноручно підписана ОСОБА_4 26 червня 2024 року (а.с. 106).
Суд звертає увагу на те, що згідно з Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, яким врегульовано процедуру оскарження результатів медичного огляду, у разі незгоди із рішенням ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із відповідною скаргою, а у разі незгоди із ВЛК вищого рівня - звернутися до ЦВЛК або до суду.
Однак обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не надали суду доказів про те, що ОСОБА_4 звертався до регіональної ВЛК зі скаргою чи заявою щодо перегляду постанови ВЛК й викладеного у довідці ВЛК від 21 червня 2024 року висновку про його придатність до військової служби, а також доказів звернення зі скаргою до ЦВЛК або до суду.
Суд зауважує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані, або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Також відсутні медичні документи щодо розладу психічної діяльності або психічного захворювання у ОСОБА_4 , дані про неадекватну поведінку особи під час вчинення злочину або після нього.
Окрім того, у матеріалах відсутні докази, які б вказували на необхідність тривалого стаціонарного обстеження ОСОБА_4 в умовах психіатричного закладу.
Отже, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у обвинуваченого та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Враховуючи вищенаведене, суд не вбачає об'єктивних підстав для призначення стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 амбулаторної судово-психіатричної експертизи.
Керуючись ст.ст. 110, 242, 332, 372, 376, 509 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення обвинуваченому ОСОБА_4 амбулаторної судово-психіатричної експертизи відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухали може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1