04.06.2025
Справа № 696/630/25
№ 2-н/696/40/25
04 червня 2025 року м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) боргу спожитий природний газ,
ТОВ «Холд Лімітед» звернулось в суд із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 8024 грн. 13 коп., 3% річних у розмірі 335 грн. 69 коп., інфляційних втрат у розмірі 1344 грн. 49 коп. та суми сплаченого судового збору у розмірі 302 грн. 80 коп.
Посилались на те, що ОСОБА_1 приєдналась до умов Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, шляхом підписання Заяви-приєднання 05.03.2018, та йому, як суб'єкту ринку природного газу, присвоєно ЕІС-код 56XM38Н00004700Z.
Пунктом 2.1 розділу ІІ Типового договору визначено, що постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу у необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Типовим договором.
ТОВ «Черкасигаз Збут» здійснило постачання природного газу боржнику за адресою: АДРЕСА_2 для використання у побуті.
05.07.2024 між ТОВ «Черкасигаз Збут» та ТОВ «Холд Лімітед» укладено договір про відступлення права вимоги №05/07-24, відповідно до умов якого, первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв право вимоги заборгованостей, строк оплат яких настав (право вимоги), які виникли за договорами постачання природного газу, які були укладені між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовими споживачами за переліком та у сумах, які зазначені у додатку1 до цього Договору.
Відповідно до Акту та Реєстру боржників - Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, ТОВ «Холд Лімітед» набув права грошової вимоги до боржника у розмірі 8024 грн. 13 коп.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із статтею 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вивчивши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд приходить до наступного.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Наказне провадження - це самостійний і спрощений вид судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою про видачу судового наказу особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Порядок вирішення справ у наказаному провадженні законодавцем визначено у Розділі ІІ «Наказне провадження» ЦПК України (статті160-173).
Статтею 160 ЦПК України визначено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно з пунктом3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до частин 1, 3 ст. 163 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. До заяви про видачу судового наказу додаються:1)документ,що підтверджує сплату судового збору; 2)документ,що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3)копія договору, укладеного в письмовій (втому числі електронній) формі,за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4)інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Також, у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються і перелік доказів,якими заявник обґрунтовує обставини,на яких ґрунтуються його вимоги (п.4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України).
Таким чином, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок у силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, так як право на суд не є абсолютним.
Заявником додано до заяви про видачу судового наказу копію Договору про відступлення права вимоги №05/07-24 від 05.07.2024, який укладено між ТОВ «Черкасигаз Збут» та ТОВ «Холд Лімітед».
Пунктом 1.1 вказаного Договору визначено, що на умовах цього Договору первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги заборгованостей, строк оплат яких настав (право вимоги), які виникли за договорами постачання природного газу, які були укладені між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовими споживачами за переліком та у сумах, які зазначені у додатку1 до цього Договору.
Натомість, заявником не надано додаток1 до Договору про відступлення права вимоги №05/07-24 від 05.07.2024, що позбавляє суд можливості встановити чи прийняв ТОВ «Холд Лімітед» право вимоги заборгованості, строк оплат якої настав (право вимоги), яка виникла за договором постачання природного газу, який був укладений саме між ТОВ «Черкасигаз Збут» та побутовим споживачем ОСОБА_2 , а також суму такої вимоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
За приписами статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо, зокрема, заява подана з порушеннями вимог ст.163 цього Кодексу.
Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 24.12.2024 до акту приймання-передачі права вимоги від 24.12.2024 до Договору про відступлення права вимоги № 05/07-24, сума заборгованості за особовим рахунком НОМЕР_2 , що належить боржнику ОСОБА_1 , складає 8024 грн. 13 коп.
Крім того, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу ТОВ «Холд Лімітед» зазначив період, за який нарахована заборгованість у розмірі 8024 грн. 13 коп., а саме з 01.02.2022 по 30.04.2022, та просив не застосувати строк позовної давності до своїх вимог про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Із розрахунків заборгованості по особовому рахунку боржника за період з лютого 2022 року по квітень 2025 року, наданих заявником, вбачається, що станом на лютий 2022 року борг складав 3108 грн. 66 коп., а станом на квітень 2022 року 8024 грн. 13 коп.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заборгованість виникла до початку відліку позовної давності наведеної у заяві.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті. Також суд не наділений повноваженнями в межах наказного провадження здійснювати розрахунки сум.
Відтак, безспірними є вимоги заявника, що випливають із зазначених і неоспорюваних цивільно-правових відносин. Вимоги заявника викладаються у заяві про видачу судового наказу та підтверджуються відповідними документами, які своєю чергою мають бути вагомими, переконливими і такими, що не викликають підозри щодо їх достовірності.
Тому суд вважає, що наявні розбіжностей між заявленими вимогами та доказами підтвердження заборгованості.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23.12.2011 № 14, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя, в установлених законом випадках, за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Абзацом 2 частини 10 вище указаної Постанови передбачено, що цивільне процесуальне законодавство не передбачає можливості часткового задоволення заяви про видачу судового наказу, оскільки він видається лише за умови безспірності вимог.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 13 даної Постанови, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Окрім того, вказана Постанова орієнтує суди на те, що наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі,є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Покликання заявника на те, що у зв'язку із запровадженими карантинними обмеженнями та введенням воєнного стану відбувалося зупинення перебігу строку позовної давності, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
Встановлення обставин зупинення перебігу строку позовної давності виходить за межі інституту наказаного провадження. Так, стаття 165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин зупинення позовної давності.
Пропуск позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника у порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
З урахуванням вказаних обставин, заявлені вимоги не є безспірними, оскільки з'ясування питання щодо дотримання позовної давності можливо лише у порядку позовного провадження.
Водночас, п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Суд приходить до висновку щодо наявності правових підстав для відмови у видачі судового наказу з тих підстав, що вимогу пред'явлено за період, що виходить за межі загальної позовної давності, оскільки станом на лютий 2022 року вже існувала заборгованість у розмірі 3108 грн. 66 коп., при цьому загальні вимоги товариства включають і даний борг також.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Частиною другою статті 167 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
З огляду на викладене вище, при розгляді даного питання у наказному провадженні, з урахуванням доданих до заяви про видачу судового наказу документів, суд фактично позбавлений можливості встановити наявність чи відсутність спору про розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ«Холд Лімітед», а також всі обставини і підстави для правильного та об'єктивного розгляду.
Таким чином, вивчивши заяву ТОВ «Холд Лімітед» про видачу судового та додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що у видачі судового наказу необхідно відмовити, оскільки із заявлених вимог вбачається спір про право.
До того ж, заявником не додано до заяви про видачу судового наказу всіх доказів, якими він обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Отже, доводи, що наведені у заяві, не знайшли свого підтвердження, відповідно, належними та допустимими доказами, а тому суддя приходить до висновку про те, що наявні підстави, зокрема визначені п.п.1, 8 ч.1 ст.165 ЦПК України, для відмови у видачі судового наказу.
Крім цього, згідно відомостей з реєстру територіальної громади № 1367/10-16 від 04 червня 2025 року ОСОБА_1 по тій адресі, яка вказана у заяві на видачу судового наказу, не зареєстрована, а значиться по АДРЕСА_1 .
Згідно пункту 2 частини 2 статті 163 ЦПК України заява на видачу судового наказу повинна містити відомості по місце проживання або перебування боржника.
Подана заява таким вимогам не відповідає, так як та адреса проживання чи перебування боржника, що зазначена в ній, не являється її місцем реєстрації проживання.
Тому у видачі судового наказу також слід відмовити і з цієї підстави також, так як всупереч пункту 1 частини 1 статті 165 ЦПК України заява подана з порушенням статті 163 ЦПК України.
Відповідно до ст.166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу,не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 163, 165, 166, 167, 260-261, 353-355 ЦПК України суддя,
постановив :
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Холд Лімітед» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) боргу спожитий природний газ.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Крім того, заявник має право звернутися до суду з аналогічними вимогами у спрощеному позовному провадженні.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її вручення.
Суддя: В.В.Шкреба