Справа № 645/1840/25
Провадження № 2/645/1507/25
04 червня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Федорової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Федоровської Д.І.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу № 645/1840/25 за позовом:
Акціонерного товариства «СЕНС БАНК»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В провадженні Немишлянського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 619302390 від 17.11.2020 року у загальному розмірі 315498,16 грн., а також судові витрати в сумі 3 785,98 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 25366,61 грн.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.03.2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.
21.04.2025 року від уповноваженого представника відповідача - адвоката Пузіна Д.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому сторона відповідача зокрема просить суд витребувати у позивача оригінали електронних доказів, копії якої долучено до матеріалів справи, а саме: оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2020 року, надіслану відповідачем до АТ "Альфа-Банк". В обґрунтування клопотання зазначено, що відповідач підписав з АТ «Альфа Банк» Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (Далі - Оферта), в якій він просить відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт, погодившись, що вказана Оферта разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Однак, з вказаної Оферти вбачається, що вона не містить розміру кредитного ліміту, розміру процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, наслідки порушення умов кредитування, а також не містить інших істотних умов кредитного договору. Представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів, які б підвереджували, що відповідач був ознайомлений з усіма істотними умовами договору. Також, представник відповідача вказав, що ставить під сумнів відповідність поданих паперових копій електронних доказів, які долучені до позовної заяви оригіналам, а саме: Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2020 року, надіслану відповідачем до АТ «Альфа-банк».
24.04.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просив суд відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів, вказавши, що з огляду на наявність декількох документів з живим підписом Відповідача та масштабність архіву кредитних справ АТ "Сенс Банку" вбачає за недоречне витребовувати оригінал Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2020 року. Також, представник позивача вказує, що відзив поданий із пропуском строку на його подання, у зв'язку із чим просить суд залишити відзив без розгляду та повернути його стороні відповідача.
Представник позивача в підготовче судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву представник позивача просив суд провести підготовче судове засідання за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в підготовче судове засідання не з'явився, 04.06.2025 року надав заяву про проведення підготовчого судового засідання без його участі, підтримав подане клопотання про витребування доказів та просив суд призначити справу до судового розгляду.
Суд, вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Щодо клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду та повернення його позивачеві.
Так, ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25.03.2025 року відкрито провадження по справі та призначено по справі підготовче судове засідання. Також, визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача зазначає,що представник відповідача - адвокат Пузін Д.М. був долучений до підсистем "Електронний суд" та отримав доступ до справи 03.04.2025 року
Згідно копії поштового повідомлення про отримання поштового відправлення, відповідач отримав пакет документів, в тому числі копію ухвали про відкриття провадження по справі 08.04.2025 року.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Частиною 7 ст. 178 ЦПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно зі ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
У даному випадку у системному зв'язку з наведеними вище приписами застосуванню підлягають також норми ст. 126 ЦПК України, за якими право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, право на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для його подання, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
За приписами ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов'язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Реалізація процесуальних прав та обов'язків учасників справи перебуває у тісному зв'язку зі стадіями судового провадження і пов'язана з перебігом процесуальних строків.
Процесуальний строк, виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми, і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.
Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.
Процесуальні строки, з поміж іншого, виступаючи засобом регламентації процесуальних дій учасників справи також виконують функцію юридичного факту, тобто спричиняють виникнення, зміну або припинення процесуальних прав та обов'язків. У механізмі правової регламентації судочинства процесуальні строки мають правоутворююче та преклюзивне значення для суб'єктивних процесуальних прав та обов'язків.
При цьому,як зазначив Верховний Суду своїй постанові від 29вересня 2022 року по справі № 500/1912/22, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Слід зазначити, що вищевказана справа розглядається в період дії воєнного стану.
Верховний суд у вказаній постанові, окрім іншого зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 6 рекомендацій Ради суддів України «Щодо роботи в умовах воєнного стану», зазначено про виважений підхід до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення різного роду строків, та по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Верховний Суд у своєму повідомленні щодо особливості здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан зазначив також, що «запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків». 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Згідно з даним наказом Верховний суд акцентував судам, що варто ураховувати, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків. Окрім того Судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов'язаних з поверненням процесуальних документів, залишення їх без руху, встановлення процесуальних строків та, по можливості, продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану. Із даних рекомендацій слідує, що введення воєнного стану фактично визнається поважною причиною пропуску строку.
Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов'язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.
При цьому суд зважає на важливість подання кожною стороною процесу письмових заяв та доказів по суті справи, оскільки саме на підставі таких заяв та поданих доказів буде розглядатися справа по суті.
Виходячи з наведеного, зважаючи на строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого судом для подання відповідачем відзиву, та який не є надмірним, а також враховуючи ту обставину, що відзив поданий відповідачем до початку призначення справи до судового розгляду, суд вважає можливим прийняти відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
В матеріалах справи міститься клопотання сторони відповідача про витребування доказів, в якому представник позивача просить суд витребувати у позивача оригінали електронних доказів, копії яких долучено до матеріалів справи, а саме: оферту на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2020 року, надіслану відповідачем до АТ "Альфа-Банк".
Сторона позивача самостійно позбавлена можливості отримати вказані в клопотанні докази.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд, розглянувши вищевказані клопотання, вважає, що вказані докази мають значення для встановлення обставин в межах предмету спору, у зв'язку з чим вважає можливим задовольнити клопотання сторони відповідача та витребувати вищевказані докази.
Будь-яких інших заяв та клопотань в підготовчому судовому засіданні не надходило.
В ході підготовчого судового засідання судом виконано вимоги ч. 2 ст. 197 ЦПК України, в тому числі:
- вирішено питання про склад осіб, які братимуть участь у справі;
- визначено дату, час і місце проведення судового засідання для розгляду справи по суті;
- вирішено питання щодо порядку з'ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та на які відповідач посилається, як на підставу своїх заперечень, та порядку дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті.
Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 247 ЦПК України, -
Клопотання представника відповідача про витребування доказів - задовольнити.
Витребувати у Акціонерного товариства «Сенс Банк» оригінал оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії від 17.11.2020 року - для огляду та дослідження в судовому засіданні.
Виконання ухвали покласти на керівництво Акціонерного товариства «Сенс Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 100).
Закрити підготовче провадження по даній справі.
Цивільну справу №645/1840/25 за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором призначити до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 11:00 год 16 червня 2025 року в залі судових засідань Немишлянського районного суду м. Харкова.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Федорова