Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/4856/25
Провадження № 1-кс/644/644/25
05.06.2025
05 червня 2025 року.
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на постанову дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 2 НГУНП в Харківській області від 20.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12025226210000223 від 14.05.20205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, -
03.06.2025 ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Індустріального районного суду м. Харкова зі скаргою в порядку ст.303 КПК України, в якій просив скасувати постанову дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 2 НГУНП в Харківській області від 20.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12025226210000223.
Вивчивши скаргу та додані до неї матеріали, вважаю, що скарга підлягає поверненню заявнику виходячи з наступного.
Із змісту скарги вбачається, що заявником оскаржується рішення дізнавача про закриття кримінального провадження.
Пунктом 3 частини 1статті 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Частиною 2статті 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Конституцією України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Крім цього, частина 1статті 29 КПК України передбачає, що кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою.
Статтею 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлено, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови через систему закладів дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, освіти дорослих, а також через підтримку неформальної та інформальної освіти, спрямованої на вивчення державної мови. Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.
Поряд із цим, Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).
Отже, гарантоване право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених законом механізмів (процедур).
Відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Згідно з рішенням Конституційного суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99 про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким" державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо),а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Отже, мовою актів, роботи, діловодства та документації в судах України є виключно Українська мова.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом. Навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисне застосування її з порушенням вимог українського правопису і стандартів державної мови, а також створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.
Відповідно до статті 14 цього Закону у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
У судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
З матеріалів скарги вбачається, що вона повністю написана російською мовою, а саме мовою країни-агресора.
Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Також в постанові Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №521/12324/18 (провадження №51-5817кмо21) вказано: «передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання документів (у тому числі апеляційних і касаційних скарг) українською мовою не є перешкодою у доступі до правосуддя та не звужує права учасників провадження за мовною ознакою, оскільки процесуальним законодавством гарантовано право учасників провадження щодо користування ними в судовому процесі рідною мовою або мовою, якою вони володіють.».
Слідчий суддя звертає увагу, що дотримання учасниками кримінального провадження вимог до мови, якою здійснюється кримінальне провадження, що включає необхідність подання процесуальних документів (заяв, клопотань, скарг) державною мовою, є однією з загальних засад кримінального провадження, які визначені у частині першій статті 7 КПК України.
Відтак, звернення до суду з процесуальними документами (клопотаннями, заявами, скаргами) на будь-якій іноземній мові, зокрема російській, без подання їх перекладу державною мовою, є неприпустимим.
Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені також в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 9901/98/19 та від 12.02.2020 у справі № 9901/12/20.
Подана ОСОБА_2 скарга на рішення дізнавача про закриття кримінального провадження складена російською мовою і не відповідає загальним засадам кримінального процесуального судочинства.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Згідно пункту 3 частини 2 статті 304 КПК України скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
З наведених положень КПК України випливає, що початок перебігу строку на оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення ними відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР починається після спливу встановленого ч. 1 ст. 214 КПК України строку вчинення цієї процесуальної дії тривалістю у 24 години з моменту отримання заяви чи повідомлення особи про кримінальне правопорушення, тобто з дня, наступного за тим, в який закінчився перебіг 24-годинного строку для реєстрації відомостей.
Аналогічна правова позиція викладена в Узагальненні Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017.
Скарга до суду подана ОСОБА_2 03.06.2025, тобто поза межами строку, визначеного ч.1 ст. 304 КПК України.
Клопотання про поновлення процесуального строку матеріали, що надійшли до суду, не містять.
Враховуючи, що скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР викладена російською мовою та подана заявником після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 304 КПК України, суд вважає, що скарга підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 214, 303, 304 КПК України, суддя -
Скаргу ОСОБА_2 на постанову дізнавача СД ВП № 1 ХРУП № 2 НГУНП в Харківській області від 20.05.2025 про закриття кримінального провадження № 12025226210000223 від 14.05.20205 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, - повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Слідчий суддя: ОСОБА_1