справа № 631/512/25
провадження № 3/631/297/25
03 червня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Пархоменко Ірина Олександрівна, при секретарі судового засідання Ляшенко І. М., за участю прокурора Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області Малюкіна Р. В., особи щодо якої ставиться питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дерегівка Харківської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РВ ГУМВС України в Харківській області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , працює сапером у ТОВ «Українські сервіси розмінування», має на утриманні неповнолітню дитину, сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП
До Нововодолазького районного суду Харківської області від Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли адміністративні матеріали щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, справа № 631/512/25 (провадження № 3/631/297/25), за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, справа № 631/513/25 (провадження № 3/631/298/25), об'єднані постановою судді від 03 червня 2025 року в одне провадження, справа № 631/512/25 (провадження № 3/631/297/25).
З протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язаного з корупцією № 161/25, складеного 13 травня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , який 21 листопада 2024 року звільнений з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, який відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб?єктом, на якого поширюється дія цього закону, не виконав вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, 20 квітня 2025 року о 14 годині 22 хвилини, чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
За протоколом про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 162/25, складеним 13 травня 2025 року, ОСОБА_1 , який 21 листопада 2024 року звільнений з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та за п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб?єктом, на якого поширюється дія цього закону, не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01 січня 2024 року по 21 листопада 2024 року, чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушень пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, визнав повністю та щиро розкаявся. Вказав, що дійсно подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, невчасно через неуважність, просив строго не карати.
Прокурор Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Малюкін Р. В. у судовому засіданні вказав, що на його думку у діяннях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, за ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктом є порушення вимоги ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Об'єктивна сторона правопорушення ? сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення. Оскільки склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, то для наявності об'єктивної сторони такого правопорушення закон вимагає встановлення лише діяння (дії або бездіяльності). Для встановлення ознак складу цього правопорушення необхідно підтвердження одночасно таких двох обставин: 1) наявність факту несвоєчасного подання е-декларації та 2) відсутність поважних причин щодо неподання е-декларації у визначений законом строк. ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме: 06 травня 2025 року о 19 годині 16 хвилин, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01 січня 2024 року по 21 листопада 2024 року, (при звільненні), чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме: 20 квітня 2025 року о 14 годині 22 хвилин, подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2024 рік, чим вчинив правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Щодо умислу зазначив, що ОСОБА_1 - декларант, знаючи про обов'язок подання щорічної електронної декларації та декларації при звільненні, подав їх з порушенням встановленого строку.
Днем виявлення будь-якого адміністративного правопорушення є день складання та підписання уповноваженою на те особою протоколу про вчинення адміністративного правопорушення.
Обставини, що пом'якшують чи посилюють відповідальність - відсутні.
Просив визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, висновок прокурора, дослідивши матеріали справи та наявні у ній письмові докази, а також безпосередньо перевіривши у нарадчій кімнаті відкрите електронне джерело - офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції - Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://рublіс.nazk.gov.ua), суддя дійшов такого.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України № 1700-VII від 14 жовтня 2014 року «Про запобігання корупції».
Абзацем 12 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
За п. 1 ч. 1 ст. 65 - 1 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Суддею встановлено, що 13 травня 2025 року старшим оперуповноваженим в особливо важливих справах Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Пліс А. О. складено протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією № 161/25, 162/25 щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до абз. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноваженими суб'єктами у сфері протидії корупції є органи Національної поліції.
Згідно з п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
За письмовим запитом в установленому законом порядку безоплатно одержує від державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб державної форми власності інформацію, необхідну для виконання визначених цим Законом завдань та повноважень поліції, у тому числі стосовно військовополонених, у вигляді та у формі, що зазначені в такому запиті (п. 36 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»).
Вжиття заходів для виявлення адміністративних правопорушень передбачає, в тому числі, збирання органами поліції у процесуально передбаченому порядку будь-яких фактичних даних - доказів, які могли б вказувати про таке правопорушення.
Приписами ч. 2 ст. 251 КУпАП унормовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Статтею 255 КУпАП визначено перелік суб'єктів, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, а саме, мають право складати протоколи за ст. ст. 172-4 - 172-9, 172-9-2 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище), НАЗК (в частині правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище).
Перелік службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, наведено у примітках до ст. 51-3, 56 Закону України «Про запобігання корупції».
Закріплені в Законі України «Про Національну поліцію» дискреційні повноваження поліції щодо виявлення адміністративних правопорушень, навіть за наявності встановлених Законом України «Про запобігання корупції» конкретних повноважень НАЗК щодо контролю за дотриманням суб'єктами декларування вимог фінансового контролю, не свідчать про відсутність повноважень в органів поліції на виявлення адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Аналогічна позиція міститься у листі НАЗК Голові Національної поліції України від 06 лютого 2019 року № 44-01/8418/19, рішенні Вищої Ради правосуддя від 10 лютого 2021 року у справі № 300/1дп/15-21.
Порядок оформлення в органах Національної поліції України матеріалів про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376.
Згідно з п. 6 Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, передбачено, що Національна поліція для виконання покладених на неї завдань має право одержувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також громадян їх об'єднань інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.
Відповідно до вимог пункту 13 розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09 листопада 2015 року № 83 (у редакції наказу Національної поліції України від 31 липня 2019 року № 765), ДВБ для виконання покладених завдань і функцій має право складати відповідно до вимог законодавства України протоколи про адміністративні правопорушення за фактами вчинення поліцейськими, державними службовцями та іншими працівниками поліції адміністративних правопорушень, пов?язаних з корупцією.
Резюмуючи викладене суддя доходить висновку, що працівники Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України є уповноваженими особами на виявлення правопорушень, пов'язаних з корупцією та складання відповідних протоколів, а отже протоколи про адміністративне правопорушення, пов'язані з корупцією № 161/25, 162/25 складені належною уповноваженою посадовою особою. Те саме стосується доказів, наявних у адміністративних матеріалах.
Щодо суб'єкта правопорушення, суддя зазначає таке.
Згідно з п. 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 лютого 2020 року № 81) склад осіб, які перебувають на службі цивільного захисту, поділяється на рядовий і начальницький. Начальницький склад поділяється на молодший, середній, старший і вищий. Особам начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання: молодший начальницький склад - молодший сержант служби цивільного захисту, сержант служби цивільного захисту, старший сержант служби цивільного захисту, старшина служби цивільного захисту, прапорщик служби цивільного захисту, старший прапорщик служби цивільного захисту.
Відповідно до наказу тимчасового виконувача обов?язків начальника Міжрегіонального центру ДСНС від 22 серпня 2024 року № 459-НК/87 ОСОБА_1 з 22 серпня 2024 року призначено на посаду сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру ДСНС.
Згідно з наказом начальника Міжрегіонального центру ДСНС від 10 серпня 2023 року № 554-HK/87 ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання «сержант служби цивільного захисту».
24 серпня 2022 року ОСОБА_1 склав присягу служби цивільного захисту.
Відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII особи начальницького складу служби цивільного захисту є суб?єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи особою начальницького складу служби цивільного захисту, є суб?єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», а відтак суб'єктом відповідальності за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією адміністративних проступків.
Наказом начальника Міжрегіонального центру ДСНС від 21 листопада 2024 року № 642-HK/87 ОСОБА_1 21 листопада 2024 року звільнено з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру ДСНС.
Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності ОСОБА_1 не продовжував та не розпочав знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1700-VІІ суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
За протоколами № 161/25, 162/25 від 13 травня 2025 року ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративних проступків за ч. 1 ст. 172 - 6 КУпАП.
Частина 1 ст. 172 - 6 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно з приміткою до ст. 172-6 КУпАП суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та третьою цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Абзацем 2 ч. 2 ст. 45 Закону встановлено, щоособи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«т» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Так, ОСОБА_1 , який 21 листопада 2024 року звільнився з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру ДСНС, 20 квітня 2025 року о 14 годині 22 хвилин подав щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Посилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/4a0954c9-62f3-4113-8de2-b747143dff53.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2024 рік (яку відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону повинен був подати до 01 квітня 2025 року, фактично подав 20 квітня 2025 року, тобто несвоєчасно.
Окрім того, відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08 листопада 2023 року № 252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.
Суддею встановлено, що ОСОБА_1 , який 21 листопада 2024 року звільнився з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру ДСНС, 06 травня 2025 року 19 годині 16 хвилин подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Посилання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/b80e319c-c21c-4a92-a48b-ca47d68801b3.
Отже, ОСОБА_1 , припинивши 21 листопада 2024 року службу в ДСНС, декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону повинен був подати упродовж 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності) подав 06.05.2025, тобто несвоєчасно.
Доказів поважності причин пропуску строку, встановленого законом, для подання декларації після звільнення та для подання декларації за 2024 рік матеріали справи не містять й ОСОБА_1 не надавались.
На виконання приписів ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративним проступків, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також декларації при звільненні.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Виходячи із диспозиції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов'язаним з корупцією, що вчиняється суб'єктом правопорушення, який усвідомлював, що його бездіяльність є порушенням Закону (є протиправною), тягне за собою адміністративну відповідальність, і бажав так чинити, або свідомо допускав, що така бездіяльність призведе до порушення Закону, хоча не бажав його порушувати.
ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, та розуміючи, що є суб?єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», беззаперечно був обізнаний щодо свого обов'язку подання у відповідні терміни щорічної декларації та декларації при звільненні особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а тому, порушуючи строки подання цих декларацій, достеменно розумів наслідки.
При дослідженні доказів у справі суддею не встановлено, що ці докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому правові підстави для визнання їх недопустими відсутні.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Отже, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуально рішення, суддя дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 , 21 листопада 2024 року звільнений з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 20 квітня 2025 року о 14 годині 22 хвилин, подав без поважних причин щорічну декларацію за 2024 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто не виконав вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
А також, ОСОБА_1 , 21 листопада 2024 року звільнений з посади сапера-оператора відділення механізованого розмінування групи механізованого розмінування частини механізованого розмінування Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування та швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій, являючись згідно з п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 06 травня 2025 року о 19 годині 16 хвилин, подав без поважних причин декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції, тобто не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв?язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Місцем вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є місце фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
Часом вчинення адміністративного правопорушення, пов?язаного з корупцією, є 20 квітня 2025 року о 14 годині 22 хвилин, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 щорічної декларації за 2024 рік, а також 06 травня 2025 року о 19 годині 16 хвилин, тобто дата та час несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації при звільненні.
Положення ст. 38 та інших норм КУпАП зазначають, що законодавець пов'язує початок обчислення строку виявлення правопорушення з моментом, коли встановлено, що у діях особи є склад правопорушення (встановлено правопорушення).
Дії особи, що має право скласти протокол, до моменту складання протоколу можуть свідчити, що виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що таке діяння містить склад адміністративного правопорушення (встановлено об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт, суб'єктивну сторону), зазначається тільки при складанні протоколу і саме з дати його складання слід рахувати строк накладання стягнення.
З огляду на викладене, датою виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є момент з'ясування всіх необхідних даних і отримання пояснень, оскільки лише після цього можливо встановити всі необхідні ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто є дата складання протоколу щодо ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1, 2, 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зауважив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
З рапорту, складеного старшим оперуповноваженим в особливо важких справах Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України капітаном поліції Пліс А. О. вбачається, що згідно з даними Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов?язані з корупцією правопорушення та ІТС «ІНП України» відомості щодо притягнення до відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення відомості щодо ОСОБА_1 відсутні.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Обираючи вид адміністративного стягнення, суддя враховує приписи ст. 23 КУпАП, якими визначено, що адміністративне стягнення застосовується не тільки з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, й бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, те що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за ст. 35 КУпАП, суддею не встановлено.
За ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Ураховуючи викладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким чином, з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір по справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 34, 35, 36, 38, 40-1, 172-6, 245, 279, 280, 283-285, 287 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (ІBAN): UA948999980313010106000020559; код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100; код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП - електронне адміністрування податку).
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Копію постанови протягом трьох днів вручити або вислати особі, щодо якої її винесено.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
В разі несплати штрафу у строк встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І. О. Пархоменко