Справа№ 953/3353/25
н/п 3/953/1225/25
"04" червня 2025 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Бородіна Н.М., за участю прокурора Курченко І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м.Харкова, громадянина України, який є депутатом Харківської обласної ради, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 172-5 КУпАП
встановив:
До Київського районного суду м.Харкова з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов протокол про адміністративне правопорушення №161, складений 09.04.2025 року у відношенні ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-5 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Харківської обласної ради, являючись відповідно до п.п. «б» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом на якого поширюються дія цього Закону, безпосередньо 24.09.2024р. одержав для себе від ОСОБА_2 подарунок (нежитлові приміщення ІІ-ого поверху №4-1-:-4-14 в літ. «А-2», що знаходяться за адресою : м.Харків, пр-т. Тракторобудівників,б.71), чим порушив вимоги ч.2 ст. 23 ЗУ «Про запобігання корупції», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-5 КУпАП . Місцем вчинення правопорушення в протоколі зазначена адреса: м.Харків, вул.Сумська,б.64 .
До суду від захисника ОСОБА_1 надійшло клопотання про повернення протоколу на доопрацювання, враховуючи невірне встановлення місця вчинення правопорушення, а внаслідок і суд який повинен розглядати дану справу. Також в клопотанні зазначено, що Департаментом не з'ясовані усі обставини даної справи, не відібрані пояснення у ОСОБА_2 якій відомі обставини, які підлягають доказуванню.
Прокурор проти повернення заперечував.
Суд, перевіривши матеріали справи, доходить такого висновку.
Згідно ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, вирішує, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно положень ч. 1 ст. 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.
Обов'язок щодо належного складення протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, уповноважену складати відповідний протокол.
Справа про адміністративне правопорушення, передбачена ч.1 ст.172-5 КУпАП, підлягає розгляду за правилами загальної підсудності, визначеної ч.1 ст.276 КУпАП, тобто за місцем його вчинення.
З матеріалів справи, зокрема договору дарування нежитлових приміщень, вбачається, що ОСОБА_2 подарувала ОСОБА_1 нежитлові приміщення ІІ-ого поверху №4-1-:-4-14 в літ. «А-2», що знаходяться за адресою : м.Харків, пр-т. Тракторобудівників,б.71. Договір є посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ільїною Ілоною Миколаївною та саме вказаним нотаріусом 24.09.2024р. зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення.
За ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Відповідно до положень ч.1 ч.5 ст. 722 ЦК України право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття.
Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.
За п.2, п.5 глави 1 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріальні дії вчиняються у приміщенні державної нотаріальної контори, у державному нотаріальному архіві, приміщенні, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. В окремих випадках, якщо особа не може з'явитися в зазначене приміщення, а також якщо того вимагають особливості вчинюваної нотаріальної дії, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаними приміщеннями, але в межах нотаріального округу.
Приватний нотаріус має право мати лише одне приміщення для розміщення робочого місця (контори), яке повинно знаходитись у межах нотаріального округу, в якому здійснюється нотаріальна діяльність.
Згідно Єдиного реєстру нотаріусів здійснення натуральної діяльності нотаріуса є будинок 7 по пр-ту Незалежності в м.Харкові , що територіально розташовано в Шевченківському районі м.Харкова, самі подаровані приміщення, знаходяться за адресою: м.Харків пр-т Тракторобудівників , 71, що територіально розташовано в Сталінському районі м.Харкова.
Зазначене свідчить про відсутність вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення на території Київського району м.Харкова.
Ті обставини, що ОСОБА_1 є депутатом Харківської обласної ради , яка розташована на території Київського району м.Харкова, не є підставою для розгляду даної справи Київським районним судом м.Харкова, оскільки об'єктивна сторона інкримінованого адміністративного правопорушення, передбачає одержання подарунку, в порушення встановлених законом обмежень. Проте даних про отримання подарунку за місцем роботи ОСОБА_1 ні протокол, ні надані матеріали не містять.
Більш того, в протоколі зазначено, що ОСОБА_1 одержано подарунок, не у зв'язку зі здійсненням ним діяльності, пов'язаної із використанням функцій місцевого самоврядування .
Отже дана справа не підсудна Київському районному суду м.Харкова.
З огляду на викладене, слід дійти висновку, що в протоколі №161 про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, від 09.04.2025 року, складеному майором поліції Дмитрієвим О.А., відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП, місце вчинення правопорушення достовірно не встановлене, що може мати наслідком неправильного визначення суду, який уповноважений розглядати дану справу.
Крім того, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Ні в протоколі , ні в доданих до нього матеріалах не зазначені дані, які характеризують ОСОБА_1 , а також відомості про його майновий стан, що унеможливлює прийняття у справі законного та обґрунтованого рішення, оскільки при розгляді справи, суд у відповідно до ст. 33 КУпАП України враховує, в тому числі особу порушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Внаслідок допущених порушень суд позбавлений можливості належним чином визначити обставини, які відповідно до вимог ст.280 КУпАП, підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухвалити рішення судом встановленим законом.
При цьому, указані вище обставини свідчить про істотну невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, без усунення зазначених недоліків розгляд справи є неможливим.
Верховним Судом України визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання встановлених законодавством України вимог, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року).
Відповідного до роз'яснень, наданих судам у п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 11.06.2004 року «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст.276 КУпАП», питання про те, в який саме суд надіслати протокол про адміністративне правопорушення, вирішується відповідним органом внутрішніх справ.
Європейський суд з прав людини в рішеннях «Лавентс проти Латвії», «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» прийшов до правової позиції, що у розумінні п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Таким чином, клопотання захисника підлягає задоволенню та протокол №161 від 09.04.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП, разом із доданими матеріалами, підлягає поверненню до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для належного оформлення, встановлення місця вчинення правопорушення та направлення до належного суду.
При цьому, захисник та сам ОСОБА_1 не позбавлені можливості заявити клопотання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, щодо допиту у якості свідка ОСОБА_2 .
Керуючись ст. ст. 1, 7, 33, 245, 251, 254-256, 276, 278, 280, 283 КУпАП, суд, -
постановив:
Клопотання захисника задовольнити. Протокол №161 від 09.04.2025 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-5 КУпАП, повернути Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України ( відділ з обслуговування Харківської області), разом з доданими матеріалами для належного оформлення та направлення протоколу із додачами до належного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Бородіна