Справа № 953/3571/25
н/п 2/953/2059/25
"05" червня 2025 р. м.Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Кіндер В.А., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин,-
15.04.2025 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла зазначена цивільна справа, яка розподілена в провадження судді Кіндера В.А..
Ухвалою судді Київського районного суду м.Харкова від 16.04.2024 року заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Зазначена ухвала отримана представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Сокиркіною М.С. у приміщенні суду 06.05.2025, про що в матеріалах справи міститься відповідна розписка, однак жодних заяв, клопотань на усунення вказаних в ухвалі суду недоліків не надходило протягом тривалого часу.
Так, Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (статті 55, 124), а статтею 18 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI) визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Тому, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити дотримання позивачем вимог, передбачених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Судом встановлено, що вказана позовна заява, в порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містила відомості про наявність або відсутність електронного кабінету всіх учасників.
Окрмі того, згідно акту про відсутність вкладень від 15.04.2025, при розкриті конверта із позовною заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, надісланої від адвоката Сокиркіної М.С., в ньому не виявилось вказаних у додатках документів, а саме: 1. Копії коду ОСОБА_2 , 2. Оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Враховуючи вищезазначене, подана до суду позовна заява не відповідала вимогам ч.4 ст.177 ЦПК України, а саме до заяви не було долучено документ про сплату судового збору,
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем було пред'явлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір»).
За ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць - 3028 гривень.
Станом на 2025 рік 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1211,20 грн.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за позовну вимогу про встановлення факту родинних відносин в розмірі 1211 грн. 20 коп., або надати до суду докази наявності підстав для звільнення позивача від його сплати.
У встановлений судом строк позивач не виконав вимоги ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України, не усунув зазначені в ухвалі суду недоліки.
Згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України сторони зобов'язані добросовісно здійснювати процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової частини конституційного принципу верховенства права, зобов'язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред'явленого до нього позову. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
При цьому суд зазначає, що позивачу надавався достатній час для усунення встановлених суддею недоліків, навіть поштовим відправленням.
Відсутність даних обставин перешкоджає суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, подану позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради про встановлення факту родинних відносин - вважати неподаною та повернути позивачу.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення позивачу даної ухвали суду.
Суддя: