іменем України
(заочне)
Справа № 621/3351/24
Провадження № 2/621/164/25
16 квітня 2025 року м. Зміїв Харківська область
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - суддя В.Філіп'єва,
за участю секретаря судового засідання - А.Девятерикової,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК",
представник позивач - К.Мєшнік (не з'явився),
відповідач - ОСОБА_1 , (не з'явився),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 22.01.2020 року в розмірі 41360,29 гривень, станом на 18.06.2024 року, та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 22.01.2020 року відповідач встановив мобільний додаток monobank. Відповідно до п. 1 Розділу "Терміни та визначення" Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" мобільний додаток monobank - сервіс Банку, що дозволяє надавати клієнту банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку. "Monobank" - мобільний банк в межах якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Пройшовши реєстрацію, ОСОБА_2 , як підписав анкету-заяву та запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank" шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Невід'ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг "Monobank", з підписанням якого в мобільному додатку цей договір набув чинності (п. 5 Анкети-заяви). Крім того, відповідач ОСОБА_2 підтвердив отримання примірника договору в мобільному додатку monobank; ознайомлення та згоду з умовами Договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування його рахунків, розміщення ним вкладів, отримання споживчого кредиту тощо; укладання договору; зобов'язання виконувати умови договору; що інформація передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надана шляхом розміщення у Договорі та офіційному сайті Банку.
Керуючись розділом 6 умов Договору про надання банківських послуг "Monobank", сторонами було узгоджено порядок використання удосконаленого електронного підпису, який створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 34000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за Договором. В порушення умов кредитного договору, станом на 18.06.2024 року заборгованість відповідача перед АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" становить 41360,29 гривень, в зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача в примусовому порядку.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 02.10.2024 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача К.Мєшнік у позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, в тому числі шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України, повторно в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позов не подавав.
Відповідно до ч.3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, в разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 05.06..2025 року постановлено провести заочний розгляд справи на підставі ч.4 статті 223, ч.1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
В зв'язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву, суд вирішує спір згідно положень ч. 8 статті 178 ЦПК України за матеріалами, наявними в цивільній справі.
Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:
Повноваження позивача щодо надання послуг кредитування підтверджуються відомостями, що містяться у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Банківської ліцензії №92 від 10.10.2011 року, Статуті Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" (нова редакція) (а.с. 31-34).
22.01.2020 року відповідач ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити йому поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в Додатку, а також «Запевнення клієнта до Договору» про ознайомлення та згоду з умовами Договору та підтвердження його укладання (а.с. 8).
У заяві зазначено, що позичальник погоджується з тим, що дана заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
Анкета-заява містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні дані про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо. Підпис позичальника на Анкеті неможливо ідентифікувати, та який явно не збігається з підписом відповідача у паспорті громадянина України, наданого до матеріалів справи.(а.с.27)
Крім того, на підтвердження позовних вимог позивачем додано «Витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсалбанк» в редакції від 24.11.2021, Паспорт споживчого кредиту, та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, обраховану за зразком станом на 01.05.2018 року, які не містять підпису відповідача та доказів про ознайомлення позичальника зі змістом вказаних документів. (а.с.9-26)
Згідно розрахунку заборгованості за Договором від 22.01.2020 року, складеного позивачем станом на 18.06.2024, відповідач вніс:
в рахунок погашення кредиту - 28944,94 гривні
в рахунок погашення процентів за кредитом - 33564,94 гривні,
тобто сплатив на користь позивача загальну суму 62509,88 гривень;
однак при цьому заборгованість за простроченим кредитом нарахована позивачем в загальній сумі 41360,29 гривні. (а.с.6-7)
Доказів відкриття банківської картки на ім'я позивача, її номеру, виду, строку дії, а також перерахування відповідачеві на цю картку грошових коштів, матеріали справи не містять.
Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:
Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
За загальним правилом, встановленим статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одним з видів зобов'язання є договір, вимоги до укладення якого встановлені главою 52 Цивільного кодексу України.
За змістом положень статей 626-628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну, або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Згідно положень абзацу 3 ч.4 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, відповідно до ч.1, ч.2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно частин першої, другої статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 631 Цивільного кодексу України, договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до положень §2 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад», за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом. (ч.1, ч.3 статті 1054 Цивільного кодексу України)
Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.
У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов'язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов'язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 Кодексу, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно частин 1, 2 статті 1069 Цивільного кодексу України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.
Належними доказами, які підтверджують суму отриманих позичальником коштів, а також наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та виконаних за день операцій, - є банківські виписки з рахунків позичальника, які, в тому числі, можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23) та ін.
Як зазначалося вище, на підтвердження кредитних зобов'язань відповідача АТ «Універсалбанк» надано Анкету-заяву, які містить паспортні та анкетні дані відповідача, водночас, в анкеті відсутні відомості про розмір встановленого кредитного ліміту, строк кредитування, наслідки порушення умов кредитування, тощо.
В матеріалах справи відсутні Докази про видачу платіжної картки відповідачу та строк її дії.
Виписка про рух коштів по картковому рахунку банком до матеріалів справи не надана ні разом з позовною заявою, ні під час судового розгляду.
Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач, є одностороннім документом та не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом як надання кредиту шляхом перерахування коштів, так і існування заборгованості.
При цьому, з наданого розрахунку вбачається, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості вносилися грошові кошти, які за розміром вдвічі перевищують заявлену в позові суму кредитних коштів, однак в кінцевому визначенні розміру заборгованості ці кошти не відображено.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.4 статті 42 Конституції України, держава захищає права споживачів.
В зв'язку з ненаданням банком доказів видачі кредитної картки та перерахування грошових коштів в узгодженому розмірі відповідачеві, суд позбавлений можливості перевірити правильність та обгрунтованість розміру нарахованої позивачем суми заборгованості.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не є належним і достовірним доказом того факту, що відповідач дійсно отримав позику, що договір позики є укладеним, а також те, що заборгованість визначена у відповідному розмірі.
Таку ж позицію виклав Верховний Суд у постанові від 27 березня 2020 року в справі № 703/3063/18.
Крім того, в обов'язок позивача входить довести не лише факт підписання договору, а і факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.
Аналогічні за змістом правові висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року в справі № 6-1967цс15, постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року в справі № 464/3790/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 жовтня 2020 року в справі № 194/1126/18.
Паспорт споживчого кредиту за програмою «Чорна картка monobank» не може бути прийнято судом до уваги, оскільки зі змісту цього паспорту вбачається, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.
Крім того, Умови і Правила обслуговування в АТ «Універсалбанк» наведені банком в редакції від 24.11.2021, а Паспорт споживчого кредиту, та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, обрахована за зразком станом на 01.05.2018 року, тоді як Анкета заповнена відповідачем 09.11.2020 року, та не містять підпису відповідача, а отже доказів про ознайомлення позичальника зі змістом вказаних документів.
Згідно правового висновку Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 23 травня 2022 року в справі №393/126/20, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту та його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки у паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту. Аналогічне стосується таблиці обчислення вартості кредиту, що передує укладенню договору та не свідчить про укладення договору саме на таких істотних умовах.
Таким чином, неподання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема виписки з рахунку, є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.
Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони.
Незважаючи на те, що відповідач не надав суду контррозрахунок суми заборгованості, не доводив відсутність боргу, водночас, цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі положень статті 141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору належить залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статями 2, 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 274-279, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354- 355 ЦПК, суд
У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 22.01.2020 року в розмірі 41360,29 гривень - відмовити повністю.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, через Зміївський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство "УНІВЕРСАЛ БАНК", код ЄДРПОУ 21133352, юридична адреса: вул. Автозаводська, буд. 54/19, м. Київ, 04114.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено та підписано 05.06..2025 року.
Суддя В. Філіп'єва