Справа № 638/10284/25
Провадження № 2/638/5185/25
про залишення позову без руху
05 червня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Шамраєв М.Є., при прийнятті позовної заяви позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-
До суду в електронній формі через електронний кабінет надійшла вказана позовна заява.
Перевіривши відповідність позовної заяви ст. 175 - 177 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Однак позивачем не долучено до позовної заяви належних доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів.
Так до позовної заяви в якості доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів подано накладну № 6117200078027, чек про оплату, натомість не подано опис вкладення у цінний лист.
Згідно з п. 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, документом, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Відповідно до пунктів 59, 61 вказаних Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно вказаних Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
У постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/28408/15, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16 та від 05.12.2024 у справі № 487/2777/23 викладені наступні висновки щодо застосування указаних норм матеріального права в подібних правовідносинах: «Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення позовної заяви та доданих до нього документів відповідачеві у справі є бланк опису вкладення з номером поштового відправлення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком/квитанцією про відправлення».
Водночас, як визначено п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Як вбачається із змісту прохальної частини позовної заяви, позивач просить, зокрема "Визнати за мною, ОСОБА_1 , право власності на ? частину двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_1 (мова оригіналу), тобто зміст позовних вимог позивачем не визначений, а саме - не визначений розмір частини квартири, на яку позивач просить визнати право власності.
Тож суд доходить висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, що відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України є підставою для залишення її без руху із наданням позивачеві строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання опису вкладення до цінного листа, а також уточненого позову із визначенням розміру частини квартири, на яку позивач просить визнати право власності.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Тож залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд,-
Залишити без руху позовну заяву позивача: ОСОБА_1 до відповідача: ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя.
Встановити строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.Є. Шамраєв