справа № 619/2417/25
провадження № 1-кп/619/377/25
Іменем України
05 червня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025221270000137 від 01.04.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ольгінка Донецької області, громадянина України, з спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_4
потерпіла - ОСОБА_5
обвинувачений - ОСОБА_3 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
27 березня 2025 року приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , де в ході сварки, що сталася на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин з ОСОБА_5 , яка є його цивільною дружиною, з якою ОСОБА_3 спільно проживає за вищевказаною адресою та пов'язаний спільним побутом, які мають взаємні права та обов'язки, на яких відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», поширюється сфера дії законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень будь-якого ступеню тяжкості, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, умисно, знаходячись в положенні стоячи біля потерпілої коли остання лежала на ліжку, схопив металеву трубу, що знаходилася в приміщенні, та, тримаючи її обома руками за один кінець, почав наносити іншим кінцем удари по тілу потерпілої ОСОБА_6 , а саме ОСОБА_3 наніс два удари металевою трубою в область правого передпліччя, один удар в область правої кисті руки, два удари в область лівого передпліччя та один удар в область лівої кисті руки потерпілої ОСОБА_6 . У результаті чого, відповідно до висновку експерта №12-14/193-А/25 від 10 квітня 2025 року, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді закритого перелому середньої третини діафізу ліктьових кісток правого та лівого передпліччя із зміщенням кісткових уламків, що, кваліфікується як середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, спричинило тривалий розлад здоров'я.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та підтвердив факт і обставини його вчинення, так, як це зазначено вище та зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому, сам відвіз у лікарню потерпілого, повністю відшкодував йому завдані збитки на операцію та реабілітацію.
Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням даних, які характеризують його особу.
Водночас судом з'ясовано, чи правильно розуміє обвинувачений зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні зазначеного злочину доведена у повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до п. 6- ч. 1 ст. 67 КК України, судом визнається вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Мотиви призначення покарання.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду № 8 від 12.06.2009), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_8 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється нетяжким злочином та необережним за формою вини, наслідки, що настали, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, водночас, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він є таким, що не має судимості, не одружений, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, як особа щодо якої скарг не надходило.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі в межах санкції частини цієї статті.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Враховуючи дані про особу винного, ставлення ОСОБА_3 до скоєного, який щиро розкаявся у вчиненому, попросив пробачення у потерпілої, потерпіла претензій не має, позов не заявлявся, суд вважає можливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов'язки, передбачені ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Частиною 1 статті 100 КПК України встановлено, що речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 9 ст. 100 КПК України, питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Постановою слідчого СВ ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області від 02.04.2025 визнано речовим доказом металеву трубу довжиною 180 см, яку передано до кімнати зберігання речових доказів ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області.
Процесуальні витрати по справі відсутні, запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Відповідно до ст. 76 КК України, на період іспитового строку покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази: металеву трубу довжиною 180 см, яку поміщено на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № 2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1