Справа № 567/832/25
Провадження №3/567/426/25
28 травня 2025 року м. Острог
Суддя Острозького районного суду Рівненської області Венгерчук А.О., з участю ОСОБА_1 , захисника Бондар Ю.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 , непрацюючу, посвідка НОМЕР_1
за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 роз'яснені)
встановила:
на адресу Острозького районного суду з Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області надійшла справа про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до протоколу серії ВАД №469545 від 12.05.2025, ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій вчинив дрібне хуліганство 08.04.2025 близько 20 год. 11 хв. в с.Оженин, вул.Мирна Рівненського району Рівненської області, в громадському місці на зупинці громадського транспорту, образливо чіплявся до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також о 20 год. 25 хв., в с.Оженин, вул.Мирна Рівненського району Рівненської області, в громадському місці на залізничній станції, вчинив дрібне хуліганство, а саме розпилив газовий балончик сльозоточивої та дратівливої дії “ТЕРЕН 4», відносно ОСОБА_3 та його батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
ОСОБА_1 та її захисник в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнали та пояснили, що 08.04.2025 її син ОСОБА_2 поїхав в село Хорів. Того ж дня вертаючись з села Хорова приблизно об 20 год. 10 хв. він зайшов в магазин «Наш край», що в селі Оженині де побачив своїх двох друзів. Вони разом пішли купили піцу з'їли її в магазині. Після чого, її син пішов на залізничну станцію. По дорозі туди, побачив хлопця, що стояв на зупинці, його звали ОСОБА_6 , і сказав йому фразу «що ти там китаєць" так як всі його так кличуть в школі. На що ОСОБА_6 у відповідь назвав його «конченим» і пішов до магазину, а він пішов на залізничну станцію з друзями. В цей моменти із ним був ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вони зайшли на станцію де були інші діти. Приблизно через 10 хвилин до станції прийшла ОСОБА_6 мама - ОСОБА_9 і почала всіх матюкати і бити. Він в той час сховався від неї на станції. Декілька хлопців вийшло зі станції щоб заспокоїти її. Однак, мама ОСОБА_6 почала ще сильніше обзивати та матюкати хлопців і почала погрожувати своїм чоловіком, що він зараз прийде і всіх тут наб'є. Приблизно через 5 хвилин після цього до станції прийшов її чоловік ОСОБА_10 і почав штовхати хлопців з запитанням «де знаходиться Ружанський?». Однак, хлопці не казали де він знаходиться. Тоді ОСОБА_9 зайшла в середину станції там де він сидів вигнала всіх звідти та підійшла до нього і почала обзивати «чмом» і різною не цензурою лексикою. Тоді, зненацька до нього підійшов її чоловік ОСОБА_10 та взявши за плече каже «Ти ОСОБА_11 », він не вспіває повернутись і останній б'є його по животі і починає шарпати і витягнути на двір. Коли він тягнув - хтось із хлопців дав йому якийсь невідомий балончик. Далі вони разом (мама і тато ОСОБА_6 ) його окружили та почали тримати. Після чого батько ОСОБА_12 почав його бити. Коли батько ОСОБА_6 в черговий раз різко замахувався щоб вдарити, йому вдалося пирснути в його сторону балончиком, з метою самозахисту так як він дуже злякався за своє життя. В результаті йому вдалося вирватися від них та втекти. А батьки ОСОБА_6 почали бігти за ним, чоловік пробіг метрів 50 коли її сину вдалося відірватись від них. Він втік в сторону моста і заховався в кущах. Після цього, хвилин тридцять цей чоловік бігав шукав його та сказав хлопцям якщо він його зловить то «поломає ноги». Весь цей час її син ховався в кущах приблизно 30 хвилин. Коли він виліз з кущів і почав іти додому, біля магазину «Наш край» син знову побачив цього чоловіка, який побачивши його та дуже сильно злякавшись почав бігти в його сторону, однак йому знову вдалося сховатися в тих кущах. Потім її сину подзвонив ОСОБА_13 та сказав, що батьки ОСОБА_6 поїхали і він побіг додому. На наступний день батьки ОСОБА_6 його знову шукали і так продовжувалось декілька днів. В результаті незаконних дій батьків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 її сину було завдано побоїв та мордувань, а також моральних страждань. Про даний факт було повідомлено працівників поліції та подано до Відділення поліції №3 Рівненського районного управління поліції (м. Острог) заяву про вчинення злочину, а 12 травня 2025 року за вказаною заявою було відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України відносно ОСОБА_16 та ОСОБА_15 .
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
В протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не розкрито суть вчиненого правопорушення, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті 184 КУпАП, за якою складено адмінпротокол щодо неї, що, в свою чергу свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, та що не спростовується матеріалами справи, при цьому відсутні відомості та докази того, що мала місце ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно ч. 1 ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Адміністративна відповідальність за я. 1 ст. 184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків, щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей полягає у бездіяльності, внаслідок якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно і у неповному обсязі. Таке ухилення може бути у формі бездіяльності, пов'язаної із незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до 4.1 ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2 ст. 150 СК України).
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. З ст. 150 СК України).
Батьки зобов'язані поважати дитину (ч. 4 ст. 150 СК України).
Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5 ст. 150 СК України).
Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини (ч. 6 ст. 150 СК України).
Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини (ч. 7 ст. 150 СК України).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
У частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 визначено, що означає «не піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя»: незабезпечення необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складник виховання; не спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявлення інтересу до її внутрішнього світу; не створення умов для здобуття нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже ухиленням від виконання батьківських обов'язків не вважається будь-яка дія, а лише невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши зміст протоколу, щодо об'єктивної сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, не з'ясовано яким саме чином ОСОБА_1 не виконувала свої батьківські обов'язки, а також не зазначено в чому саме проявилося неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків і чим конкретно воно підтверджено.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Складений щодо ОСОБА_1 протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки не містить суті адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 с. 184 КУпАП, а викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу цього адміністративного правопорушення, а саме у протоколі не зазначено, які саме батьківські обов'язки, що встановлені ч. 1-7 ст. 150 СК України, не виконувала ОСОБА_1 .
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Разом з тим, під час складання протоколу відносно ОСОБА_1 не конкретизовано, у який спосіб остання, як особа, що притягається до адміністративної відповідальності, ухилялася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання свого сина, та яких саме обов'язків вона не виконала.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і до нього висуваються певні вимоги. Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка його складає та не може бути перекладено на суд.
У випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її (рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia»), адже діючи іншим чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Верховний Суд України роз'яснив, що правомірним є вмотивоване повернення постановою суду протоколу про адміністративне правопорушення, складеного без додержання вимог ст. 256 КпАП України, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 №14).
Частиною 3 ст.62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Отже, виходячи з вимог ст.ст.252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суд вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, належними та допустимими доказами не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на її користь.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення, а тому справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7, 9, 221, 245-249, 251, 276, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом 10 днів з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 04.06.2025.
Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.