єдиний унікальний номер справи 546/363/25
номер провадження 2/546/349/25
04 червня 2025 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді - Романенко О.О.,
за участі секретаря судового засідання - Захарченко Л.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу 546/363/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання, -
29.04.2025 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач є сином відповідача, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис № 05 від 19.01.2006. ОСОБА_1 навчається на другому курсі Полтавського державного аграрного університету денної форми здобуття освіти навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій спеціальність 126 інформаційні системи та технології.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 29.04.2025 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.
У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 05.05.2025 направлено запит до органу реєстрації з метою з'ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 07.05.2025.
09.05.2025 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.
У судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався.
У судове засідання призначене на 04.06.2025 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конверту з повісткою за встановленим місцем реєстрації особи, про що свідчать підпис на рекомендованому поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 20).
28.05.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , в якому позовні вимоги підтримав та просить проводити розгляд справи за його відсутності (а.с. 22).
Відповідач у судове засідання призначене на 04.06.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, про що свідчать підписи на рекомендованих поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 19, 21).
29.05.2025 до суду надійшло клопотання ОСОБА_2 , у якому він просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає у повному обсязі, про наслідки прийняття судом визнання позову повідомлений (а.с. 24).
Згідно з ч.3 ст.211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України - у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 19.01.2006 виданого Відділом РАЦС Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №05, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 2).
Відповідно до копії рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 27.09.2011, шлюб зареєстрований 26.08.2005 відділом РАЦС Решетилівського районного управління юстиції Полтавської області, актовий запис №64 між ОСОБА_2 , 1979 року народження та ОСОБА_3 , 1980 року народження - розірвано, неповнолітнього сина ОСОБА_4 залишено на виховання матері (а.с. 5)
ОСОБА_1 , є здобувачем вищої освіти 2 курсу Полтавського державного аграрного університету денної форми здобуття освіти навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій спеціальність 126 інформаційні системи та технології, що підтверджується довідкою Полтавського державного аграрного університету № 85 від 10.04.2025 (а.с. 6).
Відповідно до довідки Пенсійного фонду України, сформованої засобами автоматичних систем 24.04.2025, ОСОБА_1 , номер облікової картки застрахованої особи НОМЕР_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , серія та/або номер паспорта НОМЕР_4 - відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, в Реєстрі застрахованих осіб відсутні (а.с. 7).
ОСОБА_1 , за період з січня 2024 року по грудень 2024 року отримав дохід у сумі 451,44 грн, вказана інформація підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.03.2025 (а.с. 8).
Спір у справі виник із сімейних правовідносин та його вирішення регулюється нормами сімейного законодавства.
Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789XІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ч. 8 ст. 7 СК України).
Згідно із п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 15 травня 2006 року про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів (надалі Постанова) у відповідності до ч. 1 ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати свою дитини до досягнення нею повноліття, а у випадках передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Згідно з ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, а проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Положеннями статті 199 СК України визначено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Відповідно до вимог частини 1 статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (ч. 2 ст. 200 СК України).
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Частиною 2 статті 182 СК визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) батьків, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.
Судом встановлено, що повнолітній син відповідача - ОСОБА_1 , навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має можливості влаштуватись на роботу та мати самостійний заробіток, потребує коштів на придбання одягу, харчування, книжок для навчання, тощо. Дані обставини не оспорюються відповідачем. Також судом встановлено, що термін навчання ОСОБА_1 у Полтавському державному аграрному університеті становить до 30 червня 2027 року. При цьому ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, досягне 23-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Обставин неможливості відповідачем надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину у період його навчання судом не встановлено.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб. Тому, визнання позову відповідачем слід прийняти.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Позов подано до суду 29.04.2025.
Суд приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду та до закінчення навчання повнолітнім сином відповідача.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів.
Згідно з ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення закріплені в ч.3 ст.7 Закону Україна «Про судовий збір».
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на зазначене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на підставі норм ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50% ставки, яка підлягала сплаті при пред'явленні даного позову.
Так, при поданні даного позову, судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн (1211,20 х 50% = 605,60).
На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 141, 180, 181, 182, 183, 198, 199, 200 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 142, 206, 211, 259, 263-265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Прийняти визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання в Полтавському державному аграрному університеті у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення даного позову до суду29.04.2025 і до закінчення ОСОБА_1 навчання у Полтавському державному аграрному університеті, тобто до 30.06.2027.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.06.2025.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , тел: НОМЕР_6 ; електронна пошта та кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - відсутні,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , електронна пошта та кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд» - відсутні.
Суддя О.О. Романенко