(ЗАОЧНЕ)
Єдиний унікальний номер №943/2710/24
Провадження №2/943/526/2025
05 червня 2025 року м.Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,
при секретарі Пирка В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивач звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилась спадщина, що складається з земельної ділянки загальною площею 0,5995 га, в тому числі земельна ділянка площею 0,1800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, земельна ділянка площею 0,3327 га та земельна ділянка площею 0,0868 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Побужанської сільської ради). Позивач є спадкоємцем до означеного майна по закону, фактично прийняла спадщину, однак не може юридично оформити прийняття такої, оскільки втрачений державний акт на землю, а видача дублікату такого спадкоємцям, законодавством не передбачена. Просить суд визнати за нею право власності на дане спадкове майно.
Позивач, до початку судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об'ємі, просить позов задовольнити.
Представник відповідача, за викликом суду, не з'явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.
За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст.12 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим повторно Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Буського РУЮ Львівської області 30.10.2013 року підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку загальною площею 0,5995 га, в тому числі земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,1800 га з кадастровим номером 4620685000:10:010:0050, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,3327 га з кадастровим номером 4620685000:10:010:0049, та земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0868 га з кадастровим номером 4620685000:10:011:0037, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Побужанської сільської ради).
Право власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю серії ЛВ № 5384 від 10.12.1998 року та Витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 06.11.2024 року та 07.11.2024 року.
Судом встановлено, що спадкодавець заповіту не залишив, тому спадкування відбувається по закону, в порядку черговості, згідно ст. 1258 ЦК України.
Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року, тобто до набрання чинності ЦК України, застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР від 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються Кодексом УРСР.
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.
Суд приходить до переконання, що позивач фактично прийняла спадщину після смерті спадкодавця, вступила в управління та розпорядження спадковим майном, оскільки проживала разом з батьком на день його смерті, що підтверджується довідкою Побужанського старостинського округу від 04.10.2024 року № 469.
Позивач є донькою померлого, що підтверджується матеріалами справи. Мати позивачки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом Серія НОМЕР_5 , виданим повторно 30.10.2013 року.
Інших першочергових спадкоємців до даного майна судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв'язку з його втратою.
Згідно ст.131 ЗК України громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування.
Обставин, які б спростовували твердження позивача в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.
З огляду на наведені положення закону, враховуючи встановлені судом обставини справи, суд переконаний, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 524-526, 527, 549 ЦК УРСР, суд -
ухвалив :
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_6 , жителькою АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку загальною площею 0,5995 га, в тому числі земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 0,1800 га з кадастровим номером 4620685000:10:010:0050, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 0,3327 га з кадастровим номером 4620685000:10:010:0049, та земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 0,0868 га з кадастровим номером 4620685000:10:011:0037, для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Буської міської ради Золочівського району Львівської області (колишньої Побужанської сільської ради),в порядку спадкування по закону, після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя: Б. М. Журибіда