Справа № 439/925/25
Провадження № 2-а/439/21/25
05 червня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області у складі
головуючого судді Войтюк Т.Л.,
з участю секретаря судового засідання Полінчук С.-Е.А.,
у справі приймали участь:
представник позивача адвокат Галушка В.В.
представник відповідача Захарченко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Броди, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправних дій та скасування рішення,
Позивач звернувся з позовом в якому, просить скасувати постанову №306 від 07 травня 2025 року за справою про адміністративне правопорушення, прийняту начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що 30 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено протокол про адміністративне правопорушення № 65 за ч.3 ст.210-1 відносно ОСОБА_1 . При складанні протоколу йому було повідомлено, що 10 січня 2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сформовано та направлено повістку засобами поштового зв'язку для явки 23 січня 2025 року на 09:00 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. Поштове повідомлення повернулося на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 з відміткою про відсутність особи за вказаною адресою місця реєстрації та проживання за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
Позивач зазначає, що під час розгляду справи не враховано положення примітки до ст.210-1 КУпАП, не вказано, які саме відомості не були ним оновлені і не могли бути одержані самостійно шляхом електронно-інформаційної взаємодії, в оскаржуваній постанові №306 не зазначено конкретну мету виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Посилається на те, що відповідачем в оскаржуваній постанові №306 не зазначено доказів того, що ОСОБА_1 знав про час, дату та місце необхідної його явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому він був неналежним чином повідомлений про необхідність його явки на 09:00 год 23.01.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Із наведених підстав просить позов задовольнити.
Від відповідача 26.05.2025 року надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач заперечує щодо задоволення позову. Зазначає, що 10.01.2025 року ОСОБА_1 сформовано повістку №1820865 та направлено її військовозобов'язаному засобами поштового зв'язку для явки на 23.01.2025 року о 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення облікових даних. На зазначену дату ОСОБА_1 не з'явився. Поштове повідомлення повернулось на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 , з відміткою поштового оператора від 30.01.2025 року про відсутність адресата за вказаною адресою. Не проживання особи за зареєстрованою адресою і не повідомлення про це РТЦК, передбачало б порушення особою правил військового обліку і притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП. Неявка ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці на виклик на 23.01.2025 року о 09:00 год. є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, за що передбачена відповідальність за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Протокол та постанова відповідають вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджують фактичні обставини справи, а відтак є законними та обґрунтованими. Тому просить в задоволенні позову відмовити.
02.06.2025 року представник позивача адвокат Галушка В.В. подав до суду заперечення, в яких зазначив, що з трекінгу відправлення «Укрпошта» вбачається, що поштове відправлення №0610221938391 прибуло до відділення Укрпошта 80600 м. Броди 16.01.2025 року, невдалою спробою вручення поштового відправлення зазначено 17.01.2025 (причини відсутні). 30.01.2025 року поштове відправлення з відміткою «Повернення відправнику одержувач відсутній за вказаною адресою». Зазначає, що днем проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання є 30 січня 2025 року, оскільки саме у цей день поштове відправлення було повернуто відправнику, що підтверджується Ф20 та трекінгом поштового відправлення. Відтак, в розумінні п. 41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається належно оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 лише 30 січня 2025 року. Зазначає, що в даному випадку неявка ОСОБА_1 за викликом для уточнення даних по повістці № 1820865 на 23.01.205 року на 09:00 год, не свідчить про порушення вимог законодавства та не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
Представник позивача адвокат Галушка В.В. в судовому засіданні позов підтримав з підстав зазначених в позові та запереченнях.
Представник відповідача Захарченко Б.М. в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві.
Третя особа, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, пояснення третьої особи щодо позову не подав.
Дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до протоколу №65 про адміністративне правопорушення від 30.04.2025 року складеного начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 майором ОСОБА_3 , 30 квітня 2025 року о 11:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення облікових даних був доставлений військовозобов'язаний ОСОБА_4 за допомогою ЄДРПВ та Р, сформовано повістку 10.01.2025 року та направлено її засобами поштового зв'язку для явки 23.01.2025 року на 09:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_5 . На зазначену дату ОСОБА_1 не з'явився, чим порушив п.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП. Поштове повідомлення направлялося за адресою місця реєстрації та проживання за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 полковником ОСОБА_2 , винесено Постанову № 306 від 07 травня 2025 року. Відповідно до постанови ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень (а.с.8).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з реєстру територіальної громади від 09 травня 2025 року.
Відповідно до витягу від 09.05.2025 року з додатку «Резерв+ військово-обліковий документ» ОСОБА_1 дані уточнив вчасно 03.07.2024 року.
Окрім цього, відповідно до довідки № А/4027 від 09.05.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.3 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки має на утриманні троє і більше неповнолітніх дітей.
Згідно з витягу АІТС «Оберіг», ОСОБА_1 стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Броди).
30.04.2025 року ОСОБА_1 доставлено в ІНФОРМАЦІЯ_2 (Броди) 30.04.2025, що вбачається з Довідки про доставлення (супроводження) громадянина (ки) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
09.01.2025 на ім'я ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , від ІНФОРМАЦІЯ_2 (Броди) направлено поштове відправлення за № 0610221938391, з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до Довідки про причини повернення/досилання за Ф.20, поштове відправлення повертається з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», дата проставлення відмітки поштового пристрою 30.01.2025.
Як вбачається з Повістки №1820865 на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 (Броди) за адресою АДРЕСА_2 для уточнення даних на 23.01.2025 о 9:00 год. Дата накладення кваліфікаційного електронного підпису на повістці №1820865 зазначено 10.01.2025.
Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинених в особливий період.
Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою притягнення позивача до відповідальності вказано факт неприбуття без поважних причин до ТЦК та СП за повісткою 23 січня 2025 року для уточнення даних.
Відповідно до примітки ст. 210 КУпАП передбачено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Процедура перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов'язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи регулюється «Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженим Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок № 560).
У пункті 27 Порядку № 560 передбачено, що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) (п. 28 Порядку).
У пункті 41 Порядку №560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Постановою КМУ№ 270 від 05.03.2009року затверджено «Правила надання послуг поштового зв'язку» (далі Правила № 270). Ці Правила визначають порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку та регулюють відносини між ними.
Пунктом 82 вказаних Правил № 270 передбачено, що рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
З долученого до матеріалів справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, та копії поштового відправлення, вбачається, що ОСОБА_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 09.01.2025 року було надіслано поштове відправлення через відділення «Укрпошти» з №061022193 8391. Відповідно до довідки про причини повернення/досилання за Ф.20, відправлення повернуто, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою. Дане повідомлення було повернуто, що підтверджується відповідним поштового пристрою на повідомленні 30.01.2025 року.
Матеріали справи не свідчать що на поштовому відправленні, адресованому ОСОБА_1 наявна позначка «Повстка ТЦК».
Доказів сповіщення позивача про надходження рекомендованого листа суду не надано, вказане свідчить про те, що позивач дійсно міг не знати про направлення йому повістки з вимогою прибути 23.01.2025 року до ТЦК.
Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов'язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов'язку.
Додана до матеріалів справи копія поштового відправлення на ім'я ОСОБА_1 вказує, що поштове відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 (Броди) сформоване та подане до відділення пошти 09.01.2025, однак, як свідчить копія повістки № 1820865, така підписана електронним підписом 10.01.2025.
Отже, матеріали справи не свідчать про те, що поштовим відправленням з №0610221938391 від 09.01.2025 позивачу була направлена Повістка № 1820865 від 10.01.2025.
Як вже було встановлено вище, позивач викликався до органну ТЦК та СП з метою уточнення даних, водночас матеріали справи не містять відомостей про те які саме дані необхідно було уточнити саме в ТЦК та СП, неможливість отримання таких даних з реєстрів.
З долучених до позовної заяви додатків справи вбачається що з моменту постановлення на облік, відповідач володів військово-обліковими даними ОСОБА_1 .
Оцінюючи оскаржене рішення на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд вважає, що відповідач прийшов передчасного висновку щодо накладення стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки ним не враховано об'єктивну обставину по справі, таку як необізнаність позивача з фактом направлення йому повістки. При цьому враховується та обставина, що спроба вручити ОСОБА_1 поштового відправленням відбулася пізніше зазначеної дати явки до ТЦК та СП.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до вимог вищевказаної норми закону жодних пояснень чи спростувань обставин вручення повістки ОСОБА_1 крім самого факту направлення поштового відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ОСОБА_5 ) на ім'я ОСОБА_1 представник ТЦК та СП суду не надав.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Таким чином, доказів про те, що ОСОБА_1 , отримав повістку №1820865 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних на 23.01.2025 року матеріали справи не містять.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 (справа № 524/7184/16-а).
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Враховуючи, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив порушення позивачем ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та відповідно правомірність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, не довів наявність події та складу правопорушення вказаного в оскаржуваній постанові, постанова у справі про адміністративне правопорушення від 07 травня 2025року, якою ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Отже, враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на вищевказані норми Кодексу адміністративного судочинства України, необхідно стягнути із відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_6 , за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача: ОСОБА_1 сплачений позивачем судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 605, 60 грн.
Керуючись статтями 5, 6, 8-10, 72-78, 241-246, 286 КАС України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправних дій та скасування рішення, - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №306 від 07.05.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_6 на користь ОСОБА_1 605 гривень 60 копійок судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складене 05.06.2025 року.
Суддя Т.Л. Войтюк