Справа № 314/1174/25
Провадження № 3/314/1231/2025
27.05.2025 року м. Вільнянськ
Суддя Вільнянського районного суду Запорізької області В.О. Кіяшко розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, заступник начальника Державної Установи «Софіїівська виправна колонія (№55)», мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості в матеріалах справи відсутні,
у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП,
встановив:
згідно протоколу про адміністративне правопорушення, заступником начальника відділу контролю у сфері закупівель управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Кісельовим І.О. при проведенні ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, яке є підзвітним і підконтрольним Міністерству юстиції України та розташоване за адресою: 70002, Запорізька область, Запорізький (Вільнянський) район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд.1, виявлено: порушення законодавства про закупівлі придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель відповідно до вимог закону, а саме: в ході ревізії дослідженням інформаційно-аналітичної системи https://prozzoro.gov.ua встановлено, що протягом періоду з 01.01.2022 по 30.09.2024 інформація про закупівлі Підприємством не оприлюднювалась. В ході ревізії досліджено статутні документи Підприємства.
Своїми діями гр. ОСОБА_1 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання не з'явився. Від представника особи відносно якої складений протокол адвоката Гришина Р.В. надійшло клопотання про повернення справи на доопрацювання, а також заява про відкладення слухання справи.
Щодо клопотання про направлення справи на доопрацювання, то в ньому зазначено, що Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області не виконали вимоги щодо вручення особі копії протоколу про адміністративне правопорушення, а саме протокол направлявся за адресою: АДРЕСА_1 - за вказаною адресою ОСОБА_1 не зареєстрований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суд ознайомився з клопотання, з матеріалами справи, встановив, що ОСОБА_1 отримував повістки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 227), також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 змінив реєстрацію 18.02.2025, ревізія на підставі якої складено протокол закінчена 27.01.2025 (після проведення ревізії). За адресою, що зазначено в протоколі Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області була направлена копія протоколу зі всіма матеріалами, таким чином суд не вбачає підстав для направлення справи на доопрацювання. Щодо того, що ОСОБА_1 в даний час звільнений з підприємства з 10.03.2025, періоди за які проводилась ревізія з 01.01.2022 по 30.09.2024 в ці періоди ОСОБА_1 працював директором ДУ «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України(№55).
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.41) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Справа перебуває в провадженні суду з березня 2025 (суддя Свідунович Н.М.), 09.05.2025 після доопрацювання справа надійшла в провадження судді Кіяшко В.О. ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість надати свої докази та бути присутнім в судовому засіданні, оскільки був обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, йому було відомо про розгляд справи у Вільнянському районному суді Запорізької області, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, не відкладаючи розгляду справи, так як основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно ч. 6 ст. 164-14 передбачена відповідальність за укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених законом.
Об'єктом правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП є суспільні відносини в сфері закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти. Такі закупівлі здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування, що залучаються для цього в порядку, визначеному законом. Сторонами у цих правовідносинах виступають державний замовник, що діє від імені держави, та суб'єкт господарювання виконавець державного замовлення, який може бути будь-якої форми власності. Між такими учасниками укладаються державні контракти договори, в яких визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини. При цьому, порядок формування державного замовлення, безпосереднє здійснення закупівлі та виконання зобов'язань учасниками правовідносин має детальну нормативну регламентацію.
Об'єктивна сторона правопорушень, передбачених ст.164-14 КУпАП полягає у порушенні законодавства про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у вчиненні таких дій:
1) здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти без застосування визначених законом процедур;
2) застосуванні процедур закупівлі з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, в тому числі оформленні документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації) з порушенням законодавства про здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти;
3) оцінці пропозицій конкурсних торгів (кваліфікаційних пропозицій) не за критеріями та методикою оцінки для визначення найкращої пропозиції конкурсних торгів (кваліфікаційної пропозиції), що міститься у документації конкурсних торгів (кваліфікаційній документації);
4) укладенні з учасником, що став переможцем торгів, договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти за цінами і обсягами, які не відповідають вимогам документації конкурсних торгів (кваліфікаційної документації);
5) неоприлюдненні або порушенні порядку оприлюднення інформації щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти відповідно до вимог законодавства;
6) неподанні в установленому порядку звіту про результати здійснення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг, відображенні недостовірних відомостей у звіті про результати здійснення зазначеної процедури;
7) непроходженні навчання чи підвищення кваліфікації з питань організації та здійснення процедур закупівель відповідно до вимог закону;
8) ненаданні інформації, документів та матеріалів у випадках, передбачених законом. Всі склади правопорушень - формальні.
Суб'єктивну сторону цього правопорушення становить наявність вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктом правопорушення може бути лише посадова особа.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
Відповідно до ст. 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Відповідно до норм частини 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 25.12.2015 №922-УІІІ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) постановлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості №1178).
За нормою пункту 3 Особливостей №1178 замовники, що зобов'язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 5 Особливостей № 1178 забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Відповідно до пункту 10 Особливостей № 1178 Замовники здійснюють закупівлі товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 12-1 цих особливостей або розділом «Порядок проведення відкритих торгів» цих особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 «Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу», з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 цих особливостей.
Згідно з абзацом третім пункту 17 Особливостей № 1178 забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.
Відповідно до пункту 13 Особливостей № 1178 Придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб'єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 цих особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, підтверджена дослідженими судом доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення № 08/0002пр/2025 від 03.03.2025 року.
- акт 1 про засвідчення факту неявки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
- повторне запрошення для складання, ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення;
- копія висновку на заперечення до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» за період з 1.01.2022 по 30.09.2024 від 27.01.2025 № 040806-20/1 ;
- лист доповнення до заперечень від 06.02.2025 № 7/8-234 на акт перевірки від 27.01.2024 року за № 040806-20/1ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024;
- акт від 27.01.2025 № 040806-20/1 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024;
Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.
Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємо узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме укладення договору, який передбачає оплату замовником товарів без проведення процедур закупівель, визначених, та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164 -14КУпАП.
Суд зазначає, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 6 ст. 164 -14 КУпАП, обґрунтовані та визначені законом.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 , вчинив правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, а саме: уклав договір, який передбачає оплату замовником товарів без проведення процедур закупівель.
Протокол про адміністративне правопорушення 08/0002пр/2025 від 03.03.2025 про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою заступником начальником відділу контролю у сфері закупівель управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області Кисельовим І.О. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, протокол підписаний уповноваженою особою, що оформила протокол.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, та вину його у вчиненому доведено поза розумним сумнівом.
Доводи, зазначені в клопотаннях під час розгляду даної справи з боку захисту, не спростовують події правопорушення, не впливають на висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-14 ч.6 КУпАП, та не дають підстав для закриття провадження у справі з підстав, наведених захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов"язкова до застосування як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини.
Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих не спростованих презумпцій факту.
У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи не спростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Європейський суд з прав людини у складі Великої палати у рішенні по справі «OHalloran and Francis v. The United Kingdom» [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У рішенні «Шмауцер протии Австрії» від 23.10.1995 року ЄСПЛ зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Поряд з цим, ЄСПЛ відносить до кримінально-правової санкції й позбавлення прав на управління транспортним засобом, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації No R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй в провину, мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї, обов"язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов"язку доводити свою непричетність до вчинення порушення (рішення ЄСПЛ у справі «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 року).
Системний аналіз вищезазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст.6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого ним правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 , згідно ст. 34 КУпАП судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.
На підставі вищевказаного, суд вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605,60 грн.
Доказів того, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору суду не надано, а відтак, з нього належить стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. (шістсот п"ять гривень шістдесят копійок).
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 40-1, 164-14, 245, 252, 283, 284, 287, 294 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 164-14 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, ч. 6 ст. 164-14 КУпАП, у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок на користьдержави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області
Суддя В.О. Кіяшко
Для сплати штрафу кошти перераховувати на розрахунковий рахунок:
Отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м.Вільнянськ/21081100, код ЄДРПОУ 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA578999980313040106000008473.
Для сплати судового збору кошти перерахувати:
Стягнення судового збору на користь держави: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.
27.05.2025