Справа № 742/915/25 Головуючий у 1 інстанції Давидчук Д.П.
Провадження № 33/4823/485/25
Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП
05 червня 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - Оседача М.М.,
за участю особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2025 року,
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605,60 грн.
Як встановив суд, 05 лютого 2025 року о 08 год. 18 хв., по вул. Ярмарковій, у м. Прилуки, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме бліде обличчя, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху .
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду переглянути на предмет законності. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що він керуючи транспортним засобом поспішав та у присутності поліцейських і працівників ТЦК розгубився, проте, у подальшому погодився пройти огляд, але дане його прохання було проігноровано. Акцентує увагу на тому, що він не мав будь-яких ознак сп'яніння, які б давали підстави для проходження огляду, як на місці зупинки транспортного засобу так і у медичному закладі. Вказує, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, оскільки розгляд справи було здійснено без його участі, що позбавило останнього можливості надати свої пояснення з приводу даних обставин події. За наведених підстав, вважає, що його було безпідставно притягнуто до адмінвідповідальності.
Окрім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, оскільки вважає пропущеним його з поважних на те причин.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані наркотичного сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі-Інструкція), затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№238814 від 05.02.2025 року, ОСОБА_1 05 лютого 2025 року о 08 год. 18 хв., по вул. Ярмарковій, у м. Прилуки, Чернігівської області, керував автомобілем ВАЗ 21063, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме бліде обличчя, порушення мови, почервоніння очей. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у передбаченому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху (а.с.2).
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції було досліджено відеозаписи працівників поліції.
Як слідує із переглянутих апеляційним судом відеозаписів (а.с.7), працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , за порушення Правил дорожнього руху. Під час спілкування із водієм працівник поліції виявив у нього явні ознаки наркотичного сп'яніння, та на пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, водій категорично відмовився, пояснюючи, що поспішає, висловлюючи різні версії.
Доводи ОСОБА_1 про порушення порядку його огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки він висловив бажання пройти огляд на стан сп'яніння, проте, інспектор поліції відмовив останньому у проходженні такого огляду, є необґрунтованими, оскільки водій виявив бажання пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння під час складання адмінматеріалів за результатами його відмови від проходження відповідного огляду на стан сп'яніння.
З протоколу про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія на стан сп'яніння та доданого до матеріалів справи відеозапису із нагрудної камери поліцейського вбачається (а.с.2,5,6), що поліцейським були озвучені ОСОБА_1 та занесені до протоколу ті ознаки наркотичного сп'яніння останнього, які як наслідок потягли за собою пропозицію щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, а отже, жодних порушень з боку працівника поліції, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку не було.
Також, відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння було зафіксовано і на технічний носій, що узгоджується із положеннями ст.266 КУпАП.
На думку суду апеляційної інстанції, саме усвідомлення водієм ОСОБА_1 можливого виявлення стану наркотичного сп'яніння в разі проходження відповідного огляду на стан сп'яніння саме - у закладі охорони здоров'я, і зумовило таку його поведінку.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виконання вимог поліцейського пройти огляд є обов'язком водія, який після проведення огляду та у разі незгоди з вимогами пройти такий огляд мав усі підстави оскаржити дії поліцейського у визначеному Законом порядку.
Слід зазначити і те, що будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його процесуальних прав та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Посилання апелянта на порушення його прав, через розгляд справи у відсутності останнього, не знайшло свого об'єктивного підтвердження, так як статтею 268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов'язкову участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте, стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ОСОБА_1 достовірно знав про те, що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, який буде розглянуто у суді першої інстанції, і не цікавився про хід його справи.
Більш того, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності бути присутнім під час розгляду справи в суді, було поновлене апеляційним судом. Вказана особа належним чином викликана в судове засідання до апеляційного суду.
Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої Законом відповідальності за скоєне.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, його особи, ступеня вини та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як ОСОБА_1 , так і іншими особами.
Враховуючи, що при розгляді справи судом першої інстанції не допущено порушень вимог ст. 280 КУпАП, які могли б істотно вплинути на висновки суду про винність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у вчиненому правопорушенні, кваліфікацію дій та необґрунтованість накладеного стягнення, підстав для скасування, або зміни постанови суду не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд -
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2025 року.
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03 березня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Оседач