Справа № 748/2033/22 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/164/25
Категорія - ч. 2 ст. 240 КК України. Доповідач ОСОБА_2
05 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4
за участю секретарів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
сторін кримінального провадження
обвинуваченого ОСОБА_7
його захисника - адвоката ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_9
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12022270000000239 від 17 серпня 2022 року, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2024 року,
щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, з повною вищою освітою, працюючого директором ТОВ «Торффайн», одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України,
Цим вироком ОСОБА_7 визнаний невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 240 КК України та виправданий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, за недоведеністю, що в його діянні є склад інкримінованого кримінального правопорушення.
Згідно обвинувального акту зі зміненим у судовому засіданні обвинуваченням ОСОБА_7 обвинувачується у тому, що
07 вересня 2018 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Торффайн» (ЄДРПОУ 42450983, юридична адреса: вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 256, м. Київ, далі - ТОВ «Торффайн»), яке діє на підставі Статуту, та основним видом економічної діяльності якого є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.
Керівником ТОВ «Торффайн» визначено ОСОБА_7 .
Згідно з п.9.2.2 та п.9.10.1 Статуту ТОВ «Торффайн» директор належить до органів управління ТОВ «Торффайн» та є його виконавчим органом.
Згідно Статуту ТОВ «Торффайн» до повноважень директора належить вирішення питань організації виробництва, постачання, збуту, фінансування, обліку і звітності, оплати праці, реалізація інвестиційної, технічної та цінової політики, ефективного витрачання коштів, трудового розпорядку та внутрішнього контролю, вирішення питань поточного керівництва роботою внутрішніх структурних підрозділів, представництв та дочірніх підприємств, вирішення інших питань, передбачених чинним законодавством. Директор відповідно до повноважень від імені ТОВ «Торффайн» укладає усі виді правочинів, договорів та інших угод, які не суперечать діючому законодавству України, укладає та розриває договори про прийом на роботу штатних та позаштатних працівників, визначає їх робочі функції та умови найму, видає накази та розпорядження з питань, віднесених до його компетенції.
Наказом Державного комітету України по вугільній промисловості № 16 від 10.02.1993 засновано Державне підприємство «Чернігівторф» (код ЄДРПОУ 02968220, юридична адреса: м. Чернігів, вул. Громадська, 35-а, яке належить до сфери управління Фонду державного майна України, входить до складу Державного Концерну «УКРТОРФ» та діє на підставі Статуту.
Згідно Статуту основним видом діяльності ДП «Чернігівторф» є діяльність із видобування торфу.
Статутну діяльність по видобуванню торфу ДП «Чернігівторф» здійснює на підставі спеціального дозволу № 813 від 05.03.1997, строк дії якого наказом Державної служби геології та надр України від 16.03.2018 продовжено на 20 років. Вказаним спеціальним дозволом ДП «Чернігівторф» надано дозвіл на видобування торфу для виготовлення торфобрикетів та добрива з родовища «Гнилуське», яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7425588500:09:000:3026 площею 275,343 га за адресою: Чернігівська область, Чернігівський та Козелецький райони, на півночі с.Смолин, на півдні с.Лебедівка.
17 серпня 2020 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Торффайн», уклав та підписав від імені ТОВ «Торффайн» договір № 22 з Державним підприємством «Чернігівторф» (далі - ДП «Чернігівторф») в особі в.о. директора ОСОБА_10 , та 28.12.2020 ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Торффайн, уклав та підписав від імені ТОВ «Торффайн» договір № 30 з ДП «Чернігівторф» в особі в.о. директора ОСОБА_10 .
Надалі, 05 січня 2021 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Торффайн», уклав та підписав від імені ТОВ «Торффайн» договір № 03 з Державним підприємством «Чернігівторф» (далі - ДП «Чернігівторф») в особі в.о. директора ОСОБА_10 .
Відповідно до вказаних договорів Постачальник в особі ДП «Чернігівторф» зобов'язується передати у власність Покупцю в особі ТОВ «Торффайн» ґрунт торф'яний рослинний. Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених договором.
Договорами № 22 від 17.08.2020, № 30 від 28.12.2020, № 03 від 05.01.2021 передбачено, що Покупцем в особі ТОВ «Торффайн» здійснюється лише навантаження та розвантаження вантажу.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу України про надра (далі - Кодекс), надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Кодексу передбачено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Кодексу користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Водночас, досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 17 серпня 2020 року по 15 березня 2021 року ОСОБА_7 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Торффайн», достовірно знаючи про відсутність у ТОВ «Торффайн» виданого у встановленому законодавством порядку спеціального дозволу на користування ділянкою надр родовища «Гнилуське» та про наявність діючого спеціального дозволу у ДП «Чернігівторф», діючи умисно, незаконно, порушуючи порядок, встановлений ст.14, 19 Кодексу України про надра, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на земельній ділянці площею 0,6356 га родовища «Гнилуське», розташованій у західному напрямку від північної околиці с. Смолин Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, використовуючи орендовану спеціальну техніку та осіб, які не були обізнані зі злочинним умислом ОСОБА_7 , організував незаконний видобуток торфу, який відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення, який у подальшому було обернено на користь ТОВ «Торффайн».
Як зазначено у обвинувальному акті, своїми умисними діями ОСОБА_7 здійснив незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - торфу об'ємом 17 554 м3 (16834,29 тонн), чим завдано екологічну шкоду довкіллю (державі) у вигляді імовірних локальних техногенних змін природних комплексів земельних ділянок в зонах самовільного видобутку торфу з послідуючими імовірними локальними змінами біологічних, гідрологічних, геохімічних та інших природних функцій торфового родовища «Гнилуське».
Правова кваліфікація кримінального правопорушення згідно обвинувального акту: ОСОБА_7 обвинувачується у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить виправдувальний вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, та за результатами апеляційного розгляду ухвалити новий, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор вважає, що стороною обвинувачення було надано достатню кількість доказів, належне дослідження та оцінка яких вказує на наявність сукупності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння ОСОБА_7 , як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 240 КК України.
Вказує на те, що відповідно до листа Державної служби геології та надр України, у ТОВ «Торффайн» відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами родовища Гнилуське. При цьому, в суді знайшло підтвердження твердження сторони обвинувачення про те, що діяльність ТОВ «Торффайн» полягає саме у видобуванні корисної копалини загальнодержавного значення у межах родовища Гнилуське.
Так, з протоколу огляду земельної ділянки, на якій розташоване торфородовище Гнилуське, вбачається, що у західному напрямку від північної околиці с. Смолин Гончарівської селищної ради в межах родовища Гнилуське на площі 0,6356 га здійснено виїмку ґрунту торф'яного рослинного екскаваторним способом загальним об'ємом 17 554 м3. Про вказане свідчить зафіксоване оглядом заглиблення у ґрунті, яке має продовгувату форму з нерівними контурами глибиною 3 м, заповнене водою.
Наданий стороною обвинувачення план підрахунку запасів корисних копалин, що є додатком до геологічного звіту за результатами проведення комплексу робіт з геолого-економічної оцінки родовища торфу Гнилуське, доводить, що ділянка, де видобування торфу здійснено ТОВ «Торффайн», та утворене внаслідок цього заглиблення, знаходиться у межах ділянки надр родовища Гнилуське, спеціальний дозвіл на користування яким був наданий ДП «Чернігівторф».
Незаконність діяльності ТОВ «Торффайн» з видобування торфу у межах вказаного родовища підтверджують досліджені судом заява, подана виконувачем обов'язків директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 , в якій він просить внести до ЄРДР відомості за фактом незаконного видобування торфу в ході виконання договорів №22 та №03, укладених між ТОВ «Торффайн» та ДП «Чернігівторф»; договори №22 від 17.08.2020 та №03 від 05.01.2021, якими передбачається, що постачальник зобов'язується передати у власність покупцю грунт торф'яний рослинний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його; акт про результати заходів державного нагляду за дотриманням вимог природоохоронного законодавства та розрахунок заподіяних збитків, якими доводиться порушення вимог ст. 19 Кодексу України про надра; висновок почеркознавчої експертизи, яким встановлено, що підпис в договорах виконаний обвинуваченим ОСОБА_7 ; розрахунок розміру збитків від порушення законодавства про використання та охорону надр від самовільного користування надрами; витяг з аудиторського дослідження Фонду державного майна України, проведеного на ДП «Чернігівторф», яким доводиться факт надання ТОВ «Торффайн» права самостійно здійснювати виїмку ґрунту торф'яного рослинного на ділянці надр, спеціальний дозвіл на користування якою має ДП «Чернігівторф».
Прокурор стверджує про те, що умисел в діях обвинуваченого на незаконний видобуток надр доводиться договором на надання послуг №20 від 22.05.2019, пролонгованим додатковою угодою від 04.01.2021, за яким ФОП Стукало зобов'язався виконувати роботи з надання послуг вантажного транспорту, чим підтверджується намір ОСОБА_7 на залучення техніки для видобування корисних копалин ТОВ «Торффайн».
В судовому засідання свідок ОСОБА_12 підтвердив, що саме від ОСОБА_7 отримав пропозицію про укладення договору оренди екскаватора, необхідного для видобування торфу в с. Смолин на території Філії «Смолинський торфозавод». Випискою про рух коштів по рахунку ТОВ «Торффайн» підтверджено, що в період часу з 17.08.2020 по 15.03.2021 вказане Товариство здійснювало неодноразове перерахування грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_12 за послуги екскаватора.
Свідок ОСОБА_13 показав, що у 2020-2021 роках виконував роботи з видобування торфу на Смолинському торфозаводі, а свідок ОСОБА_14 підтвердив, що ТОВ «Торффайн» за допомогою орендованого екскаватора здійснювало діяльність з видобування торфу на полях Смолинського торфозаводу. Видобутий торф вантажився у вантажні автомобілі.
Відповідно до доповідної записки виконуючого обов'язки директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 , останній повідомляв ОСОБА_7 про невідповідність договорів між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» вимогам ст. 16 Кодексу України про надра. Листами директора філії Смолинського торфозаводу підтверджується поінформованість ОСОБА_7 про те, що ТОВ «Торффайн» здійснює видобування торфу з порушенням технології виїмки грунту торф'яного рослинного та у недозволеному місці.
Свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_16 в судовому засіданні підтвердили, що видобування торфу здійснювалось за допомогою техніки та за участі працівників ТОВ «Торффайн», увесь цикл видобування торфу здійснювався саме цим підприємством, що доводить здійснення ключових процесів з видобування виключно ТОВ «Торффайн».
Дані з журналів зважування та відвантаження торфу з Філії «Смолинський торфозавод», зведені виписки з банківського рахунку цієї Філії та зведена інформація щодо реалізації торфу підтверджують, що у період з 17.08.2020 по 15.03.2021 відвантаження незаконно видобутих корисних копалин здійснювалося на виконання договорів №22 та 03, а для приховування факту їх видобування самим ТОВ «Торффайн», без наявного спеціального дозволу на користування надрами, на рахунок Філії перераховувалися кошти за вказаними договорами, які є договорами купівлі-продажу, а не договорами щодо виконання окремих видів робіт, пов'язаних з користуванням надрами, у тому часі з улаштування обвідного каналу, який Філія не мала наміру облаштовувати, оскільки видобування торфу на ділянці, де його видобував ТОВ «Торффайн», не планувалось.
За результатами проведення інженерно-екологічної експертизи встановлено, що у результаті самовільного видобування торфу було допущено недотримання вимог статей 16, 19 Кодексу України про надра, а у результаті порушень законодавства з охорони навколишнього природного середовища завдано екологічну шкоду у вигляді імовірних локальних техногенних змін природних комплексів земельних ділянок в зонах самовільного видобутку торфу з послідуючими імовірними локальними змінами біологічних, гідрологічних, геохімічних та інших природних функцій торфового родовища Гнилуське.
Вказані докази на думку прокурора, є належними та допустимими, які у своїй сукупності з точки зору взаємозв'язку є достатніми для висновку, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , мало місце, а його дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 240 КК України, які полягали у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
Саме ОСОБА_7 винен у незаконному видобуванні корисних копалин на території родовища Гнилуське, оскільки він достовірно знав, що у ТОВ «Торффайн» відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами, що договори купівлі-продажу не є дозвільним документом на видобування корисних копалин, а отримання спеціального дозволу потребує проведення спеціальної платної процедури, отже, бажаючи таким чином уникнути надмірних витрат для свого підприємства, використовуючи договори №22 та 03, які суперечать вимогам законодавства, ОСОБА_7 організував видобуток торфу на користь власного підприємства для чого виконав комплекс цілеспрямованих послідовних умисних дій. Зокрема орендував спеціальну техніку, оплачував її роботу, визначив особу, яка здійснюватиме контроль за видобуванням безпосередньо на місці.
Таким чином підтвердження знайшли умисел, мотив та мета протиправної діяльності ОСОБА_7 , а також причинно-наслідковий зв'язок між його діями та негативними наслідками для довкілля.
Зазначаючи про відсутність в діях ОСОБА_7 порушень вимог ст.ст. 14, 19 Кодексу України про надра, суд не зазначає, чому не бере до уваги висновки експерта про наявність такого порушення з огляду на відсутність спеціального дозволу на користування надрами, який є єдиним дозвільним документом для такої діяльності. При цьому, судом не були визнані недопустимими або неналежними ті докази, які досліджував експерт, коли прийшов до такого висновку, та необґрунтовано, чому вони на думку суду не переважають у своїй сукупності докази сторони захисту у вигляді договорів №22 та 03, а також додаткові угоди №1 та 2 до договору №03, на підставі яких за версією сторони захисту ТОВ «Торффайн» законно здійснював видобування корисних копалин з огляду на закріплення такого права у змісті цих документів.
Не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки суду про відсутність у діях ОСОБА_7 умислу на порушення ст.ст. 14, 19 Кодексу України про надра та незаконне видобування корисних копалин, оскільки видобування здійснювалось під чітким контролем працівників Філії «Смолинський торфозавод», адже такі висновки суперечать наданим доказам, заявам та доповідним запискам посадових осіб ДП «Чернігівторф», «Смолинський торфозавод», показанням ОСОБА_17 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 які вказують на самостійний характер діяльності ТОВ «Торффайн» з видобування торфу.
На порушення ч. 1 ст. 94 КПК України судом не взято до уваги показання представника потерпілого - Державної служби геології та надр України, який вказував що надрокористувач може залучати (допускати) до користування надрами сторонніх осіб лиш як підрядників для виконання підрядних робіт, та не здійснено оцінку цих показань у взаємозв'язку з показаннями свідка ОСОБА_10 , який вказав, що умовами укладених ним із ОСОБА_7 договорів є купівля-продаж грунту торф'яного рослинного, а не виконання робіт, пов'язаних з користуванням надрами.
Крім того, судом не здійснено оцінку матеріалів аудиторського дослідження діяльності ДП «Чернігівторф» у взаємозв'язку з протоколом огляду ділянки надр, показаннями працівників Філії «Смолинський торфозавод», висновком інженерно-екологічної експертизи, виписками по рахунку Філії «Смолинський торфозавод», журналами зважування транспортних засобів, які доводять, що внаслідок порушення службовими особами ДП «Чернігівторф» ст. 16 Кодексу України про надра, ОСОБА_7 у період з серпня 2020 року по березень 2021 року фактично користувався ділянкою надр родовища Гнилуське, використовуючи укладені ним від імені ТОВ «Торффайн» договори купівлі-продажу №22 та 03, закріпивши документально перехід права користування ділянкою надр шляхом укладення та підписання додаткових угод №1 та 2 до договору №03.
Прокурор переконаний у тому, що стороною обвинувачення надано достатню кількість належних та допустимих доказів для доведення вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, але порушення вимог ч. 1 ст. 94 та ст. 370 КПК України перешкодило суду ухвалити законне рішення, внаслідок чого висновки суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ним неправильно застосовано закон про кримінальну відповідальність.
Не погодившись з апеляційною скаргою прокурора захисник ОСОБА_8 подала заперечення, в яких просить апеляційну скаргу прокурора на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2024 року без задоволення, а вирок суду, яким ОСОБА_7 виправданий за ч. 2 ст. 240 КК України, без зміни.
Вважає, що після дослідження доказів, наданих сторонами у кримінальному провадженні, суд першої інстанції прийшов до вірного та обґрунтованого висновку про те, що стороною обвинувачення у встановленому законом порядку не було доведено в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, передбаченого. 2 ст. 240 КК України, у зв'язку з чим він визнаний невинуватим та виправданий за пред'явленим обвинуваченням на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка доводи апеляційної скарги підтримала, вважала доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України та просила визнати його винуватим у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які заперечили проти доводів прокурора, вирок суду вважали законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційних скарг, повторно дослідивши докази, надані сторонами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
Відповідно до ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Кодексу України про надра передбачено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.
Статтею 19 цього Закону регламентовано, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» торф належить до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.
Частиною 2 статті 240 КК України, що ставиться у провину ОСОБА_7 , передбачена кримінальна відповідальність за незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Під незаконним видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення слід розуміти порушення встановленого законом порядку і правил вилучення корисних копалин із їх родовищ (покладів), а саме: їх видобування без спеціального дозволу на користування надрами, а також за відсутності спеціального акту, що засвідчує гірничий відвід, та без затвердженого проекту планів гірничих робіт, геологічного вивчення та охорони надр та затвердженого у встановленому законом порядку проекту відведення земель; експлуатацію родовищ корисних копалин з порушенням екологічних вимог проектів та планів розробки, без проходження обов'язкової екологічної експертизи; самовільне розширення меж територій родовищ; здійснення під виглядом дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин промислового видобування корисних копалин тощо. Видобування корисних копалин передбачає дії, які полягають у вилученні з родовищ корисних копалин будь-яким способом.
Під час допиту, як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду обвинувачений ОСОБА_7 вину в пред'явленому обвинуваченні не визнав та показав, що він є керівником ТОВ «Торффайн». У 2019 році він почав співпрацювати з ДП «Чернігівторф» щодо купівлі ґрунту торф'яного рослинного. Спочатку ДП «Чернігівторф» орендувало техніку і видобуток проводило своєї технікою, але на той час, коли він почав з ними співпрацювати, то своєї або орендованої техніки підприємство вже немало.
При укладанні угод за торф підприємством Чернігівторф було визначено дві ціни, яка залежала від того, хто орендуватиме техніку для виїмки грунту. Договори з ДП «Чернігівторф» укладалися та ціна за торф узгоджувалася з урахуванням того, що техніку для виїмки торфу буде винаймати він, тобто у договорі враховані приховані підрядні роботи. Договори укладалися з директорами як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_10 , договори були типовими та аналогічними по змісту умов.
ОСОБА_7 вказував, що технічні завдання були і їх підписував ОСОБА_11 . Процес копання торфу він особисто не бачив, але знає, що його виїмку водій здійснював за вказівкою керівництва Філії. Один раз була претензія керівниці Філії заводу щодо порушень під час копки, але цей недолік відразу був усунутий. Торф видобувався, зважувався та зберігався на території Філії заводу і власником його він не був, навіть не зважаючи на те, що для його видобутку використовувалась орендована ним техніка. Після того, як на видобутий торф виписувалася накладна та він проводив оплату за цією накладною, він ставав власником видобутого торфу.
При цьому, обвинуваченим не заперечувався ні факт підписання угод з ДП «Чернігівторф», ні факт оренди та використання орендованої техніки з метою виїмки ґрунту торф'яного з родовища, але прокурор в апеляційній скарзі значну кількість уваги приділив саме цим обставинам, виклавши безліч доказів на підтвердження тих фактичних даних, які ніким не оспорювались.
При цьому, стороною обвинувачення не надано жодного доказу того, що ОСОБА_7 займався незаконним добуванням торфу, організував це незаконне, самовільне добування та яким чином порушення керівництвом ДП «Чернігівторф» вимог ст. 16 Кодексу України про надра доводять винуватість ОСОБА_7 в рамках даного кримінального провадження.
Представник Державної служби геології та надр України ОСОБА_18 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснював, що якщо видобування було здійснено в межах господарської діяльності, то підприємства-надрокористувачі мали право залучати підрядників для виконання робіт. У тому разі, коли корисні копалини були видобуті і передані надрокористувачу, у якого є дозвіл, то на його думку, жодних порушень не має, за умови належності виконання умов договору.
Згідно Статуту ДП «Чернігівторф», затвердженого Наказом Фонду державного майна України № 1719 від 23 жовтня 2020 року, ДП «Чернігівторф» є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності згідно з наказом Державного комітету України по вугільній промисловості №16 від 10.02.1993 року та належить до сфери Управління Фонду державного майна України, та входить до складу Державного Концерну «УКРТОРФ» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.2007 року №689. (том 2 а.п.121-147)
Спеціальним дозволом на користування надрами № 813 від 05 березня 1997 року ДП «Чернігівторф» був наданий дозвіл на видобування торфу, придатного для виробництва брикетів та приготування компостів з родовища «Гнилуське», яке розташоване на земельній ділянці за адресою: Чернігівська область, Чернігівський та Козелецький райони, між селами Смолин (південна околиця) та Лебедівка (північна околиця). Строк дії Спеціального дозволу наказом Державної служби геології та надр України від 16.03.2018 продовжено на 20 років.
31 серпня 2018 року між Державною службою геології та надр України та ДП «Чернігівторф» укладено Угоду № 813 про умови користування надрами з метою видобування торфу. Держгеонадра надала ДП «Чернігівторф» право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин. ДП «Чернігівторф» зобов'язалося виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства. Торфородовище «Гнилуське», згідно геологічної характеристики, розробляється з 1984 року, у 1987 році був введений в експлуатацію торфобрикетний завод. (том 1 а.п. 173-198)
Відповідно до положенням про Філію «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» Філія є відокремленим структурним підрозділом ДП «Чернігівторф» без права юридичної особи, забезпечує видобуток та виробництво торф'яної продукції. (том 2 а.п.62-69)
Наказом т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 № 16 від 15 березня 2017 року було відновлено роботу Філії «Смолинський торфозавод» з 22 травня 2017 року. ОСОБА_15 призначено на посаду директора Філії «Смолинський торфозавод» з 23.05.2017 року на підставі Наказу т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 №59-К від 23 травня 2017 року. Довіреністю №13 від 3 січня 2020 року ОСОБА_15 наділена повноваженнями представляти інтереси ДП «Чернігівторф» в усіх органах державної влади та в усіх органах місцевого самоврядування, перед усіма фізичними та юридичними особами з питань, які стосуються діяльності Філії. (том 2 а.п.72, том 3 а.п.103)
За статутом ТОВ «Торффайн», затвердженим 23 квітня 2019 року Загальними зборами учасників ТОВ «УКР ВОСТОК ПРОМІНВЕСТ», учасником Товариства та керівником є ОСОБА_7 , Товариство створене з метою здійснення будь-якої не забороненої законодавством підприємницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, у тому числі щодо надання Послуг, впровадження нових прогресивних технологій, форм організації роздрібної та оптової торгівлі товарами народного споживання, комісійної торгівлі, посередницької діяльності, експортно-імпортних та зовнішньоекономічних операцій, фінансової діяльності, операцій з фондовими цінностями, нерухомим і рухомим майном, з метою вирішення економічних та соціальних проблем, одержання прибутку на вкладений капітал, як на території України так і за кордоном. Предметом діяльності Товариства є оптова та роздрібна торгівля, надання ряду послуг, операції з нерухомим майном, виробництво та добування кам'яного вугілля, торфу та продуктів нафто перероблення. (том 3 а.п.202-230)
Згідно технічного завдання на видобуток ґрунту торф'яного рослинного на 2020 рік, затвердженого 26 грудня 2019 року т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 , місцем видобутку зазначено: Філія «Смолинський торфозавод» Поле№1,2. Організаційно-технічні умови виконання робіт: ґрунт торф'яний рослинний видобувається кар'єрним способом із застосуванням екскаватора. Ширина вибою не більше 40 м (ширина карти). Глибина розробки вибою не повинна перевищувати максимальної паспортної величини глибини копання торфу екскаватором. Мінімальна глибина розробки вибою має бути не більше глибини залягання покладу торфу із залишком придонного шару (0.15 м) по технічних умовах на рекультивацію ділянки торфорозробок. Після розробки вибою краї кар'єру повинні бути рівними, дно кар'єру залишатись рівним, без недоборів покладу торфу. Розпочинати новий вибій тільки за письмовим погодженням керівництва ДП «Чернігівторф». (том 3 а.п.128)
Згідно технічного завдання на видобуток ґрунту торф'яного рослинного на 2021 рік, затвердженого у лютому 2021 року т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 , місцем видобутку зазначено: Філія «Смолинський торфозавод» Поле№1,2. Організаційно-технічні умови виконання робіт: ґрунт торф'яний рослинний видобувається кар'єрним способом із застосуванням екскаватора. Ширина вибою не більше 40 м (ширина карти). Глибина розробки вибою не повинна перевищувати максимальної паспортної величини глибини копання торфу екскаватором. Мінімальна глибина розробки вибою має бути не більше глибини залягання покладу торфу із залишком придонного шару (0.3 м) по технічних умовах на рекультивацію ділянки торфорозробок. Після розробки вибою краї кар'єру повинні бути рівними, дно кар'єру залишатись рівним, без недоборів покладу торфу. Розпочинати новий вибій тільки за письмовим погодженням керівництва ДП «Чернігівторф». (том 3 а.п.129)
Згідно договору №22 від 17 серпня 2020 року, укладеного між ДП «Чернігівторф» (постачальник) в особі в.о. директора ОСОБА_10 та ТОВ «Торффайн» (покупець) в особі ОСОБА_7 , предметом договору є: постачальник зобов'язується передати у власність покупцю ґрунт торф'яний рослинний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість поставленого товару за цим договором складає 10 000 тонн. Договором обумовлена ціна та порядок розрахунків і встановлено, що ціна за 1 тонну ґрунту торф'яного рослинного за умови видобування покупцем з урахуванням ПДВ, податків та зборів, складає 150 грн. Загальна сума договору складає 1 500 000 грн з ПДВ. Порядок постачання договором визначено так: навантаження та розвантаження вантажу здійснюється покупцем. Термін дії договору 31.12.2020 року. (том 2 а.п.58, 59)
Розпорядженням ДП «Чернігівторф» за підписом в.о. директора ОСОБА_10 № 16 від 18 серпня 2020 року у зв'язку із підписанням договору № 22 від 17.08.2020 року було зобов'язано директора Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф» ОСОБА_15 забезпечити здійснення передачі ґрунту торф'яного рослинного у власність ТОВ «Торффайн» згідно умов договору №22 від 17 серпня 2020 року між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн». (том 3 а.п.134)
Згідно договору № 30 від 28 грудня 2020 року, укладеного між ДП «Чернігівторф» (постачальник) в особі в.о. директора ОСОБА_10 та ТОВ «Торффайн» (покупець) в особі ОСОБА_7 , предметом договору є: постачальник зобов'язується передати у власність покупцю ґрунт торф'яний рослинний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість поставленого товару за цим договором складає 30 000 тонн. Договором обумовлена ціна та порядок розрахунків і встановлено, що ціна за 1 тонну ґрунту торф'яного рослинного за умови видобування покупцем з урахуванням ПДВ, податків та зборів, складає 150 грн. Загальна сума договору складає 4 500 000 грн з ПДВ. Порядок постачання договором визначено так: навантаження та розвантаження вантажу здійснюється покупцем. Термін дії договору 31.12.2021 року. (том 2 а.п.60, 61)
Згідно договору № 03 від 05 січня 2021 року, укладеного між ДП «Чернігівторф» (постачальник) в особі в.о. директора ОСОБА_10 та ТОВ «Торффайн» (покупець) в особі ОСОБА_7 , предметом договору є: постачальник зобов'язується передати у власність покупцю ґрунт торф'яний рослинний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору. Кількість поставленого товару за цим договором складає 36 000 тонн. Договором обумовлена ціна та порядок розрахунків і встановлено, що ціна за 1 тонну ґрунту торф'яного рослинного за умови видобування покупцем з урахуванням ПДВ, податків та зборів, складає 150 грн. Загальна сума договору складає 5 400 000 грн з ПДВ. Порядок постачання договором визначено так: навантаження та розвантаження вантажу здійснюється покупцем. Термін дії договору 31.12.2021 року. (том 4 а.п.76, 77)
Згідно Договору на надання послуг № 20 від 22 травня 2019 року ТОВ «Торффайн» в особі директора ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_12 уклали даний договір, предметом якого є виконання робіт з надання послуг вантажного транспорту (спецтранспорту) за заявкою Замовника. Строк дії договору до 31.12.2019 року. Між цими ж сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 4 січня 2021 року до договору № 20, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021 року. (том 3 а.п.143-145)
Згідно договору № 08/07/19 від 8 липня 2019 року про надання послуг перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеного між ТОВ «Спецтранс Логістик» (Перевізник) в особі директора ОСОБА_19 та ТОВ «Торффайн» (Замовник) в особі директора ОСОБА_7 , Перевізник надає послуги автомобільних перевезень, які включають: надання транспортного засобу, організацію і здійснення доставки ввіреного Замовником вантажу вказаного в додатках (заявках) до цього Договору, в пункт призначення і видає вантаж уповноваженій отримати вантаж особі Замовника. Замовник зобов'язується оплатити послуги Перевізника у порядку і на умовах, визначених цим Договором, заявках, інших додатках до нього. (том 3 а.п.146-149)
Згідно виписок за період з 17.08.2020 року по 15.03.2021 року ТОВ «Торффайн» неодноразово здійснювало оплати ФОП ОСОБА_12 згідно рахунків за послуги екскаватора, ТОВ «Спецтранс Логістик» - згідно рахунків за послуги самоскида, ФОП ОСОБА_20 - за автотранспортні послуги, ОСОБА_21 - оплата за послуги Камаз. (том 3 а.п.150-156)
Під час огляду зошиту з написом «Журнал взвешивания и отгрузки грунта торфяного растительного 2020» встановлено, що починаючи із сторінки 72 по сторінку 95 містяться дані про відвантаження ТОВ «Торффайн» з філії Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» ґрунту рослинного торф'яного. Вказані відомості зазначено за період з 17.08.2020 по 22.09.2020. (том 2 а.п.32-57)
Під час іншого огляду зошиту з написом «Журнал взвешивания и отгрузки грунта торфяного растительного 2020» встановлені відомості про відвантаження ТОВ «Торффайн» з філії Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» ґрунту рослинного торф'яного за період з 23.09.2020 по 12.03.2021. (том 2 а.п.146-250)
Фактично, записами в журналах зафіксовані відомості про відвантаження ТОВ «Торффайн» з філії Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» ґрунту торф'яного із зазначенням номерного знаку вантажного автомобіля, підприємства, яке відвантажувало сировину (ТОВ «Торффайн»), вагу вантажного автомобіля без вантажу, вагу автомобіля з вантажем та вагу самого вантажу.
Згідно зведеної виписки по рахунку за період з 01.01.2020 по 31.12.2021, починаючи з 03 січня 2020 року ТОВ «Торффайн» здійснювало оплату на рахунок Філії «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» за ґрунт торф'яний рослинний згідно договорів №17 від 03 травня 2019 року та 79 від 06 грудня 2019 року, починаючи з 17 вересня 2020 року - за договором № 22 від 17 серпня 2020 року, та з 03 лютого 2021 року по 28 грудня 2021 року - за договором №3 від 5 січня 2021 року. (том 2 а.п.76-87)
Згідно реалізації за 2020 та 2021 роки за накладними реалізовано ґрунту ТОВ «Торффайн» з 17.08.2020 по 30.12.2020 - 11 022,4 тонн на загальну суму 1 653 308,4 грн (з ПДВ), за період з 04.01.2021 по 12.03.2021 - 6 391,1 тонн. (том 2 а.п.88-120)
Згідно довідки ДП «Чернігівторф» від 30.06.2022 видобуток ґрунту торф'яного рослинного ДП «Чернігівторф» (філія Смолинський торфозавод) з серпня 2020 року по березень 2021 року склав 20 130,7 тонн. (том 2 а.п.31)
З відповіді ДП «Чернігівторф» за підписом в.о. директора ОСОБА_11 вбачається, що між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» укладались договори на продаж ґрунту торф'яного рослинного, а саме: договір №17 від 03.05.2019 року, додаткова угода №1 до договору №17 від 04.05.2019 року, договір №79 від 06.12.2019 року, додаткова угода №1 до договору №79 від 03.03.2020 року, договір №22 від 17.08.2020 року, договір №30 від 28.12.2020 року.
Дані договори та додаткові угоди підписані керівником підприємства та погоджені керівником ДК «Укрторф»; на підприємстві проводилась планова ревізія фінансово-господарської діяльності підприємства за 2019-2020 роки; при укладанні договору №17 від 03.05.2019 року було розроблене та підписане технічне завдання на видобуток ґрунту торф'яного рослинного на 2019 рік, де зазначені організаційно-технічні умови виконання робіт; вартість (ціна) ґрунту торф'яного рослинного зазначена в договорах, укладених ДП «Чернігівторф» з ТОВ «Торффайн», які були погоджені з ДК «Укрторф»; ціна 1 тонни ґрунту торф'яного рослинного станом на 01.01.2019 року і по теперішній час становить - 270 грн з ПДВ; ціна 1 тонни ґрунту торф'яного рослинного, за умови видобування покупцем з 03.05.2019 року становила - 150 грн з ПДВ, з 29.04.2021 року і по теперішній час становить - 204 грн з ПДВ; обсяг видобутого ґрунту торф'яного рослинного становить: 2019 рік - 10 968,9 тонн, 2020 рік - 19 857 тонн, 2021 рік - 29 694,95 тонн, 2022 рік - 2 221,8 тонн. На підтвердження інформації до відповіді додані копії відповідних документів. (том 4 а.п.4-26)
Факт погодження договору №79 від 06.12.2019 з керівництвом ДК «Укрторф» підтверджується листом т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 від 06 грудня 2019 року, до якого як додаток додавався договір №79.
Факт погодження договору №17 від 03.05.2019 з керівництвом ДК «Укрторф» також підтверджується листом т.в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 від 03 травня 2019 року, до якого як додаток додавався договір №17.
Тобто, як договори, укладені з ТОВ «Торффайн», під керівництвом ОСОБА_7 , керівником ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 №17 та №79, текст яких був погоджений з ДК «Укрторф», так і договори, про які йдеться в обвинувальному акті, укладені з ДП «Чернігівторф» під керівництвом ОСОБА_10 , № 22 від 17 серпня 2020 року, № 30 від 28.12.2020 року та № 03 від 05 січня 2021 року є аналогічними по текстовому змісту. Тобто, фактично ТОВ «Торффайн» мало виконати підрядні роботи за власний рахунок, після чого придбати торф за обумовленою ціною.
Зокрема, предметом вищевказаних договорів є: постачальник зобов'язується передати у власність покупцю ґрунт торф'яний рослинний, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його на умовах даного договору (п.1.1.). Договорами обумовлена ціна та порядок розрахунків і встановлено, що ціна за 1 тонну ґрунту торф'яного рослинного за умови видобування покупцем з урахуванням ПДВ, податків та зборів, складає 150 грн (п.2.1.). Навантаження і розвантаження вантажу здійснюється Покупцем (п.4.1.).
Додатковою угодою №1 від 04.05. 2019 до договору №17 сторонами було узгоджено доповнити його п.4.1.: виїмка ґрунту торф'яного рослинного, навантаження та розвантаження здійснюється Покупцем, виїмка ґрунту здійснюється за технічним завданням на видобуток ґрунту торф'яного рослинного на 2019 рік, місце видобутку Філія «Смолинський торфозавод».
З інформації № 101 від 7 грудня 2022 року за підписом в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 слідує, що ДП «Чернігівторф», починаючи з 2019 року уклало наступні договори з підприємством ТОВ «Торффайн» на купівлю та видобуток ґрунту торф'яного рослинного:
у 2019 році: №17 від 04.05.2019, №79 від 06.12.2019;
у 2020 році: №22 від 17.08.2020, №30 від 28.12.2020;
у 2021 році: №03 від 05.01.2021.
Тобто, фактично, співпраця з підприємством ТОВ «Торффайн» велась по чотирьох договорах: №17 від 04.05.2019, № 79 від 06.12.2019, №22 від 17.08.2020 та №03 від 05.01.2021. По договору № 30 від 28.12.2020 співпраця не відбулася, відповідно, відвантаження та виїмка ґрунту не проводились.
Разом з тим, органом досудового розслідування та експертом при проведенні судової інженерно-екологічної експертизи не виокремлено, на підставі яких договорів було утворено площу зняття ґрунту 0,6356 га, адже співпраця відбувалась по чотирьом з п'яти укладених договорів, в той час, як в зміненому обвинувальному акті мова йдеться про договори №22 від 17 серпня 2020 року та №03 від 05 січня 2021 року. Не вказано, за який проміжок часу виникло зняття саме такої площі грунту, не визначено зняття площі грунту за кожним договором, що не дає можливості визначити чи від дій ТОВ «Торффайн» виникло зняття грунту саме на вказаній прокурором площі, а також встановити, що саме за цими двома договорами воно виникло.
Більш того, не зрозуміло, чи враховувались експертом Технічні завдання, затверджені керівництвом ДП «Чернігвторф» на 2020 та 2021 роки, якими було передбачено видобування ґрунту торф'яного рослинного кар'єрним способом із застосуванням екскаватора. Місцем видобутку визначені Поля №№1 та 2. При тому, що видобуток здійснювався підприємством і для власних потреб.
Таким чином, недоречним є посилання прокурора на висновок судової інженерно-екологічної експертизи від 17 червня 2022 року за № СЕ-19/125-22/2949-ЕЛ, адже вихідні дані, вказані прокурором в постанові про призначення експертизи, про те, що відбувалось самовільне видобування торфу, не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час досудового розслідування та судового розгляду.
За результатом проведеної судової інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/125-22/2949-ЕЛ від 17 червня 2022 року, експертом було оцінено інформацію, викладену у постанові прокурора про призначення експертизи та встановлено порушення вимог статей 16, 19 Кодексу України про надра, які полягали у відчуженні права ДП «Чернігівторф» на видобуток корисних копалин товариству під керівництвом ОСОБА_7 .
Разом з тим, з дослідницької частини експертизи неможливо встановити якими відомостями експерт керувався при визначенні об'єму знятого грунту, чи враховувались експертом попередні договори між ТОВ «Торффайн» та ДП «Чернігівторф», діяльність на підставі яких не ставиться прокурором під сумнів, та яким чином вираховувався об'єм ґрунту знятого до 15 серпня 2020 року.
Більш того, під час судового розгляду встановлено, що на ДП «Чернігівторф» постійно ведеться геолого-маркшейдерська документація. Згідно актів списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства за 2019-2021 рр. було видобуто торфу ДП «Чернігівторф»: 2019 - 41 тис. тонн; 2020 - 42 тис. тонн; 2021 - 56 тис .тонн.
З вказаних об'ємів видобутку підприємством ТОВ «Торффайн» камерним способом із застосуванням екскаватора видобуто: 2019 - 11 тис. тонн; 2020 - 19,9 тис. тонн; 2021 - 29,7 тис. тонн.
Ці запаси були списані з обліку, про що подавалися щорічні звіти про рух запасів відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр за 2019- 2021рр. Відповідно, ДП «Чернігівторф» сплачувало до відповідних бюджетів рентні платежі за користування надрами. (том 4 а.п.25)
У листі № 102 від 07 грудня 2022 року ДП «Чернігівторф» повідомляє, що ґрунт торф'яний рослинний, отриманий під час чистки ТОВ «Торффайн» обвідного водоканалу «Гнилуського родовища», враховано у балансі підприємства і включено в річну звітність. (том 4 а.п.26)
Перелічені вище документи, які були надані в тому числі й стороною обвинувачення, спростовують твердження апеляційної скарги прокурора про те, що ОСОБА_7 умисно організував незаконне видобування торфу для чого виконав комплекс цілеспрямованих послідовних умисних дій, в тому числі й орендував спеціальну техніку, оплатив її роботу, визначив особу, яка здійснюватиме контроль за видобуванням безпосередньо на місці.
Беззаперечно встановлено, і ці фактичні дані не заперечуються прокурором, що співпраця ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» в особі ОСОБА_7 розпочалась з травня 2019 року, коли був укладений перший договір між цими підприємствами. Всі п'ять укладених договорів, з яких реалізованими були тільки чотири, є аналогічними за своїм змістом та умовами придбання ТОВ «Торффайн» ґрунту торф'яного рослинного. Зокрема, ціна та порядок розрахунків за одну тону ґрунту торф'яного були визначені за умови його видобування покупцем з урахуванням ПДВ, податків та зборів. Тобто, з 2019 року ТОВ «Торффайн» придбавало в ДП «Чернігівторф» ґрунт торф'яний рослинний за умови його самостійного видобування.
Однак, прокурором у вину ОСОБА_7 ставиться видобування торф'яного ґрунту виключно за двома договорами, при тому, що їх умови не відрізняються від умов інших двох договорів, укладених між ТОВ «Торффайн» та ДП «Чернігівторф».
При цьому, є безпідставним твердження сторони обвинувачення про організацію видобування торфу ОСОБА_7 та проведення контролю за його видобутком обвинуваченим, адже договори були укладені офіційно з державним підприємством, яке погодило видобуток покупцем, чим і обумовлювалась ціна торфу. Крім того, допитані в судовому засіданні свідки спростовують таке твердження прокурора та свідчать про неможливість проведення такої організаційної роботи щодо самовільного, незаконного видобутку торфу з боку ОСОБА_7 .
Апеляційним судом був допитаний колишній виконуючий обов'язки директора ДП «Чернігівторф» в період часу з січня 2020 по січень 2021 року ОСОБА_10 який підтвердив, що окрім іншого, до кола його повноважень входило укладання різного роду договорів від імені підприємства, у якого була ліцензія на видобуток торфу в с.Смолин. З ТОВ «Торффайн» під час його керівництва було укладено один, чи два договори, які за своїм змістом були стандартними, типовими та погоджувались з ДК «Укрторф». Предметом договорів був продаж торфу.
ОСОБА_22 підтвердив, що на підприємстві було дві ціни продажу торфу, одна ціна визначалась за умови видобування торфу за допомогою техніки підприємства, інша ціна визначалась за умови видобування торфу за допомогою техніки покупця. Укладення такого договору жодним чином не свідчило про передачу права на користування надрами, а лише було умовою продажу торфу. В укладених договорах з ТОВ «Торффайн» на купівлю торфу обумовлювалася ціна за товар з урахуванням виїмки технікою покупця, оскільки у підприємства не було своєї техніки.
Видобуток здійснювався технікою ТОВ «Торффайн», але під контролем Філії «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф». При цьому, місце, де копати, визначала директор Філії. Питання здійснювати виїмку торфу біля обвідного каналу обговорювалося з директором Філії, бо треба була вода. ТОВ «Торффайн» вказівки копати обвідний канал не було, їм лише показували місце, де копати. Вилучений торф документувався, заносився у звіти, сплачувалися податки, а покупцем оплачувалась обумовлена вартість торфу.
Будучи допитаною в якості свідка директор Філії «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф» ОСОБА_15 пояснила, що вона працює директором Філії Смолинський торфозавод з 2017 року. Філія не є юридичною особою та підпорядковується ДП «Чернігівторф». ДП «Чернігівторф» має ліцензію на видобуток торфу. Усі договори щодо діяльності Філії укладалися з керівником ДП «Чернігівторф», а Філія була як виконавець укладеного договору. ОСОБА_7 вона знає, як керівника ТОВ «Торффайн», з яким вони вели співпрацю по укладених договорах.
Згідно розпоряджень вся продукція за договорами, укладеними з ДП «Чернігівторф», відпускалась Філією. Видобування продукції здійснювалося з 8 до 17 години, до родовища допуск здійснювали працівники Філії, потім зважували видобуте, данні зважування передавалися в бухгалтерію, після чого виставляється рахунок, за яким ТОВ сплачувало за продукцію. Щодо видобутого, вагова подає дані в бухгалтерію і передає ДП «Чернігівторф».
Видобування торфу здійснювалося технікою покупця, бо у них немає такої техніки на заводі. Техніку та водія винаймало ТОВ «Торффайн». Свідок зауважила, що окрім контролю зважування, на підприємстві контролюється процес вилучення ґрунту. У разі, якщо при видобуванні виявляються порушення, то на них вона реагує доповідними.
Під час виїмки ґрунту ТОВ «Торффайн» було одне невелике порушення, про що вона подала доповідну записку ДП «Чернігівторф», після чого вона відразу було усунуто та роботи продовжувались.
Про те, що ТОВ «Торффайн» буде здійснювати виїмку ґрунту своєю технікою, це було розпорядження керівників ОСОБА_11 та ОСОБА_10 у свій час. За вилучений торф ТОВ «Торффайн» сплачувало кошти.
Вказала також про те, що місце здійснення видобутку ґрунту визначалося за технічними умовами, які передбачають, де необхідно здійснювати копку, на яку допустиму глибину, розмір ділянки і яке поле.
Свідок ОСОБА_16 , який працював головним інженером у Філії «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф», пояснював, що до кола його обов'язків входить контроль за роботою заводу, робота техніки, щоб завод працював. ОСОБА_7 він знає як керівника ТОВ «Торффайн», яке купувало у них торф. Завод не має необхідної техніки для видобування торфу, у зв'язку з чим видобування здійснюється технікою покупця. Як техніка, так і водії були ТОВ «Торффайн.
Видобування торфу ТОВ «Торффайн» здійснювалося на підставі договорів, укладених з ДП «Чернігівторф», та визначених ДП технічних умов. Керівник виробництва ОСОБА_23 дала вказівку здійснювати видобування на полі 1 та 2. Видобування торфу контролював відповідний відділ, а він контролював проведення робіт з видобутку, щоб не було порушень. Зауважив, що на місце видобутку приїжджали керівник виробництва ОСОБА_23 і на той час в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_10 , вони вказували місце, де копати. Якщо працівниками філії були виявлені порушення, то ними подавались доповідні записки.
Свідок вказав, що ТОВ «Торффайн» здійснювали копку там, куди їм вказали, після чого торф проходив через вагову, на видобутий торф виписувались накладні, сплачувались податки.
Свідок ОСОБА_17 у суді підтвердив, що він працює на посаді керівника фрезерної дільниці у Філії «Смолинський торфозавод ДП «Чернігівторф». Окрім іншого, саме він здійснював нагляд за видобутком торфу який проводився у 2020-2021 роках. Вказівки він отримував від ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . Керівництво вказало, що місце проведення видобутку мають бути поля №1 та №2.
На свої потреби торф видобувався фрезерним шляхом, а екскаваторним не проводився, бо у підприємства немає такої техніки. ТОВ «Торффайн» здійснювали виїмку торфу своїм екскаватором. Видобуток був на земельній ділянці, що перебуває у розпорядженні Філії.
Показаннями вищевказаних свідків спростовується версія сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_7 умисно було організовано видобування торфу та проведення контролю за його видобутком.
Так, свідки одностайно вказали на те, що працівники Філії заводу здійснювали допуск до родовища, контролювали процес видобутку, місце видобутку визначалось керівництвом ДП «Чернігівторф», технічним завданням та посадовими особами філії заводу. Тобто, ОСОБА_7 не міг потрапити на територію родовища торфу без відома працівників Філії заводу, самостійно визначити місце копання, пригнати необхідну техніку та здійснювати видобуток торфу.
Крім того, жоден зі свідків не вказав про те, що ОСОБА_7 здійснював контроль за видобутком торфу, а стороною обвинувачення не вказано, яку ж саме особу на місці визначив обвинувачений, як таку, що буде контролювати видобуток на території родовища. При цьому, свідками вказано про те, що поля для копання були визначені технічними завданнями ДП «Чернігівторф» на кожний поточний рік, вказівка, де ТОВ «Торффайн» має здійснювати копку надходила від керівництва заводу та ДП, в той час як використання власної техніки для видобутку торфу було не самовільним рішенням ОСОБА_7 , як безпідставно вказує сторона обвинувачення, а умовами укладених між ТОВ «Торффайн» та ДП «Чернігівторф» договорів купівлі-продажу грунту торф'яного рослинного.
Фактично, використовуючи власну техніку для видобутку торфу, ОСОБА_7 виконував підрядні роботи, дотримуючись умов укладених договорів, саме за цих умов ціна на торф була нижчою, при тому, що Філія заводу не мала у своєму розпорядженні необхідної техніки для здійснення видобутку.
Більш того, відповідно до претензії директора Філії «Смолинський торфозавод» ОСОБА_15 за вих. № 167 від 25 листопада 2020 року, остання вказала директору ТОВ «Торффайн» ОСОБА_7 на необхідність виправлення всіх порушень технології виїмки рослинного торфу в установлених договором місцях. При цьому зауважила, що у разі, якщо порушення не будуть усунуті в тижневий термін, копка рослинного грунту буде зупинена.
Отже, вказана інформація підтверджує, що місця для виїмки торфу були визначені ДП «Чернігівторф», тобто суб'єктом, який мав дозвіл на видобування торфу. При тому, що порушення виїмки торфу з родовища, допущені ТОВ «Торффайн» були усунуті та не призвели до зупинки виконання умов договору.
Крім того, відповідно до вказаної претензії, беззаперечно встановлено, що контроль за здійсненням виїмки грунту торф'яного рослинного ретельно здійснювався представниками Філії заводу, а не ОСОБА_7 , як намагається довести сторона обвинувачення.
Отже, суд першої інстанції вірно встановив, що проведення робіт з видобування ґрунту торф'яного рослинного відбувалося під чітким контролем працівників Філії «Смолинський торфозавод» ДП «Чернігівторф», які, як пояснили свідки в судовому засіданні, вказували місце, де здійснювати видобуток та контролювали процес видобутку. Транспортний засіб, на який завантажувався ґрунт, спочатку зважувався працівниками Філії, потім у транспортний засіб загружався ґрунт, після чого зважувався транспортний засіб з ґрунтом. Так вимірювалася вага видобутого ґрунту, після чого виписувалася накладна, за якою ТОВ «Торффайн» сплачувало ДП «Чернігівторф» кошти за ґрунт, після чого ґрунт переходив у власність ТОВ «Торффайн».
Видобутий ґрунт, у тому числі і за договорами №22 та №03, як зазначала Державна служба геології та надр України, був прозвітований та відображений у звітному балансі запасів корисних копалин (форма 5-ГР) відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №813 від 05.03.1997 року, наданого ДП «Чернігівторф» на видобування торфу з родовища «Гнилуське». ДП «Чернігівторф» подавало декларації з рентної плати за користування надрами та сплачувало податкові зобов'язання.
Наявна в матеріалах кримінального провадження частина висновків аудиторського дослідження, що були проведені після надходження доповідної записки в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 щодо незаконних дій в.о. ДП «Чернігівторф» ОСОБА_10 та керівника ТОВ «Торффайн» ОСОБА_7 , вказує на те, що предметом перевірки була діяльності ДП «Чернігівторф» і серед порушень, на думку комісії, допущених керівництвом підприємства у п.6 зазначено, що у 2020 році ДП «Чернігівторф» договорами від 17.08.2020 року №22 та від 28.12.2020 року №30 надано право ТОВ «Торффайн» самостійно здійснювати виїмку ґрунту торф'яного рослинного на земельних ділянках без технічного завдання та інших організаційно-технічних умов та погоджень, дозвіл на видобуток торфу на яких має ДП «Чернігівторф», чим не дотримано вимоги ст.16 Кодексу України «Про надра», якою визначено що власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі. Відсутність управлінського контролю, безгосподарське відношення та неналежна турботливість про майнові інтереси підприємства та держави з боку керівника ОСОБА_10 , належного обліку видобутку торфу та виробництва продукції, контролю якості сировини та продукції, як це визначено нормативними документами, створило сприятливі умови для маніпуляцій з фактичними обсягами видобутку торфу та його реалізацію. Встановлено, що у 2020 році без оформлення договірних підстав між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» було видобуто ґрунту торф'яного рослинного кількістю 9410.9 т на суму 1176362.5 грн. (том 2 а.п.7-16)
Виявлені порушення аудиторським дослідженням за темою «Оцінка ефективності управлінської діяльності ДП «Чернігівторф» за період 2019-2020 роки» фактично стосувалися діяльності саме ДП «Чернігівторф». У вказаному дослідженні не зазначено, які порушення були допущені ОСОБА_7 , або ж які його дії свідчать про умисну злочинну діяльність, направлену на організацію видобування торфу на користь власного підприємства.
У випадку з договорами між ДП «Чернігівторф» і ТОВ «Торффайн» не було обумовлено відчуження прав, передбачених ст. 16 Кодексу України про надра, адже укладеними договорами регулюються відносини товариств щодо купівлі-продажу грунту торф'яного рослинного, а не передачі прав на користування надрами, як безпідставно переконує суд сторона обвинувачення.
Після укладення договорів ДП «Чернігівторф» залишалося єдиним власником спеціального дозволу на користування надрами і здійснювало видобування торфу на основі наданого їй дозволу.
Укладені ДП договори стосувалися виключно реалізації продукції, отриманої в результаті видобутку грунту торф'яного, який переходив у власність ТОВ «Торффайн» лише після зважування та сплати по виставленому рахунку.
Ні за умовами договорів, ні за встановленими фактичними обставинами у кримінальному провадженні не було встановлено, що ДП «Чернігівторф» передавало ТОВ «Торффайн» права, надані спеціальним дозволом на користування надрами. Усі дії здійснювалися в межах законодавства, яке регулює договірні відносини між сторонами.
При цьому, прокурором не вказано, вимогам якого законодавства не відповідають договори №22 від 17 серпня 2020 року та №03 від 05 січня 2021 року.
Так, Фонд державного майна України листом від 18 червня 2021 року запропонував директору ТОВ «Торффайн» врегулювати розбіжності між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн», та звертав увагу на відсутність управлінського контролю, безгосподарське відношення та неналежну турботливість про майнові інтереси Підприємства та держави з боку керівника ОСОБА_10 , вказавши на не належний обліку видобутку торфу та виробництва продукції, контролю якості сировини та продукції; недотримання вимог ст.16 Кодексу України «Про надра», якою визначено, що власник спеціального дозволу на користування надрами не може дарувати, продавати або в інший спосіб відчужувати права, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній чи фізичній особі, у 2020 році ДП «Чернігівторф» договорами від 17.08.2020 р. № 22 та від 28.12.2020р. № 30 надало право ТОВ «Торффайн» самостійно здійснювати виїмку ґрунту торф'яного рослинного на земельних ділянках без технічного завдання та інших організаційно-технічних умов та погоджень, дозвіл на видобуток торфу на який має ДП «Чернігівторф».
Зазначалося, що керівництво ДП «Чернігівторф» повторно декларує намір привести відносини з ТОВ «Торффайн» до вимог законодавства, зокрема шляхом укладання Договору/Договорів відповідно до юридичної практики та з урахуванням інтересів та вимог центрального органу виконавчої влади, якому підпорядковане ДП «Чернігівторф» - Фонду держмайна так і прав ТОВ «Торффайн». (том 3 а.п.130, 131)
На виконання цієї пропозиції, листом від 18 червня 2021 року в.о. директора ДП «Чернігівторф» ОСОБА_11 звернувся до ОСОБА_7 , в якому, відповідно до вказівок, визначених Резолюцією № 13-135 від 25 травня 2021 року Голови фонду державного майна України, рекомендаціями Департаменту внутрішнього аудиту Фонду, запропонував врегулювати розбіжності між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн». (том 4 а.п.14, 15)
За результатами дій, вчинених на виконання Пропозиції, виявлені недоліки у правовідносинах ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» були усунуті і згідно додаткових угод №1 та №2 до договору №03 від 5 січня 2021 року сторони узгодили зокрема зміни до п.4.1. договору №03, доповнивши тим, що виїмка ґрунту торф'яного рослинного, навантаження та розвантаження здійснюється Покупцем в зв'язку з відсутністю техніки в ДП «Чернігівторф».
Тобто, відносини між ДП «Чернігівторф» та ТОВ «Торффайн» були врегульовані, жодних незаконних дій з боку обох підприємств не встановлено, а недолік в роботі полягав лише в юридично правильному формулюванні умов договору.
За таких обставин, суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про те, що між ТОВ «Торффайн» та надрокористувачем ДП «Чернігівторф», яке має відповідну ліцензію, існували договірні відносини з приводу купівлі-продажу ґрунту торф'яного рослинного, ціна за який була узгоджена з урахуванням видобування покупцем, право власності на товар переходило до ТОВ «Торффайн» після встановлення ваги товару та оплати за товар, і хоча були виявлені недоліки у оформленні правовідносин між сторонами, які в подальшому були усунуті та полягали лише в їх правильному юридичному викладі під час укладання договору, стороною обвинувачення не було доведено перед судом того, що у ОСОБА_7 був злочинний умисел на незаконний видобуток торфу, який, як зазначено у обвинувальному акті, було обернено на користь ТОВ «Торффайн».
Статтею 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює не тільки кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, але й сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Згідно положень ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення.
Суб'єктивна сторона злочину, як один з елементів складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України характеризується прямим умислом: особа усвідомлює незаконний характер своїх дій, передбачає і бажає незаконно видобувати відповідні корисні копалини.
Як засвідчує судова практика, доказування суб'єктивної сторони досить часто ґрунтується не на основі одного чи кількох прямих доказів, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій обвинуваченого, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння, обстановку, в якій діяла відповідна особа, тощо, на підставі чого й робиться висновок про доведеність поза розумним сумнівом або недоведеність (згідно з цим стандартом доказування) таких елементів суб'єктивної сторони злочину, як наявність прямого умислу (постанова ВС від 23.09.2020 у справі № 712/7368/13-к).
На переконання апеляційного суду, з огляду на встановлені у даному провадженні обставини, суд першої інстанції цілком законно виходив з того, що стороною обвинувачення не доведено умисел обвинуваченого, що є обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.
Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і вмотивованість наведених висновків суду першої інстанції, у апеляційній скарзі прокурором не наведено.
Таким чином, незважаючи на закріплений у ст. 92 КПК України за слідчим та прокурором обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, на переконання колегії судів, останніми не надано суду належних, допустимих, достовірних та у своїй сукупності достатніх доказів на підтвердження обвинувачення наявності в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, і такий висновок суду першої інстанції достатньо мотивований та ґрунтується на даних, які були належним чином перевірені в судовому засіданні і змістовно наведені у вироку.
Відповідно, встановивши відсутність в матеріалах провадження належних, допустимих, достовірних, та у своїй сукупності достатніх доказів, які були предметом дослідження суду першої інстанції та об'єктивно і беззаперечно підтверджували б винуватість у вчиненні інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність виправдання ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення та вважає, що суд першої інстанції, діючи в межах визначених процесуальним законом повноважень, дотримуючись принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, врахувавши вимоги ст. 62 Конституції України, ухвалив законне й обґрунтоване рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування судового рішення, постановленого у цьому кримінальному провадженні, апеляційний суд не встановив, а тому вважає, що в задоволенні апеляційної скарги прокурора слід відмовити.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 404-405, 407, 532 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_7 , без змін.
Ухвала набуває законної сили негайно після її проголошення й може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.
ОСОБА_24 ОСОБА_25 ОСОБА_26