Провадження № 2/742/1359/25
Єдиний унікальний № 544/933/25
про передачу справи за підсудністю
04 червня 2025 року м. Прилуки
Суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області Давидчук Д.П., перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ДП «Пирятинтеплопостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Ухвалою Пирятинського міськрайонного суду Полтавської області від 14.04.2025 до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області передано справу за позовом ДП «Пирятинтеплопостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Ухвалу мотивовано тим, що згідно з відповіддю №1284368 від 11.04.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 зареєстрований у с. Сухополова Прилуцького району Чернігівської області.
Згідно з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод,Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1ст.378 ЦПК України).
За змістом ч.1ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Положеннямист.30 ЦПК України визначено перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, та такий перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, у постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 755/5684/180).
Згідно роз'яснень, які містяться в п.п. 41, 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. До таких позовів відносяться позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті364,367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті370,372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Отже, спори, що стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано пред'являються до суду за місцезнаходженням нерухомого майна.
У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред'являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.
Спірні правовідносини в зазначеній справі виникли, у зв'язку з існуванням, на думку позивача, заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 є власником вказаного майна, що підтверджується відповіддю №1449888 від 04.06.2025. Отже, вказана справа має розглядатися за місцем знаходження нерухомого майна за правилами виключної підсудності.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
За таких обставин, справа підлягає направленню за підсудністю до Пирятинського міськрайонного суду Полтавської області (вул. Ярмаркова, 17, м. Пирятин, Полтавська область, 37000).
Керуючись ст.ст. 28, 31, 258-260 ЦПК України, суд,
Матеріали цивільної справи за позовом ДП «Пирятинтеплопостачання» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, передати за підсудністю до Пирятинського міськрайонного суду Полтавської області (вул. Ярмаркова, 17, м. Пирятин, Полтавська область, 37000).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК