Справа № 732/762/25
Провадження № 3/732/550/25
04.06.2025 м. Городня
Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Бойко А. О., у присутності секретаря Бондаренко Т. А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , розглянувши справу, яка надійшла з відділення поліції №3 Чернігівського районного управління поліції ГУНП України в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, адреса: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 332049 від 16.05.2025 убачається, що 16 травня 2025 року об 11 год 10 хв, у м. Городня по вул. Шевченка, 10, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 2101», д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу «Драгер 2279» (результат становить 0,25 проміле).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вказав, що 16.05.2025 він алкоголь не вживав, а випивав спиртні напої напередодні 15.05.2025. Сів за кермо, бо вважав, що тверезий, почував себе добре. Пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу погодився, бо вважав себе тверезим.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши докази у справі, суддя дійшла наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення (проступок) характеризується низкою ознак.
Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, притаманні об'єкту, об'єктивній і суб'єктивній сторонам та суб'єкту правопорушення.
Підпункт «а» п. 2.9. Правил дорожнього руху забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність, згідно із ч. 3 ст. 130 КУпАП, настає за керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, а так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, чинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із статтями 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1-3, 5, 7 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктами 6, 7 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 за №1452/735, визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з результатом огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Дослідженими доказами підтверджено, що ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду на місці та пройшов такий огляд, який був проведений працівниками поліції на місці зупинки.
У судовому засіданні встановлено, що при тестуванні ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння працівники поліції застосовували прилад «ALСOTEST DRAGER 6810» №ARАМ-2279. При цьому застосований поліцейськими прилад «ALKOTEST DRAGER 6810» зафіксував 0,25 проміле.
З офіційної інформації сертифікованого центру «Drager Компанії Saturn® Data International» про технічні характеристики і умови алкотестера «Drager Alcotest 6810» слідує, що даний прилад має високу точність вимірювання, але границі допустимої похибки в робочих умовах для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі становлять: абсолютна похибка ±0,02 мг/л - у діапазоні від 0 до 0,2 мг/л, відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад - 0,2 мг/л; для масової концентрації алкоголю в крові: абсолютна похибка: ±0,04‰ - у діапазоні від 0 до 0,4‰; відносна похибка: ±10% - у діапазоні понад 0,4‰; робоча температура від -5?С до +50?С при відносній вологості від 10 до 100% без утворення конденсату.
В Україні 25 квітня 1974 року ратифіковано Конвенцію про дорожній рух від 08.11.1968 і діє допустимий поріг алкоголю в крові 0,2 проміле.
Пунктом 5 статті 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968, яка ратифікована Українською СРСР 25.04.1974, визначено, що в національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, які стосуються керування під впливом алкоголю, а також допустимий законом рівень алкоголю в крові, а у відповідних випадках у повітрі, що видихається, перевищення якого є несумісним з керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень алкоголю в крові у відповідності до національного законодавства не повинен перевищувати 0,50 грама чистого алкоголю на літр крові або 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
Таким чином, мінімальна межа вмісту алкоголю для визначення стану алкогольного сп'яніння, згідно з нормами міжнародного права становить 0,25 мг на літр повітря, що видихається, і, у перерахунку одиниць виміру алкоголю в крові і повітрі, що видихається, становить 0,5 проміле.
Отже, вміст алкоголю у повітрі, що видихав водій ОСОБА_1 під час проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного приладу, не перевищував гранично допустиму норму, передбачену нормами міжнародного права.
За таких обставин, коли зовнішніх ознак алкогольного сп'яніння у водія не було, застосування технічного приладу показало наявність алкоголю в незначній кількості (0,25 проміле), що з урахуванням допустимої похибки в роботі технічного приладу, свідчить про його тверезий стан та виключає відповідальність за порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Наведене у сукупності призводить до висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 16.05.2025 об 11:10, у стані алкогольного сп'яніння об'єктивно не підтверджений.
Суд виходить з того, що будь-які сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не може ухвалювати рішення про визнання особи винуватою у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, ґрунтуючись припущеннями.
Таким чином дослідивши докази у справі, суддя дійшла висновку, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, належними доказами справи достовірно та об'єктивно не підтверджений.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
За наведених обставин, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, статтями 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого вказаною статтею.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Городнянський районний суд Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А. О. Бойко