Справа № 729/541/25
2/729/371/25 р.
22 травня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Шолудько Ю.М.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно,
Позивачі звернулися до суду із позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно. Свої позовні вимоги обґрунтовують тим, що
житловий будинок та земельна ділянка, що розташований в АДРЕСА_1 належали померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , батьку та чоловіку позивачів. Після його смерті вони прийняли спадщину та оформили частину спадкового майна, а саме: свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку (по частині), та свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку (по частині). Однак, їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку, оскільки право власності на частину будинку не зареєстровано за спадкодавцем. ОСОБА_3 належав житловий будинок за вказаною адресою на підставі двох документів: свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння (на частину будинку), та договору дарування, згідно якого ОСОБА_4 , його мати подарувала йому жилого будинку та земельну ділянку, що розташовані за вказаною адресою. За життя він не зареєстрував право власності на частину житлового будинку за договором дарування. На звернення позивача державним реєстратором речових прав на нерухоме майно відмовлено в державній реєстрації права власності на житловий будинок за померлим ОСОБА_3 , оскільки в правовстановлюючих документах існує розбіжність в адресах: в Свідоцтві про право власності на будинок адреса: АДРЕСА_1 , а в договорі дарування адреса будинку: АДРЕСА_1 . 07.03.2025 вони отримали постанову державного нотаріуса про відмову у видачі їм свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку (по частині кожному), що розташований в АДРЕСА_1 , та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору дарування, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно. Тому просять визнати за ними право власності на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вказаною адресою, по частині за кожним.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду подали заяву, в якій просить справу розглядати без їх участі, позовні вимоги підтримують та просить задовольнити (а.с. 53).
Відповідач в судове засідання також не з'явився, через канцелярію суду подав заяву, в якій просить справу розглядати за відсутності його представника, позовні вимоги визнає (а.с. 52).
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи те, що сторони до суду не з'явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ст.247 ч.2 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько та чоловік позивачів ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.16).
Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.
ОСОБА_3 належав житловий будинок в АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про право особистої власності на домоволодіння (на частину будинку), виданого Осокорівською сільською радою народних депутатів Бобровицького району Чернігівської області 18 березня 1993 року на підставі рішення виконкому Осокорівської сільської ради народних депутатів №8 від 20 березня 1991 року, право власності на частку у праві власності на будинок зареєстровано Чернігівським обласним КП «Ніжинське МБТІ» 18.03.1993 в реєстрову книгу за № 10 (38, 36); та договору дарування, укладеного та посвідченого 30.03.1993 секретарем виконавчого комітету Осокорівської сільської ради народних депутатів, зареєстрованого в реєстрі за № 27, згідно якого ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар жилого будинку та земельну ділянку, що розташовані в АДРЕСА_1 . В договорі зазначено, що… « жилого будинку належала дарителю ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Бобровицьким райвиконкомом згідно рішення № 8 від 20.03.1991 року» (а.с.39).
За життя ОСОБА_3 не зареєстрував право власності на частину житлового будинку на підставі Договору дарування від 30.03.1993 року, що підтверджується довідкою № 34 від 28.01.2025, виданою КП «Ніжинське МБТІ» (а.с.30).
Відповідно до довідки № 34 від 28.01.2025, виданої КП «Ніжинське МБТІ», право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано: частина - за ОСОБА_4 (дарувальником); частина - за ОСОБА_2 та частина - за ОСОБА_1 .
Рішенням про відмову в проведенні реєстраційних дій від 03.07.2024 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно відмовлено в державній реєстрації права власності на житловий будинок за померлим ОСОБА_3 , оскільки в правовстановлюючих документах існує розбіжність в адресах: в Свідоцтві про право власності на будинок адреса: АДРЕСА_1 , а в Договорі дарування адреса будинку: АДРЕСА_1 (а.с.42).
Постановою нотаріуса від 07.03.2025 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частину житлового будинку (по частині кожному), що розташований в АДРЕСА_1 , та належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі договору дарування, у зв'язку з відсутністю реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно. (а.с.44).
Відповідно до ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення юридичної особи чи смерті власника.
Відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб ( спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з приписами ст. 1223 ЦК України право спадкування за заповітом мають особи, визначені у заповіті.
Враховуючи те, що спадкодавець помер, спадкоємцями є позивачі в справі, які не мають можливості отримати свідоцтва про право на спадщину, єдиними шляхом реалізації їх права є рішення суду, тому суд вважає, що вимоги про визнання права власності на нерухоме майно є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 258,259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 4, 15, 16, 328, 346, 1216, 1218, 1223 ЦК України, ст.ст. 120 ЦК УРСР,
Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Бобровицької міської об'єднаної територіальної громади в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , по праву спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , по частині за кожним.
Найменування сторін: позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ); відповідач - Бобровицька міська об'єднана територіальна громада в особі Бобровицької міської ради Чернігівської області (17400, вул. Незалежності, 46, м. Бобровиця, Ніжинський район, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061990)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М.Демченко