Справа № 585/1944/25
Номер провадження 1-кс/585/803/25
03 червня 2025 року м.Ромни
Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , слідчого ОСОБА_2 , представника власника тимчасово вилученого майна - адвоката ОСОБА_3 , секретаря с/з ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ромни клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_5 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025200470000417 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна,
У провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, у якому слідчий СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 , просить накласти арешт на вилучене в ході огляду майно, а саме: 1) Автомобіль марки «ЗІЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в кузові якого перебувають дрова, об'ємом приблизно 5 кубів, різної породи, даний автомобіль було переміщено до майданчику Роменського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: місто Ромни, вулиця Полтавська 4А. 2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та ключі до транспортного засобу, було поміщено до спецпакету WAR1350465. 3) товаро-транспортна накладна, серія САА №235709 від 22.05.2025, було поміщено до спецпакету WAR1350447, з метою збереження речових доказів, що мають значення для кримінального провадження, шляхом обмеження права користуватись та розпоряджатись вищевказаним майном.
Клопотання мотивовано тим, що 22.05.2025 до ЧЧ Роменського РВП ГУНП в Сумській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що в селі Андріяшівка, Роменського району працівниками СРПП Роменського РВП було зупинено транспортний засіб ЗІЛ130, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перевозив деревину, не маючи при собі дозвільні документи.
22.05.2025 на відкритій ділянці місцевості в селі Андріяшівка, Роменського району, поблизу житлового будинку №31 по вул. Центральна 31 в ході огляду було виявлено та вилучено речі казані в клопотанні на які слідчий просить накласти арешт.
23.05.2025 року майно, що було виявлено та вилучено в ході проведення огляду місця події згідно постанови слідчого визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Вказані речі, як вказує слідчий у клопотанні, являються речовими доказами у кримінальному провадженні, зберегли сліди злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження. Крім того, вказані речі можуть бути предметом конфіскації відповідно до вироку суду у даному провадженні, або на них може бути звернено стягнення у разі заявлення цивільного позову.
З метою збереження речових доказів, які мають суттєве значення у кримінальному провадженні та з метою запобігання їх знищення, псування, розпорядження, відчуження, приховування, виникла необхідність у накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
В судовому засіданні слідчий СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_2 клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Представник власника тимчасово вилученого майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував. Свої заперечення мотивував тим, що водій ОСОБА_7 на законних підставах керував автомобілем ЗІЛ 130, д.н.з. НОМЕР_1 та перевозив придбану деревину у Роменському дочірному агролісгосподарському підприємстві « Роменський агролісгосп», що підтверджується товарно-транспортною накладною САА235709 від 22 травня 2025 року.
Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, заслухавши представника власника майна, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
В силу ч. 2 ст. 131 КПК України одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя повинен з'ясувати усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, стаття 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що на досудовому слідстві СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській областізнаходиться кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12025200470000417 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України.
Як вказує слідчий у клопотанні, 22.05.2025 на відкритій ділянці місцевості в селі Андріяшівка, Роменського району, поблизу житлового будинку №31 по вул. Центральна 31 в ході огляду було виявлено та вилучено:
1) Автомобіль марки «ЗІЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 , в кузові якого перебувають дрова, об'ємом приблизно 5 кубів, різної породи, даний автомобіль було переміщено до майданчику Роменського РВП ГУНП в Сумській області за адресою: місто Ромни, вулиця Полтавська 4А
2) свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 та ключі до транспортного засобу, було поміщено до спецпакету WAR1350465.
3) товаро-транспортна накладна, серія САА №235709 від 22.05.2025, було поміщено до спецпакету WAR1350447.
Постановою слідчого СВ Роменського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області ОСОБА_5 від 23.05.2025 року, вищевказане тимчасово вилучене майно було визнано речовим доказом, з підстав його відповідності вимогам ст. 98 КПК України.
До матеріалів справи також додано товаро-транспортну накладну, серія САА №235709 від 22.05.2025, в якій зазначено, постійний лісокористувач \ власник лісів - Роменське ДАП «Роменський агролісгосп», отримувач - ОСОБА_8 , перевізник - ОСОБА_9 водій ОСОБА_7 , марка авто - ЗІЛ, номер авто НОМЕР_1 .
Відповідно до ч.1 ст. 246 КК України, незаконна порубка дерев або чагарників у лісах, захисних та інших лісових насадженнях, перевезення, зберігання, збут незаконно зрубаних дерев або чагарників, що заподіяли істотну шкоду, передбачає кримінальну відповідальність.
Істотною шкодою у даному випадку вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
В той же час з клопотання та доданих до нього матеріалів, не зазначено які саме незаконні дії, передбачені ч.1 ст. 246 КК України, було вчинено в даному кримінальному провадженні. У витязі з ЄРДР від 23.05.2025 року зазначено лише, що ОСОБА_7 перевозив деревину, не маючи при собі дозвільних документів.
У клопотанні прокурора метою накладення арешту на речі, зазначається збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Що стосується постанови слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області від 23.05.2025 року, якою майно, що вилучене в ході огляду 22.05.2025 р., визнано речовим доказом, то слід зазначити, що в ній слідчий не навів жодних даних, які б вказували, що дане майно, відповідно до ст. 98 КПК України, має ознаки речового доказу. Дана постанова містить лише виклад фактичних обставин справи, вказівку на перелік вилученого майна та вказівку на ст. 98 КПК України, критеріям якої, на думку автора процесуального рішення, відповідає вилучене майно, при цьому, що саме послугувало підставами вважати таке майно речовим доказом, останній у вказаному процесуальному рішенні не зазначив.
Тобто слідчий суддя зазначає, що постанова про визнання речовими доказами майна, зазначеного в клопотанні, має формальний характер.
Слідчий також не вказав, яке значення для даного кримінального провадження має автомобіль марки «ЗІЛ», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Крім того, з часу вилучення речей 22.05.2025 року до часу розгляду клопотання слідчим не надано суду доводів на підтвердження того, що деревина, яку перевозив 22.05.2025 року водій ОСОБА_7 на транспортному засобі ЗІЛ 130 номерний знак НОМЕР_1 має злочинне походження. Також, на час розгляду клопотання слідчим не зазначено яку саме істотну шкоду в даному випадку було завдано та в якому розмірі.
Таким чином, під час розгляду вказаного клопотання слідчим не доведено необхідність накладення арешту на майно, зокрема щодо відповідності такого майна критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, та можливості його використання як доказу у кримінальному провадженні № 12025200470000417 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а також що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна та може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
У зв'язку із наведеним вище слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 167, 170, 171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого СВ Роменського РВП ГУ НП в Сумській області ОСОБА_5 по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12025200470000417 від 23.05.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, про арешт тимчасово вилученого майна - відмовити.
Відповідно до ч.3 ст. 173 КПК України майно, що тимчасово вилучене відповідно до протоколу огляду місця події від 22.05.2025 року - підлягає невідкладному поверненню його власнику ОСОБА_8 , іншому законному володільцю такого майна або його представнику.
Ухвала в частині повернення тимчасово вилученого майна підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя Роменського
міськрайонного суду ОСОБА_1