Справа № 576/2857/24
Провадження № 2/576/26/25
29 травня 2025 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Сапона О.В.,
з участю секретаря Самойленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи його тим, що 31 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 31.10.2022-100001690, який підписано електронним підписом відповідача шляхом використання ним одноразового ідентифікатора (електронний підпис). За умовами договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6500 грн. строком на 42 дні. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором. Однак, в порушення умов вказаного кредитного договору відповідач належно не виконував взятого на себе зобов'язання і своєчасно не вносив необхідні платежі. Станом на 01 листопада 2024 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 13780 грн., з яких: 6500 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7280 грн. - заборгованість за відсотками, які позивач просить стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 12 листопада 2024 року відкрито спрощене провадження у даній справі. Наступного дня ухвала про відкриття провадження у справі була направлена учасникам справи. Крім того, відповідачу була направлена копія позовної заяви разом з доданими до неї документами. Також відповідачу був визначений п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, суть якого зводиться до того, що вказаний вище кредитний договір № 31.10.2022-100001690 від 31.10.2022 є нікчемним і, взагалі, ним не укладався, заявка на отримання кредиту ним не підписувалася, з умовами кредитування він не ознайомлювався і позивачем достатніми доказами протилежне не доведено. Просить відмовити у задоволенні позову.
Від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, де останній зазначає, що кредитний договір між сторонами укладено в електронному вигляді відповідно до положень ЗУ «Про електронну комерцію». Договір, укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови. Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України, позовні вимоги є обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов'язань. Також зауважив, що відповідач, заперечуючи проти розрахунку заборгованості не надав власного розрахунку. Крім того, видача кредитних коштів відповідачу підтверджується первинними бухгалтерським документом. Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Від відповідача до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому він наголошує на тому, що не має обов'язку виконувати умови договору, який він не укладав, з умовами якого не ознайомлювався та зобов'язання з повернення кредиту на себе не брав.
У свою чергу, 10 грудня 2024 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Споживчий центр» про стягнення моральної шкоди.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ніякого кредитного договору із ТОВ «Споживчий центр» він не укладав, кредитних коштів не отримував. Також він не отримував на свій номер телефону одноразовий ідентифікатор W573, яким нібито був підписаний договір. Вважає сам договір нікчемним. Наголошує, що своїми діями, які виразилися у введенні його в оману щодо реального розміру заборгованості, протиправному нарахуванні відсотків, ТОВ «Споживчий кредит» наніс йому психотравму, яка об'яєктивно призвела до значної тривалої проблематизації життя, а саме: значного накопичення стресового стану, напруженню в сім'ї, підвищеної втомлюваності, зниження фізичної активності, обмеження у спілкуванні із близькими, зниження рівня самооцінки та впевненості у собі у зв'язку із необхідністю захистити власні законні права.
За таких обставин просить суд стягнути з ТОВ «Споживчий кредит» на його користь 20000 грн. моральної шкоди.
Відзив на зустрічний позов ТОВ «Споживчий кредит» не подало.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі.
Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено, що 31 жовтня 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 31.10.2022-100001690, який підписано електронним підписом відповідача шляхом використання ним одноразового ідентифікатора W573 (електронний підпис), який він отримав на свій номер телефону у SMS повідомленні.
Відповідні копії Заявки кредитного договору № 31.10.2022-100001690 від 31 жовтня 2022 року, Пропозиції про укладання кредитного договору та Підтвердження кредитного договору приєднані до матеріалів справи, що спростовує твердження відповідача щодо недоведення факту укладання ним вказаного кредитного договору.
За умовами договору кредитодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 6500 грн. строком на 42 дні. За умовами кредитного договору відповідач зобов'язується вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному договором.
За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі - Закон) електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством . Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Пунктом 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Відповідно до ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред'явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Згідно ст. 14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно із загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Судом встановлено, що відповідач належно не виконав взятого на себе зобов'язання і має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 31.10.2022-100001690 від 31 жовтня 2022 року в розмірі 13780,00 грн. (6500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 7280,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Позивач на обґрунтування своїх доводів надав суду копії довідки-розрахунку про стан заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 31.10.2022-100001690 від 31 жовтня 2022 року, квитанції про видачу коштів за договором № 31.10.2022-100001690 від 31 жовтня 2022 року, довідки ТОВ «Старт-мобайл», Картки Субконто з розрахунком заборгованості за договором № 31.10.2022-100001690 від 31 жовтня 2022 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Оскільки відповідач ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання щодо повернення позики, позовні вимоги за первісним позовом слід задовольнити в повному обсязі.
Що ж стосується зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до частини першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Отже, наявність шкоди ще не породжує абсолютного права на її відшкодування будь-якою особою, так як необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про стягнення моральної шкоди у зв'язку з відсутністю всіх складових цивільно-правової відповідальності, за якої у позивача за зустрічним позовом виникло би право на відшкодування моральної шкоди.
До того ж, позивач за зустрічним позовом жодним чином не обґрунтував заявлений у позові розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди в сумі 10000 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, виходячи з того, що позов ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Споживчий центр» задоволенню не підлягає, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 2422,40 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», розташованого по вул. Саксаганського, 133-А в м. Києві, код ЄДРПОУ 37356833, заборгованість за кредитним договором на загальну суму 13780,00 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення моральної шкоди - відмовити в зв'язку із необґрунтованістю позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2422,40 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Глухівського міськрайонного суду О.В. Сапон