Справа № 515/787/25
Провадження № 1-кс/515/1078/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
04 червня 2025 року м. Татарбунари
Слідчий суддя Татарбунарського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Татарбунари Одеської області клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна,
У червні 2025 р до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
Клопотання мотивовано тим, що 11 квітня 2025 р слідчим суддею Татарбунарського районного суду було винесено ухвалу про проведення обшуку її знайомого ОСОБА_4 , який проживає на АДРЕСА_1 . На момент проведення обшуку ОСОБА_3 знаходилася за вказаною адресою, так, як товаришує з ним, де в ході обшуку було вилучено її мобільний телефон марки: Redmi Note 10 Pro Onyx Gray 6 GB Rom з сім карткою оператора Київстар НОМЕР_1 .
24 квітня 2025 р ОСОБА_3 звернулася до ВП № 2 Білгород-Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області з запитом на видачу вилученого її майна, а сааме вказаного мобільного телефону, але відповіді їй не було надано.
Вказаний мобільний пристрій належний ОСОБА_3 являється необхідним засобом для її основної праці. Через відсутність мобільного телефону вона на протязі місяця не змогла виконувати роботи та не отримала заробітну плату, вважає, що вона зазнала збитків.
Дослідивши клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Чинний КПК України зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201 КПК України).
Системний аналіз вищенаведених положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що незважаючи на відсутність у нормі ст. 174КПК України вказівки на підсудність клопотання про скасування арешту майна, це питання повинно розглядатися слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як зазначено у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження», беручи до уваги, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст.100, ч. 2 ст.132, ч. 1 ст.184, ч. 1 ст.192, ч. 2 ст.199, ч. 1 ст.201, ч. 3 ст.244, ч. 10 ст.290 КПК України), з урахуванням положень ч. 6 ст.9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (наприклад, ч. 1 ст.306, ч. 3 ст.234КПК України тощо). Зауважимо, що у таких випадках не можна керуватися положенням ч. 1ст. 32 КПК України, яке, з огляду на зміст цієї статті та її місце у структурі КПК, стосується лише суду, який здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті (пункти 20 - 22 ч. 1 ст. 3, ст. 30, ст.31 КПК України), і не регламентує діяльність слідчого судді.
Окрім цього, підлягає врахуванню і те, що розгляд поданого клопотання має відбуватись за місцезнаходженням органу досудового розслідування на час розгляду клопотання, незалежно від того, який слідчий суддя розглядав інші клопотання у цьому ж кримінальному провадженні раніше, що відповідає і змісту п. 3 вказаного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-559/0/4-13.
При цьому ст. 34 КПК України не наділяє суди повноваженнями направляти такі заяви, клопотання, скарги для розгляду з одного суду першої інстанції до іншого.
Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Суд зауважує, що Татарбунарстьким районним судом Одеської області 11 квітня 2025 року не ухвалювались судові рішення щодо проведення обшуку у ОСОБА_4 .
Разом з тим, відповідно до відкритих даних що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що 16 квітня 2025 року ухвалою слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області задоволено клопотання слідчого про накладення арешту в межах кримінального праовпорушення, щодо якого 02.04.2025 року внесені відомості до ЄРДР за № 12025162240000459.
Сама ж заявниця подала до суду ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11 квітня 2025 року щодо проведення обшуку у ОСОБА_4 .
Таким чином, оскільки питання направлення клопотань за підсудністю КПК України не врегульовано, клопотання слід повернути як таке, що не підлягає розгляду в цьому суді (що передбачено, зокрема, положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України).
Крім того, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити особі яка подала клопотання, що повернення клопотання не позбавляє її права на звернення до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з аналогічним питанням.
Враховуючи наведене, клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна не підсудне Татарбунарському районному суду Одеської області та має розглядатися слідчим суддею місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Керуючись ст. 171, 174, 304, 306 КПК України, слідчий суддя
ухвалив
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у справі № 495/2496/25 - повернути заявнику.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що повернення клопотання не перешкоджає зверненню до місцевого загального суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, із аналогічним клопотанням, за територіальною підсудністю.
Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1