Справа № 947/8683/25
Провадження № 2/947/2156/25
04.06.2025 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Куриленко О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Солтановської Ю.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
06 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просила ухвалити рішення, яким визначити їй додатковий строк на протязі трьох місяців з дня набуття законної сили рішенням суду для прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 -
матір позивачки. Зазначила, що за життя, ОСОБА_3 , 07.02.2023 року залишила заповіт, згідно якого заповідала усе майно, що їй належало, своїй дочці ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, з приводу прийняття якої позивач звернулася до приватного нотаріуса Коваль Н.В. Проте, листом від 20.01.2025 року вих. № 2/01-16 приватний нотаріус Коваль Н.В. повідомила, що позивачем було пропущено шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та роз'яснила їй про необхідність звернення до суду за визначенням додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позивач стверджує, що через поважні причини не мала можливості звернутися з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса у встановлені строки з наступних обставин. Після смерті матері у зв'язку з перенесенням сильного стресу через втрату близької людини, значно погіршився стан здоров'я позивачки. Зазначає, що до погіршення стану здоров'я призвело загострення її хвороби, якою вона страждає з 2016 року та що пов'язана з ураженням судин головного мозку. Тяжкий емоційний і психологічний стан після смерті матері, загострення хвороби, змусили позивачку звернутися до лікаря та досить тривалий час перебувати на лікуванні. Стверджує, що з 28.06.2023 року, тобто через два місяці після поховання матері, вона перебувала на лікуванні в неврологічному відділенні Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті. Після виписки 07.07.2023 року зі стаціонарного лікування, вона була направлена на амбулаторне лікування. Стверджує, що протягом вересня і жовтня 2023 року вона перебувала у дочки за межами України, де хоча б трохи мала змогу перепочити після лікування та постійних обстрілів з боку держави-агресора російської федерації, що в лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення на територію України.
29.11.2023 року чоловік позивачки потрапив до лікарні, звідки був виписаний тільки наприкінці 2023 року. Також зазначає, що на початку 2024 року вона знову була вимушена виїхати до дочки за межі України, де перебувала до травня 2024 року. Повернувшись до міста Одеси, у зв'язку із погіршенням самопочуття, позивачка 26.07.2024 року була госпіталізована до неврологічного відділенні Одеської клінічної лікарні на залізничному транспорті. Після стаціонарного лікування, вона з 07.08.2024 року була направлена на амбулаторне лікування. Стверджує, що після лікування вона вирішила зайнятися оформленням своїх спадкових прав на спадщину, що залишилася після смерті матері ОСОБА_3 , проте її звернення до нотаріуса вже відбулося з пропуском встановленого строку на прийняття спадщини. Вважає, що саме через тяжкий стан здоров'я, тяжкий моральний та психологічний стан після смерті матері, вимушеність перебувати у безпечному місці через періодичні обстріли з боку держави-агресора, вона пропустила строк для прийняття спадщини, що є достатньо вагомими, суттєвими та поважними причинами.
Ухвалою судді від 07.03.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання на 07.04.2025 року на 10.30 год.
Представник відповідача Одеської міської ради - Романець Ю.-В.О. у підготовчому судовому засіданні заявила клопотання про заміну неналежного відповідача Одеської міської ради на належного ОСОБА_2 .
Позивач у підготовчому судовому засіданні заперечувала проти заміни відповідача по справі Одеської міської ради на відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 07.04.2025 року витребувано у приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталії Вікторівни інформацію щодо того, чи заводилася спадкова справа до майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а у випадку наявності, зобов'язано надати належним чином завірену копію цієї спадкової справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 .
19.05.2025 року на виконання ухвали суду від 07.04.2025 року від приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Наталії Вікторівни надійшли пояснення, в яких вона повідомила, що 17 січня 2025 року на адресу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. надійшла заява про прийняття спадщини за заповітом на спадщину, що залишилася після ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 . 07 лютого 2023 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим №77, згідно якого все своє майно вона заповідала доньці ОСОБА_1 . 20 січня 2025 року, вихідний №2/01-16 нотаріусом було направлено роз'яснення ОСОБА_1 щодо необхідності звернення до суду за визначенням додаткового строку, достатнім для подання заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 не заводилась.
Протокольною ухвалою суду від 20.05.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04.06.2025 року на 10.30 год.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
У судове засідання, призначене на 04.06.2025 року, з'явилася позивач ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - Одеської міської ради та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини між сторонами врегульовані Цивільним Кодексом України.
У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого 08.04.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Приморським ЗАЦС м.Одеси 03.06.1969 року ОСОБА_3 записана матір'ю ОСОБА_4 .
07 лютого 2023 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В. за реєстровим №77, згідно якого все своє майно вона заповідала доньці ОСОБА_1 .
За час життя, мати ОСОБА_3 , набула у власність наступне майно: 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 10.12.2004 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08.04.2005 року; 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 на праві спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23.02.2016 року.
20 січня 2025 року, вихідний №2/01-16 нотаріусом було направлено роз'яснення ОСОБА_1 щодо необхідності звернення до суду за визначенням додаткового строку, достатнім для подання заяви про прийняття спадщини. Спадкова справа щодо майна ОСОБА_3 не заводилась.
Згідно з обліковими даними Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, станом на 23.03.2025 року, за адресою: АДРЕСА_2 , значиться зареєстрованим місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації - 12.11.2004 року. Також повідомили, що за вищезазначеною адресою були зареєстровані та зняті з реєстрації місця проживання наступні особи: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації місця проживання - 12.11.2004, дата зняття - 19.08.2015; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дата реєстрації місця проживання - 12.11.2004, дата зняття - 08.04.2023.
Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1ст. 4 ЦПК).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). У частині першій статті 1270 ЦК України визначено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно роз'яснень, викладених у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно вимоги ППВС України від 30.05.2008 року №7, Інформаційного листа ВСС України від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Тобто належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину, або територіальні громади в особі органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, за адресою: АДРЕСА_2 , значиться зареєстрованим місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації - 12.11.2004 року. На день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , він був зареєстрований та проживав разом із нею.
Отже, ОСОБА_2 є таким, що прийняв спадщину після померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. Лише за відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Подібні висновки, викладені у постановах Верховного Суду: від 03 жовтня 2018 року у справі №2516/1356/12-ц; від 15 січня 2020 року по справі №200/9984/16-ц; від 25 березня 2020 року по справі №140/871/16-ц, від 20.12.2021 у справі №502/1603/18, які суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин на підставі ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Враховуючи вказане, належним відповідачем у даній справі мав бути саме єдиний спадкоємець, який прийняв спадщину за законом, тобто син спадкодавиці ОСОБА_3 - ОСОБА_2 . Надання права на спадкування позивачці шляхом визначення додаткового строку для прийняття спадщини прямо впливає його права.
Однак, позов подано до єдиного відповідача Одеської міської ради, з заявам про залучення як відповідача спадкоємця за законом - ОСОБА_2 позивачка до суду не зверталась.
Більш того, підготовчому судовому засіданні, призначеному на 07.04.2025 року, коли представник відповідача Одеської міської ради - Романець Ю.-В.О. заявила клопотання про заміну неналежного відповідача Одеської міської ради на належного ОСОБА_2 , позивач заперечувала проти такої заміни.
В свою чергу, даний спір щодо визначення додаткового строку для прийняття спадщини за наявності спадкоємця, який фактично прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , не може стосуватися лише інтересів Одеської міської ради.
Законодавець поклав на позивача обов'язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права у відповідності до вимог ст.51 ЦПК України звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів. Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача повинна виходити від позивача.
Із зазначених вище норм законодавства та з урахуванням принципу диспозитивності вбачається, що суд позбавлений можливості самостійно залучати належного відповідача з власної ініціативи, так як це є правом виключно позивача.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Згідно ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити саме на тій самостійній підставі, що позов заявлений до неналежного відповідача. В зв'язку з цим суд не оцінює поважність пропуску строку ОСОБА_1 на звернення з заявою про прийняття спадщини.
Водночас, позивачка не позбавлена права на звернення до суду для захисту своїх прав на спадкування за заповітом з позовом до належних відповідачів.
На підставі ст. 141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою в позові, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Заяв про розподіл інших судових витрат до суду не надійшло.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1216, 1220, 1269, 1272 ЦК України, ст. ст. 76-81, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О. М. Куриленко