про продовження строку дії запобіжного заходу
05 червня 2025 рокуСправа № 495/9638/22
Номер провадження 1-кп/495/587/2025
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючої одноособово - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білгороді-Дністровському Одеської області клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Карналіївка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України,
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 4 КК України.
Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20.12.2024 № 830 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із відстороненням судді ОСОБА_7 від здійснення правосуддя на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 25.11.2024 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 03.12.2024 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_8 .
Згідно з розпорядженням керівника апарату Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 08.04.2025 № 742 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_9 рішенням Вищої ради правосуддя від 25.03.2025 та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 08.04.2025 зазначена справа розподілена судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 вважав доцільним продовжити у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену судимість, у зв'язку з чим може переховатися від суду та незаконно впливати на свідків, або вчинити новий злочин чим буде перешкоджати встановленню істини по справі.
Захисник ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання прокурора та просив обрати у відношенні обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, звернувши увагу суду, що справа вже тривалий час перебуває на розгляді у суді.
Заслухавши клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання Білгород-Дністровського району, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, потерпілий та свідки, суд вважає що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає.
Керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» на строк, що не перевищує 60 діб, тобто до 03.08.2025 включно.
Розмір застави, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, не визначати.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_10