03.06.25 Справа № 469/649/25
1-кп/469/261/25
03 червня 2025 року с-ще Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 (у режимі відеоконференцзв"язку)
захисник ОСОБА_4 ( у режимі відеоконференцзв"язку)
обвинувачений ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025152150000045 від 05.03.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чапаєвка Миколаївського (Березанського) району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, утриманців не має, не судимого, місце проживання: АДРЕСА_1 , проходить військову службу за мобілізацією на посаді оператора 2-го відділення протитанкових ракетних комплексів 2-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , військове звання "солдат",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-
встановив:
Обвинувальний акт в основному складено відповідно до вимог КПК України, вимоги територіальної підсудності дотримано, угод про визнання винуватості чи про примирення до суду не надійшло, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акта прокурору не встановлено, тому є достатні підстави для призначення судового розгляду відповідно до ст.316 КПК України.
Дату судового розгляду суд визначає з урахуванням існуючого навантаження судді та графіку раніше призначених судових засідань.
Прокурор надав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою тривалістю 60 діб без визначення розміру застави, обгрунтоване тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, а тому існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду у зв"язку з тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, відсутністю міцних соціальних зв"язків у обвинуваченого, який не має утриманців, зловживає алкогольними напоями та негативно характеризується мешканцями села, а також у зв"язку з умовами воєнного стану; незаконного впливу на свідків, про місце перебування яких обвинувачений обізнаний; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення, у тому числі військового злочину, передбаченого ст.ст.407-408 КК України, оскільки обвинувачений є військовослужбовцем; крім цього, обвинувачений у разі обрання більш м"якого запобіжного заходу зобов"язаний повернутися до військової частини та матиме доступ до зброї, що створює ризик летальності.
Менш тяжкі запобіжні заходи призведуть до реалізації вказаних ризиків та не є доцільними, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв'язків.
Обвинувачений ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора поклався на розсуд суду; захисник ОСОБА_4 просив врахувати можливість зміни запобіжного заходу на менш тяжкий, посилаючись на недоведеність ризиків, зазначених прокурором.
На підставі ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, тобто у закінченому замаху на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині (вбивство).
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.
Під час обрання щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 07 березня 2025 року слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області встановив наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, його втечу з місця події, та його дії, спрямовані на приховування злочину, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність слідчим наявності ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду та ризику незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_6 і свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які на даній стадії кримінального провадження не були допитаними.
Ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) слідчий суддя вважав недоведеним у зв"язку з ненеданням належних та достатніх доказів щодо особи підозрюваного, на підставі яких можливо було б дійти обґрунтованого висновку про наявність вказаного ризику.
Виходячи з наявності встановлених слідчим суддею ризиків, відсутності поручителів, тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , його схильність до вжиття спиртних напоїв, наявність кримінального провадження щодо ОСОБА_5 за ч.4 ст.408 КК, слідчий суддя вважав, що застосування більш м'яких запобіжних заходів з перебуванням підозрюваного на волі може призвести до реалізації зазначених ризиків. Стан здоров'я та сімейний стан підозрюваного не перешкоджає утриманню під вартою.
Оскільки ОСОБА_5 підозрювався у вчиненні злочину із застосуванням насильства, з врахуванням встановлених при розгляді клопотання ризиків, майнового стану підозрюваного, відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави слідчим суддею не визначався.
У ході розгляду клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_5 строку тримання під вартою в ухвалі від 01 травня 2025 року слідчий суддя Березанського районного суду Миколаївської області підтвердив вказані висновки та встановив, що існуючі ризики не зменшились та не зникли.
Відповідно до вказаної ухвали, строк тримання обвинуваченого під вартою закінчується 06 червня 2025 року.
Зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, характеру кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відсутність у обвинуваченого сталих соціальних зв"язків (сім"ї, утриманців), суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості переховування від суду.
Посилаючись на існування ризику впливу на свідків, прокурор не зазначив, щодо яких саме свідків існує такий ризик, не виклав відповідні обставини, а тому таке посилання є необгрунтованим і недоведеним; сама по собі обізнаність обвинуваченого про місце перебування свідків не створює такого ризику.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення не встановлений слідчим суддею при застосуванні та продовженні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу, і обставини виникнення такого ризику під час дії цього запобіжного заходу прокурором не зазначені, а тому вказаний ризик не є доведеним.
Суд не вважає обставиною, що свідчить про існування ризику можливості вчинення кримінальних правопорушень, обов"язок обвинуваченого повернутися до військової частини у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та, відповідно, отримання доступу до зброї, оскільки намір виконання такого обов"язку, у разі його вияву, навпаки, свідчитиме про активну громадянську позицію обвинуваченого та значне зниження суспільної небезпечності. До того ж, у клопотанні не викладено обставини щодо причетності ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, пов"язаних із застосуванням зброї, а тому зв"язок між отриманням ним доступу до зброї як військовослужбовця та можливістю вчинення нових кримінальних правопорушень є припущенням прокурора.
Суд не має приймати рішення на підставі припущень.
Разом з тим, зважаючи, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину щодо життя і здоров"я особи, за який законом передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до п"ятнадцяти років, та за наявності встановленого ризику і встановлених слідчим суддею обставин, які перешкоджають застосуванню менш тяжких запобіжних заходів, а також за відсутності поручителів суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Виходячи з викладених у клопотанні обставин справи, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину із застосуванням насильства, враховуючи характер встановлених ризиків, майновий стан обвинуваченого, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.
Зважаючи на виявлене обвинуваченим бажання брати участь у розгляді справи в режимі відеоконференцзв"язку, враховуючи положення ст.336 КПК України, запровадження на території України режиму воєнного стану, що ускладнює доставку обвинуваченого до суду, з метою забезпечення права обвинуваченого на участь у судовому розгляді та безпеки і збереження життя і здоров"я учасників судового розгляду, реалізації завдань кримінального судочинства, за наявності технічної можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції суд вважає за можливе провести судове засідання в режимі відеоконференції між Березанським районним судом Миколаївської області та ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за участю обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.182, 183, 194, 196, 314-316, 336, 369, 372 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження у відкритому судовому засіданні о 10.00 год. 01 липня 2025 року за участю прокурора, захисника, обвинуваченого, потерпілого.
Справу розглядати суддею одноособово.
Розгляд справи здійснювати у режимі відеоконференцзв"язку між Березанським районним судом Миколаївської області та ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" за участю обвинуваченого ОСОБА_5 .
Доручити ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор" забезпечити проведення судових засідань у режимі відеоконференції та здійснити дії, передбачені частиною сьомою статті 336 КПК України.
Клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят діб.
Ухвала в частині застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення; у іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги за результатами розгляду кримінального провадження.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу до 01 серпня 2025 року включно.
Дата проголошення повного тексту ухвали 04 червня 2025 року о 16.30 год.
Суддя :