Справа №127/16534/25
Провадження №1-кс/127/7007/25
02 червня 2025 року м. Вінниця
Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання cтаршого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджене з прокурором ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні слідчих СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування №12024020000000756 від 24.10.2024, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.
Досудовим розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Шаргород, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який являється лікарем-хірургом КНП «Чернівецька районна лікарня», спільно з в.о. керівника Жмеринської міжрайонної МСЕК ВОЦ МСЕ ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцем м. Жмеринка, місце реєстрації: АДРЕСА_2 , та лікарем-терапевтом КНП «Жмеринська центральна районна лікарня» (член експертної команди оцінювання повсякденного функціонування особи) ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м. Жмеринка, зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 , організували корупційний механізм сприяння громадянам України у встановлені групи інвалідності, а також оформлення медичної документації щодо наявності стійких порушень функцій організму або наявності захворювань, що є підставою для направлення на огляд експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи.
У ході документування кримінального правопорушення, 26.05.2025, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України, було проведено невідкладний обшук автомобіля марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який було доставлено до спеціального майданчика для транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області.
Слідчий в клопотанні зазначає, що вище вказане майно дає можливість встановити обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також інші обставини, що мають значення для провадження. У зв'язку з цим слідчим у кримінальному провадженні 26.05.2025 винесено постанову про визнання вказаного майна речовими доказами у кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене слідчий просив клопотання задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. На адресу суду подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, вимоги клопотання підтримав у повному обсязі, попередньо суду було надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини 1 статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 ч. 1 статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною 1 статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчих СУ ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали досудового розслідування №12024020000000756 від 24.10.2024, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
Наведені в клопотанні обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №12024020000000756 від 24.10.2024 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою слідчого від 26.05.2025 про визнання майна речовими доказами та передачу його на зберігання, вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12024020000000756 від 24 жовтня 2024.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницького області у справі №127/16492/25 від 28.05.2025 надано дозвіл на проведену 26.05.2025 слідчу дію - обшук.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини 3 статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час обшуку є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено необхідність накладення арешту на майно вилучене 26.05.2025 року у ході проведення обшуку автомобіля марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки дані речі мають значення речових доказів, при цьому слідчим доведено наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, а тому клопотання про арешт майна є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя-
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно вилучене 26.05.2025 року у ході проведення обшуку автомобіля марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:
-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу автомобіля марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «Renault Megane Scenic» із реєстраційним номером НОМЕР_1 , який було доставлено до спеціального майданчика для транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області.
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на cтаршого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 .
Зобов'язати cтаршого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя