Справа №127/3842/20
Провадження №1-кп/127/164/20
04 червня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вінниці кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено 30 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020020002612, -
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заявив клопотання в якому просив суд звільнити його підзахисного - ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 закрити.
Клопотання мотивне тим, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває на розгляді кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено 30 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020020002612. Станом на 04.06.2025 від дати вчинення кримінальних правопорушень пройшло понад 5 років.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 49 КК України захисник ОСОБА_5 просить звільнити його підзахисного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 та просив суд його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 .
Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, суд дійшов до наступного.
Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 30.11.2019 близько 09.40 год. під час несення служби в складі екіпажу «Юнкер 103» поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_6 та інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області (далі - БУПП у Вінницькій області) лейтенант поліції ОСОБА_7 , під час проїзду біля авторинку, що в м. Вінниці по вул. Тиврівське шосе, біля будинку № 2, на узбіччі проїжджої частини помітили автомобіль марки «ВАЗ 21015», д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано із порушенням Правил дорожнього руху, а саме п.п. 15.9 (зупинка і стоянка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі). В подальшому працівники поліції підійшли до вказаного автомобіля та помітили біля нього його власника, яким виявився ОСОБА_4 .
На законні вимоги представитися та пред'явити документи, що посвідчують особу, а також свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, висловлені відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським БУПП у Вінницькій області сержантом поліції ОСОБА_6 та інспектор роти № 4 БУПП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 , які згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу, так як останні представилися та знаходилися у форменому одязі, усвідомлюючи, що він чинить активну фізичну протидію виконанню працівниками поліції своїх службових обов'язків, зачинив свій автомобіль та, нічого не пояснюючи, відійшов від нього у невідомому напрямку, після чого, повернувшись через декілька хвилин, на вимогу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області (далі - БУПП у Вінницькій області) лейтенанта поліції ОСОБА_7 пред'явити документи, що посвідчують особу, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та пропозицію припинити свою протиправну поведінку, ОСОБА_9 не відреагував та, продовжуючи поводити себе зухвало, сів до автомобіля, та, маючи на меті перешкодити виконанню поліцейськими своїх службових обов'язків, умисно завів двигун свого автомобіля та почав на ньому цілеспрямовано рухатись в напрямку поліцейського БУПП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , який стояв попереду. Внаслідок такого руху поліцейському ОСОБА_7 завдано удар передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 21015» в ділянку колінних суглобів, після чого ОСОБА_4 , почергово зупиняючи автомобіль та поновлюючи рух на ньому, ще декілька разів здійснив аналогічні удари, внаслідок чого спричинив ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синця ділянки лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку експерта № 1398 від 16.12.2019 належить до легких тілесних ушкоджень.
Під час цього поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_6 , відчинивши водійські дверцята автомобіля, всередині якого за кермом знаходився ОСОБА_4 , попросив останнього вийти із автомобіля, на що останній не реагував, у зв'язку з чим ОСОБА_6 відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» застосував до ОСОБА_4 спеціальний засіб - кайданки та протиправні дії останнього було припинено.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України, тобто опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків.
Крім того, 30.11.2019, близько 09.40 год., під час несення служби в складі екіпажу «Юнкер 103» поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_6 та інспектор роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області (далі - БУПП у Вінницькій області) лейтенант поліції ОСОБА_7 , під час проїзду біля авторинку, що в м. Вінниці по вул. Тиврівське шосе, біля будинку № 2, на узбіччі проїжджої частини помітили автомобіль марки «ВАЗ 21015», д.н.з. НОМЕР_1 , який було припарковано із порушенням Правил дорожнього руху, а саме п.п. 15.9 (зупинка і стоянка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі). В подальшому працівники поліції підійшли до вказаного автомобіля та помітили біля нього його власника, яким виявився ОСОБА_4 .
На законні вимоги представитися та пред'явити документи, що посвідчують особу, а також свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, висловлені відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським БУПП у Вінницькій області сержантом поліції ОСОБА_6 та інспектор роти № 4 БУПП у Вінницькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 , які згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» є працівниками правоохоронного органу та підлягають захисту, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є працівниками правоохоронного органу, так як останні представилися та знаходилися у форменому одязі, зачинив свій автомобіль та, нічого не пояснюючи, відійшов від нього у невідомому напрямку, після чого, повернувшись через декілька хвилин, на вимогу інспектора роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області (далі - БУПП у Вінницькій області) лейтенанта поліції ОСОБА_7 пред'явити документи, що посвідчують особу, а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та пропозицію припинити свою протиправну поведінку, ОСОБА_9 не відреагував та, продовжуючи поводити себе зухвало, сів до автомобіля, та, маючи на меті заподіяти шкоду здоров'ю поліцейського ОСОБА_7 шляхом нанесення йому побоїв у зв'язку з виконанням останнім службових обов'язків, умисно завів двигун свого автомобіля та почав на ньому цілеспрямовано рухатись в напрямку поліцейського БУПП у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , який стояв попереду. Внаслідок такого руху поліцейському ОСОБА_10 завдано удар передньою частиною автомобіля марки «ВАЗ 21015» в ділянку колінних суглобів, після чого ОСОБА_4 , почергово зупиняючи автомобіль та поновлюючи рух на ньому, ще декілька разів здійснив аналогічні удари, внаслідок чого спричинив ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді синця ділянки лівого колінного суглобу, які відповідно до висновку експерта № 1398 від 16.12.2019 належить до легких тілесних ушкоджень.
Під час цього поліцейський роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержант поліції ОСОБА_6 , відчинивши водійські дверцята автомобіля, всередині якого за кермом знаходився ОСОБА_4 , попросив останнього вийти із автомобіля, на що останній не реагував, у зв'язку з чим ОСОБА_6 відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію» застосував до ОСОБА_4 спеціальний засіб - кайданки та протиправні дії останнього було припинено.
Таним чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
Відомості про вищевказані кримінальні правопорушення внесено до ЄРДР 30.11.2019 за №12019020020002612, за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України.
Відповідно до положень ст. 12 КК України (в ред. 01.07.2020 року) кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 342 КК України, відноситься до до нетяжких злочинів. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
Згідно ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Таким чином, законом безальтернативно встановлено обов'язок суду розглянути вказане клопотання відразу після надходження, в незалежності від стадії провадження.
Згідно ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в ред. 01.07.2020 року), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 року, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, що підтверджується довідкою про судимість; на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває; від слідства та суду не ухилявся.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 було вчинено 30.11.2019 (ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України), тобто більше п'яти років тому. Вказане, з урахуванням вимог ст. 12 КК України та санкції ч. 2 ст. 342 КК України, якою передбачено покарання за вказане кримінальне правопорушення у виді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до чотирьох років, або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на строк до двох років; а також санкції ч. 2 ст. 345 КК України, якою передбачено покарання за вказане кримінальне правопорушення у виді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, свідчить про те, що ОСОБА_4 може бути звільнений від кримінальної відповідальності із зазначених у клопотанні підстав.
Відповідно ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Таким чином, законом визначено необхідність отримання обов'язкової згоди на закриття провадження виключно від обвинуваченого і лише у випадку заперечення обвинуваченим щодо закриття провадження, судове провадження може проводитись в загальному порядку.
Після роз'яснення обвинуваченому ОСОБА_4 вказаного, останній просив суд, на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, звільнити його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі ст. 284 КПК України.
При цьому, обвинуваченому, судом роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, які ОСОБА_4 зрозумілі.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні просив звільнити його від кримінальної відповідальності, не заперечував щодо закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, суд оцінивши всі обставини у справі, дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 підлягає задоволенню та вважає за можливе на підставі ч. 1 ст. 49 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, закрити.
Згідно положень ч. 4 ст. 174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 44, 49, 296, 309 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 288 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_5 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності:
- за ч. 2 ст. 342 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності;
- за ч. 2 ст. 345 КК України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
На підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України, відомості про яке внесено 30 листопада 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019020020002612, закрити.
Арешт, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.12.2019 (Справа №127/32510/19) на майно, а саме: автомобіль марки «ВАЗ 21015», д.н.з. НОМЕР_1 , скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:
- автомобіль марки «ВАЗ 21015», д.н.з. НОМЕР_1 , який поміщено на територію майданчика тритмання тимчасово вилучених транспортних засобів ДП МВС України «Вінниця-Інформ-ресурси», що за адресою: м. Вінниця, вул. Г.Арабея, 17, повернути ОСОБА_4 ;
- диск на якому знаходиться відеозаписи з нагрудних камер поліцейського роти №4 УПП у Вінницькій області ОСОБА_6 та поліцейського роти №4 УПП у Вінницькій області ОСОБА_7 від 30.11.2019, який зберігається в камері зберігання речових доказів ЛВП ВВП ГУНП у Вінницькій області, приєднати до матеріалів кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: