Справа № 132/4137/24
Провадження № 2/132/262/25
Іменем України
"04" червня 2025 р. Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 132/4137/24 за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з несанкціонованого овердрафту за кредитним договором б/н від 14 червня 2022 року,
30.12.2024 року позивач звернувся до Калинівського районного суду Вінницької області із вказаним цивільним позовом, де в обґрунтування своїх вимог зазначив, що між сторонами був укладений кредитний договір б/н від 14 червня 2022 року, на виконання якого ОСОБА_1 була видана платіжна картка для виплат за № НОМЕР_1 , з терміном дії до 05.2026 року, та він зобов'язався стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту, з метою запобігання несанкціонованого овердрафту. Однак, у порушення зазначених умов, 04.03.2024 року ОСОБА_1 здійснив видаткові операції за картковим рахунком, та внаслідок його дій, станом на кінець банківського дня 04.03.2024 року утворився від'ємний платіжний баланс (-9459грн.47коп.) на картковому рахунку. Оскільки, ОСОБА_1 заборгованість за несанкціонованим овердрафтом не повернута, позивач вимушений звернутися до суду із даним позовом про стягнення заборгованості з несанкціонованого овердрафту у загальному розмірі 48489грн.17коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 48238грн.60коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 250грн.57коп.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надавши заяву, де просить справу розглянути в його відсутності, на позовних вимогах наполягає, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень з приводу поданого позову не надав.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).
У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та учасники справи не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності відповідача, що не може розцінюватись, як порушення його прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності існуючих умов, передбачених в частині першій статті 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.
Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно статті 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.
За статтею 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За статтею 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 527 ЦК України визначає, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином та в строк відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Порушенням зобов'язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною першою статті 611 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (тобто діяти добросовісно).
Судом встановлено, що 14.06.2022 року між сторонами був укладений кредитний договір б/н, на виконання якого відповідачу ОСОБА_1 була видана платіжна картка для виплат за № НОМЕР_1 , з терміном дії до 05.2026 року.
Пунктом 2.1.4.5.4 Умов та Правил надання банківських послуг чітко встановлено, що Клієнт зобов'язаний стежити за витратою коштів в межах платіжного ліміту, з метою запобігання виникнення несанкціонованого овердрафту.
Несанкціонований овердрафт - це перевищення суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем, і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення (п.1.1.1.41 Умов та Правил надання банківських послуг.
У порушення взятих на себе зобов'язань, 04.03.2024 року відповідач ОСОБА_1 здійснив видаткові операції за картковим рахунком, внаслідок чого станом на кінець банківського дня 04.03.2024 року утворився від'ємний платіжний баланс (-9459грн.47коп.) на картковому рахунку.
Відповідно до положень пункту 2.1.3.4.2 Умов та Правил надання банківських послуг, в разі виникнення несанкціонованого овердрафту, Клієнт зобов'язується погасити суму заборгованості за несанкціонованим овердрафтом у термін до останнього календарного числа місяця, наступного за місяцем в якому такий овердафт виник. При цьому за користування несанкціонованим овердрафтом, Клієнт зобов'язується сплатити Банку проценти в розмірі, встановленому тарифами Банку.
В разі порушення Клієнтом зобовязань, визначених пунктом 2.1.3.4.2 Умов та Правил надання банківських послуг, сторони узгодили, що Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у підвищеному розмірі, передбаченому тарифами Банку (п.2.1.3.4.3 Умов та Правил надання банківських послуг).
Сторони узгодили, що у разі виникнення за карткою несанкціонованого овердрафту, кошти, отримані від Клієнта, направляються для погашення заборгованості у такій черговості: в першу чергу - на погашення процентів згідно п.2.1.3.4.3 цього Договору; в другу чергу - на погашення процентів за користування несанкціонованим овердрафтом згідно п.2.1.3.4.2 Договору; в третю чергу - погашення тіла несанкціонованого овердрафту (п.2.1.3.4.4 Умов та Правил надання банківських послуг).
Внаслідок дій відповідача на його картковому рахунку виник несанкціонований овердрафт, який останнім не повернутий.
Згідно з тарифами, які є невід'ємною частиною Умов та Правил надання банківських послуг, відсоткова ставка за несанкціонований овердрафт (заборгованість по поточному рахунку, за яким овердрафт не передбачений) складає 3,6 відсотки.
У пункті 9 Заяви про відкриття поточного рахунку та приєднання до Умов та Правил надання послуги «Картка для виплат» сторони узгодили, що у разі виникнення на рахунку несанкціонованого овердрафту, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого Банком кредитного ліміту (розмір кредитного ліміту за цим Договором становить «0» грн.), що обумовлений Договором із Банком, і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення, терміном повернення суми несанкціонованого овердрафту є останнє число місяця, наступного за місяцем, в якому виник несанкціонований овердрафт. При цьому, за користування несанкціонованим овердрафтом, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку проценти у розмірі 3,6 відсотки на місяць від розміру несанкціонованого овердрафту.
З урахуванням наведеного, станом на 21.11.2024 року на рахунку відповідача виникла прострочена заборгованість у розмірі 48489грн.17коп., з яких заборгованість за тілом кредиту - 48238грн.60коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 250грн.57коп., яка і підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2422грн.40коп., що підтверджується платіжним документом.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи зі змісту вказаних положень закону, з відповідача на користь позивача повинні бути стягненні судові витрати у розмірі 2422грн.40коп.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526-527, 530, 1050 та 1054 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з несанкціонованого овердрафту за кредитним договором б/н від 14 червня 2022 року - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість з несанкціонованого овердрафту за кредитним договором б/н від 14 червня 2022 року у розмірі 48489грн.17коп., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 48238грн.60коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 250грн.57коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422грн.40коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя